Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

В ОПУ домагаються свого антикорупційного прокурора

Автор:

|

Вересень 10, 2020

|

Рубрика:

В ОПУ домагаються свого антикорупційного прокурора
Андрій Єрмак

Західні дипломати були змушені нагадати критерії надання 600 млн EUR макрофінансової допомоги від Європейського Союзу (ЄС).

«Запхав покемонів»
Київський портал «Цензор.нет» 3 вересня оприлюднив знімок екрану телефону Олександра Кабанова, депутата парламентської фракції «Слуга народу» (СН) із листуванням на одному з чатів про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП). Там можна прочитати повідомлення чи то Кабанова, чи його співрозмовника: «Вчора був у посла ЄС. Антикорупційний прокурор Костін (депутат фракції СН Андрій Костін. — Авт.) поставить хрест на безвізі, а потім на «Слузі народу» і президентові».
У повідомленні також стверджувалося, що Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України (ОПУ), — «аферист із бажанням контролювати все сильніше». Відтак автор повідомлення закликав «підключитися і максимально розповісти про те, куди ми летимо».
Журналісти звернулися за поясненнями до Давида Арахамії, керівника фракції СН. Той запевнив: «Нічого про це не чув. Гадаю, що в цій країні немає зараз людини, яка може передбачити, хто може бути керівником САП».
Але депутат Гео Лерос, нещодавно виключений із фракції СН, підтвердив, що, за його словами, керівник ОПУ «запхав» до конкурсної комісії з обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури «своїх покемонів, щоб обрати у САП члена фракції «Слуга народу» Костіна.
Того ж таки 3 вересня посли «донорів»-кредиторів України — ЄС, Великої Британії та Німеччини, а також реґіональний директор Світового банку надіслали п. Єрмаку й голові Верховної Ради (ВРУ) Разумкову листа «Стосовно комісії з вибору керівника САП». А в ньому наголосили: «Антикорупційні зусилля української влади були та залишаються в центрі партнерства між міжнародною спільнотою та Україною. САП є критично важливою частиною української антикорупційної архітектури. Життєво важливою є прозора та базована на відповідності критеріям процедура відбору нового керівника САП. За законом про прокуратуру, ключовим у цьому процесі є те, щоб комісія з відбору була (сформована з кандидатів. — Авт.) з високою репутацією зі значним досвідом у сфері протидії корупції. Публічна довіра до процесу відбору значною мірою залежатиме від складу цієї комісії з відбору».

«Це не жарт»
Джерело порталу «Європейська правда» в одному зі західних посольств пояснило: «Наголос на антикорупційному досвіді у членів комісії зроблений через те, що ВРУ, всупереч закону, планує призначити за своєю квотою членів комісії, які взагалі не мають такого досвіду. Це наперед ставить питання до якості та відповідності відбору».
У листі партнерів України також нагадали: «Забезпечення незалежності, цілісності та надійного правового статусу цих установ є важливим елементом міжнародних зобов’язань України, у т. ч. в рамках співпраці з ЄС і постійної підтримки з боку міжнародних фінансових установ. Це важливо для якості життя українських громадян, а також для ділового й інвестиційного клімату в Україні».
Матті Маасікас, посол ЄС в Україні, уточнив, що ця заява безпосередньо стосується ситуації довкола процедури обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, й пояснив: «Боротьба з корупцією, заснована на сильних і незалежних інституціях, є центральною складовою співпраці ЄС та України в низці сфер, від безвізового режиму між Україною й ЄС до макрофінансової допомоги. Прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним із критеріїв надання 600 млн EUR макрофінансової допомоги ЄС. Ці принципи мають застосовуватись і у випадку, коли ВРУ висуває представників для відбору нового керівника САП».
А посольство США в Києві ще 31 серпня заявило: «Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч із народом України у його боротьбі проти корупції. Ключовим елементом цієї боротьби є захист незалежності антикорупційних інституцій, що відповідає напрямку реформ та євроатлантичній інтеграції».
Свою чергою, Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, зауважив: «Це вперше посол ЄС в Україні неоднозначно заявив про те, що процедура обрання нового керівника САП є питанням безвізового режиму. Вперше питання безвізового режиму взагалі в дискусії піднялося у спробі української влади знищити антикорупційну інфраструктуру. І це не жарт. Коли про це каже дипломат, то це починає офіційні кроки, які наближають не скасування безвізу, але його призупинення. Що є першим кроком до скасування».

