Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

Аудитори підтвердили надійність української ГТС

Автор:

|

Лютий 06, 2019

|

Рубрика:

Аудитори підтвердили надійність української ГТС

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» успішно пройшло наглядовий аудит систем управління якістю, екологічного управління, управління безпекою праці й енергетичного менеджменту за міжнародними стандартами.

Потрібна модернізація
Представники німецького міжнародного сертифікаційного органу TUV SUD під час проведення в січні ц. р. аудиту на об’єктах «Укртрансгазу» не виявили значних невідповідностей у функціонуванні його систем управління, лише чотири, і надали 17 рекомендацій щодо поліпшення інтегрованої системи управління.
Таким чином аудитори підтвердили, що «Укртрансгаз» є надійним партнером і здійснює безпечну та енергоощадну експлуатацію газотранспортної системи (ГТС) України. Натомість для щодо більшої ефективності її роботи та нарощування експлуатаційного ресурсу газотранспортних комунікацій потрібна їхня комплексна модернізація, якій повсякчас заважають відсутність коштів, надійних партнерів, законодавчих рішень чи політичної волі.
На це постійно звертають увагу в Російській Федерації (РФ), аби позбавити Україну статусу «транзитної держави». І закиди щодо неефективності української ГТС є чи не найголовнішими арґументами Кремля у дискусіях із європейськими споживачами російського «блакитного палива».
Адже якщо на початку 2010-х рр. пропускна спроможність української «труби» складала 288 млрд куб. м на рік на вході й 178,5 млрд — на виході, то зараз, за оцінками експертів, ці показники знизилися через зношеність деяких трубогонів і використання частини потужностей у реверсному режимі.
Владислав Обух, оглядач агенції «Укрінформ», зауважив: «Термін амортизації майже третини українських газогонів сплив, заміни чи повної модернізації потребує більшість із понад 70 наших компресорних станцій. Як наслідок, балансові втрати газу при транспортуванні вітчизняною ГТС складають 0,5 % загального обсягу, що за сучасними мірками — неабияке марнотратство».
До того ж, приблизно 7 млрд куб. м «Укртрансгаз» витрачає щороку як технологічне паливо. У «кращі» роки (1996-го, 1997-го, 1998-го, 2004-го, 2005-го) через українську ГТС транспортували до 140 млрд куб. м «блакитного палива». У 2010-х ці обсяги скоротилися вдвічі.
Приміром, торік Україна транспортувала 86,8 млрд куб. м палива. А 2014-го та 2015- року відповідний показник не досягав і 70 млрд куб. м. «Все тому, що останніми роками Росія цілеспрямовано «працює» на те, щоб повністю залишити нашу ГТС без транзиту, перейшовши на постачання свого газу до Європи обхідними маршрутами. При цьому, «педалюючи» тему прокладання різного штибу «потоків», РФ, звісно ж, приховує свою справжню мету. Мовляв, ідеться лише про економічну вигоду, а не про політичну суть нав’язаних європейцям проектів», — пояснив п. Обух.
«Один із аргументів російської сторони, — твердження, нібито українська ГТС «застаріла, неефективна і ненадійна». Більшість таких звинувачень — надумані. Насправді рівень безпеки нашої ГТС повністю відповідає сучасним вимогам. Що, власне, підтвердили і німецькі аудитори», — нагадав оглядач.

Можна розв’язати?
А от Геннадій Рябцев, експерт із питань енергетики, наголосив: «Щороку Україна витрачає на модернізацію своєї «труби» 250-300 млн USD. Як наслідок, за кількістю технічних інцидентів і аварій наша ГТС набагато надійніша, ніж російська. Якщо йдеться про магістральні газогони, то жодних нарікань із боку споживачів палива на них немає взагалі».
За словами експерта, ситуація з розподільчими мережами — гірша. Адже далеко не всі компанії, які займаються розподілом газу для потреб внутрішніх споживачів, витрачають необхідні суми для підтримання системи в належному стані. «Але й цю проблему можна швидко розв’язати, зокрема, напрацювавши у рамках реформування внутрішнього газового ринку нові механізми й інструменти державного контролю. Бо на сьогодні держава, на жаль, не має належного впливу на ці суб’єкти господарювання. Певний тиск на них можливий лише через регулятора або через органи місцевого самоврядування. А на компанії, які у процесі приватизації брали на себе певні інвестиційні зобов’язання, частково можна вплинути через механізми контролю їх виконання», — запевняє він.
Експерти також наголошують: позбувшись транзиту, Україна втратить суттєве джерело бюджетних надходжень — щонайменше 3 млрд USD на рік. До того ж, доведеться оперативно вирішувати долю вітчизняної ГТС. Частину її, звісно, можна використовувати для забезпечення внутрішніх потреб, утім, більшість потужностей задіяти не вдасться. Тож доведеться або повністю втратити їх, «розпилявши» устаткування на метал, або взяти на себе додаткові витрати на консервацію ГТС, її подальше утримання й охорону від розкрадань.
І, безумовно, найголовніша втрата пов’язана із тим, що, повністю відмовившись від транспортування газу нашою територією, Кремль ліквідує один із останніх запобіжників від прямої аґресії проти України. Адже, за оцінками експертів, Москва все ж боїться, що унаслідок можливих пошкоджень чи примусового припинення помпування газу Європа залишиться без необхідних обсягів російського палива.
Поки що Кремль намагається переконати Україну і світ, що й після введення в експлуатацію газогонів «Північний потік-2» і «Турецький потік», потреба у транспортуванні палива через нашу територію збережеться. Але в будь-якому випадку робота української ГТС стане збитковою.
Адже максимум, який після втілення своїх енергетичних прожектів зможе запропонувати Москва, — прокачування 15-20 млрд куб. м палива на рік. Окупиться ж, за розрахунками експертів, лише транзит обсягом 40 (а ще краще — 50-60) млрд куб. м.

Брак стратегічного бачення
Це пов’язано не лише з виробничою рентабельністю, а й із технологічними можливостями. Сергій Дяченко, голова Бюро комплексного аналізу і прогнозів, пояснив: «Крім транзиту, українська ГТС бере участь у процесі забезпечення «блакитним паливом» внутрішніх споживачів. І, зважаючи на те, що основний робочий режим нашої «труби» — прокачування газу зі сходу на захід, взимку виникають проблеми, пов’язані з відсутністю можливостей постачання палива у зворотному напрямку — для забезпечення східних реґіонів країни.
«За теперішніх обсягів транзиту це питання вирішується через «заміщення» газу — частина його, зайшовши з РФ на українську територію, розподіляється для потреб східних областей. Натомість таку ж кількість палива підіймають із наших підземних сховищ, розташованих, в основному, поблизу західних кордонів, і подають європейським споживачам. За обсягів постачання менше 40 млд куб. м ця схема працювати не може. Тому для забезпечення газом усіх реґіонів країни Київ буде змушений використовувати свою ГТС у реверсному режимі, що унеможливлює будь-які, навіть мінімальні постачання палива до Європи», — пояснив експерт.
«Запобігти такому сценарію, окрім необхідних зусиль щодо збереження «прийнятних» обсягів транзиту палива з РФ, може й якомога швидше залучення європейських компаній до управління українською ГТС», — вважає п. Дяченко.
Адже, за його словами, це, по-перше, покращить можливості впливу на росіян (бо безпосередньо йтиметься про «європейський економічний інтерес»). А по-друге, допоможе розв’язати давно наболілу проблему модернізації української «труби».
Свою чергою, п. Рябцев переконаний, що досягнути цього у найближчій перспективі Україні не вдасться. Зокрема, через відсутність «стратегічного бачення» майбутнього вітчизняної ГТС і газового ринку країни загалом. Частково це пов’язано з непрогнозованістю дій «Газпрому» та його кремлівських босів, частково — з небажанням наших чиновників переходити від розмов і гасел про реформування та модернізацію до визначення реальних практичних кроків у цьому напрямку.
«Все залежатиме від магістральної мети — чого ми хочемо від української ГТС. Поки що політичної позиції щодо цього немає. Ми не знаємо навіть, якими будуть функції цієї системи у 2021-2022 рр. — чи збережеться транзит українською територією, якими будуть обсяги прокачування і внутрішні потреби. А це залежатиме від рівня «орієнтації» вітчизняної промисловості на споживання «блакитного палива», її енергоефективності, а також від того, чи буде відновлено промислове виробництво товарів хімічної галузі, для якої газ є не паливом, а основною сировиною», — констатував він.
І лише з урахуванням цього можна буде з’ясувати «ціну питання» — скільки коштів знадобиться для того, щоб налаштувати ГТС під виконання відповідних функцій. Однозначно йдеться про кілька мільярдів доларів. За таких умов, можливо, актуалізується й питання діяльності міжнародного консорціуму з управління українською ГТС. Його створення можливе лише тоді, коли існуватиме зацікавленість усіх сторін. А також за наявності гарантій прокачування певних обсягів газу упродовж тривалого періоду.
«На жаль, такі гарантії може дати лише держава-аґресор, точніше, російський монополіст, що постачає паливо до Європи. Чи потрібно нам брати до уваги бажання цього ненадійного партнера отримати прибуток, — велике питання, — зауважив Геннадій Рябцев. — Якщо такої впевненості немає, жоден із європейських операторів не захоче нічого вкладати у нашу ГТС. Адже не вважатиме це економічно вигідним для себе. Інша річ, якщо запрацює внутрішній ринок газу. Коли компанії, зокрема і зарубіжні, побачать, що можуть отримувати прибуток завдяки присутності на цьому ринку, інвестиції, як-то кажуть, «потечуть рікою».

Ігор Голод

До слова
«Укртрансгаз» уклала дві угоди з польською компанією PwC Advisory Sp. z o. o. Sp. k. про консультаційні й управлінські послуги на загальну суму 70 тис. USD. Поляки мають змоделювати річні обсяги транзиту російського газу — 0 млрд куб. м, 30 млрд куб. м і 70 млрд куб. м. Фірма Advisory Sp. z o. o. Sp. k. репрезентує у Польщі міжнародну компанію PricewaterhouseСoopers із «великої четвірки» аудиторів.

Гоп-ля
Українська компанія «ТАС Енергія Країни» 30 січня вперше експортувала природний газ до Європи. Блакитне паливо постачали у напрямку Словаччини. Це стало першим в історії нашої держави випадком експорту газу. Про це повідомив Максим Дмитрук, директор компанії. Покупцем природного газу виступила компанія UK Metalex Ltd. Операція була тестовою. «Ми спільно з нашими європейськими партнерами перевіряємо митні режими та роботу операторів суміжних країн. Додатково плануємо здійснити ще кілька тестів в т. ч. експорт із митного складу», — анонсував він.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...