Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 22, 2017

Асоціація України та ЄС набула чинності

Автор:

|

Вересень 06, 2017

|

Рубрика:

Асоціація України та ЄС набула чинності

Іванна Климпуш-Цинцадзе

1 вересня набула чинності угода про асоціацію між Україною й Європейським Союзом (ЄС).

Не до ейфорії
Рада ЄС остаточно ратифікувала угоду між Києвом та Брюсселем 12 липня ц. р. А в офіційному журналі ЄС запевнили: «Угода про асоціацію між ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з одного боку, і Україною, з іншого, підписана в Брюсселі 21 березня 2014-го та 27 червня 2014 року, набуває чинності з 1 вересня ц. р. у відповідності зі статтею 486 (2) угоди, оскільки останній документ про ратифікацію або схвалення був зданий на зберігання 11 липня».
Однак ейфорії з цього приводу не знайдете, приміром, у редакційній статті київського інтернет-видання «Європейська правда». Її автори констатують, що угода про асоціацію так і не стала символом щирості проєвропейської риторики української влади. А пояснюють свій висновок так: «Минуло майже три роки її тимчасового застосування. Змінилися три уряди, на європейських гаслах прийшли до влади новий Президент і парламентська більшість. Але незмінним залишився брак політичної волі до виконання змін і реформ, передбачених у т. ч. угодою про асоціацію».
На початку 2017-го Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з євроінтеграції, визнала: «Зі 126 директив, які ми мали імплементувати в українське законодавство 2016 року, імплементовано лише 36, з них лише 23 — повністю».
Відтоді ситуація принципово не змінилася. Журналісти ЄП зазирнули в урядовий моніторинг виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС і побачили, що всі розділи в ньому зафарбовані червоним. Це означає, що у жодному секторі виконання не йде за графіком.
Від себе журналісти додали: «А те, що є, досягнуто не в останню чергу завдяки зовнішньому та внутрішньому тиску на українську владу. Попереду ж — передвиборчий 2018 рік, коли шанси на «рішучі реформи» стають ще меншими». Більше того — у редакційній статті ЄП стверджують: «Часто замість прогресу у виконанні угоди ми бачимо кроки назад. Частина депутатських ініціатив прямо суперечить зобов’язанням України перед ЄС».
Тож не дивно, що у відповідь на запитання офіційного Києва про подальше зближення з ЄС у Брюсселі відповідають: «Навіщо вам європейське майбутнє, якщо ви не здатні виконати свою домашню роботу з реформ».

Складне завдання
Любов Акуленко, виконавчий директор громадської організації «Український центр європейської політики», запевнила в своїй статті за 1 вересня: «Зараз на нас чекає складне домашнє завдання — повна імплементація угоди про асоціацію, що на практиці означає адаптацію українського законодавства до вимог законодавства ЄС. Якщо ця робота не відбудеться — наше стратегічне завдання перетвориться на популістське гасло».
Наразі ж експерт виокремила «групу проблем на стратегічному та тактичному рівнях, які перешкоджають виконанню угоди про асоціацію»: «Відсутність політичної волі для виконання угоди на рівні президента, прем’єр-міністра та голів парламентських комітетів, незацікавленість різних політичних та економічних груп в адаптації законодавства, слабка кадрова спроможність половини міністерств виробляти законодавчі акти та викривлення норм європейських директив».
«Ще одна проблема — блокування з боку різних бізнес-груп, — додала п. Акуленко. — Цей процес є закономірним для країни, в якій 26 років бізнес працював не прозоро. Європейські директиви запроваджують прозорі правила для українського бізнесу. Це вигідно більшості бізнесі, але не тим, хто звик працювати «на чорно». Також наш бізнес звик до радянської системи стандартизації, а запровадження європейської системи для низки виробництв затратне».
Експерт також стверджує: «Щоб зупинити європейські норми, їхня сутність викривлюється, і в інформаційний простір «запускають» хибні трактування, збурюючи людей проти європейських реформ. До прикладу, норма ЄС щодо необхідності відновлення обов’язкового техогляду автомобілів (в ЄС є такий техогляд, адже справний технічний стан автомобіля є запорукою безпеки на дорогах) сприймається як повернення до старих корупційних норм. При цьому майже ніхто не згадує, що техогляд необхідно відновлювати не через структури, підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, а через незалежні станції технічного обслуговування, що не залишає місця для старих корупційних схем».
Любов Акуленко також попередила: «Неефективне виконання угоди про асоціацію може мати потенційні негативні наслідки для українських експортерів — аж до призупинення нашого експорту до ЄС. Також необхідно враховувати і те, що з 1 вересня європейці отримали юридичне право офіційно підіймати перед нами питання ефективності виконання угоди Україною. І на ці претензії доведеться відповідати».

