Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 16, 2018

В Україні розпочалося полювання на активістів?

Автор:

|

Серпень 09, 2018

|

Рубрика:

В Україні розпочалося полювання на активістів?

Віталій Олешко

Автомайданівець Олексій Гриценко попередив: «Осінь не буде такою спокійною, як літо».

«Кампанія залякування»
В Україні почастішали напади на активістів Революції гідності й учасників збройної відсічі російським аґресорам. Зокрема, 31 липня в Бердянську двома пострілами в спину вбили Віталія Олешка, добровольця батальйону «Донбас» та борця з корупцією, а в Херсоні облили сірчаною кислотою Катерину Гандзюк, керуючого справами виконавчого комітету міської ради та активіста «Центру політичних студій та аналітики «Ейдос».
Вона також викривала корупційні схеми правоохоронців, тому, можливо, саме за це й отримала опіки понад 30 % шкіри. Ще 15 липня жінка писала у Facebook: «Реванш промосковського сепаратизму може мати дві форми — військову та політичну. У разі можливої окупації півночі та півдня саме активісти — можливі організатори проукраїнського підпілля. Невідомо, чи буде пряме військове вторгнення, але зачистити південь і схід України від проукраїнських активістів дуже вигідно саме зараз, перед початком виборчої кампанії».
А після замаху п. Гандзюк повідомила адвокату Масі Найєму, котрий відвідав її в лікарні: «Я не боюся — це частина моєї роботи. Після нерозкритих злочинів у Одесі, після того, як поліція 32 дні з’ясовувала факт, що Сергій Никитенко (активіст, котрий став жертвою нападу невідомих півтора місяці тому. — Ред.) — журналіст, я відчувала, що я — наступна».
Хто ж здійняв руку на активіста — правоохоронці-корупціонери чи сепаратисти? Волонтер Роман Сініцин пояснив, що вони часто бувають в одній особі. «Напади на проукраїнських активістів — тенденція, до якої причетні проросійські сили. Правоохоронці в Миколаївській, Одеській, Херсонській і Запорізькій областях навіть не приховують своїх «ватних» (проросійських. — Ред.) переконань. Ясна річ, що такі напади також можуть реалізовувати місцеві силовики або криміналітет», — розповів волонтер.
А блогер Антон Ходза дійшов такого висновку: «Напади на активістів — спланована кампанія з дестабілізації та залякування. Занадто багато збігів, занадто багато нападів, схожі схеми. Нападають в областях і містах, які мали стати частиною «Новоросії», але не стали. Припускаю, що все координується з Москви. Але ці напади не були б можливими без допомоги зсередини. Кримінальні кола та продажні силовики стали добровільними помічниками в серії цих терактів».

«Це вже не збіги»
Тим часом Антон Геращенко, народний депутат та член колегії Міністерства внутрішніх справ України, запевнив, що замовники й організатори нападу на п. Гандзюк не мають стосунку до поліції та стверджував, що підозрюваний у нападі Микола Новиков є членом однієї зі злочинних банд, а напад на активістку «скоїли на замовлення». «Це помста за виступи п. Гандзюк стосовно деяких чиновників», — вважає п. Геращенко.
Що ж, були у чиновників претензії й до п. Олешка, оскільки він написав заяву в поліцію про підробку документів посадовцями Державної архітектурно-будівельної інспекції, а в квітні ц. р. організував проти Костянтина Бриля, голови Запорізької обласної державної адміністрації, мітинґ, учасники якого звинувачували цього посадовця у занедбанні Молочного лиману, де торік унаслідок несвоєчасної очистки русла лиману стався масовий замор риби. Крім цього, активісти нагадали, що на ремонт дороги Василівка-Енергодар надали півмільярда гривень, проте ремонт так і не провели.
Відтак активіст Іван Примаченко дійшов такого висновку: «На громадських активістів по всій країні йде відкрите полювання. В Бердянську пострілом у спину вбили ветерана антитерористичної операції й активіста Віталія Олешка, котрий після повернення з війни боровся з місцевим депутатом-реґіоналом, котрий фактично контролює місто. В Херсоні облили обличчя кислотою працівниці міської ради Катерині Гандзюк, котра протистояла місцевим сепарам і корумпованим правоохоронцям. До цього в Одесі ножами порізали активіста Автомайдану Віталія Устименка, котрий, серед іншого, займався оборудками славнозвісного Труханова (міського голови Одеси. — Ред.). А до того тітушки жорстко побили харківського антикорупційного активіста Дмитра Булаха. І це — далеко не повний список».
«Це вже не збіги і навіть не тенденція — це система. Система, яка стала можливою завдяки тотальній безкарності нападників і замовників цих злочинів. Ганебне явище, яке стало реальністю завдяки тому, що окремі політики й їхні ручні блогери стали виставляти антикорупціонерів і громадських активістів гіршими за корупціонерів та Путіна разом узятих. І поки в столиці злодюжки заливають очі активістів зеленкою і влаштовують стеження, в реґіонах їм уже хлюпають в обличчя кислотою й убивають пострілами в спину», — наголосив п. Примаченко.
Він також попередив: «А вбивати є кому. Тут і бандюки, котрим активісти заважають красти. І сепари, котрі хочуть помститися патріотам. І російські диверсанти, котрі хочуть посіяти розбрат і дискредитувати владу перед виборами, адже після чергового нападу на антикорупційного активіста все більше претензій, а згодом і підозр через бездіяльність, буде падати на неї. Тому швидке слідство та справедливий суд не озираючись на імена і посади в інтересах не лише суспільства, а й влади».

