Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 21, 2018

Ув’язнені в Україні росіяни просять Путіна обміняти їх на Сенцова

Автор:

|

Серпень 22, 2018

|

Рубрика:

Ув’язнені в Україні росіяни просять Путіна обміняти їх на Сенцова

Олег Сенцов

У Кремлі хочуть отримати «щось інше, а не просто фізичних осіб, тобто людей».

«Більшість — без вагань»
Уже 22 ув’язнених в Україні з 36-х внесених до списку для обміну на українських політв’язнів написали Путіну заяви з проханням про їхній обмін на незаконно засуджених на їхній батьківщині українців. Про це повідомила Ольга Решетилова, координатор Медійної ініціативи за права людини.
«Цей список був складений із тих, хто проходить за карними провадженнями, пов’язаними зі збройним конфліктом. А це так звані сепаратистські статті: «посягання на територіальну цілісність», «державна зрада», «створення терористичної організації», «шпигунство», «розв’язання війни». Спершу був список із 23 осіб, потім Ірина Геращенко (перший віце-спікер Верховної Ради й уповноважений президента України Тристоронньої контактній групі врегулювання кризи на Донбасі. — Ред.) додала 13, дев’ять із котрих є громадянами України», — пояснила вона. — Під час моніторингових поїздок до місць несвободи представники Людмили Денисової (уповноваженої ВРУ з прав людини — Ред.) зустрічаються з громадянами РФ або громадянами України, внесених українською стороною до списку на обмін на в’язнів Кремля, й їх питають про їхню згоду чи незгоду брати участь в обміні, а також пропонують написати звернення щодо обміну на ім’я Путіна». «Більшість такі заяви пише без вагань, — запевнила правозахисник. — Але не всі».
Зокрема, про свою незгоду брати участь в обміні написав лист Президенту України Петро Михальчевский, обвинувачений у державній зраді, котрий 2014 року був «міністром охорони здоров’я» в окупаційному кримському уряді, але потім переїхав до Києва, де жив чотири роки.
На початку 2018-го прокуратура Криму оголосила йому підозру в державній зраді, але п. Михальчевский не вважає себе винним і не хоче залишати країну. «Він не розуміє, чому має брати участь в обміні. Він — громадянин України. Тим більше, його вина в суді ще не доведена», — пояснила п. Решетилова.
Від участі в обміні категорично відмовився й один із кримських дезертирів Володимир Суханов. Це ті військовослужбовці, котрі перейшли на бік військових сил РФ або не з’явилися до своїх військових частин на території України 2014 року.
«Суханов не виїхав з Криму. Він зараз засуджений до семи років позбавлення волі за статтями «державна зрада» і «дезертирство». Він не вважає себе винним, але готовий відбувати покарання відповідно до українського законодавства. Він є громадянином України. І він категорично не погоджується брати участь в обміні. На вигляд він дуже патріотичний, коли ми до нього їздили. У патріотичній футболці вийшов, розмовляв українською», — зазначила правозахисниця.

