Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

Підозрюваними в убивстві білоруського журналіста оголосили… волонтерів

Автор:

|

Грудень 18, 2019

|

Рубрика:

Підозрюваними в убивстві білоруського журналіста оголосили… волонтерів
Юлія Кузьменко в суді

Версія слідчих у справі про загибель Павла Шеремета шокувала колег загиблого.

Дитячий медик, музикант
20 липня 2016 року в Києві пролунав вибух, унаслідок якого загинув Павло Шеремет, журналіст із Білорусі, котрий упродовж останніх п’яти років свого життя працював в інтернетвиданні «Українська правда» й був ведучим на радіо. Одразу після його вбивства українська влада й правоохоронці оголосили розкриття цього злочину своїм пріоритетним завданням.
Але відтоді жодної важливої інформації щодо розслідування обставин цього скоєного три з половиною роки тому злочину з боку слідчих не надходило. І щойно 12 грудня Євген Коваль, начальник кримінальної поліції України, оголосив імена п’яти підозрюваних слідчими у вбивстві Шеремета.
За їхньою версією, «винуваті в загибелі» волонтерка і дитячий медик Юлія Кузьменко, музикант і військовий Андрій Антоненко, ветерани війни на сході України Інна Грищенко (позивний «Пума») й її чоловік Владислав Грищенко («Буча»), а також військова медсестра Яна Дугар.
Зокрема, Кузьменко підозрюють у закладанні вибухового пристрою в авто Шеремета, від вибуху якого він загинув. Натомість Яна Дугар, за версією слідства, нібито здійснювала розвідку біля будинку Шеремета та фотографувала відеокамери перед його вбивством.
Слідчі виключили всі мотиви вбивства журналіста, крім одного — дестабілізації соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої людини. У матеріалах справи стверджують: «Антоненко захопився ультранаціоналістичними ідеями, культивував величність арійської раси, прагнув зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості. Втілюючи свій злочинний задум, підшукав осіб, які мали аналогічні погляди та наміри, щоб привернути увагу суспільства до націонал-радикальних ідей». Антоненко відповів на це так: «Мій дід — польський єврей. Ви своїм висновком завдали образу мені і моїй родині».

Версія слідства

«Мета» не досягнута
Журналісти «Української правди», з яким співпрацював Шеремет, також піддала сумніву версію слідства щодо мотивів вбивства їхнього колеги. «Зізнаємося чесно, озвучена версія слідства нас шокувала. Зокрема, журналісти засумнівалися, що вбивство журналіста група волонтерів могла організувати самостійно нібито для «дестабілізації суспільно-політичної ситуації», — заявили вони. — Адже загибель Шеремета ніякої дестабілізації в Україні не спровокувала».
Редакція «Українська правда» зауважила також: «Незрозумілими для нас залишаються мотиви замовників і виконавців. Мету, яку було озвучено під час брифінгу (начальника кримінальної поліції України. — Авт.), — дестабілізації політичної ситуації в Україні — не було досягнуто. Також журналісти хотіли б одержати переконливу відповідь на запитання, хто був зацікавлений у дестабілізації, і навіщо вона була потрібна волонтерам, котрі підтримували армію в непростий час».
Юрист-кримінолог Анна Маляр також сумнівається в мотиві дестабілізувати ситуацію в державі. За її словами, Шеремет був дуже делікатним і зваженим у своїх висловлюваннях і чесно казав, що громадянин іншої країни. «Відомим, давайте чесно, він був далеко не кожному українцю. Яке почуття повинні були відчути українці, крім суму та жалю, щодо смерті Шеремета, щоб почалася хвиля дестабілізації?», — наголосила п. Маляр.

Не схожі
Але слідчі запевнили, що вони відпрацювали 35 інших вибухів, які сталися до і після вбивства Шеремета. Серед них слідчих зацікавили підрив електроопори лінії передач на Херсонщині 2015 року й невдалий замах на бізнесмена у Косові 2018-го.
Слідчі запевнили, що вони нібито з’ясували особи тих, хто можуть бути пов’язані з цими злочинами, й що ті начебто знають один одного та мають спільне коло спілкування. За словами слідчих, ними проведені понад 800 виїмок документів та інформації, зокрема, в операторів мобільного зв’язку, допитали понад 3,7 тис. осіб, призначено 47 експертиз, відпрацювали понад 570 будинків і близько 4,3 тис. квартир, опрацювали 80 млн телефонних з’єднань і 44 тис. абонентів, проаналізовані відеодані з 221 відеокамери.
Того ж дня підозри в убивстві Шеремета оголосили Дугар, Кузьменко й Антоненку й затримали їх. За словами слідчих, Дугар нібито вела фотозйомку в межах підготовки вбивства Шеремета, а відеокамери начебто зафіксували, що саме Кузьменко й Антоненко закріпили вибуховий пристрій на дні автівки, в якій загинув Шеремет.
Але волонтер Назар Приходько запевнив: «Андрій і Юля не схожі на людей, котрих помітили поблизу авто Шеремета. Не підходять за зростом, статурою. В Андрія зламане праве вухо, а в чоловіка на відео — воно ціле. У нього не така форма бороди, вужчі плечі. І жінка на відео — значно вища за Юлію. Формулювання мотиву — скопійоване з методичок КДБ. Уся ця справа — дискредитація волонтерів і добровольців».
Натомість Яна Зінкевич, народна депутатка України, котра була на війні волонтером-медиком, стверджує: «Яна Дугар має алібі. Із 3 червня по 29 вересня була у військовій частині, де проводила операції».
Своєю чергою, адвокати підозрюваної заявили, що фото, з яким порівнювали Дугар, зроблене тоді, як коли була за кордоном. А вперше вона потрапила до Києва в липні 2017-го, коли отримувала нагороду від Степана Полторака, тодішнього міністра оборони України.