Україна відстає та суперечить
Своєю чергою, Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики, зауважив: «Уряд України опублікував три звіти щодо практичної роботи з імплементації, які стосуються 2014-2016 рр. Однак лише в першому звіті можна чітко дізнатися про кількість планованих і виконаних заходів відповідно до плану імплементації угоди. Доповіді за 2015-2016 рр., хоча й об’ємніші та демонструють в абсолютних показниках набагато більше успіхів, однак при цьому не містять доволі простої, але показової статистики: скільки конкретно було заплановано кроків щодо імплементації відповідних положень по секторах упродовж року, і скільки повністю та частково реалізовано».
Експерт також дійшов висновку, що «крім того, почали траплятися випадки, коли Україна не лише відстає у процесі імплементації відповідних норм, а й приймає закони, які прямо суперечать зобов’язанням щодо угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі». Красномовним у цьому було ухвалення закону про продовження дії мит на металобрухт, який було врешті решт заветовано Президентом в липні ц. р. Тому не дивно, що основну увагу представництво ЄС в Україні зосереджує саме на повній і вчасній реалізації зобов’язань відповідно до угоди про асоціацію. Саме це питання є пріоритетом № 1, як  підтверджують перемовини між послом ЄС Гьюґо Мінгареллі та віце-прем’єром із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Климпуш-Цинцадзе у квітні ц. р.
«Після запровадження безвізового режиму ЄС фактично втратив один із найдієвіших інструментів, який використовувався в процесі стимулювання України до імплементації норм єесівського законодавства. Якщо проаналізувати план 2014 року, затверджений урядом, значна частина заходів відбувалася у рамках плану дій щодо лібералізації візового режиму. В нових умовах перед ЄС постає перед питання, яким чином знайти новий інструмент щодо заохочення України до подальшої імплементації угоди про асоціацію», — заявив п. Бєлєсков.
Він також зауважив: «І в цьому контексті проявляється чи не найбільша різниця бачення між Україною й ЄС щодо перспектив і спрямованості відносин. З одного боку, представники ЄС не тільки кажуть про перспективу повноправного членства лише через 20-25 років, але і відмовилися підтверджувати прагнення цього України у підсумковій заяві Саміту Україна-ЄС в липні ц. р. Заміть цього вони торочать про «зближення», під яким і розуміють повну реалізацію Україною взятих на себе зобов’язань відповідно до угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі».
«Зі свого боку, українське керівництво продовжує наполягати саме на перспективі повноправного членства. Із тим, що саме перемовини у рамках процесу приєднання відповідної країни до ЄС, є важливим інструментом, який може сприяти подоланню вузьких інтересів еліт України, погоджуються і деякі європейські дослідники. Адже саме в процесі таких перемовин представники ЄС моніторять, наскільки успішно офіційний кандидат імплементував норми в 35 сферах суспільного життя та державного будівництва. А чітко закріплена перспектива членства таким чином дозволяє просувати потрібні зміни», — зазначив експерт.

Ігор Голод

До слова
Як писав «Міст», у День незалежності України Президент Порошенко заявив, що наша держава прямує до набуття повноцінного членства в ЄС і НАТО. На цю заяву миттєво відреагував Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії (ЄК). Він не погодився зі словами глави Української держави. «Мій приятель Порошенко сказав: дивіться, Україна — це майже ЄС та НАТО. Однак зараз вона не є ні там, ні там, і важливо це розуміти», — заявив він. Своєю чергою, Микола Точицький, представник України при ЄС висловив ЄК стурбованість через слова Юнкера, які російські медіа використали для дискредитації України напередодні набуття чинності Угоди про асоціацію. На переконання посла, такі висловлювання напередодні набрання чинності Угоди про асоціацію «підривають і рівень нашої довіри, і наш серйозний рівень співпраці». Водночас український дипломат констатував, що ЄС надає «масштабну політичну та фінансову підтримку протидії аґресії Росії та відзначає реформи, які здійснює Україна».

About Author

Meest-Online

Loading...