Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 4, 2020

Чого чекати від уряду Дениса Шмигаля

Автор:

|

Березень 18, 2020

|

Рубрика:

Чого чекати від уряду Дениса Шмигаля
Денис Шмигаль, новий прем’єр України

Хоча розмови у владних коридорах про заміну Кабінету Міністрів України (КМУ) вели вже давно, це все одно стало несподіванкою. В т. ч. для багатьох міністрів, котрі до останнього дня не знали, чи залишаться на посаді. Керівником нового уряду став Денис Шмигаль. Він заявив про підвищення пенсій, невдоволених реформою лікарів, проблеми гірників, котрі працюють на нерентабельних підприємствах, що не можуть існувати без коштів із бюджету і давно уже мають бути реорганізовані, та навіть майже «запустив воду в Крим», хоча потім відкоригував свою відповідь. Такі заяви викликають побоювання, що новий уряд опуститься до популістичних кроків замість проведення структурних реформ, а його діяльність призведе до згортання співпраці з міжнародними фінансовими інститутами.

МВФ
«Наша зацікавленість у співпраці з міжнародними організаціями залишається на порядку денному. Ми зацікавлені у співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), зацікавлені у якісній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Вперше Україна стала якісно працювати з міжнародними фондами і фінансовими організаціями саме за попереднього уряду і президента Володимира Зеленського», — заявив новий прем’єр. — Ці проєкти дають нам змогу бути в цивілізованому світовому ринку фінансового ресурсу. Ми будемо якісно підвищувати рівень співпраці з МВФ».
Та Україна ще попередніх домовленостей не виконала, а парламент застряг на розгляді законопроєкту про земельну реформу і не ухвалив важливого для кредиторів актів про уточнення умов при виведенні неплатоспроможних банків із ринку — так званий антиколомойський законопроєкт.
У грудні 2019 року Україна домовилася про нову трирічну програму EFF, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд USD. При цьому Кристаліна Ґеорґієва, голова МВФ, дала чітко зрозуміти: «Фонд ухвалить програму допомоги Україні після виконання Києвом попередніх умов».
Ігор Уманський, новий український міністр фінансів, провів першу зустріч із Йостою Люнґманом, постійним представником МВФ в Україні, і запевнив, що безумовним пріоритетом для України є продовження активної співпраці з МВФ. Проте раніше він натякав, що співпраця з МВФ не завжди корисна для України. Так само критикував керівництво Національного банку України (НБУ) і називав облігації внутрішньої державної позики «пірамідою, на якій заробляють іноземні банки».

Виклики без рішення
Бюджет-2019 продемонстрував найгірший за останні п’ять років показник виконання за доходами — 96 %. У січні та лютому 2020-го держбюджет за видатками так і не виконали. Не провели й обіцяної індексації пенсій.
Й як не намагається «маневрувати» п. Шмигаль, завдання уряду сформулювала Марина Лазебна, нова міністерка соціальної політики України. «Настав час віддати належне пенсіонерам, чиїми силами розбудовувалась економіка нашої країни», — зазначила вона, але не сказала, де знайти кошти і що робити з бюджетом, коли початку року план за доходами державного бюджету не виконали на 18 млрд грн.
Денис Шмигаль зазначив, що кожен українець має мати право продати свою землю за ринковою ціною. «Так само, як право продати квартиру або автомобіль». Наразі законопроєкт про відкриття ринку землі проходить друге читання. Народні депутати «заспамили» документ понад 4 тис. поправок, аби відтягнути прийняття непопулярного рішення. Станом на 5 березня, Верховна Рада розглянула 3 017 правок із 4 018, але прийняла лише дві з них. Обидві мають технічний характер.
«Ми побачили зміцнення гривні, яке вдарило, на жаль, по експорту, але ніяк не відбилося на добробуті пересічних українців», — заявляли також урядовці. Це сприймали як натяк на те, що гривню необхідно девальвувати, такі новини не додали оптимізму інвесторам та населенню, яке може піддатися панічним настроям. І гривня обвалилася.
За словами прем’єра, ще один пріоритет уряду — розвиток агропромислового комплексу. «Ми будемо створювати окремо напрям і посаду під розвиток промисловості й окреме Міністерство агропромислового розвитку», — заявив він.
Але наприкінці 2019 року падіння промислового виробництва набуло найвищих темпів з 2014-2015 рр., коли почалася війна. У жовтні цей показник знизився на 5 %, у листопаді — на 7,5 %, у грудні — на 8,3 %. За січень 2020 року промисловість впала ще на 5,1 %.
Новий КМУ начебто не має наміру продавати або передавати в концесію акціонерну держкомпанію «Укрзалізниця». «Все інше треба виставити на продаж, віддати це в ринкову економіку, розвивати і користуватися цим для українців», — анонсував новий голова уряду. Як писав «Міст», 5 лютого «Укрзалізниця», німецька залізниця Deutsche Bahn та її компанія-підрозділ із консалтингу DB Engineering&Consulting підписали меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство, в якому йдеться про надання німецькою стороною управлінської та/або технічної підтримки.

