Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Повстання проти свавілля

Автор:

|

Липень 18, 2013

|

Рубрика:

Повстання проти свавілля

Українців таки розбудили від летаргічного сну, у який вони поринули після того, як їх зрадили лідери Помаранчевої революції.

«Бурхлива реакція»
Президента України Віктора Януковича не змусили перервати відпочинок на березі Чорного моря навіть заклики всесвітньої організації зі захисту прав людини Amnesty International приборкати українських правоохоронців, котрі вбивають, катують і ґвалтують своїх співгромадян. Зокрема, він проігнорував такий її «удар» на сполох: «Останній бурхливий відгук суспільства на чергові повідомлення про міліцейське свавілля підкреслює необхідність термінової реакції влади на громадянську стурбованість тим, що міліція перетворилася на своєрідне злочинне підприємство. Українці більше не годні терпіти міліцейську злочинність, яка роками була поширена в корумпованій міліції. Якщо влада негайно не створить незалежної системи для розслідування міліційних злочинів, ми будемо все частіше бачити людей, що прагнуть чинити самосуд. Ці злочини зазвичай залишаються безкарними, адже відповідальні за їх розслідування прокурори регулярно відмовляються висувати звинувачення проти своїх колег у міліції».
Першими проти всього цього повстали жителі Врадіївки — районного центру Миколаївської області, де, як писав «Міст», 26 червня два офіцери міліції й таксист силоміць затягли до автівки та завезли до лісу Ірину Крашкову, а потім зґвалтували, жорстоко побили та пограбували. Після того, як та зомліла, 29-річну жертву покинули на місці злочину, але невдовзі повернулися й шукали, щоби, вочевидь, убивством замести сліди, однак Ірина, отямившись, устигла відповзти туди, де її не змогли знайти.
Оскільки в порівняно невеличкій Врадіївці, де всього 8,5 тис. мешканців, усі одне одного знають, Ірина впізнала нападників і назвала імена та прізвища тих нелюдів. Однак спочатку заарештовано було тільки двох із них, попри обурення громадськості.

Штурми відчаю
Після того, як вимогу людей було проігноровано, вони пішли на справжній штурм районного відділу міліції, яка забарикадувалася всередині, і добряче погромили його. Міліціонерам удалося відбити штурм тільки завдяки застосуванню сльозогінного газу, однак приблизно 900 врадіївців продовжувало тримати стражів порядку в облозі.
Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, аби вгамувати розлючених людей, змушений був віддати наказ про арешт офіцера міліції, чиє алібі не підтвердилося. Усунуто зі займаних посад начальників міліції Миколаївської області й Врадіївського району, а також його прокурора. Коли ж у Врадіївку звідусіль завітали журналісти, то її жителі поскаржилися їм, що два роки тому одинадцятьох із них катуваннями змусили зізнатися в убивстві 15-річної дівчинки й після цього троє вчинило самогубство.
Оскільки жителі Врадіївки не були впевнені, що міліціонери не змушуватимуть їх зізнатися у зґвалтуванні, жорстокому побитті й пограбуванні ще й Ірини Крашкової, то своїм відчайдушним штурмом районного відділення внутрішніх справ вони, по суті, рятувалися від чергових тортур і ув’язнення за злочин, якого не скоювали. Утім, крапки в цій історії ще не поставлено.
Врадіївці розповіли журналістам, що слідчі шукають людину, зовні схожу на одного зі заарештованих міліціонерів — Євгена Дрижака. Для чого? А щоби переконати громадськість у тому, що Ірина Крашкова помилилася під час упізнання ґвалтівника. За інформацією київської газети «Сьогодні», уже до трьох мешканців Врадіївки приходили з обшуком правоохоронці й забрали рушник, шорти та чохол із керма машини.