«Ситуація допікає»
Олександра Дрік, член Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України, відповідаючи на запитання про те, чи напади на активістів є елементом залякування чи бездіяльності правоохоронних органів, і якщо це залякування, то чи воно працює, констатувала: «Це залякування тих, на кого нападають, і тих, хто це бачить. На дуже багатьох активістів, котрі продовжуватимуть свою діяльність незважаючи ні на що, це діятиме. Тобто люди, котрі бачать, що їхні антикорупційні розслідування можуть призводити до таких наслідків, до фізичної розправи, особливо якщо в них є родини та робота, то це буде на них діяти. Дуже важливо розуміти, що антикорупційний рух, який став масовим після Майдану впродовж останніх років, може буде дуже послаблений через постійні атаки на активістів».
Свою чергою, політичний експерт Валерій Клочок зауважив: «Я так довго міркував над цим питанням, що зробив для себе висновок: основною причиною появи таких резонансних ситуацій, убивств, фізичної розправи над громадськими активістами є їхня публічна діяльність. Звісно, люди в Україні, як і в усьому світі, не однакові, по-різному реагують на ту несправедливість, яка їх оточує. В Україні її сьогодні вкрай багато. Природно, що такі люди, як Катерина Гандзюк, Олександр Олешко й інші активісти реагують на ці події та виказують свою реакцію не десь там на кухні поміж родичами, а й публічно. Вони є незручними для тих ділків, котрі вирішують свої справи і в місцевих органах самоуправління, і на найвищих керівних посадах у державі. Доки буде подібна конфронтація на такому високому рівні, такі випадки будуть непоодинокими та системними».
А от Анатолій Гриценко, колишній міністр оборони України та лідер партії «Громадянська позиція», коментуючи вбивство п. Олешка й замах на п. Гандзюк, заявив: «В усіх країнах трапляються напади, побиття, вбивства. Але це — системна, масштабна, довготривала, безбашена і жорстока, як не при жодному з президентів, кампанія під патронатом влади. І вона буде зупинена, коли прийде нова влада. Це питання політичної відповідальності влади, її волі чи безволля. Відповідальність за це несе і гарант Конституції, прав і свобод людини, зокрема, права на життя».
Натомість його син — автомайданівець Олексій Гриценко, коментуючи акцію «Покарати зло» під будівлею Міністерства внутрішніх справ, учасники якої вимагали від правоохоронців ефективного розслідування нападів на журналістів та активістів, констатував: «Прийшли люди, котрі рідко ходять на мітинґи, це свідчить про те, що ситуація допікає. Є відчуття, що осінь не буде такою спокійною, як літо, якщо змін не буде. Все буде добре, бо бачив очі хлопців та дівчат, котрі не зупиняться, а неможливо перемогти того, хто не здається».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...