Стратегія на сім років
У вересні ц. р. уряд Гончарука опублікував програму дій, в якій окреслив ключові пріоритети на найближчі п’ять років. Очікували зростання економіки на 40 %, що дозволить створити 1 млн нових робочих місць і встановити прожитковий мінімум на рівні 4,2 тис. грн. Крім цього, буцімто прагнули, щоб витрати кожної родини на комунальні послуги не перевищували 15 % її доходу.
Одним із показників ефективності роботи «швидкої допомоги» та поліції встановлювали їхній приїзд на місце подій упродовж десяти хвилин у місті та 20 — поза його межами. А в Міністерстві охорони здоров’я ставили завдання зменшення середньої тривалості госпіталізації пацієнтів на 20 %, та збільшення очікуваної тривалості життя на 5 %. Уряд же очікував зменшити рівень забруднення середовища, принаймні, на 20 %. Вдалося? Дзуськи.
З 1 січня 2020 року ціна на газ для населення мала стати ринковою. Така умова прописана в меморандумі про співпрацю України з МВФ. До цього «Нафтогаз» постачав населенню паливо за зниженою ціною на умовах так званих спеціальних зобов’язань. Відтак суми в платіжках вразили українців своїми високими сумами.
Тож перед новим урядом стоять непрості виклики, які популістичними заходами зупинити не вдасться. По-перше, інвестори починають відвертатись від України на побоюваннях про повернення влади до популістичних заходів і посилення впливу олігархів замість проведення структурних реформ. По-друге, українську економіку чекають турбулентні часи у зв’язку з впливом на світові процеси епідемії короновірусу.

Олександр Колесніченко, УП

Офіційна заява
В Україні почалися розмови про можливе оголошення стихійного дефолту. Ми наголошуємо на різко неґативних наслідках таких публічних дискусій і реалізації такого кроку для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади. Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період максимально використати кошти програми з МВФ та залучити бюджетне фінансування Європейського Союзу, Світового банку, а також за можливості провести перемовини про нову кредитну гарантію від США.
Ключові речі, які необхідно розуміти про дефолт. При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Боржник не може просто взяти і сам собі «пробачити» борги. Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але все одно буде змушений домовлятися з кредиторами про відтермінування або часткове списання боргу.
Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями. Україні 2019-го залишилося погасити 3,8 млрд USD зовнішніх боргів. З цієї суми лише 1,3 млрд USD є боргом перед приватними позичальниками і несплата за ним не матиме політичних наслідків.
Решта боргів — зобов’язання перед офіційними кредиторами, в т. ч. 1 млрд USD зобов’язань під гарантію уряду США. Якщо відмовитися платити, стосунки з усіма міжнародними партнерами будуть зруйновані, й Україна опиниться у міжнародній ізоляції — в умовах поширення коронавірусу, війни на Сході та глобальної економічної кризи. Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія 1,3 млрд USD 2020 року при резервах НБУ у 26 млрд USD цього не варта.
Дефолт не вивільнить гроші в бюджеті на інші цілі. Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік становить 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті бракує на заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планують покрити залученням нового кредиту. З огляду на високий ризик не отримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було б також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак у разі дефолту ці гроші стануть недоступними.
Якщо Україна теоретично відмовиться платити відсотки за усіма зовнішніми боргами (що можливо), у бюджеті все одно залишиться «діра» у 50 млрд грн. Якщо Україна теоретично відмовиться погашати усі зовнішні борги (що неможливо) все одно потрібно буде гасити внутрішні борги на суму 110 млрд грн.
Якщо уряд оголосить дефолт, жоден приватний банк чи фонд не надасть йому кредитів. Єдиними джерелом фінансування залишиться величезна емісія гривні. Вона призведе до неконтрольованої інфляції та девальвації, що обов’язково викличе масове невдоволення серед населення.
Дефолт — це паніка на валютному ринку. Саме слово «дефолт» має дуже неґативне сприйняття серед населення. Воно асоціюється з подіями 1998 року, коли курс долара за рік зріс удвічі. Оголошення дефолту спричинить паніку, населення побіжить забирати гривні з депозитів і вкладати їх у долари. Це поставить під загрозу банківську систему та посилить неконтрольовану девальвацію.
Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм Українського інституту майбутнього
Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього
Юрій Городниченко, Університет Каліфорнії в Берклі & VoxUkraine
Олена Білан, Dragon Capital, VoxUkraine
Олексій Блінов, «Альфа-Банк Україна»
Олександр Жолудь, VoxUkraine
Андрій Длігач, громадянська платформа «Нова країна»
Валерій Пекар, громадянська платформа «Нова країна»
Олександр Паращій, ІК Concorde Capital
Олексій Мушак, народний депутат України 8-го скликання
Ілона Сологуб, VoxUkraine
Владислав Голуб, народний депутат України 8-го скликання
Михайло Ребрик, «Райффайзен Банк Аваль»
Тарас Козак, президент інвестиційної групи «Універ»
Наталія Микольська, співзасновниця «Платформи SheExports», TechUkraine і Центру “Trade+” Київської школи економіки
Євген Дубогриз, фінансовий аналітик

About Author

Meest-Online