Сором, ганьба
Адвокат Костянтин Рибачковський дійшов такого висновку: «Справа в справі вбивства Шеремета — сором, ганьба й нічим не виправданий поспіх відзвітувати «сирим» процесуальним матеріалом перед начальством. Слідство не надало жодного прямого доказу провини та факту».
За даними журналістів, судова експертка, яка проводила портретну експертизу жінки, котра підкладала на відео вибухівку під автівку, в якій загинув Шеремет, дійшла висновку, що наявні в зображеннях ознаки зовнішності не дають можливості для ідентифікації — її неможливо здійснити через низьку якість зображення та несприятливі умови зйомки.
Костянтин Татарченко, Адвокат Антоненка, запевнив: «Мій клієнт та інша особа (я поки що не буду називати хто саме, бо це не мій клієнт), мають стовідсоткове алібі. А відсутність у них мотиву призведе до того, що перспектива цього кримінального провадження в суді буде просто нульова. І знайти цей мотив у наших підзахисних можна тільки штучно і таким чином, як зараз це робиться. Тобто людей просто ізолювали».
Свою чергою, активісти «Руху опору капітуляції» заявили: «Складається враження, що маємо справу з політичним використанням справи Шеремета, щоб дискредитувати добровольчий рух і волонтерський рух, а також збити хвилю протестів, які тривають в Україні проти капітуляції».
А журналіст Мустафа Найєм вважає, що, оскільки спливає випробувальний термін Арсена Авакова, міністр внутрішніх справ, гучне затримання підозрюваних у резонансній справі цілком може бути арґументом на користь того, щоб його залишили. «Аваков, схоже, мітить на посаду прем’єра. Якщо ми незабаром побачимо підвищення Арсена Авакова — це зайвий раз доведе, що в Україні дуже легко можна призначити винними кожного з нас», — зауважив п. Найєм.
Правник Геннадій Друзенко написав: «Мені зрозуміла гра вічного міністра внутрішніх справ — він хоче переконати (чи вже переконав) главу держави, що Збройні сили, добровольці й волонтери — найбільша загроза для режиму, а Міністерство внутрішніх справ — єдина його надійна опора».

Є така версія
Політичний оглядач Марина Данилюк-Ярмолаєва повідомила: «Є така версія, що для того, щоб втілити сценарії з повернення окремих територій Донецької та Луганської областей, треба збити захмарний рейтинґ волонтерів і учасників бойових дій на Донбасі, аби монополія на правду і рішення була виключно у влади. Нагадаю числа того ж дослідження групи «Рейтинґ» у жовтні: 69 % респондентів заявили, що довіряють волонтерам, 67 % — учасникам бойових дій на Донбасі, 66 % — президенту України. Відтоді рейтинґ гаранта здувся ще на кілька позицій, а от у інших — ні. Волонтери, ветерани, Збройні сили України (ЗСУ), адекватні журналісти — це єдина сила, яка заважає втілювати ідеї типу «а давайте повернемо Донбас у такому вигляді, як є, а там розберемося».
«Усі соціологічні опитування, на які любить спиратися влада, кажуть, що ніяка ідея тієї ж «муніципальної варти» на окупованій території, де будуть разом «тусити» Національна гвардія, Організація з безпеки та співпраці в Європі та бойовики з російськими паспортами, неможлива без дискредитації руху волонтерів і ветеранів. Без активної позиції волонтерів і ветеранів можна зайти дуже далеко.

Ігор Голод

До слова
Київська міська рада підтримала рішення про надання імені вбитого у Києві журналіста Павла Шеремета одному із скверів у центрі міста. Про це повідомив Дмитро Білоцерківець, радник мера Києва. «На пленарному засіданні Київської міської ради депутати прийняли рішення назвати сквер у середмісті столиці на честь Павла Шеремета. Ім’я видатного журналіста носитиме зелена зона на перетині вулиць Рейтарська та Стрілецька. Відповідну земельну ділянку у Шевченківському районі обрали за попереднім погодженням з близькими Шеремета», — зазначив він. Рішення підтримали 86 депутатів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply