Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 18, 2018

У вбивстві білоруського журналіста в Україні підозрюють російські спецслужби

Автор:

|

Липень 28, 2016

|

Рубрика:

У вбивстві білоруського журналіста в Україні підозрюють російські спецслужби
Павло Шеремет

Павло Шеремет

У Києві 20 липня о 07:45 унаслідок вибуху в автомобілі загинув журналіст Павло Шеремет, котрий еміґрував із Білорусі за критичні публікації про її владу спершу в Російську Федерацію (РФ), а після анексії нею Криму й аґресії на Донбасі — в Україну.

«Зроблено з єдиною метою»
Павло Шеремет напередодні своєї смерті повідомляв своїм колегам, що неодноразово помічав стеження за ним. Журналіст Петро Шуклінов зауважив, що останні матеріали загиблого стосувалися затриманих у карній справі щодо Одеського припортового заводу. Однак Євген Кисельов, російський колега білоруса, вважає: «Скептично ставлюся до того, що чиновники, корупціонери, представники каримінального світу всерйоз побоюються таких публікацій. Мій журналістський досвід показує, що ці люди вкрай рідко вдаються до крайніх заходів. Не виключаю, що це — демонстративний злочин, спрямований на те, щоб налякати журналістський цех загалом».
Та й юрист і криміналіст Анна Маляр нагадала: «Настільки аґресивних і зухвалих способів закрити рота журналістам у нас не було. У нас діють не дуже морально, але не настільки нахабно». Відтак переважна більшість аналітиків схиляються, що 20 липня в Києві було скоєне політичне вбивство.
Причому навіть критично налаштовані щодо Петра Порошенка погоджуються з його заявою «здається, це зроблено з єдиною метою — дестабілізувати ситуацію в Україні, можливо, напередодні інших подій». «Хотів би наголосити, що в цих умовах, в умовах війни, аґресії, я, до речі, не виключаю наявність іноземних інтересів», — сказав Президент. Відтак він звернувся до Федерального бюро розслідування США з проханням долучитися до розслідування вбивства журналіста Шеремета й американські правоохоронці вже встановили тип вибухівки, знайденої на місці злочину.

«Дуже схоже на справу Ґонґадзе»
Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України, також вважає, що вбивство п. Шеремета спрямовано на дестабілізацію ситуації в Україні. А політичний аналітик Павло Нусс конкретизував: «Моя версія вбивства журналіста — спроба дестабілізувати політичну ситуацію в Україні за «сценарієм Ґонґандзе».
Із ним погодився Юрій Романенко, директор центру політичного аналізу «Стратагема». «Все дуже схоже на справу Ґонґадзе. І мотив, вочевидь, схожий. Жахлива іронія долі в тому, що в цьому задіяні всі ті ж. Олена Притула — громадянська дружина Павла Шеремета (головний редактор заснованого Ґеорґієм Ґонґадзе сайту «Українська правда. — Ред.). Юрій Луценко — одна з ключових фігур акції «Україна без Кучми», а тепер — генеральний прокуратур України, зараз має відповісти на ті ж запитання, які задавав тодішній генпрокурор Потебенько», — вважає він.
Такої ж думки дотримується Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці. «Римейк 2000 року лежить на поверхні. Якщо цей замах влаштовано росіянами, то вбивство Шеремета має дві мети: звинуватити у цьому українську владу та показати російським політеміґрантам в Україні, що у Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ — «довгі руки», — прокоментував він.
Своєю чергою, Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ, звернув увагу на появу представників проросійського телевізійного «17 каналу» на місці вбивства Павла Шеремета практично в перші миті теракту. А Іван Варченко, ще один радник міністра, невдовзі повідомив, що журналістів «17 каналу», котрі першими опинилися на місці загибелі у Києві журналіста, вже допитують як свідків у цій справі. «Розглядається геополітична версія, яка передбачає «російський слід». Саме з цим пов’язана певна кількість питань, чому саме представники «17 каналу» з’явилися першими на місці злочину. Чи були вони попереджені, чи знали про те, що має відбутися. Звісно, це не може залишитися поза увагою слідчих», — конкретизував він.
Своєю чергою, військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що три тижні тому п. Шеремет зустрічався в Москві з оточенням вбитого торік опозиціонера Бориса Нємцова. А отже — цілком міг дізнатися від них те, що ті не наважувалися оприлюднювати.
Зі свого боку, Олексій Голобуцький, заступник директора Агенції моделювання ситуацій, зауважив: «Москва вже підняла повчальне виття з приводу Павла Шеремета: мовляв, ось, невдоволені, що в рідній «авторитарній» Расєюшці журналістів тортами закидають? А в «демократичній Україні» відразу підривають!». Знову схоже на повне самообслуговування: самі вбили, самі скорботну істерику влаштували, і самі пояснили своїм, наскільки правильно РФ «рятує Донбас» від цієї страшної України».

«Залякати народ не вдасться»
Євген Кисельов упевнений, що вбивство журналіста Павла Шеремета — це попередження спецслужб РФ російським журналістам, котрі шукають вільну журналістику в Україні. «Я абсолютно впевнений, що це працюють російські спецслужби, а не якісь там кілери. Ви знаєте, в т. ч. російських опозиціонерів, російських журналістів, котрі в пошуках можливості залишатися у вільній журналістської професії приїжджають — Ганапольський, Шеремет, я — перебираються до Києва, а їх багато. Ми, може, там відоміші, а є ще більше молодих хлопців, котрі, як і ми, вже не перший рік працюють. Їм усім зараз показують, хлопці, якщо гадаєте, що ви тут у безпеці, то у Путінського режиму руки довгі, ми вас і тут зітремо в табірний пил».
Водночас російський політик Володимир Мілов заявив в ефірі «Радіо Свобода»: «Можу назвати три причини, чому РФ і ФСБ могли бути причетні до загибелі Павла Шеремета. Перша: у них є досвід, їх ловили за руку на політичних вбивствах, у т. ч. міжнародних. Найгучніше — вбивство Зелімхана Яндарбієва в Катарі. До речі, йому підклали бомбу в автомашину. Друга причина полягає в тому, що російські спецслужби вже ловили за руку в Україні. Третя причина важлива: вони зараз вже офіційно взялися за цілу низку відомих людей, котрі виїхали в Україну, працюють там, підтримують реформи, з критичною позицією до Москви виступають».
Іван Яковина, ще один журналіст-еміґрантів із РФ, відреагував на вбивство п. Шеремета так: «Мене справді лякає та обставина, що це вбивство стало чистим актом терору, спрямованим на залякування суспільства загалом. Констатацією того, що темні сили оговталися від своєї поразки в лютому 2014 року і знову почуваються впевнено та безкарно. Гадаю, вони вбили Павла не за щось конкретне, а тому, що можуть. Щоб усі почули: «Ми повернулися». Щоб усі знали та боялися, щоб ніхто не висовувався, щоб люди мовчали і не намагалися боротися з відродженням тієї домайданної системи суспільних відносин. Упевнений, що п. Шеремет був убитий настільки нахабно, демонстративно та показово саме з цією метою».
Опозиційний щодо Путіна російський журналіст заявив убивцям Павла Шеремета: «Ну, ось убили ви політичного журналіста, і що? Що тепер? Яку небезпеку усунули? Що зміниться? Громадська думка як зміниться? Свобода, яку він відстоював, стане менш цінною в очах тих, у кого вона є чи не найголовнішою цінністю? Диктатура, яку він ненавидів і з якою боровся — і в Білорусі, і в Росії — стане в чиїхось очах привабливою? Зміниться вектор розвитку країни?».

Ігор Голод

До слова
У день загибелі Павла Шеремета напали на Марію Ридван, головного редактора Forbes Woman. Дівчина відпочивала в парку, коли до неї підійшов незнайомець і напав на неї. Журналістка отримала різані рани лівого передпліччя та плеча. Було відкрите карне провадження за умисне легке тілесне ушкодження. Поліція встановлює всі обставини події та проводить заходи, спрямовані на встановлення особи нападника.

Найрезонансніші вбивства журналістів в Україні
1992 — Вадим Бойко, керівник телевізійного проекту «Молодіжна студія «Гарт» — найрейтинґовішої програми українського телебачення на той час. Його підірвали у власній квартирі. Злочин не розкритий.
2000 — Ґеорґій Ґонґадзе, засновник сайту «Українська правда». Його задушили і відтяли голову. За цей злочин засуджений міліційний генерал Пукач. Замовники вбивства не встановлені.
2001 — Ігор Александров, керівник телерадіокомпанії «ТОР» у Слов’янську. Його до смерті забили бейсбольними битами. У цьому звинуватили безхатченка Юрія Вередюка, однак суд виправдав останнього за недоведеністю злочину.
2011 — Віталій Розвадовський, фотокореспондент газети «2000». Йому завдали 19 ножових поранень в обличчя та шию, від яких нещасний помер під час операції. За підозрою в злочині був затриманий і засуджений Ярослав Полушкін, котрий сам зізнався у вбивстві.
2014 — В’ячеслав Веремій, репортер газети «Вести». Його застрелили 18 лютого в Києві на Майдані. За цей злочин у розшук оголосили Джалала Алієва, але той загинув у зоні проведення антитерористичної операції.
2015 — Ольга Мороз, головний редактор газети «Нетішинський вісник». Її вбили у власному будинку. Злочин не розкритий.
2015 — Олесь Бузина, антиукраїнськи налаштований письменник і журналіст. Був застрелений біля власного будинку п’ятьма пострілами. Злочин не розкритий.
Загалом за роки незалежності в Україні було вбито 65 журналістів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...