«Після дзвінка відмовилися»
Ольга Решетилова також розповіла, що ще двоє «кримських дезертирів» — Максим Одинцов і Олександр Баранов — спершу погодилися на участь в обміні, але після дзвінка своєму адвокату Валентину Рибіну відмовилися писати заяву Путіну. «Вони — російські офіцери, і Путін про них і так знає», — пояснив п. Рибін.
Утім, п. Решетилова сподівається, що «список 36-х» зможуть поповнити двоє нещодавно ув’язнених громадян РФ. Дослівно ж вона розповіла: «Є такий Микола Покусаєв. Його затримали поблизу Донецька 4 березня ц. р бійці 57-ї бригади. Він брав участь у бойових діях, був затриманий зі зброєю в руках. Уже отримав вирок — чотири роки. І буквально тиждень тому було отримано повідомлення про те, що в зоні Операції Об’єднаних сил (ООС) затримали ще одного громадянина Росії, ми ще не встигли з’ясувати його ім’я і прізвище. Швидше за все, ці дві людини увійдуть до списку на обмін».
Потрапив до нього й Руслан Гаджиєв, котрого українці полонили на полі бою під Санжарівкою. Після отримання вироку — 15 років тюрми за тероризм, участь у терористичній організації та ведення аґресивної війни — він відбуває покарання у в’язниці Бахмуту. Попри те, що запевняв слідчим Служби безпеки України (СБУ), що його нібито завербували російські правоохоронці та незаконно відправили до України.
У «список 36-х» внесли й Ігоря Кімаковського, котрого СБУ затримала у липні 2015 року як агента Федеральної служби безпеки РФ. Натомість там запевняють, що він лише викладач університету, а на Донбас нібито поїхав як «волонтер» «допомагати відновлювати зруйновані будинки».
Потрапив до «списку на обмін» і Віктор Агеєв, якого українці взяли в полон у червні 2017-го в районі селища Желобок. В обвинувальному акті йдеться, що він приїхав на Донбас навесні 2017 року, «через оголошення в мережі Інтернет дізнавшись про набір на службу за контрактом у терористичну організацію «Луганська народна республіка» (ЛНР).
Натомість його мати розповідала, що він кадровий військовий. Тоді як Міністерство оборони РФ повідомило, що Агеєва звільнили в запас у травні 2016-го. Його засудили в Україні до десятьох років ув’язнення за участь у бойових діях на боці ЛНР, незаконному зберіганні і носінні вогнепальної зброї та боєприпасів.
Написав листа Путіну з проханням бути серед тих, кого обміняють на українських політв’язнів і затриманий 2 травня 2014 року в Одесі фігурант розслідування масових заворушень Євген Мефьодов. А от Олексія Сєдикова схопили українські військові 11 липня 2016 року під час зіткнень на Донбасі. За даними Генштабу, він — старший лейтенант збройних сил РФ. 2017-го його засудили до 11-х років позбавлення волі за тероризм.
Валерія Гратова українські прикордонники затримали 9 липня 2017 року. Він намагався проїхати до «Придністровської молдавської республіки» (ПМР) за підробленим українським паспортом на ім’я Валерія Войтенко. Правоохоронці знайшли у внутрішній кишені його куртки аркуш паперу з даними та телефонами перших осіб самоназваної ПМР і декотрих громадян РФ, орден «Червона зірка», а також флешку зі світлинами з місць бойових дій під Дебальцевим, Донецьким летовищем, Горлівкою, біля Сніжного й Іловайська.

«Не налаштований»
Олега Дороніна, за інформацією російського видання «Медіазона», в російську армію не взяли через непогашену судимість за завдавання важких тілесних ушкоджень. Але запропонували воювати в Україні, де українці схопили його в липні 2015-го в районі Попасної. А вже за півроку засудили до 13-х років позбавлення волі за участь у терористичній організації.
Фарух Камалов від 21 квітня 2015-го до 21 квітня 2016-го був «заступником міністра спорту» анексованого Криму. Але 2 лютого 2018 року працівники СБУ затримали його на пункті пропуску «Каланчак» — він прямував на материкову частину України для отримання закордонного біометричного паспорту.
Мурата Джемієва затримали працівники СБУ 2 листопада 2017 року за «антидержавну діяльність». За даними прес-служби відомства, Джемієв і ще один громадянин РФ, планували, за вказівкою кремлівських кураторів, організовувати акції протести з блокуванням транспортних магістралей. Джемієва також підозрюють у підпалі автомобіля Антона Геращенка, народного депутата України.
Валерій Іванов потрапив у полон в Станиці-Луганській у серпні 2015-го. На допиті розповів, що приїхав із Архангельську «допомагати ЛНР боротися з фашистським режимом». Владислав Гречин — громадянин РФ, народжений в Одесі. Затриманий 17 березня 2016 року в Одесі. Тоді СБУ повідомила, що знешкодила диверсійну групу ЛНР, яка планувала підірвати одеський слідчий ізолятор.
Денис Сидоров приїхав на Донбас 2015 року з Москви, де був поліціянтом. 8 вересня 2016-го українці поранили та затримали його. На допиті він заявив, що шкодує про свій приїзд на Донбас та закликав росіян не їхати туди. Попри це, був засуджений до 12 років ув’язнення.
Чи потрібні такі Путіну? «Путін узагалі не налаштований на обмін. Він хоче отримати щось інше, а не просто фізичних осіб, тобто людей. Наприклад, його цікавлять питання політичного характеру. Спроби тиску цивілізованого світу на російського президента також не діють, адже його логіка така: він політв’язнів звільняє, а санкції посилюються», — вважає російський юрист Марк Фейгін.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...