Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 24, 2020

В Україні — знову скандал навколо суду

Автор:

|

Жовтень 31, 2020

|

Рубрика:

В Україні — знову скандал навколо суду
Голова ОАСК Павло Вовк

Володимира Зеленського просять невідкладно подати до Верховної Ради України (ВРУ) законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАКС). Петиція, зареєстрована на сайті Офісу президента України (ОПУ) журналістом Данилом Мокриком 30 липня ц. р., набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів. У мотиваційній частині вказано, що ОАСК «повністю втратив авторитет, зокрема, через зміст опублікованих Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) в липні 2019-го та в липні ц. р. записів розмов керівництва цього суду, які свідчать про глибоко вкорінену в суді корупцію та практику неправосудності рішень».
Оскільки ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону «Про судоустрій і статус суддів» закріплює за президентом виключне право ініціювати процедуру ліквідації суду, президента закликали скористатися цим правом і розпочати процедуру ліквідації ОАКС. Також варто нагадати про унікальний статус ОАСК: він розглядає всі позови щодо центральних органів влади: Верховної Ради (ВРУ), Кабінету Міністрів та окремих міністерств. Суд «прославився» такими скандальними рішеннями як про відсторонення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, про протиправність дій директора НАБУ Артема Ситника і народного депутата Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта, скасування рішення про націоналізацію «ПриватБанку» тощо.

«Вовча» петиція
Нагадаємо, що НАБУ звинувачує Павла Вовка, голову ОАСК, у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі. 17 липня ц. р. НАБУ презентувало 45-хвилинне відео про п. Вовка, де голова суду та один із суддів ОАСК обговорювали, як будуть «владу захоплювати».
Також члени зазначеного інституту ухвалювали замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій або фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їхнім розглядом і з наперед визначеним результатом.
Зокрема, в НАБУ розповіли про план, згідно з яким стороння особа мала б подати позов про заборону Петру Порошенку й іншим колишнім посадовцям найвищого ранґу виїжджати за кордон після виборів президента 2019-го. В НАБУ повідомили, що в такий спосіб голова ОАСК хотів продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати та помститися людям із команди п’ятого президента. Зокрема, під заборону виїзду за межі України мали потрапити колишні спікер парламенту Андрій Парубій, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов і прем’єр Володимир Гройсман.
Записи розмов, оприлюднені НАБУ, Павло Вовк назвав сфальсифікованими, і додав, що у відставку не збирається. 4 серпня ц. р. Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генеральну прокурорку Ірину Венедиктову забрати в НАБУ справу за підозрою голови та суддів ОАСК і передати її до іншого правоохоронного органу.
Суддя Вовк продовжує розповідати про якусь «групу іноземних аґентів», котрі на замовлення іноземних держав намагаються захопити в Україні судову гілку влади. Ще цікавіше, що все це нагадує якесь дежа-вю: в липні 2019-го Павлу Вовку та його друзям уже оголошували підозру. Тоді ж Україна почула перші записи, які швидко назвали «плівками Вовка». Минулорічна історія нічим не завершилася: нікого не посадили, всі судді залишилися на своїх посадах. Навіщо НАБУ запустило другу серію «плівок Вовка» в липні ц. р., залишилося незрозумілим.
Причому ситуація навколо ОАСК дедалі більше починає нагадувати якийсь фарс, коли всі учасники шоу починають клеїти дурнів. Хіба як анекдот, можна сприйняти події 12 жовтня ц. р., коли Печерський районний суд м. Києва зобов’язав Офіс генерального прокурора вилучити з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) інформацію про повідомлення про підозру голові ОАСК Вовку через «неналежне її вручення». Ви, можливо, будете сміятися, але на захист Павла Вовка став Сергій Вовк, суддя Печерського районного суду Києва, а адвокатом, який подав відповідне клопотання був Андрій Заєць. І сміх, і гріх. До речі, два Вовки — не родичі, просто однофамільці, але компромату на себе встигли зібрати, мабуть, на чотирьох.

Ще одна петиція
Цікаво, що на сайті ОПУ «висить» й інша електронна петиція — про відставку голови НАБУ Артема Ситника. Ще цікавіше, що деякі українські засоби масової інформації (ЗМІ) наступного після місцевих виборів дня чомусь почали різко розкручувати цю тему. «Дивні речі продовжують відбуватися з петицією на сайті президента «Звільнити Ситника Артема Сергійовича, директора НАБУ зі займаної посади». На це ЗМІ звернули увагу ще у серпні ц. р., і ОПУ це пояснював «необхідністю додаткової перевірки голосів». Однак ситуація не змінилася — голоси половини осіб від тих, хто проголосував за відставку Ситника, не враховують. Станом на 26 жовтня зареєстрували 21 624 тих, хто підписав петицію. Однак зарахували лише 12 013 голосів. Щодо інших петицій на сайті президента такого розриву в кількості зареєстрованих і полічених голосів не спостерігається», — повідомлення такого змісту синхронно з’явилися на багатьох українських сайтах.
При цьому автори публікацій «забули», що президент не може звільнити голову НАБУ (зрештою, як і призначити). Дивну правову колізію створив Конституційний суд (КС), який 28 серпня ц. р. визнав таким, що не відповідає Основному закону, указ президента Петра Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ.
Сам п. Ситник заявив, що рішення КС на роботу Бюро та його можливе звільнення з посади директора не вплине. «На сьогоднішній день нічого не змінилося, ми працюємо в штатному режимі: як директор НАБУ, так і НАБУ загалом», — наголосив п. Ситник в інтерв’ю «Радіо Свобода». Юристи також розводять руками: ніхто не годен розтлумачити, які правові наслідки має рішення КС, адже він не уповноважений когось звільняти чи приймати на посаду, натомість прямо визначив, що в компетенцію президента не входить призначення чи звільнення директора НАБУ.
Зараз Артем Ситник невразливий, оскільки для його звільнення треба переписувати закон про НАБУ, де призначення відбуватиметься за підписом прем’єра. Водночас незрозуміла електронна петиція на сайті ОПУ про звільнення п. Ситника — така собі чергова спроба «натиснути» і на голову НАБУ, який багатьом встиг сала за шкіру залити, і на президента Зеленського — щоб не розслаблявся, так би мовити.
Але судді не здаються. ОАСК ухвалив викреслити з ЄРДР про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро та поновити на посаді Олександра Карєєва, колишнього керівника другого підрозділу детективів НАБУ, визнавши незаконним його звільнення. Підставою нібито є рішення КС, який визнав незаконним указ президента Порошенка про призначення п. Ситника 2015 року. Крім цього, в ОАСК вирішили відправити в Державне бюро розслідувань вказівку порушити кримінальну справу за невиконання рішення КС.
Як повідомляв «Міст», Павла Вовка оголосили в розшук.

Ігор Берчак

Довідка
Згідно з порядком розгляду звернень, проголосувати за електронну петицію на сайті ОПУ може лише особа, яка пройде процедуру реєстрації й авторизації. Це дає можливість проголосувати тільки реальній людині. Електронну петицію, адресовану президентові України, розглядають за умови збирання на її підтримку не менше 25 тис. підписів громадян упродовж не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про звернення громадян», посадові особи, винні у порушенні законодавства про звернення громадян, несуть цивільну, адміністративну або карну відповідальність, передбачену законодавством України.

До слова
Володимир Воронько, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовився взяти президента-втікача Януковича під варту у справі щодо незаконного привласнення державної резиденції Межигір’я. Про це повідомила антикорупційна громадська організація Transparency International Ukraine. Під час засідання 26 жовтня адвокати наполягали, що Янукович не отримав належним чином повідомлення про підозру, кваліфікація у справі неправильна, а експертизи — викривлені. Також вони запевняли, що Янукович готовий співпрацювати: «Сторона обвинувачення переховується від Януковича В. Ф., а не останній від обвинувачення». Тепер Спеціалізована антикорупційна прокуратура має п’ять днів на оскарження рішення слідчого судді. Нагадаємо, що після втечі Януковича в 2014 році з країни правоохоронці відкрили проти нього до десять карних проваджень. Експрезидент фігурує у справах про незаконне заволодіння резиденціями «Межигір’я» та «Сухолуччя», фальсифікацію результатів голосувань у ВРУ за «диктаторські закони», злочини проти майданівців, численні тяжкі економічні злочини, хабар, замаскований під винагороду за авторський гонорар. Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді та засудив до 13 років ув’язнення. Вирок оскаржують адвокати четвертого президента.

About Author

Meest-Online