Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

Виділені Канадою на будівництво українського супутника кошти стали причиною розслідування

Автор:

|

Грудень 26, 2018

|

Рубрика:

Виділені Канадою на будівництво українського супутника кошти стали причиною розслідування

Майже 1,5 млрд грн із держбюджету-2019 в Україні піде на виплати за кредитом на будівництво телекомунікаційного супутника «Либідь». Як пише «Німецька хвиля», такі суми Кабінет Міністрів України (КМУ) сплачує вже четвертий рік поспіль, повертаючи борги держпідприємства «Укркосмос», яке ще десять років тому намірялося запустити супутник як комерційний проект. Під нього Україна позичила в канадців майже 250 млн USD, а тепер Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрює причетних до реалізації проекту в розкраданні коштів.

Починалося все ще 1996-го
«Либідь» мав стати першим українським геостаціонарним телекомунікаційним супутником, призначеним для формування Національної системи супутникового зв’язку України. Головна мета: надання послуг реґіонального та закордонного телебачення, послуг мультимедіа й Інтернету, забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранет на основі VSAT.
Вказівку про втілення цього грандіозного задуму давав ще 1996 року тодішній прем’єр-міністр Павло Лазаренко, котрий зараз, нагадаємо, перебуває у США. Але, як це часто трапляється в українських реаліях, вказівка залишилася на папері, реально процес запустили лише 2009-го — тоді «Укркосмос» уклав договір на будівництво супутника з канадським розробником McDonald Dettwiler & Associates Corporation (MDA) за 254,6 млн USD. Таку суму під урядові гарантії позичило «Укркосмосу» Канадська експортна аґенція (EDS), щоправда, для надійності її переказали безпосередньо MDA.
Проект був направду інтернаціональним. Канадська компанія як генеральний підрядник проекту розробляла електронні «нутрощі» супутника. Створенням платформи та наземної станції керування опікувалася компанія з Російської Федерації (РФ) «Інформаційні супутникові системи імені Решетникова» (ІСС) у Центрі космічного зв’язку (м. Євпаторія, Автономна республіка Крим). Для запуску супутника на орбіту з космодрому «Байконур» у Казахстані український завод «Південмаш» (м. Дніпро) мав побудувати ракету «Зеніт-3SLБ».
Тим не менше безвідповідальність українських чиновників і тут вилізла боком. 2011 року з’ясувалось, що відведена «Либіді» орбітальна позиція фактично зайнята сусідніми супутниками — керівництво «Укркосмосу» просто забуло вчасно підтвердити свій намір її використання. Україна хоч і виторгувала собі інші частоти десятьма градусами східніше, але канадцям довелось змінювати конфігурацію супутника, а українському уряду — збільшити вартість проекту на 10 млн USD. Щороку «Укркосмос» звітував про «продовження робіт» та обіцяв запуск супутника, який щоразу «з технічних причин» відкладався на невизначений термін.

Супутник припадає пилом на складі в РФ
А потім настав 2014-й. Після анексії АРК Україна втратила вже побудовану та готову до використання станцію керування супутником в Євпаторії. Для будівництва нової КМУ збільшив фінансування проекту ще на 17 млн USD. Однак у вересні 2017-го увірвався терпець у канадців — компанія MDA вийшла з проекту. «Через форс-мажорні обставини, пов’язані з втратою наземної інфраструктури в Криму та відсутністю додаткового фінансування, подальша робота над проектом лишається невизначеною», — зазначалося в щорічному звіті компанії.
При цьому сам супутник був готовий ще 2014 року, але з того часу він припадає пилом на складі російської ІСС в місті Железногірськ. Та навіть якби росіяни віддали його українцям, це б нічого не змінило. Доправити «Либідь» на навколоземну орбіту немає чим — за дев’ять років «Південмаш» так і не збудував ракету. На початку 2018-го керівництво заводу пояснило затримку тим, що й досі недоотримало 8,2 млн USD від компанії-посередника.

Підозрюваний під домашнім арештом
Поява в державному проекті приватного посередника, через якого цей проект ніби й провалився, стала об’єктом розслідування НАБУ і САП. Наприкінці ц. р. у справі з’явився і підозрюваний у привласненні та розтраті майна і відмиванні грошей під час будівництва супутника «Либідь». Ідеться про Михайла Гріншпона, колишнього радника голів Державної космічної аґенції й «Укркосмосу», котрий, за інформацією НАБУ, 2011 року створив компанію-«прокладку» між канадською MDA й українськими субпідрядниками. Саме фірмі Birklin Ltd, зареєстрованій на Сейшельських островах, закидають привласнення 8,2 млн USD, що призначалися «Південмашу». Кошти начебто через офшорні компанії були переведені в готівку та витрачені на купівлю нерухомості в США.
У розмові з «Німецькою хвилею» п. Гріншпон, котрий зараз перебуває під домашнім арештом, каже, що саме він був ініціатором угоди між «Укркосмосом» та MDA, підтверджує, що є власником Birklin Ltd, але заявляє, що її участь була необхідна «для фінансових гарантій перед канадцями». Зниклі 8,2 млн USD компанія, за його словами, втратила на рахунках збанкрутілого кіпрського Laiki Bank.
«Навпаки, я переважно кредитував «Укркосмос» та «Південмаш», перекрив ті 10 млн USD, на які здорожчав супутник після зміни орбітальної позиції», — каже п. Гріншпон. За такі послуги, за його словами, він хотів поставити свою компанію оператором «Либіді» та замість «Укркосмосу» продавати її ресурс телеканалам та іншим клієнтам.
Крім того, він стверджує, що 8,2 млн USD Birklin Ltd — нібито не найбільша сума, яку втратив проект «Либідь». За словами п. Гріншпона, ще 2013-го «Укркосмос» отримав від канадців 30 млн USD, які мали піти на страхування запуску ракети «Зеніт» і супутника на навколоземну орбіту. Із 2015-го «Укркосмос» зберігав ці кошти на депозитному рахунку в «Діамантбанку», який у квітні 2017 року збанкрутів. На початку грудня Іван Назарук, генеральний директор «Укркосмосу», в коментарі засобам масової інформації заявляв, що не мав підстав сумніватися в надійності банку та зберігає «мізерну надію» на повернення коштів.
З’ясувалася ще одна цікава подробиця. У лютому ц. р. «Укркосмос» звернувся до Лондонського арбітражу з вимогою стягнути з канадської компанії MDA 224,5 млн USD через її вихід із проекту «Либідь». Для покриття судових видатків КМУ навіть виділив «Укркосмосу» додатково ще 1 млн USD.
Тим часом космічні чиновники продовжують бадьоро рапортувати про майбутні успіхи. Так, у схваленій у вересні ц. р. Концепції державної космічної програми запуск «Либіді» запланований на 2019 рік, а до 2022-го на орбіту має вийти ще й «Либідь-2». «Ми все ж таки сподіваємось, що MDA займе конструктивну позицію та повернеться в проект», — заявляв у липні Павло Дегтяренко, голова Державного космічної аґенції. «Ми вже близько року спілкуємося, якщо цього року вдасться їх повернути, то доробимо ракетоносій, і десь до кінця серпня наступного року запустимо апарат», — повідомив п. Дегтяренко. Разом з тим, за його словами, можливий і песимістичний сценарій: «Вони (канадська компанія) будуть упиратися, ми закінчимо розгляд справи в Лондонському арбітражі, сподіваюся, що переможемо, вони повернуть гроші за проект і доведеться створювати нові космічні апарати. На це може піти ще п’ять років».

Ігор Берчак

Довідка
Зараз на навколоземній орбіті представлені лише два доволі примітивних супутники України, які «обслуговують» суто наукові інтереси студентів столичного університету «Київська політехніка». Водночас Київ активно співпрацює із США та деякими країнами Європейського Союзу (ЄС) за проектами створення ракет-носіїв, що призначені для доставки на орбіту невеликих за масою космічних апаратів і вантажів на Міжнародну космічну станцію. Так, спільно із США була створена ракета-носій «Антарес» (перша ступінь виготовлена на «Південмаші»), а з ЄС — «Вега» (на четвертій сходинці стоять розроблені в Україні двигуни). При цьому «Антарес» вже здійснила сім успішних польотів, а «Вега» — 11.
Поки що єдиний громадянин України, котрий побував у космосі — це Леонід Каденюк. У космос він полетів 20 років тому у складі американської команди на шатлі Columbia. «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», — розповідав космонавт. На жаль, 31 січня ц. р. на 67-му році життя п. Каденюк відійшов в кращий світ. Його життя обірвав серцевий напад, який стався під час щоденної пробіжки.
Хоча п. Каденюк є єдиним космонавтом з України, котрий побував у космосі, український прапор на орбіті розгортав не лише він. Те саме зробив астронавт NASA Рендольф Брезник, котрий десять років тому всиновив хлопчика з Дніпра. Він був у космосі двічі, п’ять разів виходив у відкритий космос.
Ще одна українсько-американська космічна історія — Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, котра також двічі побувала на орбіті та виходила у відкритий космос. Видатна жінка з українським корінням пройшла довгу і складну кар’єру від військово-морських сил до астронавта NASA. Причому п. Стефанишин-Пайпер зберегла українську ідентичність, вона ходила до української недільної школи, танцювала народні танці й була пластункою. Виходячи заміж, залишила своє українське прізвище: Стефанишин. 2007-го вперше побувала в Україні, де вразила знанням української мови.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...