Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 1, 2020

Чи треба віддавати борги Росії?

Автор:

|

Жовтень 22, 2015

|

Рубрика:

Чи треба віддавати борги Росії?
Наталія Яресько

Наталія Яресько

У Лондоні (Велика Британія) 29 жовтня ц. р. відбудуться повторні збори власників українських облігацій, а Київ ще раз запропонує Москві прийняти загальні умови реструктуризації її кредиту.

«Не будемо платити»
Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, 15 жовтня запевнив: «Усі кредитори України більшістю, яка становить понад 75 % голосів у Комітеті кредиторів, ухвалили рішення списати 3 млрд USD і реструктурувати борг на суму ще 8,5 млрд USD. Таким чином, у найближчі чотири роки ми не будемо виплачувати тіло кредиту, і досягли того, щоб списати 3 млрд USD, які не будемо платити взагалі».
А Міністерство фінансів України конкретизувало: «Власники державних і гарантованих державою єврооблігацій, за винятком єврооблігацій обсягом 3 млрд USD із погашенням у грудні 2015-го, взяли Надзвичайну резолюцію, яка затверджує умови запропонованої реструктуризації. Проведення обміну для 13 серій єврооблігацій, власники яких 14 жовтня схвалили відповідні Надзвичайні резолюції, дозволить реструктуризувати зовнішній борг України на загальну суму близько 15 млрд USD, зменшити на 20 % розмір боргу (а це — приблизно на 3 млрд USD) і уникнути впродовж наступних чотирьох років вчинення ще 8,5 млрд USD запланованих платежів за основною сумою таких єврооблігацій».
Катерина Гичан, оглядач київського телеканалу «112», пояснила це так: «Україна планує замінити ці серії новими цінними паперами — варіантами Value Recovery Instrument, виплати за якими будуть прив’язані до показників зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Така прив’язка до ВВП спровокувала алярмістські заяви, ніби Україна «продає» своє економічне зростання».
А на запитання «Що означає така домовленість?» журналіст відповіла так: «Залишається ймовірність перегляду домовленостей — нехай навіть теоретична. Оскільки папери ще не випущені, випуск заплановано на листопад. Про це повідомила міністр фінансів Наталя Яресько. Крім того, власники так званих коротких бондів, із ранніми термінами погашення, утрималися від голосування за реструктуризацію, у чому проявилася послідовність їхніх позиції — їм не дуже вигідні нинішні умови реструктуризації».

Можуть подати до суду
У 25 % кредиторів України ще буде можливість приєднатися до 75 %, про котрих повідомляв п. Яценюк. «Повторні збори власників облігацій із погашенням у грудні 2015-го пройдуть 29 жовтня в Лондоні, оскільки на перших зборах 14 жовтня не був досягнутий кворум. На повторних зборах власники цих єврооблігацій — єдині, хто утримався від голосування, — отримають останню можливість приєднатися до всіх іншим власникам єврооблігацій, котрі вже підтримали угоду про реструктуризацію. У разі прийняття відповідного рішення, завершення процедури обміну та передача власникам єврооблігацій нових цінних паперів відбудеться в середині листопада 2015 року», — уточнило Міністерство фінансів.
«Якщо вони й тоді не погодяться, то вже після запуску процесу реструктуризації можуть подати до суду (є прецедент Арґентини, коли хедж-фонди, невдоволені умовами реструктуризації, судилися за повну виплату за боргами)», — припускає п. Гичан.
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, прокоментував цю ситуацію так: «Якщо вони доведуть, що угода була здійснена під тиском, то суд може навіть анулювати реструктуризацію». Натомість експерт-економіст Андрій Блінов виключає такий сценарій. «75 % голосів «за», а дали значно більше, означають, що це (оспорювання домовленості про реструктуризацію. — Ред.) не спрацює. За правилами, тримач старих паперів не може викликати крос-дефолт за новими паперами. Головне було — домогтися права ці нові папери випустити», — вважає він.

