Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 4, 2020

Більшість депутатів Верховної Ради проголосували проти дефолту

Автор:

|

Квітень 01, 2020

|

Рубрика:

Більшість депутатів Верховної Ради проголосували проти дефолту
Президент Зеленський у ВРУ

Пізно ввечері 30 березня й у ніч на 31-го в законодавчому органі України було не до сну.

Точка неповернення
30 березня 267 депутатів українського парламенту проголосували за ухвалення в першому читанні законопроєкту «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», необхідного для отримання допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ). Зокрема, він гарантує неповернення виведених із ринку банків їхнім колишнім власникам.
Якщо більшість Верховної Ради (ВРУ) проголосує за цей законопроєкт ще й у другому читанні, то Національний банк України (НБУ) уникне повернення націоналізованого «ПриватБанку» його колишнім власникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Бо в МВФ заявляли, що збільшать допомогу Україні лише в разі ухвалення «антиколомойського закону» й запуску ринку землі. В іншому ж випадку Україна може розраховувати не на вісім, а лише на 1,5 млрд USD від МВФ.
Крісталіна Ґеорґієва, директорка-розпорядниця МВФ, 27 березня заявила: «Прийняття законодавства щодо вдосконалення структури регулювання в банківському секторі, а також щодо земельної реформи дозволило б швидко просунутися вперед й завершити роботу над параметрами нового договору, з доступом до більших ресурсів, ніж передбачалося раніше».
А Денис Малюська, міністр юстиції України, пояснив: «МВФ рекомендує встановити процедурні гарантії справедливого та неупередженого судового розгляду. Без таких гарантій існує ризик того, що хтось із постраждалих осіб може через суд отримати надто велику компенсацію, яка зробить величезну дірку у державному бюджеті або ж резервах НБУ. МВФ планує давати нам кошти на розвиток економіки, а не на виплату компенсацій, щодо обґрунтованості яких у нього є великі сумніви».
Урядовець зауважив, що журналісти «не зовсім» обґрунтовано називають законопроєкт, на ухваленні якого наполягав МВФ, «антиколомойським». «Насправді навряд чи хтось може бути певен, наскільки законопроєкт б’є по планах або інтересах п. Коломойського. Законопроєкт точно заважатиме поверненню націоналізованих банків колишнім власникам, а от чи хотів він повернути банк назад, чи ні (і наскільки це взагалі було б реально) — бабка на двоє гадала. Тому законопроєкт я б марно не демонізував і не персоналізував. Проєкт — не про персоналії, а про інституційні і процедурні механізми, які застосовуватимуться до усіх без винятку», — вважає він.

Опір мільярдера
Своєю чергою, Володимир Зеленський 29 березня заявив: «Наша країна через коронавірус фактично опинилася на роздоріжжі і має два шляхи. Перший — це ухвалення двох життєво важливих законів. Після чого ми отримаємо підтримку від наших міжнародних фінансових партнерів у розмірі щонайменше 10 млрд USD. Це потрібно для стабілізації економіки та подолання кризи. Другий шлях — провал цих законів, занепад економіки і навіть загроза дефолту».
Тим часом п. Коломойський спробував завадити ухваленню закону про неповернення банків. Пов’язані з ним депутати з президентської парламентської фракції «Слуга народу» (СН) Олександр Дубінський, Ігор Палиця й Ольга Василевська-Смаглюк зареєстрували альтернативні законопроєкти — щоб максимально затягнути розгляд основного.
Єгор Чернєв, депутат із фракції «Слуга народу», попереджав ще 26 березня: «Останні дні я постійно спілкуюся з колегами по парламенту. Є ймовірність, що для прийняття закону про неповернення банків, який є однією з умов для отримання рятівного кредиту від МВФ, може не вистачити голосів. Підтримають цей законопроєкт лише кілька груп і фракцій — «Голос», група «Довіра», «Європейська солідарність» та частина СН. На жаль, інша частина депутатів різних фракцій і груп так чи інакше знаходяться на фінансуванні групи «Приват» (підконтрольних Коломойському. — Авт.) або пов’язані з нею спільними інтересами».
Коли ж Олександра Корнієнка, першого заступника фракції СН, попросили в телеефірі прокоментувати чутки про масовану «купівлю» олігархами депутатів, то він їх не заперечив, а лише назвав «трохи перебільшеними». Зокрема, намагалася перешкодити ухваленню закону про неповернення банків лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, в підтримці якої на президентських виборах зізнавався олігарх Коломойський.
Але вона принаймні висловила контраргументи: «У цьому законі говориться, що у відповідних процесах і процедурах рішення суду не будуть дійсними. Ви мені назвіть ще одну країну, де рішення суду не будуть вважатися дійсними. По-друге — тут НБУ, через який і так країну знищили за останні роки, перетворюється на державу в державі».

Земля — товар
А в ніч на 31 березня 259 депутатів Верховної Ради проголосували ще й за закон про ринок землі. Перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Зокрема, ринок землі повинен запрацювати 1 липня 2021-го. А купувати землю зможуть лише громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, «створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади».
У першій редакції документа юридичним особам достатньо було бути створеними за законодавством України. Тепер вони зможуть купувати землю лише з 2024 року. А іноземці матимуть право купувати землі винятково після рішення референдуму.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не зможе перевищувати з 2024-го 10 тис. га. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше 10 тис. га.
При цьому до 2024 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності положеннями закону.

Інша думка
Щоправда, п. Тимошенко заявила, що готує звернення до Конституційного суду, бо вважає ринок землі «злочином проти України». «Ми переконані, що базуючись на ключових документах України — Конституції, Декларації про державний суверенітет, ми доб’ємося в суді визнання цього закону неконституційним», — пояснила вона.
«Батьківщина» буде звертатися й до Національної аґенції з питань запобігання корупції, аби довести й конфлікт інтересів. «Голова аграрного комітету керує 50 тис. га землі, а у відповідному міністерстві працюють представники великих корпоративних аграрних холдингів, які були зацікавлені у прийнятті цього документа. За закон голосували ті, хто має у своєму розпорядженні великі обсяги сільськогосподарської землі. Це не просто мародерство — це корупція найвищого рівня. Ми витягнемо усе це на світло і покажемо, як лобізм сьогодні руйнує інтереси кожного українця», — заявила п. Тимошенко.
А Тимофій Милованов, уже колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, пояснив: «Нова модель ринку землі — це імітація. Ця «нано»-реформа відкидає Україну у розвитку мінімум на кілька років. Станом на сьогодні: 1. Тіньовий ринок землі існує. 2. Люди, які працюють на землі, не захищені від рейдерства. 3. Велику частину землі обробляють «у темну», і податки не платять. 4. Землю не можна використовувати як заставу, що не дає можливості отримувати довше і дешевше фінансування. 5. Державну землю розкрадають (приблизно половину землі державних підприємств будо виведено з державної власності за період мораторію на продаж землі)».
Його висновок: «Нова редакція закону про обіг землі не вирішує жодних з цих проблем. Все залишає, як є. Агрохолдинги продовжують зростати. Люди не отримують справедливу вартість за свою землю. Громади недоотримують податки. Буде менше інвестицій, ніж могло бути. Можливість схем безкоштовної приватизації держземлі продовжить існувати. Зміна формату ринку землі знов відкидає Україну у розвитку, як мінімум, на кілька років».
Натомість інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає: «Парламент, подолавши саботаж пропутінських сил, таки проголосував «земельну реформу». І це голосування викликає змішані почуття. З одного боку — воно історичне, оскільки вилучено атавізм щодо мораторію, з іншого — нікчемне, бо ніби, як реформа без реформи».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply