Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 18, 2021

Економіка України: десятка подій 2020 року

Автор:

|

Грудень 30, 2020

|

Рубрика:

Економіка України: десятка подій 2020 року
Економіка по-українськи: продати все

Наприкінці року тижневик «Міст» традиційно підсумовує всі найважливіші події в економіці України.

Ринок землі
Мораторій на продаж сільськогосподарської (с/г) землі був запроваджений ще 2002-го, під заборону продажу потрапляли 96 % с/г угідь країни, тобто, своєю землею не мали права розпоряджатися майже 7 млн формальних власників. Тим не менш, усі без винятку політичні сили завжди пручалися його скасуванню. В ніч на 31 березня депутати Верховної Ради України (ВРУ) нарешті ухвалили закон, що запроваджує вільний ринок землі. Щоправда, не одразу. Дія мораторію на продаж аграрної землі скасовують із 1 липня 2021 року. До 1 січня 2024-го буде діяти обмеження — не більше 100 га в одні руки. Досі невирішене питання купівлі землі іноземцями — його винесуть на загальнонаціональний референдум.

«Антиколомойський» закон
13 травня ВРУ проголосувала за закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», необхідний для затвердження нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Закон передбачає, що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, колишні власники найбільшого в країні «ПриватБанку» (ПБ), уже не скасують у судах його націоналізацію. Відтак Україна уникла, як наголосили автори законопроєкту в пояснювальній записці, «системних ризиків для фінансової стабільності». Адже держава вклала в ПБ після його націоналізації понад 100 млрд грн і їхня втрата стала б катастрофічною.

Падіння економіки
За підсумками 2020-го, у Міністерстві економіки прогнозують падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 5 %. В Національному банку України (НБУ) вважають, що основними чинниками падіння ВВП стало зменшення внутрішнього попиту через пандемію коронавірусу, скорочення інвестицій і зовнішньої торгівлі.

Бюджет-2021
Майже «під ялинку», 15 грудня, ВРУ ухвалила бюджет на 2021 рік. За обсягом видатків він майже такий самий, як і цьогорічний. Однак кожну п’яту бюджетну гривню доведеться позичати або «друкувати», через те, що надходження до державної скарбниці будуть щонайменше на 247 млрд грн меншими за витрати. Основні показники бюджету-2021: доходи — 1 трлн 92 млрд грн; видатки — 1 трлн 328 млрд грн; очікуване зростання економіки — 4,6 %; інфляція — 7,3 % річних; середній валютний курс — 29,1 грн за 1 USD; середня зарплата — 13,6 тис. грн на місяць; мінімальна — 6 тис. грн (із 1 грудня — 6,5 тис. грн); прожитковий мінімум із 1 січня — 2 189 грн, із 1 липня — 2 294 грн, із 1 грудня — 2 393 грн.

Приватизація
Попри, м’яко кажучи, проблемну ситуацію в економіці, дохід від приватизації становив 2,5 млрд грн при запланованих 400 млн грн! Загалом провели 419 успішних аукціонів. Одними з найпривабливіших об’єктів стали спиртзаводи. Нагадаємо, що до торік Україна залишалася другою державою в Європі (разом із Білоруссю), де діяла державна монополія на виробництво спирту. На наступний рік уряд сподівається отримати від приватизації вже 12 млрд грн. Першими виставлять на продаж п’ять теплоелектроцентралей, три обленерго, підприємства «Більшовик», Одеський припортовий завод, Об’єднану гірничо-хімічну компанію.

Заробітчани
Перекази трудових міґрантів залишаються традиційно вагомим чинником української економіки. Найпопулярнішими країнами для працевлаштування серед українських робітників залишаються Польща, Німеччина та Чехія. Найпоширеніші спеціальності: водії, будівельники, плиточники, сантехніки, електрики, пакувальники, покоївки. Хоча пандемія, звісно, внесла свої корективи. НБУ очікує, що за підсумками 2020 року перекази заробітчан становитимуть 10 млрд USD (2019-го міґранти переказали додому понад 12 млрд USD).

