Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

Сепаратисти прагнуть скасування Тріанонського договору

Автор:

|

Липень 19, 2020

|

Рубрика:

Сепаратисти прагнуть скасування Тріанонського договору
Русини Закарпаття

Тижневик «Міст» уже писав, що в Україні в умовах децентралізації запланували «угорський» район. Створення цієї адміністративної одиниці, до якої б увійшли більшість заселених угорцями населених пунктів, від Києва начебто ультимативно вимагав офіційний Будапешт. Та Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, заспокоїв, що межі Берегівського району змінять не для догоди Угорщині. «Шукаємо компроміси в українсько-угорських відносинах, проте ніколи не зрадимо наші інтереси, не перейдемо «червоні лінії», які би шкодили суверенітету та територіальній цілісності України», — запевнив він.

Нові сепаратисти
Але ті «червоні лінії» дуже хиткі. Та, нещодавно група українців за кошти іноземних організацій збирала у Закарпатській області підписи за скасування Тріанонського мирного договору, за яким Закарпаття мирно перейшло від Угорщини до Чехо-Словаччини. Про це 10 липня повідомила Служба безпеки України (СБУ). Контррозвідники СБУ задокументували факт використання представниками іноземних організацій громадянина України для збирання підписів мешканців Закарпаття на підтримку петиції про скасування умов Тріанонського мирного договору. Експертиза, яку ініціювали правоохоронці, засвідчила, що бюлетені, які провокатори використовували для анкетування закарпатців, містять заклики до порушення територіальної цілісності України.
Організатору збирання підписів слідчі СБУ повідомили про підозру за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі) Кримінального кодексу України. Також суд обрав йому запобіжний захід, але не уточнив, який саме. У прокуратурі додали, що в рамках подальшого слідства співробітники Управління СБУ в Закарпатській області перевіряють причетність інших осіб та організацій до ймовірної антиукраїнської діяльності.

Тріанонський договір
Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Королівством Угорщина. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у т. ч. Закарпаття й усієї Словаччини на користь Чехо-Словацької республіки. У 1920-1930-х pp. угорські ревізіоністські кола вже домагалися скасування Тріанонського договору і повернення втрачених земель до «Великої Угорщини».
Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашинґтонської системи. Набувши чинності 26 липня 1921-го, договір остаточно зафіксував розпад Австро-Угорської імперії та визнав раніше встановлені кордони сусідніх держав.
За договором Підкарпатська Русь (Закарпаття) та Словаччина увійшли до складу Чехо-Словацької республіки; Трансільванію та Східний Банат передали Королівству Румунія; Хорватію, Воєводину та Західний Банат — Королівству сербів, хорватів і словенців (СХС); а провінцію Бургенланд — Австрійській Республіці. Королівство Угорщина відмовлялося від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехо-Словацької республіки та Королівства СХС і зобов’язувалася визнати скасування Берестейського миру 1918 року.
Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Королівством Угорщина довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі порівняно з 1914 роком. Королівству Угорщина заборонили мати на озброєнні авіацію, танки та важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, що могла формуватися лише з добровольців, не мала перевищувати 35 тис. осіб. Військово-морський флот, у т. ч. кораблі Дунайської флотилії, передали союзникам.
Королівство Угорщина зобов’язалося надати країнам-переможцям в односторонньому порядку режим найбільшого сприяння на транзит, ввіз і вивіз товарів, а також сплатити репарації загальною сумою в двісті млн золотих корон. У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалювали шовіністичні настрої та закликали до відродження «Великої Угорщини». Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження між сусідніми країнами.

Підступні плани
З того часу мрія про «Велику Угорщину» нікуди не поділася. Просто Будапешт як член Європейського Союзу та НАТО не може діяти відкрито, тож діє приховано. Ще в жовтні 2018 року в Мережі з’вився відеозапису на якому видно вручення закарпатським мешканцям угорських паспортів і чути заклик приховувати своє нове громадянство від української влади. Відтак Міністерство закордонних справ України (МЗС) оголосила Ерно Кешкеню, консула Угорщини у місті Берегове Закарпатської області. Йому вручили ноту з інформацією про те, що, відповідно до ст. 23 Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року, у зв’язку з діяльністю, несумісною зі статусом консульської посадової особи він повинен покинути територію України впродовж наступних 72 годин.
В українському МЗС сподівалися, що угорська сторона у подальшому утримуватиметься від будь-яких недружніх кроків щодо України, а її посадові особи — від порушень українського законодавства». І дарма.
Угорський уряд виріши створити посаду «уповноваженого міністра, відповідального за розвиток Закарпатської області та програми розвитку дитячих садків Карпатського басейну, оскільки до сфери компетенції уповноваженого віднесено частину суверенної території України». Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України, вважає, що Угорщина на Закарпатті діє так, немов це її територія. «І річ не тільки у видаванні паспортів або запровадженні посади «урядового вповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області». Якщо Україна не реагуватиме на такі дії Будапешта, то ця безкарність призведе до непередбачуваних наслідків. Наша мета — показати, що на цей реґіон поширюється український суверенітет, який ми захищатимемо», — заявив він.

Поступки Києва
Якщо, приміром, президент Хорватії висловив обурення цьогорічними Тріанонськими жестами Будапешта, то Україна піднесла угорцям подарунок у вигляді Берегівського району, який планують розширити після адміністративної реформи. Все Закарпаття мали поділити на чотири райони — Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський. Але після нещодавньої поїздки керівника МЗС України до Будапешта несподівано з’явився ще й Берегівський район, до складу якого мають долучити значно більший Виноградівський.
Якби тут не було політичних мотивів, а суто адміністративні, то район би мав називатися Виноградівським, адже на Виноградівщині мешкає 120 тис. населення, а на Берегівщині — лише 75 тис. І Виноградів, і Берегово однакові за кількістю населення — по 25 тисяч. Обидва були центрами угорських комітатів, тобто мають історичну традицію адміністрування. Берегове, щоправда, зараз має статус міста обласного порядкування, але це не може бути головним арґументом, бо для більшості мешканців нового утворення природнішим центром є Виноградів.
Зрештою, українців у новоутвореному районі буде більше за угорців, тож і центр мав би бути в переважно українському Виноградові, зважаючи, що угорців у цьому місті лише 15 %. Однак київська влада, маючи на руках вагомі арґументи для такого рішення, вчинила як нерідна, запропонувавши називати новий район Берегівським. Крім виразного жесту в бік Будапешта, інших вагомих арґументів такого рішення не проглядається. На думку будапештських експертів, створення такого району важливіше для угорської меншини навіть за правки до «Закону по освіту».
Натомість депутати Виноградівської районної ради вже одноголосно висловилися проти новоствореного Берегівського району. Бо що це принесе Закарпаттю? За підрахунками угорських товариств, в новому районі угорців буде 43 %. Кілька відсотків складатимуть роми, котрі особливо густо живуть на цих південних теренах. Приблизно співрозмірні групи українців та угорців можуть стати причиною для постійного протистояння.
Значно продуктивнішим було б інше рішення, що ґрунтується на економічних чинниках. До Виноградівського району прилягає чимала частина великого Іршавського, який внаслідок реформи розчиняється в Хустському районі. Тож можна було б ті населенні пункти, яким ближче до Виноградова, ніж до Хуста, приєднати до Берегівсько-Виноградівського району, з цілком очевидним тепер центром у Виноградові. Українська більшість у районі стала би переконливішою, що зупинило б можливі там сепаратистські тенденції.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply