Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 21, 2017

В Україні почали конфісковувати авта з іноземними номерами

Автор:

|

Серпень 10, 2017

|

Рубрика:

В Україні почали конфісковувати авта з іноземними номерами

Днями Вищий адміністративний суд України виніс перше остаточне рішення щодо водія автомобіля з іноземними номерами. Чоловіку було призначено штраф у 420 тис. грн, а сама машина конфіскована. Суть обвинувачення: «дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, чи зменшення їхнього розміру». Сума штрафу також не випадкова. Згідно з Митним кодексом, за такі протиправні дії передбачене стягнення у вигляді 300 % від суми несплачених податків. Оскільки ця справа пройшла всі можливі судові інстанції, це означає, що остаточне рішення можна вважати прецедентом, на який будуть орієнтуватися й інші судді по всій країні.

Закон прямо не забороняє, але…
Згідно з матеріалами справи, 17 березня 2015 року громадянин Азербайджану ввіз на територію України автомобіль Ford Tourneo в режимі тимчасового ввезення. Через рік було встановлено, що цим автомобілем насправді користувався громадянин України, при ньому була довіреність на право використання транспортного засобу. Почалася довга судова тяганина, фіналом якої став сенсаційний вердикт Вищого адміністративного суду.
«Закон прямо не забороняє їзду на автомобілі з іноземною реєстрацією, але всі схеми ввезення таких транспортних засобів є «сірими», — розповів «Економічній правді» адвокат Максим Лазарєв. — Останнім часом з’явилася катастрофічна судова практика щодо власників таких авто. Наприклад, у рішенні Київського апеляційного адміністративного суду штраф за таке порушення становив 1,682 млн грн».

Через кордон — щоп’ять днів
Автомобілі, які купують в Україні, оподатковують, а від того і формується їхня ціна. Водночас машина, завезена на митну територію України, обходиться його власнику лише за її первісною ціною за кордоном. Остання, зазвичай, у кілька разів нижча. Стару автівку в Польщі можна придбати за 2-3 тис. EUR, в Україні ж така коштуватиме десь 6-8 тис. Крім цього, куплене за кордоном авто не їздило розбитими українськими дорогами, не заправлялося, скажемо так, «якісним» українським пальним і не ремонтувалося «кваліфікованими» українськими майстрами. Погодьтеся, стимулів їздити на іноземних номерах не бракує.
Інша річ, що власникам таких авт доводиться кожних п’ять або десять днів перетинати кордон. Такі терміни є максимальними для транзиту територією України транспортного засобу, зареєстрованого на фізичну, а не юридичну особу. Різниця зумовлена вже суто українськими бюрократичними вивертами. Якщо ти в’їхав в Україну через прикордонний перехід однієї реґіональної митниці, а виїхав через зону відповідальності іншої — маєш десять днів. Якщо тобі ближче їздити через якусь одну митницю — мусиш бувати за кордоном щоп’ять діб.
Зараз, за різними даними, в Україну тимчасово ввезено майже 1,5 млн автомобілів на іноземних номерах або, як їх ще називають, «на бляхах».

Дві схеми
Київ не може офіційно заборонити іноземцям ввозити машини, оскільки така заборона порушить низку міжнародних угод, підписаних Україною. З іншого боку цим активно користуються власне українці, котрі не бажають сплачувати величезні збори, передбачені процедурою розмитнення. Схем пропонується чимало, але найпопулярніші дві, пише «Економічна правда».
Перша — найбільш проста і поширена — ввезти авто в режимі транзиту та порушити передбачені законом терміни (вже згадувані 5-10 днів). Мовляв, один раз оштрафують (сума покарання — 8,5 тис. грн) і більше не зможуть. За такою схемою українець оформляє автівку на спеціально створену в Польщі, Литві, Естонії чи Словаччині фірму, яка «передає» йому право на користування легковиком за дорученням. При цьому рух більшості таких авто не відстежується і не контролюється правоохоронними та митними органами України.
Друга — їздити на автівці приятеля-іноземця. За цією схемою, іноземець завозить авто в Україну і передає його (насправді — продає) з довіреністю покупцю-українцю. Правда, через рік іноземець має вивезти своє авто з України, щоб потім цілком законно (хоч через день) повернути його назад. Крім цього, він зобов’язаний раз на півроку купувати у себе в країні поліс обов’язкового страхування та проходити техогляд.
При цьому в Державній фіскальній службі (ДФС) запевняють, що в Україні не існує передбачених законом схем придбання транспортного засобу без сплати податків і зборів. «Будь-які дії з транспортними засобами іноземної реєстрації, що порушують чинне законодавство, вказують на те, що громадянин навмисно ухиляється від сплати податків», — кажуть фіскали.
Наприклад, пояснюють у ДФС, громадянин придбав автомобіль із об’ємом бензинового двигуна 1,6 л. За таке авто залежно від стану, пробігу й інших факторів необхідно сплатити під час митного оформлення 150-200 тис. грн. Якщо ж власник їздив Україною понад передбачений законодавством термін і його нарешті спіймали, то доведеться сплатити до бюджету вже 450-600 тис. грн штрафу. Якщо водій відмовляється платити, матеріали спрямовуються до виконавчої служби та погашення штрафу здійснюється шляхом реалізації майна (в т. ч., нерухомого), що належить громадянину та його родині.