«Зелена» енергетична криза
Пандемія спричинила різке падіння економіки й, відповідно, суттєве зменшення обсягів споживання електроенергії. При цьому виробники електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) — сонячних і вітрових — до 80 % їх належать олігарху Рінату Ахметову і продовжували «заливати» ринок дорогою «зеленою» електрикою. У результаті Об’єднана енергосистема України «перегрілася». Ольга Буславець, призначена в квітні виконувачка обов’язки міністра енергетики (звільнена з посади 20 листопада), котру пов’язують з Ахметовим, прийняла неоднозначне рішення зупиняти блоки державних атомних елекстростанцій (АЕС), які виробляють найдешевшу електрику, натомість Державне підприємство (ДП) «Гарантований покупець» було змушене викуповувати всю вироблену ВДЕ-енергію, причому за найвищими в Європі тарифами. За вісім місяців частка «зелених» електростанцій у виробництві електроенергії в Україні становила 8 %, а на розрахунки з ними витрачали 26 % усіх потрібних коштів. Станом на кінець року «Гарантований покупець» завинив операторам ВЕД 22,4 млрд грн. За даними судових реєстрів, уже більше 50 компаній, які інвестували в будівництво об’єктів ВЕД, подали позови до ДП, аби відсудити невиплачені кошти. Загальна сума позовних заяв перевищує 600 млн грн. Дипломати Канади, Норвегії та Литви повідомили, що будуть відмовляти інвесторів вкладати в Україну через створену владою фінансову кризу в «зеленій» енергетиці, а також тиск на інвесторів. Інвестори з цих країн уже готуються до міжнародних арбітражів.

Справа «Мотор Січі»
Один гучний арбітраж Україна вже має. Інвестори з Китайської Народної Республіки (КНР), які придбали акції Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Мотор Січ» (м. Запоріжжя), почали міжнародний арбітраж із метою стягнення з держави Україна 3,5 млрд USD, оскільки кваліфікують дії української влади як «експропріацію їхніх інвестицій». Відповідне повідомлення розміщене на офіційному сайті групи Development Construction Holding (DCH), партнера компанії Skyrizon — одного з китайських акціонерів «Мотор Січі». Власником і президентом DCH є Олександр Ярославський, 61-річний уродженець Маріуполя, колишній співвласник «УкрСиббанку» і президент харківського футбольного клубу «Металіст» (2005-2012), у спільному рейтинґу журналу «Новое время» та Dragon Capital зараз займає 15-те місце найзаможніших українців зі статками в 434 млн USD. США ніколи не приховували стурбованості можливістю придбання КНР підприємства «Мотор Січ». У Білому домі вважають, що купівля українського підприємства суттєво підвищить бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР, чому Вашинґтон усіляко намагається завадити.

Авто зі США
У серпні Міністерство внутрішніх справ (МВС) передало на розгляд уряду проєкт постанови, яка значно ускладнить (а в багатьох випадках і просто унеможливить) процедуру ввезення в Україну та подальшу реєстрацію вживаних авто зі США. Низка експертів кажуть, що постанову могли лобіювати офіційні імпортери нових автомобілів. Активно привозити «битих американців» (тобто, авто, що потрапили в аварію) зі США до України почали близько п’яти років тому, врешті-решт, їхній імпорт перевершив кількість машин, що привозять із Європейського Союзу (ЄС). 2019-го до України загалом завезли 430 тис. уживаних авто, з яких із США — 83 тис. (близько 20 %). В підготовленому МВС проєкті, зокрема, йдеться, що відтепер для вживаних машин доведеться подавати документи про реєстрацію транспортного засобу за кордоном і перекладати їх українською. До цього зареєструвати авто в Україні можна було на підставі «картки про утилізацію», яка замінювала техпаспорт. З ухваленням змін ця опція зникне. Крім цього, перекладати документи повинні консульські установи Міністерства закордонних справ або офіційні органи інших держав. Це створить чимало проблем любителям американських машин. Наразі в уряді вистачило розуму постанову МВС не затверджувати, але не виключено, що задля наповнення бюджету-2021 на цей крок таки підуть.

Україна-США-газ
У червні уряд схвалив проєкт меморандуму про співпрацю між американської компанією Louisiana Natural Gas Exports та Україною, який передбачає вивчення можливостей постачання скрапленого природного газу (СПГ) із США. Згідно з документом, проєкт триватиме щонайменше 20 років. Річний обсяг постачання СПГ із США становите 6-8 млрд куб. м. Ціна буде визначатися відповідно до ринку Henry Hub. Також меморандум передбачає розвиток газової інфраструктури на кордоні України з Польщею, адже газ доставлятимуть спеціальними танкерами в польський порт Свіноуйсьце, де створений відповідний СПГ-термінал. Проєкт можуть частково профінансувати уряди США та країн ЄС. Таким чином Україна зробила ще один крок до повної енергетичної незалежності від Росії.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online