Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Домоклів меч дефолту

Автор:

|

Серпень 20, 2015

|

Рубрика:

Домоклів меч дефолту
Наталія Яресько

Наталія Яресько

Наталія Яресько, міністр фінансів України, котра народилася в Іллінойсі, не досягла бажаного в Каліфорнії.

«Якщо Київ не встигне»
10 серпня ц. р. аналітики міжнародної рейтинґової агенції Fitch попередили: «Україні слід завершити реструктуризацію суверенних зовнішніх запозичень до настання термінів виплат за єврооблігаціями на 500 млн USD до 23 вересня й другого перегляду програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), також наміченого на вересень. Якщо Київ не встигне домовитися з кредиторами, то Кабінету міністрів України доведеться ввести мораторій на обслуговування зовнішнього боргу за єврооблігаціями».
Відтак нагадаємо, що перемовини з кредиторами про реструктуризацію частини державного боргу в рамках нової програми з МВФ українські урядовці розпочала ще в березні ц. р. з пояснення, що завдяки відтермінуванню виплат позиченого і його часткового списання вони розраховують заощадити до 15,3 млрд USD в найближчі чотири роки. А в червні п. Яресько попередила, що в разі відсутності прогресу в перемовинах із кредиторами у Києві можуть оголосити мораторій на виплати позиченого.
24 липня Міністерство фінансів виплатило купон за євробондами на 120 млн USD, а 4 серпня спрямувало Спеціальному комітету кредиторів (СКК) оновлену пропозицію щодо реструктуризації держборгу України. Однак комітет визнав нову пропозицію неприйнятною. Міністерство ж, своєю чергою, пригрозило застосувати «альтернативні методи».

На те воно й тринадцяте…
Хоч кредитори і пропонували Україні списати 5 % боргу при його реструктуризації, а в Києві наполягають на 40 %, експерти припускають, що сторони погодяться на компроміс у вигляді списання 25-35 % суми основного боргу. Тим паче, що уряд України має погасити євробонди на суму 500 млн USD уже майже через місяць. Причому це — щойно перша виплата основного боргу з початку перемовин у березні. Однак аналітики рейтинґової агенції Moody’s припускають, що саме у вересні Київ введе мораторій на виплату держборгу.
11 вересня Наталія Яресько вилетіла до Сан-Франциско для участі в перемовинах із СКК. «Джерело, близьке до перемовин», повідомило цього дня, що «Україна та СКК, який очолює американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, поки що не досягли домовленості про реструктуризацію боргу».
А наступного дня була опублікована більш ніж стисла «Спільна заяву Міністерства фінансів і СКК», в якій мовилося: «Українська делегація та комітет кредиторів провели детальні дискусії у Сан-Франциско. Перемовини продовжуються».
14 серпня інформаційна агенція AFP передала таке повідомлення: «Перемовини між українською стороною та міжнародними кредиторами закінчилися безрезультатно. Жоден учасник не планував продовження перемовин у штабі інвестиційного гіганта Franklin Templeton (який тримає понад 7 млрд USD в українських облігаціях. — Ред.). Далі перемовини відновляться в телефонному режимі».
«Група кредиторів відмовилася зменшувати вартість зобов’язань і запропонувала подовження терміну погашення боргу до періоду, коли економіка України повернеться до зростання. Власники бондів жорстко обмежили пункт щодо списання боргів на рівні 5-10 %. Це — значно менше 40 %, про які раніше казав Київ», — конкретизувало джерело.

