Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Що зникло з Львівської галереї мистецтв й як таке стало можливим

Автор:

|

Січень 19, 2017

|

Рубрика:

Що зникло з Львівської галереї мистецтв й як таке стало можливим
Апостол Івана Федоровича

Апостол Івана Федоровича

У розпал новорічно-різдвяних свят у Львові спалахнув великий скандал: з Львівської національної галереї мистецтв (ЛНГМ) пропало 95 стародруків. Тарас Возняк, директор галереї, повідомив про це поліцію, Генеральну прокуратуру, Міністерство культури та пресу. Вочевидь, справа ще набуватиме розголосу і хотілося б сподіватись, що і музейники, і поліція докладуть усіх можливих зусиль для повернення книжок.
«У результаті здійснення перевірки наявності предметів зберігання у Музеї мистецтва староукраїнської книги Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького уповноваженою до цього комісією виявлено факт відсутності значної кількості стародруків та рукописів, які мають мистецьку та матеріальну цінність», — йдеться у заяві національної поліції. Санкція статті передбачає для винних обмеження волі на термін від трьох до п’яти років або позбавлення волі на термін від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Що ж сталося?
Нагадаємо, що у ЛНГМ заявили про безпрецедентне зникнення стародруків і рукописів 4 січня. Під час інвентаризації фонду кириличних стародруків у Музеї мистецтва давньої української книги, там недорахувалися 95 видань і двох рукописів. Загалом колекція налічує близько 600 позицій. Тобто зникла практично кожна шоста одиниця зберігання.
Інвентаризація відбувалась за наказом Тараса Возняка, котрий очолив ЛНГМ у вересні минулого року. Він заявив, що один з примірників «Апостола» було свого часу продано за 400 тис. USD. Таким чином загальна вартість книг, що пропали, може сягати десятка мільйонів доларів.
Також із музею зникли «Апостол» Спиридона Соболя, видання Михайла Сльозки й інших львівських і київських стародруків XVII-XVIІІ ст. «На щастя, унікальне вузькошрифтове Євангеліє, яке є старішим за «Апостола» та найціннішим експонатом збірки, залишилося у фондах», — розповіла Віра Фрис, експерт із історії кириличної книги в Україні.
Тарас Возняк зазначив, що інвентарні книги пошкоджені. Але рік тому, коли їх було сфотографовано, вони були у нормальному стані, зазначив Ігор Хомин, котрий працює у галереї з 1975 року. Він припускає, що розкрадання фондів відбувалося роками і повідомив, що є факти, які це підтверджують. Проте відмовився докладніше розповісти про це, посилаючись на таємницю слідства.

Блиск та злидні музею
Музей книги був відкритий як Музей ім. Івана Федорова 1976 року в приміщенні Онуфріївського монастиря у Львові. Після повернення приміщення церкві 1990-го всі експонати зберігалися в підвалах ЛНГМ. 1997 року музей одержав у своє розпорядження корпус біля палацу Потоцьких, зведений наприкінці 1980-х для робітників і дирекції з будівництва метро у Львові. Ця будівля зовсім не придатна для зберігання стародруків.
Тарас Возняк нагадав, що уже повідомляв про сумний стан справ зі зберіганням унікальних експонатів владу. Він вважає, що у Львові мало би знайтися для музею більш гідне приміщення. Щодо перевірки колекції, то посадовець наголошує, що інвентаризація музею ще не закінчена. «Наразі перевірили тільки фонд кириличних стародруків. Не перевірено стародруки латиницею та бібліотеку, у якій зберігаються книги від ХІХ ст.», — розповів п. Возняк. Він вважає, що стародруки латиницею ще привабливіші для незаконного продажу. Тож результати перевірки інших колекцій можуть принести багато неприємних сюрпризів.
Проте несподівану заяву зробила Лариса Спаська, директор Музею книги. Вона вважає, що якщо колекцію перевірити ще раз, то стародруки знайдуться. За її словами, влітку, під час проведення звірки, все було на місцях. Також вона розповіла, що під час останньої перевірки її часто не бувало на місці. За словами п. Хомина, така ситуація є неприпустимою.
Щодо літньої звірки, то і п. Хомин, і п. Возняк не надто довіряють її результатам і вважають її фіктивною. Вони продемонстрували акт, підписаний лише п. Спаською та ще одним працівником музею. Інші члени комісії його не підписували.
Немає в цьому акті і підпису Лариси Разінкової-Возницької, тодішньої директорки ЛНГМ. Та це не завадило їй зробити гучну заяву. Вона вважає інформацію про зникнення стародруків «нападом на добре ім’я Бориса Григоровича Возницького та частково на мене». «Наполягаю на тому, щоби Тараса Возняка усунули від керівництва на час розслідування та тотальної перевірки усіх фондів», — заявила п. Возницька.
Вона також вважає, що пропажа ще може знайтися. «Не впевнена, що вони зникли. Треба спочатку усе до кінця перевірити», — додала вона.
Крім того, що приміщення музею є фактично непридатним для зберігання стародруків, воно ще і має проблеми з охороною. «Там є багато проблем, зокрема, і в самому приміщенні. З 2002-го по 2004 рік у нас не працювала сигналізація, потім вона знову не працювала, бо дуже стара. Саме приміщення абсолютно непристосоване до музею», — заявила п. Спаська. Музей уже намагалися пограбувати 2002-го. Але тоді викрали ксерокопії, а не оригінали стародруків.

Пропажа найбільша, але не перша
Тарас Возняк уже назвав пропажу стародруків із ЛНГМ наймасштабнішою пропажею з львівських музеїв. Проте вона є далеко не першою. 2004-го у Львові спалахнув скандал довкола Центрального державного історичного архіву України у Львові. Йшлося про сотні зниклих документів, малюнків і гравюр. 52 із них правоохоронці повернули до архіву, конфіскувавши їх у київських колекціонерів того ж року. У грудні 2016-го три роботи Ніла Хасевича і малюнок Олени Кульчицької з’явилися на аукціоні. Дізнавшись про те, що речі є краденими, аукціоністи повернули їх.
2005 року з Львівської бібліотеки ім. Василя Стефаника викрали графічні твори XVI — поч. XX ст. та кілька мистецьких періодичних видань кінця XIX — поч. XX ст. Злодієм виявився будівельник, котрий працював тоді у бібліотеці.
2010-го стало відомо, що з фондів Національного музею у Львові пропало 40 раритетів, серед них рукописи і стародруки, датовані ще XV ст. Повідомили, що мова лише про кириличні стародруки та рукописи. Цікаво, що музей уперше заявив про пропажу деяких експонатів ще 2004 року, проте повна інвентаризація була здійснена лише 2010-го. І тоді вже йшлося про 40, а не про п’ять стародруків. У місцева поліція повідомила, що карну справу важко розслідувати через недбальство працівників музею. А 2016 року спалахнув ще один скандал. 10 травня національна поліція відкрила карне провадження за фактом зникнення з Національної бібліотеки ім. Вернадського стародруку «Апостол Івана Федоровича».

Як захистити музеї?
Тарас Возняк наполягає, що у випадку з пропажею стародруків, найкращим захистом є повна публічність. Він вважає, що у цій справі можуть бути зацікавлені впливові люди, колекціонери тощо. Тож існує висока імовірність тиску на слідство та музейників. Аби справу неможливо було зам’яти, вона має набути широкого розголосу. Директор ЛНГМ вважає, що стародруки можуть знайтись у колекціях колишніх і теперішніх високопосадовців.
Також одним зі способів захистити музейні колекції він вважає оцифрування та каталогізацію усіх фондів. Якщо інформація про всі експонати буде доступною для широкого загалу, то продати крадені речі буде важко. Прикладом може бути нещодавній аукціон, куди потрапили роботи Хасевича та Кульчицької, про які йшлося вище. Аукціоністи аукціонного дому «Епоха» наголосили, що немає каталогів зі списками викраденого, тож перевірити походження робіт важко. Також експерти вважають, що частково захищають збірки виставки, адже вони дозволяють контролювати те, що є у фондах. Крім цього, фахівці нарікають на важкодоступність фондів ЛНГМ.
На жаль, в Україні так і не було створено структури, яка б займалася розслідуванням крадіжок творів мистецтва. А тим часом у ЛНГМ триває інвентаризація інших фондів. Тарас Возняк анонсував звірку творів в Олеському замку та на інших об’єктах, що належать музею.

Катерина Сліпченко, Zaxid.net

До слова

Список украдених стародруків
Львівське видання «Варіанти» таки опублікувало список 40 стародруків, які зникли з ЛНГМ. Достовірність цього списку підтвердив Тарас Возняк, зауваживши проте, що цей список містить багато орфографічних і граматичних помилок, які дослівно повторюються в інвентарних книгах Музею книги. Чи не найкоштовніша пропажа — один із двох примірників «Апостола» Івана Федоровича, який датується 1574 роком.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...