Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

Приватні облгази крадуть в держави мільярди кубометрів блакитного палива

Автор:

|

Листопад 21, 2018

|

Рубрика:

Приватні облгази крадуть в держави мільярди кубометрів блакитного палива

Цьогорічний опалювальний сезон в Україні традиційно розпочався зі скандалів. Принаймні три великих міста — Кривий Ріг (630 тис. мешканців), Сміла (68 тис.) та Шепетівка (42 тис.) — зіштовхнулися з неможливістю подати тепло в житлові будинки та соціальні об’єкти (дитячі садки, навчальні заклади, лікарні). Під загрозою був початок опалювального сезону в деяких районах Херсону та навіть Києва. Причина всюди однакова — заборгованість підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) перед Національною акціонерною компанією (НАК) «Нафтогаз України» за минулорічні поставки газу. Однак не все так однозначно, адже між державним НАК і комунальними ТКЕ існують ще приватні посередники у вигляді операторів газорозподільчих мереж (ГРМ).

Довгий газовий ланцюжок
Кризову ситуацію вирішити вдалося, однак це було зроблено в традиційний спосіб — командно-адміністративним методом. Кабінет Міністрів України (КМУ) екстренно прийняв низку постанов, зокрема, заборонив відімкнення газу підприємствам ТКЕ в опалювальний період.
Однак насправді проблема залишається, причому існує вона вже багато років. Схема приблизно така: магістральними газогонами управляє «Укртрансгаз» (дочірнє підприємство НАК), а реґіональними — оператори ГРМ (колишні обл- і міськгази — облгази), які були приватизовані ще за часів Януковича. Саме їм споживачі платять за споживання газу, а вже потім облгази перераховують кошти власнику ресурсу, тобто, державі в особі НАК, попередньо знявши свою комісію. Причому всі оператори ГРМ — монополісти з постачання природного газу в своєму реґіоні.
Найбільшим утримувачем облгазів є Дмитро Фірташ, котрий зараз чекає в Австрії можливої екстрадиції в США, де його підозрюють в економічних злочинах. До його сфери впливу офіційно входять 18 операторів ГРМ, ще кілька контролюють його бізнес-партнери (загалом близько 70 %), які сконцентровані в групі «Реґіональна газова компанія» (РГК). Пік приватизації припав на 2012 рік, коли НАК керував Євген Бакулін, ставленик тодішнього міністра енергетики Юрія Бойко, бізнес-партнера Дмитра Фірташа.
Але це не увесь ланцюжок, яким державний газ надходить до кінцевих споживачів. На виконання закону «Про ринок газу», прийнятого в жовтні 2015 року, всі облгази створили так звані збути у формі товариств із обмеженою відповідальністю (ТОВ). Таким чином, власники операторів ГРМ не лише отримують комісію за транспортування та розподіл газу, а й контролюють усі грошові потоки.
Ще на початку квітня 2017 року «Нафтогаз» опублікував звернення до уряду, Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) та Антимонопольного комітету з пропозицією усунути монополію групи компаній Фірташа. Згідно з позицією НАК, більшість облгаззбутів є непотрібними посередниками й не несуть жодної відповідальності за ризики, пов’язані з постачанням газу.
«Де-факто, єдина функція, яку виконують облгаззбути — надсилають платіжки і збирають гроші з людей. Але це навіть не функція постачальника. Це функція платіжного агента або колектора. Є спеціалізовані організації, які цим займаються. Наприклад, посилати рахунки може «Укрпошта»», — розповів у інтерв’ю «БізнесЦензору» головний комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Збитків — на 2 млрд грн
Згідно з інформацією, опублікованою на сайті Аґенції з розвитку фондового ринку, загальний обсяг тарифної виручки всіх облгазів 2017-го склав приблизно 13 млрд грн, а збитки — майже 2 млрд грн. «Чемпіони» зі збитковості — «Дніпропетровськгаз», «Київоблгаз» і «Харківгаз» із групи РГК Фірташа. Заради справедливості зазначимо, що крутить голову не лише він. Унікальні показники задекларував «Тернопільміськгаз», який контролює один із колишніх керівників підприємства Віталій Бобрівець. Офіційний збиток підприємства у 165 млн грн удвічі перевищує (!) тарифну виручку, яка склала 70 млн грн. Різниця виникла через те, що «Тернопільміськгаз» оцінив собівартість реалізованих послуг у 235 млн грн.
У профільній Асоціації газового ринку повідомили, що збитки, а відповідно, й заборгованість облгаззбутів перед НАК, які й стали основною причиною проблем із початком опалювального сезону, пов’язані не з недоліками роботи самих компаній, а з тим, що держава не повною мірою здійснює виплати на покриття пільг і субсидій для населення за спожитий газ.

Газові злодії
Але в НАК — інша точка зору. Там припускають, що оператори ГРМ банально крадуть газ, зокрема, списуючи його на виробничо-технологічні витрати (ВТВ), що пов’язані з втратою енергоносія під час ремонтів газогонів та метрологічними умовами показників лічильників. І справді, облгази стверджують, що близько половини всієї тарифної виручки (!) складають витрати на закупівлю газу для ВТВ. «Чемпіон» тут знову ж таки представник групи РГК Фірташа — «Закарпатгаз» (73 % від загальних витрат нібито йде на ВТВ). Це пояснюється гірською місцевістю Закарпатської області, що ускладнює своєчасні ремонти й експлуатацію мереж.
Ще одна шпарина — «мертві душі». 2017 року НАК домігся повернення під свій контроль «Кіровоградгазу». Хоча це й один із найменших в Україні операторів ГРМ (менше 1 % від загального обсягу розподілу газу), але на його прикладі керівництво НАК змогло відстежувати «чорні схеми». Відразу після заходу на «Кіровоградгаз» менеджмент НАК повідомив про 384 фіктивних споживачі, що на папері спожили 9,8 млн кубів газу вартістю 78 млн грн.
Керівництво НАК стверджує, що неврахований ресурс оператори ГРМ через власних «дочок» у вигляді облгаззбутів можуть постачати промисловим споживачам. При тому зовсім не за «соціальною» ціною, яка до підвищення 1 листопада ц. р. становила близько 7 тис. грн за 1 тис. куб. м, а за ринковою — майже 12 тис. грн. А контролюючи на всіх етапах грошові потоки та документообіг, плату за цей газ оператори ГРМ можуть брати готівкою, не вказуючи це в офіційній звітності. Нагадаємо, що на закупівлі газу за ціною для населення та продажу його за ринковою для промисловості сумнозвісний «гаманець Януковича» Сергій Курченко украв у держави мільярди доларів.
«Облгази хочуть мати можливість списувати на потреби населення вкрадений у «Нафтогазу», у держави, в українців газ. Довести такі дії складно, бо власники облгазів сконцентрували і розподіл, і постачання газу. А відтак інформацію про баланс проданого на папері та фактично поставленого ресурсу мають лише самі розподільчі компанії», — написав головний комерційний директор НАК Юрій Вітренко у Facebook. За його словами, на українському газовому ринку назріла серйозна проблема ціною 27,5 млрд грн. Саме в таку суму оцінюється обсяг газу, який НАК називає несанкціоновано відібраним із системи, а облгази вважають такі відбори як небаланс.

Підняття ціни — удар по корупції
Своєрідним вирішенням проблеми власне є нещодавнє підняття ціни на газ. Нагадаємо, що з 1 листопада ц. р. під тиском Міжнародного валютного фонду (МВФ) вона зросла на 23,5 % (із 6 958 грн до 8 550 грн за 1 тис. куб. м). Це рішення викликало бурхливу реакцію з боку лідерів майже всіх політичних сил, які з удячністю вчепилися в газову тему, наввипередки обіцяючи в разі перемоги на майбутніх виборах негайно знизити ціну.
Натомість опитані «Німецької хвилею» експерти кажуть, що рішення, хоча й вкрай болісне, однак так само вкрай необхідне. «Із часу останнього збільшення ціни для населення 2016-го ринкова вартість блакитного палива також встигла зрости майже вдвічі. Розрив, який невідворотно виникає за таких умов, можна покрити хіба що наближенням ціни до ринкового рівня», — каже Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників із підтримки реформ в Україні. На необхідності переходу на ринкові стандарти для населення наполягає й Олександр Марченко, керівник київського Центру досліджень енергетики. Це, на його думку, може допомогти позбутися одного з найбільших оплотів корупції в країні: «На газовому ринку традиційно зростали найбільші українські олігархічні капітали, що використовували різницю у ціні для промисловості та населення для власних оборудок».
«Велика проблема, на яку ми вказуємо, так само, як і МВФ — це різниця у цінах для промислових споживачів і приватних домогосподарств. У минулому це завжди було джерелом корупції і це залишається корупційним ризиком. Це треба викорінити, аби не ставити під загрозу успіхи реформ в енергетичному секторі, яких було досягнуто», — застерігає Роберт Кірхнер, експерт Німецької групи радників при уряді України.

Бажання є, чи вистачить можливостей?
Залишається сподіватися, що теперішнє керівництво «Нафтогазу» таки спроможеться подолати «чорні» газові схеми часів Януковича. Ще у вересні ц. р. НАК створив три дочірні компанії для постачання газу безпосередньо промисловості, підприємствам ТКЕ і населенню, виключаючи з ланцюжка облгази. «Наша мета — забезпечити повну прозорість цих сегментів. Ми хочемо мати прямі взаємини зі споживачем, щоб розуміти, хто наш газ відібрав, хто за нього заплатив, або не заплатив. Ми не хочемо посередників між нами і населенням», — зазначив п. Вітренко.
Однак залишається величезна проблема: як повернути у державну власність приватизовані ще кілька років тому операторів ГРМ? Судова тяганина по кожному окремому облгазу може розтягнутися на кілька років. Існує, щоправда, ще варіант націоналізації за прикладом того ж таки «Укртелекому», який забрали в Ріната Ахметова за невиконання інвестиційних зобов’язань. Але знову ж таки: в цьому варіанті йшлося нехай і про величезну, але одну компанію, а в газовому секторі доведеться розбиратися з кількома десятками приватних фірм.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Loading...