Угода можлива
Водночас AFP стверджує, що «Яресько під час перемовин нібито зробила чимало пропозицій, які містять меншу знижку, ніж затребувані нею раніше 40 %, і більше платежів за відсотками». Тімоті Еш, керівник відділу кредитної стратегії банку «Номура» в Лондоні, заявив що угода можлива. «Позиції сторін — не надто далекі одна від одної. Україна просить кредиторів списати 40 % цього боргу, ті ж кажуть про готовність пробачити 5-10 %. У попередніх випадках реструктуризації розрив у пропозиціях був набагато більшим. Обидві сторони можуть досягнути компромісу, якщо погодяться зблизити свої позиції», — сказав він.
«Додатковим аргументом української сторони, — додав п. Еш, — є те, що кредитори знали про ризики, коли позичали гроші уряду Януковича. Українці кажуть, що приватні кредитори надали фінансування режиму Януковича та допомогли йому довше залишатися при владі. Вони були частиною проблеми і тому тепер мають стати частиною її вирішення».
Кредитори також не прислухалися й до заклику видатного фінансиста Джорджа Сороса, котрий визнав: «Україна заслуговує на те, щоб позичальники полегшили тягар її заборгованості, адже вона працює над реформами, які поставлять її економіку на ноги. Там, де панує «право сильного», єдиний важіль, що залишається Києву, — погрожувати дефолтом».
Юрій Городниченко, професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі, переконаний, що більше поступитися мають кредитори. «Україна хоче списати 40 % своїх боргів. За історичними мірками — це поміркована величина. У схожих умовах країни вже списували і 30, і 40 %. Але, враховуючи війну на сході України і втрату Криму, 40 % це має бути дуже прийнятна величина для кредиторів», — переконаний науковець.

«Будуть до кінця намагатися»
Щоправда, водночас експерт зауважив, що «моральна складова цієї ситуації мало обходить кредиторів». «Вони будуть до кінця намагатися врятувати якомога більше вкладених грошей», — прогнозує він. «Franklin Templeton — дуже велика інвестиційна фірма. І вони будуть триматися до останнього. Їм немає чого втрачати. Вони будуть намагатися повернути гроші через суди й арештовувати власність України за кордоном», — вважає також п. Городниченко. «Але якщо вони оберуть таку стратегію, це їм обернеться дорого. Суд, адвокати — це може зайняти дуже багато років, і вони зможуть повернути тільки невеличку частку того, що мають в облігаціях України. Через те, навіть якщо вони зараз не погодяться на реструктуризацію боргів, то після того, як Україна оголосить мораторій, вони намагатимуться швидко знайти якусь спільну позицію з українським урядом і реструктуризувати борги вже після того, як Україна оголосить мораторій», — припускає він.
Перед відльотом до США Наталія Яресько ще раз підтвердила, що за відсутності угоди, український уряд не зможе більше обслуговувати зовнішній борг, відтак Україна оголосить технічний дефолт, і в результаті кредитори втратять ще більше. «Тому їм має бути вигідно, щоб до дефолту справа не дійшла», — вважає Тімоті Еш. «Український уряд виконує програму реформ, розроблену спільно з МВФ. Успішно виконує, бо про це йдеться у останньому позитивному звіті МВФ. Але здатність України підтримувати реформи й їхній успіх частково залежить від боргового навантаження на країну. Якщо кредитори зменшать тиск, і спишуть частину боргу, то шанси на успіх українського уряду будуть значно більшими. Всі виграють, в т. ч. кредитори, бо у підсумку їм повернуть більшу суму кредитів, — пояснив він. — На відміну від кредиторів, пересічних українців загроза дефолту не повинна лякати. Дефолту краще уникати, якщо є можливість, але країни оголошують дефолти, реструктуризують борги і відновлюються. І часом це — частина вирішення проблеми».
Із Тімоті Ешем солідарний і Юрій Гордниченко. «Гадаю, що дефолт матиме мінімальний вплив на економіку України на цій стадії. Все, що могло поганого відбутися, вже й так відбулося».
«Український уряд має сьогодні підтримку МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. І тому в разі дефолту Україна матиме доступ до кредитів, але вже через інші канали. І дефолт не матиме значення для майбутніх кредиторів», вважає експерт.

Ігор Голод

До слова
До трійки «лідерів» за «ризикованістю» державного боргу станом на 31 липня ц. р. входять Венесуела, Греція й Україна. Держборг Венесуели виявився найризикованішим — його страхування вдвічі дорожче, ніж грецького чи українського. За «лідерами» йдуть Пакистан та Єгипет. Шосте місце посідає Кіпр, Росія опинилася на сьомому місці, на восьмому — Бразилія, дев’ятий — Казахстан, замикає антитоп-10 Туреччина. До топ-10 найбільш стабільних і кредитоспроможних країн увійшли Німеччина, Швейцарія, Швеція, США, Велика Британія, Франція, Нова Зеландія, Австралія, Японія та Південна Корея.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply