Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 21, 2018

Українська Феміда провокує самосуд

Автор:

|

Серпень 15, 2018

|

Рубрика:

Українська Феміда провокує самосуд

Геннадій Кернес

Київський районний суд Полтави закрив карну справу стосовно Геннадія Кернеса, харківського міського голови, та його охоронців щодо катування людей.

«Прокурори були хворі»
Андрій Антонов, суддя Київського районного суду Полтави, розцінив неявку прокурорів на дебати з харківським мером і його охоронцями Віталієм Блінніковим та Євгеном Сміцьким як відмову від звинувачення, відтак закрив 10 серпня карну справу щодо катування ними людей. Дослівно у вердикті судді було зазначено: «Закрити у зв’язку з відмовою сторони обвинувачення від підтримання обвинувачення у справі».
На початку липня ц. р. суд у справі Кернеса та його охоронців переносив дебати, бо жоден із 19-х заявлених прокурорів не спромігся приїхати до суду. А раніше на засідання не приходили свідки, хоч їх мало б бути чимало.
Адже коли 25 січня 2014-го в Харкові напали на учасників ходи на підтримку Євромайдану, то вона була доволі велелюдною. Того ж дня Іван Варченко, депутат Харківської обласної ради, заявив про викрадення двох активістів Євромайдану Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова після того, як вони фотографували номери автомобілів «друзів Кернеса» біля готелю «Національ».
Однак відділ зі зв’язків із громадськістю Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Харківській області заявив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася. Попри це, 2 березня 2015 року Кернесу повідомили про підозру в скоєнні низки злочинів, які Кримінально-процесуальний кодекс України кваліфікує як «незаконне позбавлення волі або викрадення людини», «катування», «погроза вбивством».
26 березня 2015-го Генеральна прокуратура України (ГПУ) передала до Дзержинського районного суду Харкова обвинувальний акт у карній справі щодо Кернеса та двох його охоронців. Однак згодом розгляд перенесли до Київського районного суду Полтави.
Одразу ж після того, як у закрили справу харківського мера та його охоронців, Юрій Луценко, генеральний прокурор України, запевнив: «Суддя, котрий у порушення всіх законодавчих норм виніс рішення про закриття справи Кернеса, буде відповідати за завідомо неправосудне рішення. Справа Кернеса, без сумніву, має бути повернута на розгляд для ухвалення об’єктивного вироку. Прокурори були хворі. А суддя не мав права без них іти в дорадчу кімнату».

