Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

У зону бойових дій відправили бойові машини з несправними двигунами

Автор:

|

Листопад 09, 2017

|

Рубрика:

У зону бойових дій відправили бойові машини з несправними двигунами

Нещодавно на одному з телеканалів вийшов сюжет про проблеми з поставками пального для Міністерства оборони (МО) України. У ньому побіжно було згадано, що нещодавно через неякісні паливно-мастильні матеріали зупинився піднятий по тривозі цілий танковий батальйон.

Брухт замість нових двигунів
Як вдалося з’ясувати виданню «Кореспондент», у вересні на полігоні 17-ї танкової бригади Збройних сил України (ЗСУ) під Мелітополем Запорізька області справді раптово вийшли з ладу одразу 35 танків Т-64. Після кількох годин роботи в польових умовах машини різко втратили в потужності, деякі заглухли і заводити їх вдавалося лише з буксира. При цьому, за даними бронетанкової служби оперативного командування «Схід», на танках були встановлені нові двигуни, які відпрацювали по три-чотири мотогодини. Тому військові заявили, що в усьому винні неякісні пальне та мастило.
Була створена спеціальна комісія з інженерів Харківського конструкторського бюро з двигунобудування, Заводу ім. Малишева, представників МО й інших фахівців. Їй на експертизу до Харкова привезли три несправних двигуни, які зняли з танків 17-ї бригади.
Комісія розібрала механізми і дійшла несподіваного висновку. Виявилося, що паливно-мастильні матеріали відповідали всім стандартам, чого аж ніяк не можна сказати про самі двигуни. Вони були зовсім не новими, як свідчили документи, а добряче таки зношеними, пише «Кореспондент».
Комісія виявила значний пиловий знос деталей, корозію металу й інші докази «багаторічної служби» механізмів. Наприклад, кільця клапанів були стерті майже на 100 %. А у відпрацьованому мастилі, яке злили з картера, лабораторні дослідження виявили значний вміст бруду та металу, а також домішки пального, які потрапили туди в процесі роботи двигуна. З новим двигуном такого не могло статися ні за чотири, ні за 40 мотогодин. Комісія прийшла до однозначного висновку — танкові двигуни вийшли з ладу в результаті порушення порядку їхнього зберігання та розконсервації.

Генерал, котрого взяли на поруки
Після цього робота комісії була раптово згорнута за наказом Юрія Мельника, начальника бронетанкового управління ЗСУ. Ось тут журналісти й пригадали, що для цього генерала це вже не перша «темна» історія. У липні ц. р. його разом із керівництвом Львівського бронетанкового заводу затримали детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Тоді генералу інкримінували покупку під виглядом нових двигунів таких, що вже були в експлуатації, що призвело до розтрати бюджетних коштів.
За версією детективів НАБУ, 2015 року замість нових двигунів для танків Т-72, генерал-майор Мельник разом із спільниками закупив уживані. Більше того, в 2008-2009 рр. ці самі механізми були продані як надлишкове майно МО. За роки зберігання вони поіржавіли, забилися брудом і пилом, але це не завадило відомству знову купити їх у приватних фірм уже як нові. Тоді в НАБУ говорили про завдані державі збитки на майже 28 млн грн. При цьому бюджетні гроші, перераховані за угодою, розійшлися рахунками кількох дрібних приватних підприємств.
Щоправда, тоді справа нічим не закінчилася. Юрій Мельник відбув у слідчому ізоляторі десять днів, і після поручительства низки народних депутатів та Героїв України, котрі отримали це звання за бої на Донбасі, вийшов на волю та повернувся на службу. Знову ті самі граблі?

Т-72 та «Фаїна»
Експерти кажуть, що не варто поспішати з висновками. Однією з організацій, яка ще влітку висловила повну підтримку генералу, була Рада волонтерів при МО. Її представник описав власне бачення ситуації на censor.net.ua. Найперше він пояснив, що детективи НАБУ мали претензії до генерал-майора Мельника через закупівлю уживаних двигунів до танків Т-72.
Водночас офіційно основними бойовими машинами ЗСУ є Т-64 і Т-80 (та їхні модифікації). У зв’язку з тим, що Т-72 — винятково російський танк і його виробництво ведеться в Нижньому Тагілі, Україна не має ні власних комплектуючих, ні ремонтних баз для цієї техніки, хоча на українських складах з часу розпаду СРСР були законсервовані сотні таких машин.
У 2008-2010 рр. Т-72 і ремкомплекти до них (в т. ч. двигуни), активно перекваліфіковували на «надлишкове майно» і розпродавали комерційним структурам за копійчаними цінами (скажімо, танковий двигун потужністю 750 кінських сил можна було купити за 5-15 тис. USD). Часто-густо ще цілком придатну до ведення бойових дій панцерну техніку оцінювали за ціною металобрухту.
Після цього наближені до влади бізнесмени заробляли десятки мільйонів USD, продаючи бойову техніку на зовнішніх ринках. Достатньо згадати хоча б історію суховантажу «Фаїна» під прапором Белізу, який 25 вересня 2008 року захопили сомалійські пірати. Тоді морські розбійники аж перелякалися, виявивши в трюмі корабля величезну кількість стрілецької зброї, гранатометів і боєприпасів, а також 33 танки Т-72. Увесь той арсенал мав українське походження.
Спочатку пірати висунули вимогу викупу за 35 млн USD, однак уже наступного дня «ціну питання» знизили до 20 млн. Після довгих перемовин і передачі викупу лише у 3,2 млн USD, «Фаїну» відпустили, не зачепивши вантаж. Корабель продовжив шлях до кенійського порту Момбаса.
Танки й інше озброєння, за твердженням офіційного Києва, були законно продані МО Кенії. Однак представники США заявили, що насправді зброю везли сепаратистам у Дарфур у Судані, причому Організація Об’єднаних Націй запровадила ембарго на постачання зброї в цю конфліктний реґіон. Ще цікавіше, що один із лідерів сомалійського клану Дород, бойовики котрого захопили «Фаїну», здобув військову освіту в Харкові.

«Що тут скажеш — це ж ринок!»
Але повернімося до теперішньої історії. Після введення на Схід України регулярних підрозділів ЗС Російської Федерації Україна зазнала серйозних втрат у бронетехніці, тож командування ЗСУ прийняло рішення повернути з «надлишкового майна» понад 300 одиниць Т-72, провести їхній ремонт і передати на передову. Censor.net.ua подає такі числа: «Станом на 28.12.2015 року в наявності було 367 одиниць Т-72, з яких було справних — 132 і потребували ремонту — 235. Потреба в двигунах становила 130 штук». Те саме підтвердив і сам генерал-майор Мельник в інтерв’ю «Громадському»: «Потреба закупівлі двигунів існувала й існує. Під час ведення бойових дій, ця техніка вкрай потрібна для ЗСУ».
МО почало шукати приватні фірми, які могли б відпродати назад придбані в часи «великого розпродажу» двигуни. Звісно, це були не нові механізми, позаяк зі заводу в російському Нижньому Тагілі давним-давно жодних поставок не було. За даними Ради волонтерів при МО України, зголосилися чотири компанії, які виставили ціни в діапазоні 830-900 тис. грн за двигун. «Що тут скажеш — це ж ринок! Однак, яким чином Юрій Мельник міг в цьому випадку вплинути на ціну? Потрібні двигуни? Є ціни комерційних компаній. Не хочеш купувати — продовжуй шукати», — пише censor.net.ua.
Щоправда, в усій цій історії залишається один важливий нюанс. Якщо двигуни для Т-72 МО було змушене купувати на ринкових засадах, то чому на полігоні поблизу Мелітополя у вересні заглухли 35 танків Т-64, які вважаються основною бойовою машиною української армії? Адже нові двигуни до них, теоретично, мали б виготовляти на підприємствах Державного концерну «Укроборонпром». Вочевидь, генерал-майор Мельник ще не раз ходитиме на допити в НАБУ, намагаючись пояснити, чому глохнуть українські танки.

Ігор Берчак

До теми
Понад 3 тис. вибухонебезпечних предметів вилучено в ході розмінування території після вибухів на військовому складі у місті Калинівка Вінницької області. Про це повідомляє прес-служба Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). «Зведеним піротехнічним загоном ДСНС обстежено 30 тис. 248 га території, виявлено та вилучено 3 тис. 153 вибухонебезпечних предметів, виконано 493 заявки від населення», — йдеться у повідомленні. До ліквідації надзвичайної ситуації залучено 744 осіб та 155 одиниць техніки. Як писав «Міст», що пожежа та вибухи на відкритому майданчику зберігання боєприпасів військової частини А1119 поблизу міста Калинівка на Вінниччині виникли ввечері 26 вересня ц. р. У результаті майже 30 тис. людей із п’яти населених пунктів були евакуйовані з п’ятикілометрової зони ризику, що дозволило не допустити людських жертв. Постраждали двоє. Було пошкоджено майже 1,5 тис. будинків. «Зі застосуванням нової технології проведено перевірку з комп’ютерним дослідженням майже 500 військовослужбовців частини й усіх державних службовців, котрі не є військовими, але були в Калинівці. На місці працюють п’ятеро штатних поліграфологів: один — із Генеральної прокуратури, інші — зі Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України», — повідомив Анатолій Матіос, головний військовий прокурор. Однією з головних версій вважається атака ворожого безпілотника, який скинув запалювальну бомбу, що й спричинила пожежу та детонацію боєприпасів, що зберігалися на відкритих майданчиках.

About Author

Meest-Online

Loading...