Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Чому «Газпром» не карає Україну за невиконання умов діючого контракту?

Автор:

|

Грудень 06, 2012

|

Рубрика:

Чому «Газпром» не карає Україну за невиконання умов діючого контракту?

Президент України нещодавно здійснив робочу подорож до Москви, у межах якого було проведено зустріч із президентом Російської Федерації (РФ). Основною темою перемовин стало питання про перспективи укладення нового договору на постачання російського газу в Україну. Візит також продемонстрував публічну налаштованість Партії реґіонів (ПР) на поглиблення співпраці з РФ, що важливо для правлячої партії, хоча реальні стосунки Києва та Москви залишаються складними.

Аналіз ситуації
Українська сторона надалі страждає від непомірно високої ціни на російський газ, яка становить 475 USD за 1 тис. куб. м газу. І це – з урахуванням знижки розміром 100 USD, яку Україна отримала 2010 року, після підписання Харківських угод, що продовжили термін перебування російського військово-морського флоту в Криму до 2042-го.
Щомісяця Україна платить «Газпрому» близько 1 млрд USD за спожитий газ. За інформацією Групи глобальної розвідки Geostrategy, під час останніх перемовин на рівні Путін-Янукович російська сторона вкотре настійливо нагадала Києву про те, що до зниження ціни на російський газ може призвести лише виконання таких умов:
* вступ України до Митного союзу (МС) за участю Росії, Білорусі та Казахстану. Російська сторона, за словами прем’єр-міністра України, уже озвучила ціну – 160 USD за 1 тис. куб. м газу, – якщо Україна приєднається до МС;
* отримання російською компанією «Газпром» контролю над українською компанією «Нафтогаз України»;
* залучення Києва до активнішої участі в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ);
* допуск російських компаній до розробки шельфу Чорного моря;
* активізація діяльності компанії «Росатом» на українському енергетичному ринку.
Наразі для України ці російські пропозиції є неприйнятними, оскільки вони суттєво обмежують суверенітет і звужують до мінімуму її простір для міжнародних маневрів. Це розуміє українське керівництво, про що Віктор Янукович сказав під час останніх перемовин із російським колегою. Тому перспектив укладення нової газової угоди не існує.
Поки Київ продовжує безрезультатно шукати шляхів укладення нової газової угоди з Москвою, російський «Газпром» продовжує вдалу реалізацію стратегії на виштовхування України з енергетичного поля Європи. Зокрема, 8 жовтня ц. р. було запущено другу гілку газогону «Північний потік» дном Балтійського моря, який зв’язує РФ та Німеччину. Таким чином, російській стороні вдалося вийти на заплановану проектну потужність цього газогону — 55 млрд куб. м на рік. Очікується, що наприкінці 2012-го розпочнеться будівництво нового газогону «Південний потік» дном Чорного моря, який поєднає російський ринок із країнами Південної Європи.

Чому Росія спокійно ставиться до того, що Україна не виконує умов газової угоди?
Протягом останніх років Україна досягла певних позитивних результатів на шляху до зменшення енергетичної залежності від РФ. Зокрема, у 2000-х рр., під час правління Леоніда Кучми, україна споживала для власних потреб близько 70 млрд. куб. метрів російського газу. 2010-го та 2011 року Українська держава споживала близько 40 млрд куб. м російського газу, що фактично вдвічі менше за обсяги 2000-х рр. Очікується, що 2012-го Україна купить у Росії 27 млрд куб. м газу, а 2013-го — близько 24 млрд куб. м газу. За оцінками експертів, таких результатів було досягнуто внаслідок як об’єктивних, так і суб’єктивних причин.
Об’єктивні причини пов’язані зі збільшенням власного видобутку газу, переходу електростанцій із природного газу на вугілля, запровадження енергозберігаючих технологій на металургійному та хімічному виробництвах. Важливим чинником є домовленість України з Китаєм про фінансування Пекіном будівництва низки високотехнологічних заводів, які будуть виробляти газ із вугілля. Обсяг китайських інвестицій на реалізацію цих проектів складає 3,5 млрд USD.
Також успіхом завершилися перемовини, у тому числі з німецькою компанією RWE, про експорт газу з Європи на український ринок. Проекти з видобутку сланцевого газу та розробка шельфу Чорного моря в перспективі також можуть дозволити України знизити енергозалежність від російського газу. Зокрема, до планів Юрія Бойка, міністра енергетики України, входить зменшення в період до 2017 року обсягів споживання Україною російського газу до 17 млрд куб. м.
Суб’єктивні причини лежать у зовсім іншій площині. Експертів зацікавило питання, чому російська компанія «Газпром» не застосовує жодних санкцій до України, яка «грубо порушує» умови підписаного 2009 року договору на постачання й транзит газу? Згідно з угодою, укладеною тогочасним прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, країна має купувати близько 40 млрд куб. м російського газу щороку. А фактично купує половину.
Але Кремль чомусь із цього приводу мовчить. За оцінками експертів, така ситуація може пояснюватися тим, що з 2009 року, після підписання нової газової угоди, українські тіньові партнери Росії були повністю усунуті від нелегального реекспорту російського газу в Європу. Тепер обсяг закупівель Україною російського газу здійснюється винятково для покриття власних внутрішніх потреб. А надмірно висока ціна 475 USD за 1 тис. куб. м газу, яку Україна платить «Газпрому», майже повністю вибила українських газових гравців зі схем реекспорту російського газу в Європу.
Тим часом, російська сторона не зазнає збитків від недобору Україною газу, оскільки реекспортує його напряму, із використанням власних нових газотранспортних шляхів — «Північний потік» і «Південний потік». Причому прибутки від реекспорту вже не треба ділити з українськими тіньовими партнерами (адже 55 млрд газу, які зараз ідуть трубами «Північного потоку» в Європу, раніше «відмивалися» за допомогою українських партнерів по газовому бізнесу).
За президента Кучми реекспорт російського газу був джерелом надприбутків для української та російської сторін. Купуючи близько 70 млрд куб. м російського газу за ціною 50 USD за 1 тис. куб. м газу, українська сторона для власних потреб використовувала, щонайбільше, 40 млрд куб. м газу. Решта ж 30 млрд куб. м – продавалася в Європу за ціною близько 150 USD за 1 тис. куб. м газу, а прибуток між українськими та російськими партнерами ділився у визначених пропорціях.
Процес реекспорту було порушено 2005 року, коли до влади прийшов Віктор Ющенко. Уже тоді росіяни почали думати про те, чи надійними є українські партнери в питаннях реекспорту газу в Європу. І чи варто надалі ділити з ними прибутки.
Підписана 2009 року газова угода поставила остаточну крапку в так званій реекспортній історії українсько-російських відносин. «Газпром» вирішив, що будівництво нових обхідних шляхів для Росії є кращим варіантом, ніж мати справу з нестабільними політичними режимами в Києві.
Група глобальної розвідки Geostrategy

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...