Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 4, 2020

Справи Майдану топлять у брехні

Автор:

|

Лютий 26, 2020

|

Рубрика:

Справи Майдану топлять у брехні
Майдан-2014

Віталій Тітич, адвокат родин героїв «Небесної сотні», нещодавно заявив, що Руслан Рябошапка, генеральний прокурор України, завдав найпотужніших збитків за всі роки розслідування у справах Майдану.

«Головне завдання»
В опублікованому 23 лютого інтерв’ю порталу «Главком» правник нарікав: «Рекламовану Рябошапкою атестацію проводять із численними порушеннями законодавства та здорового глузду, неґативні наслідки цього матимемо найближчим часом. Тому покращення не бачу, а ось погіршення — так».
«Незаконно та свавільно звільнені ключові слідчі, керівники слідчого підрозділу, котрі працювали над розслідуванням. Зруйнувавши концепцію досудового розслідування у «справах Майдану» та прибравши людей, котрі працювали ефективно, п. Рябошапка завдав два найпотужніших удари по цих справах за всі роки», — зазначив він.
20 лютого в ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1» в генпрокурора запитали про те, хто винен, що розслідування злочинів проти активістів Майдану не довели до кінця. Але той винних не назвав, натомість перелічив те, що назвав причинами незавершеності розслідування.
Зокрема, запевнив: «Слідство було організоване не таким чином, щоб максимально швидко вийти на осіб, винних у тих злочинах. Ми втратили багато часу, ми втратили багато речових доказів і щодня втрачаємо фактичні можливості для подальшого розслідування. Не було політичної волі, тому що кілька людей, котрих могли притягнути до кримінальної відповідальності значно раніше, не притягнули… Кілька підозр оголосили вже після того, як прийшли ми».
«Були проблеми з тим, що слідство не мало належної комунікації з боку Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України. Були проблеми з тим, що слідство не забезпечували необхідними ресурсами. Це проблеми з експертизами. Зараз величезна кількість експертиз не провели, в т. ч. балістичні, щоб з’ясувати яким чином вбили людей і звідки походили постріли. Це одні з ключових експертиз», — твердив також п. Рябошапка.
Але 17 лютого Олександр Чорноблавський, слідчий Державного бюро розслідувань повідомив, що офіс генпрокурора не передав справи в Державне бюро розслідувань (ДБР). «Як тільки передадуть всі матеріали, керівництво відділу заслухає звіт про стан кожної справи», — запевнив він.
Причини гальмування розслідування справ Майдану генпрокурор вигадав попри те, що Володимир Зеленський запевнив 20 лютого родичів загиблих на Майдані: «Я як Президент і влада робимо все, щоб нічого не було втрачено, жодна деталь цієї справи. І попри те, як ішло слідство останні шість років, ми не лише цілком вас підтримуватимемо, а й повністю завершимо цю справу. Це наше головне завдання».
Але президент заявив це лише через дев’ять днів після того, як пояснював: «Втрачені докази, документи. Немає людей, немає свідків. Дехто каже, що загалом на місцях після цієї трагедії все прибрали. Найскладніша справа, яка є у нас в країні — це Майдан».