«Фарс і небажання»
Відтак прокуратура Полтавської області розпочала досудове розслідування за фактом закриття суддею Київського районного суду карного провадження стосовно Геннадія Кернеса. Однак, відповідно до законодавства, ГПУ вже не може розслідувати це провадження, а така функція є у новоствореного Державного бюро розслідувань. Але воно ще не працює, тому правоохоронці вирішують питання, хто саме займатиметься цією справою.
Водночас Володимир Чистилін, координатор харківського Майдану, розповів: «Справа триває четвертий рік. Було 75 судових засідань. Зібрати докази було непросто. Але їх достатньо, щоб притягнути Кернеса до відповідальності. 2014-го сподівалися, що процес завершиться швидко та справедливо. Десятки харків’ян приїжджали до Полтави з пікетами. Минав час і люди зневірювалися. На останніх засіданнях було по кілька активістів. Прокурори з’являлися, але складалося враження, що це нікому не цікаво. Суддя не знав, що робити, брав перерви. Адвокати Кернеса затягували процес. Прокуратура подасть апеляцію й усе знову піде по колу. Бачимо фарс і небажання прийняти рішення».
Звідси й висновок активістів: «Кернес домовився з Порошенком. Не приховує, що підтримуватиме його на виборах. Пообіцяв 30 % голосів харків’ян. Владі вигідно тримати мера на гачку: не відпускати та не закривати справу».
А політичний оглядач Леонід Швець пояснив: «Адміністрація президента — слабка. Для підсилення їй потрібні такі люді, як Кернес. На майбутніх виборах багато що вирішуватимуть великі міста. Той, хто тримає там владу, зможе забезпечити потрібний результат».
А журналістка Ірина Ромалійська нагадала: «Давно поширюють чутки, що Порошенко домовився з Кернесом про підтримку на виборах. В обмін, наприклад, на те, що Кернес не сяде». Журналіст Ярослав Журавель також дійшов висновку, що «ця влада не карає тих, хто до неї лояльний». Тим паче напередодні виборів», — додав він.
Політик Микола Томенко вважає, що таким чином Геннадій Кернес «починає роботу як координатор виборчої кампанії Порошенка на Харківщині». Хоча, як жартує політолог Володимир Голобуцький, Кернес і сам тепер може стати президентом.
А от публіцист Ігор Лосєв констатував із приводу полтавського судді: «У країні досі існує судове свавілля. Судді можуть приймати будь-які рішення і за це не відповідати. Інший бік медалі — домовленості Кернеса з найвищим керівництвом країни. Домовленості влада уклала з багатьма, хто мав би сидіти за ґратами. Вони закріпилися на посадах. Така політика може призвести до катастрофи. Вищі чини сподіваються, що полетять звідси літаком до Іспанії чи Греції. Та до літака вони можуть і не дістатися. Щоб поламати систему, потрібні процеси над суддями-хабарниками, сепаратистами, аґентами іноземних держав. Замість них треба призначити незаплямованих людей. Таких в Україні багато».
Своєю черго, Сергій Тихий, політичний оглядач агенції Укрінформ констатував: «Машина українського правосуддя розвалилася. Яка не яка, але вона була, існувала, а тепер її немає». А журналіст Назар Приходько впевнений, що закриття справи Кернеса — не поодинокий випадок, а закономірність. І журналіст Юрій Бутусов вважає: «Ситуація зі справою очільника Харкова свідчить про демонстративну корупцію. В такий спосіб Кернес купив собі імунітет від правосуддя».

«Знайти більш одіозного складно»
В Україні новину про закриття справи Кернеса сприйняли вкрай негативно ще й тому, що він публічно підтримував 2014 року так звану російську весну у Харкові та виходив на антиукраїнські мітинги. Однак і після Революції гідності продовжував керувати містом.
Знайти в Україні більш одіозного міського голову складно. Його слова та вчинки неодноразово підривали Інтернет.
Тому харківські громадські активісти не можуть оминути увагою свого міського голову. Вони вже неодноразово відповідали на його політику виставами лялькового театру. У головній і єдиній ролі — сам Кернес.
Утім, широкий загал харків’ян ставиться до міського голови по-різному: хтось цінує його як «господаря», а хтось лічить бюджетні кошти. Мовляв, за керівництва Кернеса було чимало скандалів про розкрадання грошей. В харківських антикорупціонерів назбирався цілий багаж матеріалів на команду мера. Тут і сумнівні тендери, і недоцільне використання коштів, і виділення землі за славнозвісною «корпоративною схемою» Кернеса-Добкіна.
Коли з 2008 року міська влада Харкова передала у приватну власність 900 га землі, то її оцінили у понад 4 млрд грн. Насправді ж цю землю безкоштовно «розбазарили» поміж своїми. «Прославився» Кернес і пам’ятником акторці Людмилі Гурченко, котра народилася в Харкові. Адже лише на облицювання постаменту пішло майже 2 млн грн. Нова скульптура наробила чимало розголосу ще й тому, що уважні містяни на табличці з прізвищами «спонсорів», першим серед яких був «Г. А. Кернес», знайшли одразу дві помилки.
А чого вартують сесії міськради за участі Кернеса. Аби не впускати активістів на засідання, у мерії вже і наганяли тітушок, і зачиняли двері, і навіть відкручували ручки, аби протестувальники не могли зайти всередину. На одному з останніх засідань мали розглядати скандальне питання — виділення землі під забудову просто на стоянці стадіону «Металіст». До мерії прийшли десятки активістів, котрі вимагали зупинити забудову, почалися сутички. І Кернес вирішив тимчасово зам’яти справу. У своєму неповторному стилі, міцним слівцем.
Наступне засідання міськради заплановане на 22 серпня. До слова, це буде перша сесія після закриття судової справи щодо Геннадія Кернеса та його охоронців. Вони, за версією прокурорів, катували та викрадали людей, котрі перейшли їм дорогу.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...