Забракло п’ятьох
Не виключено, що, зокрема, через застереження партнерів України в її парламенті знову не зуміли обрати в четвер кандидатів до конкурсної комісії з обрання керівника САП. Попереднього разу — 15 липня — їй це не вдалося, бо в Центрі протидії корупції попередили, що четверо зі семи кандидатів не відповідають нормі закону — ними можуть бути лише «особи з бездоганною діловою репутацією, професійним та моральними якостями, які мають суспільний авторитет».
Віталій Шабунін коментував: «Знову намагаються просунути туди своїх людей, які оберуть зручного керівника САП. Схоже, голоси за нашвидкуруч обраних кандидатів добиратимуть в «Опозиційній платформі — За життя» (ОПЗЖ), пообіцявши їм частину комісії. Депутати не полишають надій розпрощати Україну з безвізом, адже очевидно, що таке кулуарне обрання конкурсної комісії буде неможливо назвати законним».
«Запустять початок офіційних проблем нашому безвізу з ЄС. Вдруге вони спробують проголосувати сім членів конкурсної комісії з обрання нового голови САП. Більшість не мають жодного досвіду протидії корупції, не кажучи вже про бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Сподіваюся, що депутати усвідомлюють, що у разі проблем з безвізом і з ними, і з Зеленським зроблять українці», — попередив він.
Не усвідомив цього 221 депутат, проігнорувавши застереження західних партнерів України та проголосували «за» призначення членами конкурсної комісії кандидатів, котрі не мають антикорупційного досвіду. Чотирьох із них делегувала президентська фракція СН, двох — лояльна щодо глави держави група «Довіра», ще одного — ОПЗЖ. Але за них забракло п’ятьох голосів.

«Поганий сигнал»
Навіть «слуга народу» Єгор Чернєв пояснив: «Закон про прокуратуру чітко визначає, що всі кандидати повинні мати досвід роботи в антикорупційній сфері, а нам фактично пропонують викладачів університетів і людей без цього досвіду. Комітет запропонував кандидатури, які будуть більш керованими. І це поганий сигнал. Тому що всі антикорупційні органи повинні бути абсолютно незалежними і приймати рішення незалежно від того, хто їх обирав».
Ще одна «слуга народу» Людмила Буймистер заявила: «У таких важливих питання, як антикорупційна політика, ми повинні враховувати думку наших міжнародних партнерів. Коли вони висловлюють побоювання щодо професіоналізму кандидатів, до цього потрібно прислухатися».
«Мене більше насторожує, коли ми голосуємо за явно комерційні законопроєкти (наприклад, легалізація грального бізнесу) разом із групою «За майбутнє». Знаючи, що хлопці нічого ніколи не роблять безкоштовно. Отже, є якісь домовленості, про які більшість фракції не знає», — зауважила вона.
А Ярослав Юрчишин, депутат парламентської фракції «Голос», відрадив інших своїх колег голосувати «за». «Такі призначення можуть призвести до «зливу» справ «ПриватБанку», Олександра Онищенка, а також до перегляду безвізу. Якщо ми сьогодні не ухвалимо цей склад комісії, який насправді не має антикорупційного досвіду й є тотально залежним від ОПУ, матимемо ще час для того, щоб призначити нормальну комісію», — зазначив він.
Після голосування депутат підсумував: «Парламент чітко показав, що бути нотаріальною конторою при ОПУ та на побігеньках у Єрмака він не готовий. У монобільшості також є люди, котрі вміють читати й робити прогнози наперед. Блокувати ті незначні реформи, які нам вдалося провести у 2014-2019 рр., — обмежувати можливість взагалі мати якусь політичну перспективу надалі. Комісія могла стати початком для проведення так званого моніторингу та перевірки виконання Україною безвізу, а в результаті дійти до його скасування».
Як повідомляв «Міст», Назар Холодницький, попередній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, звільнився за власним бажанням у серпні ц. р.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online