«Є така цікава країна»
Утім, 15 жовтня Арсеній Яценюк повідомив також: «Як і очікувалося, єдина, хто не взяв участі в голосуванні, є така цікава країна, що зветься Російська Федерація (РФ). І 3 млрд USD, які Росія має реструктуризувати і також частково списати, залишилися невирішеними».
Глава уряду додав, що 29 жовтня Україна повторно запропонує РФ прийняти загальні умови реструктуризації кредиту, про який у грудні 2013 року тодішній президент України Янукович домовився зі своїм московським колегою за посадою Путіним. Невдовзі після цього на Ірландській фондовій біржі були розміщені облігації на 3 млрд USD, які викупила РФ, яка тепер і вимагає, щоб Україна сплатила тримільярдний борг до грудня ц. р.
У британській газеті Financial Times нагадали: «Ця облігація була першим траншем із пакету допомоги, який Путін планував надати Україні за угодою з Януковичем, укладеною наприкінці 2013 року. Багато хто вважав цей пакет своєрідною нагородою, яку Янукович отримав від РФ за те, що вийшов із поворотної угоди про інтеграцію з Європейським Союзом».
І хоч п. Яресько заявила, що в Києві розглядають ці «російські» єврооблігації як приватний борг, Москва ж наполягає на «суверенному статусі» облігацій, тобто — як борг однієї країни перед іншою, відтак вимагає повної сплати.
Своєю чергою п. Яценюк повідомив: «Ми пропонуємо Росії ще раз прийняти для себе рішення, чи вони хочуть отримувати ті умови, які ми запропонували всім кредиторам, або вони вважають, що вони — унікальні. Якщо вони вважають, що вони — унікальні, то ми готові до судового розгляду справи».

«Готові до юридичної війни»
«Ми готові, у т. ч., і до юридичної війни з РФ», — уточнив прем’єр-міністр. Щоправда першими заговорили про суд у Москві. Ще 10 жовтня ц. р. Антон Сілуанов, міністр фінансів РФ, заявив, що «Росія має намір домагатися виконання Україною боргових зобов’язань, якщо буде потрібно, в судовому порядку».
Однак Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times, прогнозує: «Росія подасть до суду, ми будемо захищатися. Це буде тривати дуже довго. Потім доведеться заплатити, але сподіваюся, що до того часу Україна виграє суди в РФ на 50 або 100 млрд USD (міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомляв у вересні ц. р., що проти РФ будуть подані позови на суму понад 50 млрд USD, точна сума буде названа пізніше. — Ред.). І ми зробимо взаємозалік».
Водоночас Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital, зауважив в ефірі київського радіо «Голос столиці»: «Так, Росія може подати до суду. Почнуться судові процеси, які триватимуть півтора-два роки мінімум. Росія може спробувати зробити замах на майно, яке є в інших країнах. Це — можливо. Але знову ж таки, процедурно це — дуже довго, немиттєво та неефективно».
А 16 жовтня п. Фурса висловив в ефірі все тієї ж радіостанції «Голос столиці» ще сміливіший прогноз: «Для нас немає нічого складного в перемовинах із РФ, навіть можна сказати, що все буде досить просто. Оскільки Росія не погоджується на реструктуризацію, то у нас перемовин і не буде як таких. Ми просто їм не заплатимо й усе».
«Якщо вони не хочуть реструктуризувати, ми ж не винні. Настане дата погашення. Ми не заплатимо. Росія буде заявляти, що Україна в дефолті. Але це нікого особливо хвилювати не буде, оскільки ринок чудово знає, що є ринковий борг, який реструктуризований на хороших умовах, і всі щасливі. А є ось цей окремий борг перед РФ, який випускався з політичних причин і не реструктуризується, і там вже розбирайтеся, як хочете. На загальну оцінку платоспроможності України це впливати не буде», — пояснив експерт.
Причому Сергій Фурса вважає, що «є великі сумніви, що РФ піде в суд. Наприклад, приходить вона до суду і каже: давайте нам погашати ось ці облігації. На що ми кажемо: добре, давайте. Ось тільки ми вважаємо, що цей борг — одіозний, і взагалі треба розібратися, як цей борг видавався. Лондонський суд буде розбиратися по суті. І, відповідно, спливуть всі фігуранти цієї угоди й уся інформація, починаючи від листувань електронною поштою до розмов. Ми ж знаємо, що там були якісь кулуарні бесіди. Всі повинні будуть дати свідчення в Лондоні. Причому в Лондоні брехати не можна, ми це чудово знаємо».

Ігор Голод

До слова
Міжнародний валютний фонд (МВФ) продовжить співпрацю з Україною навіть у разі, якщо вона не сплатить так званий російський борг. «Уряд України включив «російський» борг, виплата якого мала б відбутися в грудні 2015 року, до периметру реструктуризації, але РФ відмовилася приймати пропозицію України. У зв’язку з цим прогнозуємо два сценарії розвитку ситуації. 1) Україна виплачує борг за рахунок резервів, і 2) Україна не виплачує борг та оголошує дефолт за цими бондами до моменту, поки не буде знайдено інше рішення, — повідомила міжнародна рейтинґова агенція Standard & Рoor’s Ratings Services. — Якщо буде обрано другий сценарій, МВФ вдасться до особливої політики фінансування і продовжить фінансування чотирирічної програми співпраці з Україною, що передбачає обсяг кредитування в 17,5 млрд USD».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply