Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 23, 2021

Президент України наполягає на невідворотності

Автор:

|

Грудень 05, 2020

|

Рубрика:

Президент України наполягає на невідворотності
Президент Зеленський

Глава української держави вніс до парламенту законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

КСУ скасував абстрактне
Коли Конституційний суд України (КСУ) визнав 27 жовтня неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і суддів, то пояснив, що зі ст. 366-1 Кримінального кодексу про недостовірне декларування треба лише прибрати «навмисне недекларування» й скорегувати повноваження Національної аґенції з питань запобігання корупції (НАЗК). Центр протидії корупції тлумачив: «КСУ скасував навіть право НАЗК отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та надсилати до суду протоколи, а до органів влади — висновки про корупційні правопорушення. Якщо аґенція такі порушення знайде, то навіть не зможе ініціювати притягнення до будь-якої юридичної відповідальності».
Натомість адвокат Олександр Кудрявцев нагадав про «прогалини в законодавчій техніці»: «Ст. 366-1 прописана таким чином, що вона апріорі не може бути виконана. Наприклад, у тексті статті є фраза «подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей». Але ці «завідомо недостовірні відомості» важко відокремити від звичайної арифметичної помилки в декларації. На практиці це могло призвести до притягнення до відповідальності за будь-яку неточність у декларації».
А Дмитро Нікіфоров, керівник юридичної фірми «Барген», констатував: «Проблема статті про незаконне збагачення полягає в тому, що вона містить дуже розмиті й абстрактні поняття, що не властиво Кримінальному кодексу».
Тому коли Володимир Зеленський вніс 27 листопада до Верховної Ради законопроєкт №4 434 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», то запевнив у пояснювальній записці до цього документа: «Завданням законопроєкту є забезпечення невідворотності покарання за порушення вимог антикорупційного законодавства в частині декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Що натомість пропонують
Український лідер запропонував у законопроєкті № 4434 вилучити з Кримінального кодексу скасовану Конституційним судом ст. 366-1, натомість доповнити його новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації». А у ній встановити, що декларування недостовірної інформації є кримінальним правопорушенням, якщо відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів (понад 1,1 млн грн для працездатних осіб, зважаючи на те, що від 1 грудня ц. р. прожитковий мінімум для них становить 2 270 грн). У скасованій КСУ ст. 366-1 кримінальна відповідальність передбачала суму в 250 прожиткових мінімумів.
У президентському законопроєкті за зумисне внесення неправдивої інформації до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування загрожує штраф від 2,5 тис, до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 42,5 тис. до 85 тис. гривень, або громадські роботи на термін від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на термін до двох років із позбавленням права посідати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
А в ст. 366-3 Кримінального кодексу президент запропонував визначити карну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Глава держави вважає, що за це необхідно карати штрафом від 2,5 тис. до 3,5 тис. неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 тис. до 59,5 тис. грн). За всі ці злочини можливе й покарання у вигляді громадських робіт на термін від 150 до 240 годин, з позбавленням права посідати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Федір Веніславський, представник президента в КСУ, запевнив, що під час засідання робочої групи парламенту п. Зеленський наполягав на жорсткішому покаранні — якщо сума недостовірного декларування перевищує близько 400 млн грн, то треба позбавляти депутата волі на термін до двох років. Але, за словами п. Веніславського, «президента вдалося переконати, що жорсткіші санкції можуть не набрати достатньої кількості голосів».

Чим відрізняється?
Адвокат Геннадій Дубов на запитання «Чим запропоноване Зеленським відрізняється від скасованого Конституційним судом?» відповів: «У законопроєкті президента залишається кримінальна відповідальність, але є й низка новацій. Чітко прописується умисна форма вини. Тобто чітко позначається, що людина мала усвідомлювати і цілеспрямовано здійснювати дії на внесення недостовірного декларування. З доказами може виникнути проблема, але, теоретично, отримати їх можливо».
«У попередній редакції Кримінального кодексу його стаття передбачала відповідальність у вигляді штрафів, заборони займати державні посади або позбавлення волі на два роки за внесення заздалегідь недостовірної інформації в декларації та навмисне неподання декларації. Якщо раніше штрафи і заборони займати посаду погрожували тим, хто не задекларував від 500 прожиткових мінімумів (близько 1 млн грн), то президентський законопроєкт передбачає від 500 до 2 тис. прожиткових мінімумів (приблизно від одного до 4 млн грн), — зауважив правник. — Ця вилка — перша частина. Більше 2 тис. — друга частина, там суворіше покарання — кримінальна відповідальність терміном до двох років».
«Крім того, пропонується винести в окрему статтю неподання декларації зі зміною санкції. Якщо в редакції, яка визнана судом неконституційною як покарання передбачалися штраф, громадські роботи та позбавлення волі до двох років, то в запропонованому Зеленським проєкті закону — штраф або громадські роботи й заборона посідати посаду або займатися певним видом діяльності, — також зазначив він. — До того, як КСУ скасував ст. 366-1, у нас було розглянуто близько тисячі справ, і реального позбавлення волі ніхто не отримав й уявити собі, що хтось би його отримав, майже неможливо. За таких злочинів реальні терміни практично ніколи не дають, незалежно від того корупція це чи не корупція».
«Мало того, стаття містила альтернативні терміни покарання, ще й передбачала термін давності притягнення — лише три роки. Тобто від моменту скоєння правопорушення до винесення вироку судом повинно було пройти не більше трьох років, щоб справу не закрили. У наших реаліях таке малоймовірне. Тому покарання не застосовували», — також наголосив п. Дубов.
Відтак багато юристів, у т. ч. суддя КСУ Ігор Сліденко, схилялися до того, що недостовірне декларування не є суспільно небезпечним злочином, аби застосовувати до нього позбавлення волі. «Можна було підкоригувати скасовану статтю. Вона більше пасує для адміністративного покарання. Достатньо прописати процедуру, і такі порушення будуть простіше і швидше розглядати. В результаті людина потрапить до реєстру корупціонерів, не зможе займати посаду, отримає достатньо неприємностей», — пояснив він.
Стосовно ж рішення КСУ про скасування низки норм закону про протидію корупції, то, за словами п. Дубова, їх можна повернути в тому ж вигляді, просто окремо прописати частину про те, що перевірки НАЗК щодо суддів здійснюють за участі Вищої ради правосуддя й таким чином закрити питання про конституційну кризу. «Питання в тому, а наскільки реальною була конституційна криза. Була спроба використовувати як привід рішення КСУ, щоб перезавантажити його склад. Але ця ідея була не найкращою. І, по суті, ми продовжуємо жити в тій же реальності, за винятком того, що закриють сотні справ стосовно незаконного декларування», — зазначив він.
4 грудня Верховна Рада 289 голосами підтримала законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.
Як повідомляв «Міст», Конституційний суд України звів боротьбу з корупцією нанівець.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply