Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 27, 2019

Ющенку оголосили підозру в допомозі Януковичу приватизувати «Межигір’я»

Автор:

|

Червень 12, 2019

|

Рубрика:

Ющенку оголосили підозру в допомозі Януковичу приватизувати «Межигір’я»

Генеральна прокуратура України (ГПУ) вважає, що дії третього президента України завдали державі збитків на суму 540 млн грн. Мова йде про виведення резиденції «Межигір’я» з державної власності на користь Віктора Януковича. Сталось це 2007-го не лише за президентства Віктора Ющенка, а й за його безпосередньої участі. Покарання за такий «презент» передбачає позбавлення волі на термін від семи до 12 років із конфіскацією майна. Сам експрезидент усі звинувачення відкидає і заявляє про політичний підтекст справи.

Класична шахрайська оборудка
За версією слідства, прем’єр-міністр Янукович, котрому держава надала в тимчасове користування один із будинків резиденції «Межигір’я», задумав приватизувати увесь комплекс ще 2002-го. До Помаранчевої революції він встиг через постанову Кабінету Міністрів України (КМУ) змінити юридичний статус всіх об’єктів, розташованих на території «Межигір’я», з державних резиденцій на державні дачі, що значно спрощувало шлях для подальшої приватизації. Однак перший Майдан і буремна зміна влади в Україні тимчасово поламали плани Віктора Федоровича.
Але ненадовго. Повернувшись 2007 року в крісло глави уряду, Янукович звернувся з листом до президента Ющенка з проханням перевести «Межигір’я» з Державного управління справами (ДУС) у сферу відповідальності КМУ на чолі зі самим Януковичем. Ющенко згоду дав, а його підлеглий — керівник ДУС Ігор Тарасюк — блискавично видав необхідні розпорядження. За місяць прем’єр Янукович передав резиденцію до статуту Національної акціонерної компанії «Надра України», головою правління якої тоді був Едуард Ставицький, котрий зараз переховується від слідства за межами України з ізраїльським паспортом на нове прізвище Натан Розенберґ.
А потім — класична шахрайська оборудка. Майно комплексу «Межигір’я» вартістю 540 млн грн вирішили обміняти на приміщення приватної фірми, записаної на… одного з охоронців Януковича. «Це був заздалегідь нерівноцінний обмін: вартість «Межигір’я» штучно занизили до 91,77 млн грн, а нерухомість приватної фірми «оцінили» в 93,11 млн грн за ринкової вартості на той час 33,98 млн грн!», — пише «Главком».
Охоронець швиденько продав «Межигір’я» товариству з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) «Танталіт», яке прямо пов’язували з Януковичем. Таким чином завершено процес приватизації, а фактично — крадіжки державної власності.

Ющенко ховатися не збирається
Третій президент України категорично відкидає висунуті йому обвинувачення в змові з Януковичем. «Всілякі обвинувачення відкидаю, бо не бачу ні підстав, ні доказів. У суді я це беззаперечно доведу! Чи є у справі політичний підтекст? Очевидно, є», — написав п. Ющенко у Facebook. За його словами, він не бачить «приводу ховатися або прикидатися хворим, як це стало модним».
Експрезидент зазначив, що суспільство бачить, як поступово «знято відповідальність практично з усіх фігурантів гучних справ щодо сепаратизму, державної зради й убивств на Майдані». «Тому доводиться вишукувати нові гучні справи, імітувати бурхливу діяльність», — додав він.

Повернення «колишніх»
Уранці 22 лютого 2014 року, коли четвертий президент України втік із країни, до воріт «Межигір’я» приїхали представники «Самооборони» й «Автомайдану». Вони взяли резиденцію під контроль і заявили, що не дадуть розікрасти цінності та документи. Тоді ж комендантом став Денис Тарахкотелик, активіст «Автомайдану». Пізніше він і його команда зареєстрували громадську організацію «Національний парк України «Межигір’я», якою керують досі. Колишня президентська резиденція відкрита для відвідувачів, вхід платний — від 20 до 120 грн. Там є зоопарк, кафе та кав’ярні, можна поїздити верхи або на велосипедах. Виручені гроші, за словами п. Тарахкотелика, повністю йдуть на утримання комплексу.
А 30 листопада 2017-го «Межигір’я» знову перейшло у власність держави. Суд визнав недійсним договір про його передачу в приватну власність. У травні 2018 року резиденцію передали в управління Національної аґенції з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Також у державну власність перейшли 100 % статутного капіталу ТзОВ «Танталіт». Щоправда, комплексом фактично й надалі управляв «Національний парк України «Межигір’я» Дениса Тарахкотелика.
Й ось 29 травня ц. р. тендерний комітет АРМА оголосив переможця конкурсу на управління «Межигір’ям» — ним стало ТзОВ «Скомпані». В аґенції наголосили, що це була уже п’ята спроба АРМА обрати нового управителя рухомим, нерухомим майном і корпоративними правами ТзОВ «Танталіт», формального власника «Межигір’я».
Результати конкурсу обурили активістів і журналістів, п. Тарахкотелик подав до суду, а громадська рада при АРМА заявила, що потрібно провести новий конкурс. Річ у тім, що керівником ТзОВ «Скомпані» є такий собі Олексій Вороненко. До кінця 2017-го він був помічником Євгена Мураєва, проросійського народного депутата, колишнього активного діяча «Опозиційного блоку». А журналісти пов’язують Вороненка з Віктором Медведчуком. Як «політолог» він часто з’являється в ефірах афілійованих із Медведчуком телеканалів «112» і NewsOne, регулярно пише блоги на підтримку політики кума Путіна.
Сам Вороненко наголошує, що з січня 2018 року помічником депутата Мураєва не працює й активно критикує його в засобах масової інформації. Вороненко й справді критикував Мураєва, однак за те, що той позбавив себе можливості напряму домовлятися з Російською Федерацією (РФ), потрапивши в санкційний список РФ у березні ц. р. Вороненко навіть називав Мураєва «аґентом Служби безпеки України».
Ще один скандальний нюанс — ТзОВ «Скомпані» немає жодного досвіду в управлінні великими об’єктами нерухомості, бо основний вид її діяльності — фінансові ринки. Не виключено, що звинувачення на адресу Віктора Ющенка якимось чином пов’язані саме з цим неоднозначним рішенням АРМА, яке фактично передало колишнє «родинне гніздечко» Януковича його соратникам.
Показовий факт — у день засідання тендерного комітету АРМА «Межигір’я» замкнули для відвідувачів — на сайті громадської організації «Національний парк України «Межигір’я» з’явилося оголошення про небезпеку рейдерського захоплення. «Вночі нам повідомили, що до нас їдуть якісь люди в автобусах, і можливе рейдерське захоплення. Тому ми вирішили убезпечити себе і відвідувачів і зачинити ворота», — розповіли в «Межигір’ї».

Комбінація генпрокурора
Але може бути й інше пояснення. Хоча оголошення підозри третьому президенту багато журналістів назвали «сенсацією», насправді про це вперше згадали ще в грудні 2018 року. Щоправда, тоді це все було на рівні чуток, ні сам п. Ющенко, ні будь-хто з серйозних політиків навіть не намагалися якось ці чутки коментувати.
І тут варто нагадати, що в березні 2017-го ГПУ вручила колишньому керівнику ДУС Тарасюку підозру за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Однак дуже швидко статтю перекваліфікували на «службову недбалість», при цьому ГПУ ще й сама звернулася до суду з клопотанням про звільнення п. Тарасюка від карної відповідальності «у зв’язку зі закінченням терміну давності».
Відомо, що він пішов на якусь угоду зі слідством, хоча подробиць тоді не розголошували. Не виключено, що п. Тарасюк «злив» свого колишнього шефа Ющенка, а досвідчений політичний вовк Юрій Луценко вирішив притримати компромат до кращих часів. Зараз, щоправда, для нього настали гірші часи, крісло генпрокурора під ним серйозно захиталося, тож оголосивши підозру Ющенку, п. Луценко, можливо, сподівається справити враження на новообраного главу держави Зеленського: дивіться, мовляв, не побоявся піти проти третього президента України, рука не здригнеться підписати підозру й п’ятому.
Хоча, наголосимо, що все це наразі — лише припущення. Справжня причина того, чому гучні звинувачення на адресу Віктора Ющенка з’явилися саме зараз, залишаються до кінця незрозумілими.

Ігор Берчак

Довідка
До 1923 року на території сучасної резиденції діяв православний Межигірський Спасо-Преображенський монастир. 1923-го монастир закрили більшовики, котрі облаштували тут керамічний технікум. Після перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва 1934 року виникла потреба у заміській резиденції для високопоставлених чиновників, котру збудували на місці повністю знищених монастирських будівель (від монастирського комплексу залишилася тільки старовинна криниця). У різні часи тут мешкали, зокрема, Микита Хрущов та Володимир Щербицький.
Із Межигірським монастирем пов’язана одна з історичних загадок княжої доби. Декотрі дослідники припускають, що знаменита бібліотека Ярослава Мудрого не згоріла 1240-го, коли Київ дощенту спалив хан Батий, а була схована саме на території цього монастиря. Відомо, що в 1930-х, під час знищення старовинної святині будівельники, наштовхнулися на таємниче підземелля, заповнене старовинними рукописними книгами. Однак спецслужби, які постійно підганяв один із тодішніх комуністичних керівників України Павло Постишев, віддали наказ льох засипати.
1989 року в Інституті археології Академії наук України була створена спеціальна комісія для пошуків бібліотеки Ярослава Мудрого. На початку 1990-х (тоді резиденція ще не була приватизована і залишалася в державній власності), археологи п’ять сезонів поспіль намагалися відшукати бодай якісь сліди підземного сховку з книгами, але нічого не знайшли.

About Author

Meest-Online

Loading...