Дорогою до столиці
Новий штурм районного відділення міліції — тепер уже Святошинського в столиці України – відбувся 12 липня. А спровокував його старший лейтенант Андрій Ганнисик тим, що вдарив на стихійному ринку «Шлях» 19-річну активістку Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Ірину Бондар, яка прийшла туди захистити торговців від примусового стягування правоохоронцями «данини».
Причому удар від міліціянта дівчина отримала у відповідь на вимогу розмовляти державною мовою, тобто українською. А після того, як той утік до свого районного відділу, туди намагалося ввірватися, скандуючи «Врадіївка!», приблизно дві сотні людей під прапорами «Свободи» й «Коаліції учасників Помаранчевої революції». Але їх також зупинили сльозогінним газом. Утім, його застосовували й учасники штурму – проти міліціонерів.
Наступного дня п. Захарченко заявив, що штурм нібито був спланований заздалегідь «політичними провокаторами». А Ірина Бондар начебто сама наштовхнулася на руку міліціонера. І, звісно, сама себе побила!
Однак штурмування райвідділів міліції відбувалися й 16 липня. Ті врадіївці, які вирушили пішки до столиці України вимагати належного покарання своїх земляків-міліціонерів, а також мешканці інших міст і сіл, що приєдналися до них дорогою, вдерлися до райвідділу міліції у Фастові на Київщині, вимагаючи показати їм камеру, у якій правоохоронці катують невинних людей. Причому очолив їх Сергій Каплін, депутат парламентської фракції УДАР.
Після цього штурму п. Захарченко взагалі «умив руки», пішоши у відпустку! І це – міністр внутрішніх справ у охопленій антиміліційними бунтами країні! Відтак, на наскоки на райвідділи міліції реагує вже не він, а його опоненти та політологи. Зокрема, Олександр Данилюк, координатор громадянського руху «Спільна справа», пояснив: «Можливо, політичне керівництво радіє, що зробило такий громовідвід із міліцією. Але радіє воно даремно. Після того, як буде зламано міліцейські кордони (а їх буде зламано), Януковича нічого не захистить».

Громадянська війна?..
Юрій Романенко, директор Центру політичного аналізу «Стратагема», застерігає: «Невдоволення міліцією зокрема й силовиками загалом є тотальним і має під собою об’єктивні та суб’єктивні підстави. Коаліція МВСників і представників середньої ланки держави збуджує громадську ненависть. Люди готові багато що стерпіти, але не небезпеку для життя. Тут спрацьовує інстинкт самозбереження – і починаються дії. Врадіївський бунт — прорив гнійника та легалізація таких дій.
За три минулих тижні ми побачили непокору працівникам міліції у Бучі, штурм райвідділів у Києві й Одесі.
У цієї ситуації буде кілька наслідків. По-перше, насильство стає єдиною формою захисту власних інтересів. По-друге, міліція прийде до думки, що необхідно жорсткіше придушувати протести. По-третє — загострення ситуації призведе до жертв, причому як із боку міліції, так і з боку протестувальників, і бажання йти до кінця.
Відкривається прямий шлях до громадянського конфлікту, а простіше кажучи — до громадянської війни. Відкрито скриньку Пандори. Усе це в сукупності веде нас до дуже серйозного внутрішнього конфлікту, коли проблеми вже не будуть вирішуватися в нормативно-правовому полі».
Своєю чергою, Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», коментує те, що відбувається в Україні, так: «Ситуація у Врадіївці зняла психологічні запобіжники. Немає страху, і люди, коли міліція починає «наїжджати», можуть дати здачі. Опозиція намагається використати це для задоволення своїх інтересів, зробити це плацдармом для революції. Частина опозиціонерів, причому не тільки представники парламентських політсил, а й громадських організацій, намагається очолити процес, зробити його керованим. І не є таємницею те, що частина опозиційних активістів хоче розпалити суспільство. Але влітку це дуже важко зробити».
Головна небезпека всього цього криється в тому, що спроби підняти всі ці події на вищий і масштабніший рівень конфліктності можуть призвести до використання насильства однією або іншою стороною, навіть двома сторонами одночасно. Для опозиції це може стати фальстартом і програшем ще задовго до президентських виборів. Для влади це теж є неабияким ризиком, оскільки якщо буде застосовано силу й будуть жертви, то ситуація може стати некерованою.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...