Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Держава наступає на ті самі граблі

Автор:

|

Жовтень 26, 2017

|

Рубрика:

Держава наступає на ті самі граблі

Господарський суд Києва задовольнив позов Фонду державного майна (ФДМ) до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕСУ», яке володіє «Укртелекомом» і перебуває під контролем Ріната Ахметова, щодо повернення у власність держави 92 % акцій компанії та виплати 82 млн USD пені за невиконання інвестиційних зобов’язань. Щоправда, доки справа не пройде всі судові апеляції, «Укртелеком» залишатиметься під контролем бізнес-групи Ахметова.

Приватизація за державні кошти
Підготовка до приватизації державного телеком-гіганта тривала майже 15 років. За цей час унаслідок корупції та невдалих управлінських рішень керівництва компанія тільки дешевшала. 2010-го, коли президентом країни став Янукович, процес підготовки вийшов на фінальну стадію.
Умови приватизаційного конкурсу формувались таким чином, щоб не допустити до нього українських мобільних операторів та великі міжнародні телеком-холдинги. В результаті переможцем стала маловідоме ТОВ «ЕСУ» — дочірня компанія австрійського концерну European Privatization & Investment Corporation (EPIC). «Темна конячка» з Австрії придбала 92,79 % акцій «Укртелекому» за 10,6 млрд грн. Це, до речі, стало другим рекордом української приватизації. Дорожче (за 24,2 млрд грн) 2005 року після реприватизації, оголошеної урядом Юлії Тимошенко, вдалося продати «Криворіжсталь».
Невдовзі з’ясувалося, що приватизацію частково оплатила… держава — через облігації, випущені «ЕСУ» на понад 4 млрд грн, придбані державними «Ощадбанком» та «Укрексімбанком», за які пізніше мав розрахуватися «Укртелеком».
Через два роки група СКМ Ріната Ахметова та австрійська EPIC підписали договір купівлі-продажу 100 % акцій компанії UA Тelecominvest Ltd, яка є власником ТОВ «ЕСУ». Причому угода була оформлена без погодження із ФДМ, як того вимагають умови приватизації. Але хто б тоді звертав увагу на таку дрібничку, адже до оборудки було залучено пул близьких до Януковича людей, а головним організатором схеми співрозмовники «Економічної правди» називали Сергія Льовочкіна, тодішнього голову Адміністрації президента.

Суцільні порушення
Уперше про повернення «Укртелекому» в державну власність заговорили у квітні 2013-го. Приводом для цього стало невиконання новим власником соціальних зобов’язань. Зокрема, на підприємстві почалися масові скорочення персоналу. Для порівняння: зараз в «Укртелекомі» працює 25,4 тис. осіб, а до приватизації штат нараховував майже 59 тис. працівників.
Крім цього, згідно з приватизаційною угодою, власник мав збудувати та передати на баланс держави телекомунікаційну мережу спеціального призначення. Влітку 2012 року голова Держспецзв’язку звернувся з проханням до уряду та президента профінансувати ці роботи за рахунок держави. «Укртелеком» отримав із бюджету 220 млн грн, але мережу урядового зв’язку так на баланс держави і не передав.
«Ми давно вже все зробили. Держслужба спецзв’язку навіть нею користується, але не приймає на баланс», — запевнив «Німецьку хвилю» Михайло Шуранов, директор із корпоративних комунікацій «Укртелекому». Однак Ігор Лапін, перший заступник голови парламентської спецкомісії пояснив: «Укртелеком» не створив виділену мережу спецзв’язку на рівні окремого кабелю, як того вимагають технічні умови, а лише надав державі зашифрований канал у загальній мережі. Державні спеціалісти вважають, що це не забезпечить належної конфіденційності».
У вересні 2015-го спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації на чолі з Борисом Філатовим (тепер — міський голова Дніпра, а на той момент був депутатом і соратником Ігоря Коломойського) закликала уряд ініціювати процедуру банкрутства публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Укртелеком». Проте ідея щодо банкрутства не набула широкої підтримки.
У березні 2016 року члени спецкомісії опублікували докладні результати незаконної, за їхньою версією, приватизації «Укртелекому». Автори запропонували генпрокурору Юрію Луценку заарештувати активи телеком-оператора. У першій половині 2017-го суди навіть арештовували акції «Укртелекому» та його підрозділу «ТриМоб», але згодом арешти зняли.
У травні ц. р. ФДМ опублікував результати роботи своєї спецкомісії, яка засвідчила невиконання умов приватизаційного договору. Зокрема, наголошують у фонді, власник мав інвестувати в «Укртелеком» упродовж п’яти років із моменту придбання не менше 450 млн USD у вигляді грошей, майна й інтелектуальної власності. Цього зроблено не було.

Що залишилося від колишнього телеком-гіганта?
Зрозуміло, що просто так Рінат Ахметов «Укртелеком» не віддасть. Компанія СКМ уже попередила, що подаватиме апеляцію. Доки справа не пройде всі судові інстанції, телеком-гігант залишатиметься у власності ТОВ «ЕСУ». «За цей час усі активи можуть бути продані. Навіть якщо держава отримає «Укртелеком», йому вже можуть не належати найцікавіші активи», — припускає юрист Анатолій Родзинський.
Останні чотири роки компанія генерує щорічний чистий дохід від реалізації продукції у межах 3,1-3,2 млрд грн. Операційний прибуток за перше півріччя 2017-го становив 634 млн грн, чистий прибуток — 355 млн грн.
Проте в 2013-2016 рр. більше половини прибутку «Укртелекому» отримував від абонплати за послуги місцевого стаціонарного зв’язку. Ці доходи з кожним роком знижуються на сотні мільйонів гривень. При цьому доходи від інтернет-послуг, які на другому місці за обсягом, ростуть лише на десятки мільйонів. «Укртелеком» надто повільно розвиває ключовий бізнес — надання послуг інтернет-доступу. Тимчасом головне джерело доходу (міський зв’язок) стрімко занепадає.
«Якщо реприватизація відбудеться, то що державі залишаться від «Укртелекому»? — ставить у коментарі «Економічній правді» риторичне питання Олег Стефанюк, президент компанії «СВ-консалтинг». — Вони демонтують мідний кабель. Це велика цінність як кольоровий метал. Вони демонтують старе аналогове обладнання. В ньому також є кольорові метали. Вже дуже багато демонтовано».
За його словами, «Укртелеком» встановлює на вулицях нові комутаційні шафи замість старих великих телефонних станцій. Обладнання цих старих станцій оператор продає на видобуток коштовних металів (в АТС радянських часів містяться мідь, золото, срібло, платина, паладій, рутеній, тантал). Наприклад, 2015-го «Укртелеком» утилізував аналогових АТС радянського виробництва і мідного кабелю на 237 млн грн. Виставляються на продаж і приміщення. «Все ліквідне, на що були документи і що мало цінність, вони вже продали», — констатує п. Стефанюк.
Тобто, може вийти така сама ситуація, як із націоналізацією «ПриватБанку», з якого колишній власник Ігор Коломойський встиг вивести сотні мільйонів гривень, передавши державі фінустанову з величезними боргами, перекривати які довелося за рахунок державного бюджету. До речі, облігації «ЕСУ» на 4 млрд грн, придбані державними «Ощадбанком» та «Укрексімбанком», «Укртелеком» так і не викупив.

Ігор Берчак

Золота лихоманка
Американська компанія Avellana Gold, яка володіє ліцензією на видобуток золота в Україні, заявила про рейдерство. Як йдеться в повідомленні компанії, 20 жовтня люди в масках розгромили офіс «Карпатської рудної компанії» у селищі Мужієво на Закарпатті, а також квартири керівника компанії в Києві та Берегово. Група невідомих забрала геологічну інформацію та спецдозвіл на розробку Мужіївського родовища поліметалів, які раніше викупила американська компанія-інвестор Avellana Gold.
Працівникам «Карпатської рудної компанії» сказали, що обшук нібито проводить Генеральна прокуратура в рамках карної справи, що стосується попередніх власників цього підприємства. Втім, за словами представників компанії, насправді люди в масках забрали документи, які належать американській компанії Avellana Gold. «Невідомі самовільно вдерлися на територію підприємства, розвалили огорожу, зламали замок… Разом із документами про фінансово-господарську діяльність забрали оригінал дозволу на розробку Мужіївського родовища та ноутбук із конфіденційною унікальною інформацією про родовище», — розповіли працівники компанії.
Без дозвільних документів, які відібрали невідомі, робота Avellana Gold заблокована. «Ми готуємо термінове звернення до американського посольства, Європейської бізнес-асоціації та компанії з підтримки іноземних інвесторів UkraineInvest», — заявив Андрій Смолін, керівник українського представництва американської компанії Avellana Gold.
Нагадаємо, що Avellana Gold розробила проект з видобутку золотої та золото-поліметалічної руди на Закарпатті, в який планує інвестувати близько 100 млн USD. Водночас до 2014 року ліцензією на видобуток на Мужіївському золоторудному родовищі володіла «Карпатська рудна компанія», яку контролював донецький бізнесмен Валерій Бредихін, партнер Віталія Захарченко, міністра внутрішніх справ України часів Януковича. За словами керівництва Avellana Gold, жодних контактів із колишніми можновладцями вони не мали і не мають, а угода, яку уклала Avellana Gold з купівлі «Карпатської рудної компанії», повністю відповідає законодавству.
Мужіївське родовище — єдине діюче в Україні з видобутку золота. Його розвідана запаси оцінюються в 55 т золота та 1 млн т цинку та свинцю. У грошовому еквіваленті — майже 3,8 млрд USD. Також на території родовища розташоване сховище відпрацьованої породи, в якому вже є 1 т золота і 4,5 т срібла (32 млн USD і 3 млн USD відповідно).

About Author

Meest-Online

Loading...