Спроби реваншу
Генеральний прокурор — не єдиний, хто спонукав до запитань занепокоєних станом розслідування справ Майдану. 20 лютого Ірина Венедиктова, виконувачка обов’язки голови ДБР, заявила, що вона виступає за скасування закону про амністію активістам Майдану. Бо, за її словами, цей закон заважає розслідувати вбивства правоохоронців!
Соціологиня Ірина Бекешкіна заявила з цього приводу: «На шостому році лютневих розстрілів на Майдані у суспільство активно вкидають, зокрема, тему реабілітації тих, хто протистояв героям «Небесної сотні». Ба більше, ті, кого досі вважали вбивцями, тепер усе частіше вдають зі себе жертв і постраждалих».
Трансформована «Партія реґіонів» намагається взяти реванш за програну у 2013-2014 рр. битву за Україну. Інших варіантів для «команди антимайдану» немає — на останніх виборах проросійська політична партія в Україні «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ) узяла набагато менше голосів, ніж сподівалися, адже виборців, котрі прагнуть примирення на Донбасі та нормалізації взаємин із Російською Федерацією (РФ), у них відібрав Зеленський зі своєю партією «Слуга народу». Тож колишні «реґіонали» намагаються повернути свій електорат будь-якими шляхами, «в тому числі Майданом», — пояснила вона.
Зокрема, 18 лютого Михайло Добкін, депутат парламенту від ОПЗЖ, під час ток-шоу на телеканалі заявив NewsOne, що, за його словами, «хлопці з правоохоронних органів (під час Майдану. — Авт.) були справжніми героями, котрі виконували військовий і чоловічий обов’язок до кінця». І спрогнозував, що на десятиріччя Революції гідності підозрюваних у вбивстві «Небесної сотні» «беркутівців» будуть зустрічати в студії телеканалу NewsOne як героїв.
А Ілля Кива, ще один депутат від ОПЗЖ, зареєстрував у парламенті проєкт постанови «Про припинення кримінального переслідування правоохоронців, які виконували свої службові обов’язки під час масових акцій протесту в Києві з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014-го», в якому пропонує забезпечити їх соціальними виплатами.
І все це відбувається попри запевнення президента, котрий відповів на запитання про те, ким для нього є герої «Небесної сотні» так: «Це люди, які відстоювали й відстояли незалежність нашої країни. Відстояли, незважаючи на те, що в нас почалася війна. Ці люди не дали можливості розколоти країну. Це наше ядро, це головне, що в нас є. Тому я вважаю, що вони герої».
Олексій Антипович, керівник соціологічної групи «Рейтинґ», пояснив: «У команди Зеленського немає якоїсь певної позиції в питанні протестів зими 2013-2014 рр. Усі відчувають якесь послаблення контролю — можна виступати та захищати Антимайдан, і тобі нічого за це не буде». А соціологиня Бекешкіна додала: «Команда Зеленського намагається сподобатися і тим, і іншим, і третім. Причому у президента немає чіткого ставлення не лише до Майдану, а й до багатьох інших подій і процесів».
А от оглядачка Христина Бердинських дійшла такого висновку: «Невизначеність позиції Зеленського — лише поверхнева причина, навіть наслідок. Фундамент же сучасного реваншизму — відсутність покарання для противників Майдану, навіть для тих, хто безпосередньо стріляв по протестувальникам на вулиці Інститутській».

Заяви правозахисників
23 лютого Український кризовий медіацентр оприлюднив заяви правозахисників із приводу розслідування «справ Майдану». Зокрема, Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, розповіла, що ефективному розслідуванню понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Майдану перешкоджає недостатня увага з боку влади, неналежна організація розслідування та недостатня увага українського суспільства до цих процесів. Відтак затягується і без цього складне розслідування.
Правозахисниця нагадала, що спершу розслідування в справах Майдану було розпорошене по різних державних органах, слідчих і кримінальних провадженнях. Потім для розслідування створили єдиний координаційний центр, але у слідчих не було належних умов для роботи, попри важливість і резонансність цього розслідування.
За словами п. Матвійчук, низка кроків генеральної прокуратури зруйнувала сприятливі передумови для розслідування, які щойно почали складатися. Тільки після протестів громадськості парламент вніс зміни до законодавства, які дозволили зберегти напрацювання попередніх років під час передачі справ Майдану від Офісу генерального прокурора до Державного бюро розслідувань.
Свою чергою, Ева Катінка Шмідт, керівниця відділу правосуддя, свобод та громадянського простору Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні, заявила: «Ми стурбовані тим, що правосуддя не здійснюють, розслідування не завершують, справи у суді рухаються повільно або не рухаються зовсім. Ми стурбовані, що кілька високопосадовців, звинувачених у причетності до вбивств, залишаються на своїх посадах. Водночас, ми стурбовані, що закон про амністію, який заважає розслідуванню убивств правоохоронців, не дозволяє забезпечити справедливість для усіх жертв».
Оксана Покальчук, директорка Amnesty International Україна, наголосила: «Позиція держави щодо справ Майдану — ключова для того, щоб відновити довіру суспільства до правоохоронної та судової системи. Безкарність породжує безкарність. Ми продовжимо тиснути на владу для того, щоб пришвидшити розгляд, щоб було достатньо слідчих і суддів. Важливо, щоб суспільство зберегло пам’ять про події такими, якими вони були, особливо у контексті того, що зараз уже всередині України почали звучати російські наративи про те, що події на Майдані були державним переворотом».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online