Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 18, 2019

З української армії дезертирували майже 9,3 тис. осіб

Автор:

|

Січень 23, 2019

|

Рубрика:

З української армії дезертирували майже 9,3 тис. осіб

У Комітеті Верховної Ради України (ВРУ) з питань національної безпеки й оборони відбулися слухання, що отримали значний резонанс в українському суспільстві. Мова йшла про законопроект «Щодо удосконалення питань проходження військової служби», поданий Кабінетом Міністрів України наприкінці минулого року. Урядова ініціатива, зокрема, пропонує запровадити поняття «призупинення військової служби» для солдатів та офіцерів, котрі самовільно залишили місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон. Однак справжньою сенсацією стала статистика, озвучена Іваном Руснаком, першим заступником міністра оборони України. За його даними, станом на початок 2019 року з української армії дезертирували 9 268 (!) осіб. Це більше 4,5 % від загальної чисельності військовослужбовців, затвердженої ВРУ ще 2015-го (204 тис. осіб).

Зарплата для дезертира
За словами генерала Руснака, така кількість дезертирів призводить до серйозної недокомплектації бойових підрозділів Збройних сил України (ЗСУ). Адже за чинним законодавством дезертири формально продовжують залишатись у списках військового підрозділу весь час, поки перебувають у розшуку. Отже, на них упродовж цього часу виділяють матеріально-грошове утримання (в т. ч. на розрахункових рахунках накопичується й зарплата), а їхню посаду не може зайняти інша людина, пояснив генерал Руснак.
Тож Міністерство оборони України (МОУ) підготувало законопроект «Щодо удосконалення питань проходження військової служби», яким, зокрема, пропонується, аби військова служба для осіб, котрих підозрюють у дезертирстві, призупинялася з моменту відкриття відповідного карного провадження, самих їх звільняли зі займаних посад і вважали такими, котрі вже не несуть військову службу, а також виключали зі загальної чисельності ЗСУ.
Останнє, за словами Івана Руснака, і дасть можливість «добрати» на службу ті самі 9 268 осіб, які зараз вважаються дезертирами, і при цьому не перевищити граничну кількість військовослужбовців, затверджену ВРУ.

Замість ув’язнення — умовні покарання
Те, що дезертирство залишається одним із найпоширеніших злочинів в українській армії, визнають і в Генеральній прокуратурі України (ГПУ). 2017-го ГПУ навіть назвала це однією з основних причин поразки в «Іловайському котлі». У відповіді на запит проекту StopFake у ГПУ повідомили, що за 2014-2018 рр. слідчі спрямували до суду понад 11,3 тис. обвинувальних актів за статтями «Дезертирство» та «Самовільне залишення місця військової служби».
В Єдиному державному реєстрі судових рішень «Німецька хвиля» відшукала 249 вироків за статтею «Дезертирство» та 2542 вироки за «Самовільне залишення місця військової служби», винесені українськими судами упродовж лише 2018 року. Трохи більше вироків було винесено за тими ж статтями 2017-го.
Значна частина цих вироків стосується злочинів, вчинених ще під час активної фази війни на Донбасі у 2014-2015 рр. Зазначимо, що Кримінальний кодекс України передбачає за дезертирство від двох до п’яти років позбавлення волі, а в бойових умовах чи під час дії воєнного стану — до 12 років за ґратами.
Водночас журналісти звернули увагу, що в справах про дезертирство часто зустрічаються умовні покарання. Серед пом’якшувальних обставин, здебільшого, є необхідність догляду за хворими родичами, важке матеріальне становище родини (часто бувало, що під мобілізацію потрапляли люди, котрі перед тим оформили значні кредити в банках, які потім примусово стягували з їхніх рідних) та сам факт участі в антитерористичній операції (тепер — Операція Об’єднаних сил, ООС).

Давня проблема
Попри загальні рекомендації парламентського Комітету з питань національної безпеки й оборони ухвалити поданий МОУ законопроект, у Головному експертному управлінні ВРУ зазначають, що це далеко не перша ініціатива щодо врегулювання питань дезертирства та чисельності ЗСУ. 2015 року у ВРУ пропонували посилити кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби військовими і навіть дозволити командирам стріляти в дезертирів на полі бою. Тоді, щоправда, далі пропозицій справа не пішла.
«Законопроект про виключення дезертирів зі ЗСУ допоможе вирішити проблему ще п’ятирічної давнини. Зараз українське законодавство в цьому питанні досі недостатньо розвинене», — заявив у ефірі ObozTV Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. За його словами, тема дезертирства в ЗСУ вже дуже давня, але передусім вона пов’язана з анексією Автономної Республіки Крим (АРК). «Тоді значна частина офіцерів і військовослужбовців за контрактом залишилися на території АРК. І дехто з них перейшли служити в ЗС Російської Федерації. Україна була не готова до цього, адже механізм протидії справді не був відпрацьований. Теперішній законопроект має чітко розставити всі крапки над «і». Тобто це приведення правової бази у відповідність до ситуації, яка виникла ще 2014 року», — пояснив експерт.

У війську — кадровий голод
Доки керівництво МОУ та народні депутати лишень збираються привести законодавство «у відповідність до ситуації 2014 року», за словами Валентина Бадрака, директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, на початку 2019-го ЗСУ знову переживають кадровий голод. «Престиж служби в армії достатньо низький, упродовж 2018 року відбувся безпрецедентний відтік кадрів, коли лише за перше півріччя звільнилося 11 тис. військовослужбовців», — зазначив він. Виходом із ситуації експерт вважає відмову від регулярних призовів на строкову службу та перехід до професійної контрактної армії.
Натомість військовий експерт Михайло Жирохов має інший погляд на проблему. «Кадровий голод зараз спостерігається саме на передових позиціях, де лише до 40-50 % існує комплектація кадрами. Строковики — це один із механізмів, який необхідний. За рахунок комплектації тилових частин призваними на строкову службу вивільняється якась частина людей, котрих можна відправити саме на передові позиції», — пояснив він у коментарі видання «Сьогодні».
Інша річ, чи вдасться реально рекрутувати на строкову військову службу запланованих 18 тис. молодих українців. Робота призовних комісій завершилася 30 грудня 2018 року, тож точної інформації про результати ще немає. Однак, як свідчить досвід попередніх призовних кампаній, військкоматам рідко коли вдається повністю виконати план (а найчастіше — значно недовиконати).
Основні причини хронічного недобору строковиків свого часу пояснив сайту Obozrevatel.com військовий експерт Олег Жданов. «Військовослужбовець строкової служби — це найчутливіша частина ЗСУ. Ним командують усі, в т. ч. контрактники. Тому ці хлопці реагують на моральний стан і різні проблеми дуже болісно, і тепер бажаючих піти на строкову службу все менше», — пояснив він. Ще однією проблемою призову фахівець вважає українське «вибіркове право», адже хто піде в армію, а хто ні — визначає воєнком. Це при тому, що законодавство передбачає загальну військову повинність. «Тому хлопці й ховаються: чому хтось має іти, а хтось ні? Це дуже небезпечні ігри з національною безпекою та боєздатністю ЗСУ», — вважає п. Жданов. Коментуючи чутки про те, що потенційних призовників будуть відловлювати в гуртожитках, громадських закладах і на роботі, він заявив, що таке цілком можливо. «Гадаю, без цього не обійдеться, тому що ЗСУ не назбирають потрібну кількість призовників», — підсумував експерт.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Стало відомо, яким буде грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ 2019 року. «Відсоток зростання становитиме в середньому 33-34 % порівняно з минулим роком», — наголосив на брифінгу В’ячеслав Салахов, представник Департаменту фінансів МОУ. Так, військовий-контрактник Сухопутних військ ЗСУ отримуватиме 11,3 тис. грн на місяць, офіцер — 15,9 тис., військовий лікар — 15,5 тис. грн (11,4 тис. 2018-го), морський піхотинець та офіцер десантно-штурмових військ — по 18,4 тис. (13,7 тис. 2018-го), льотчик — 21,9 тис. (16,5 тис. 2018-го). Крім цього, відповідно до рішення Степана Полторака, міністра оборони України, встановили мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби. «Це 65 % (торік було 10 %) від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років усім категоріям особового складу», — додав п. Салахов. Для окремих категорій військовослужбовців розмір цієї надбавки може збільшуватися. Залежно від особливостей проходження служби, на збільшену надбавку можуть розраховувати військові лікарі, механіки-водії танків, самохідних артилерійських установок, бойових машин піхоти, авіаційні фахівці, десантники, льотчики, спецпризначенці й інші категорії.
Також, за словами п. Салахова, збільшили розмір щомісячної премії військовим, котрі проходять військову службу в частинах Сил спеціальних операцій, десантно-штурмових військах, військах морської піхоти, екіпажам суден і катерів Військово-морських сил. «Це підвищення не стосуватиметься військових, котрі проходять службу в командуваннях і підрозділах забезпечення, тобто мова йде про бойові спеціальності та бойові посади, які обіймають військові», — наголосив він.
Своєю чергою військовослужбовці, котрі виконують бойові задачі у зоні проведення ООС на сході України, можуть розраховувати на виплату щомісячної винагороди: 10 тис. грн — на першій лінії оборони на глибину ротних опорних пунктів; 4,5 тис. грн — в інших районах проведення ООС.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...