Закон не спрацював
Тобто виходить таке собі замкнене коло: поруч, у сусідніх Польщі чи Словаччині, куди після запровадження безвізового режиму будь-який українець може потрапити без проблем, вживана автівка коштує якісь «копійки». Водночас, щоб начепити на неї українські «бляхи» потрібно сплатити до бюджету мало не ще одну її вартість.
Були певні сподівання на прийнятий Верховною Радою закон про зменшення ставок акцизного збору на вживані авто з-за кордону, який набув чинності 1 серпня 2016-го. Його ініціатори сподівалися з допомогою зменшення акцизів оновити автопарк українців, вік якого в середньому становитиме більше за 18 років, тоді як в Європі — 8,6 року. Також зменшені акцизи мали б стати стимулом до легалізації у прикордонних реґіонах автівок із європейською реєстрацією, які жителі прикордоння через високі податки вперто не розмитнюють.
Однак дійсність розвіяла сподівання законотворців. За зменшеними ставками акцизного збору були розмитнені, за дуже приблизними даними, не більше 15 % авто, які завезли в Україну в режимі транзиту. «Люди, котрі живуть біля кордонів, навряд чи розмитнюватимуть автомобіль, а використовуватимуть його в режимі транзиту, оскільки це вигідніше. Їм простіше щоп’ять днів перетинати кордон, ніж заплатити всі митні платежі та збори, нехай і зменшені», — розповів «Львівській газеті» один із керівників управління боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці ДФС України.

Ігор Берчак

До теми
Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів, зазначає, що правила застосування митного режиму в країнах Європи набагато жорсткіші, ніж в Україні. Так, у Федеративній Республіці Німеччина режимом тимчасового ввезення авто може скористатися тільки нерезидент Європейського Союзу (ЄС). Він може ввезти на територію ФРН автомобіль на термін до шести місяців. Студентам і не громадянам ЄС, які працюють за контрактом, надається можливість користуватися власними тимчасово ввезеними автомобілями до закінчення терміну їхнього навчання чи професійної діяльності на території ФРН. Резиденти ЄС, у т. ч. громадяни ФРН, можуть в’їхати на територію Німеччини на автомобілі, зареєстрованому в країні — не члені ЄС, і користуватися цим автомобілем не більше п’яти діб, в окремих випадках, за погодженням з митницею, — до восьми діб.
У Норвегії, що межує з ЄС, але не є членом цієї унії, транспортні засоби, зареєстровані за кордоном, можуть бути використані тільки особою, котра постійно проживає за межами території Норвегії. Особи, котрі переміщуються між місцем роботи в Норвегії та країною свого постійного місця проживання або котрі тимчасово живуть у Норвегії, можуть використовувати зареєстровані за кордоном транспортні засоби при дотриманні таких умов: особа перетинає кордон Норвегії щодня або перебуває за межами країни принаймні 185 днів упродовж року.
У Туреччині (яка, так само, як і Україна, має Угоду про асоціацію з ЄС) громадянам країни взагалі заборонено користуватися тимчасово ввезеними автотранспортними засобами. Ввезення й експлуатація тимчасово ввезених авто дозволені лише нерезидентам, які проводять понад 185 днів на рік за межами Туреччини і за умови внесення поворотної застави. «Чому так? Все просто. Не люблять європейські держави практику, коли людина їздить на авто з однієї країни по їхніх дорогах, але платить податки за цю машину чужій країні! І так скрізь у ЄС», — написав Олег Назаренко у Facebook.

About Author

Meest-Online

Loading...