Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

Під слідством опинилися кілька людей із команди Порошенка

Автор:

|

Листопад 06, 2019

|

Рубрика:

Під слідством опинилися кілька людей із команди Порошенка
Петро Порошенко

1 листопада українці не так відзначали Гелловін, як чекали на гучні викриття корупціонерів найвищого рівня. Саме цю дату Володимир Зеленський під час свого знаменитого пресмарафону 10 жовтня назвав терміном, «коли правоохоронці мають показати результат розслідування у кількох гучних корупційних справах». Щоправда, кількох справ не вийшло, була лише одна, фігурантом якої виявився одіозний народний депутат Ярослав Дубневич, засідання щодо обрання якому запобіжного заходу почалося якраз 1 листопада.
Хоча боротьба з корупцією і була однією з передвиборних «фішок» теперішнього президента, поки що результати, на жаль, доволі скромні. Крім власне п. Дубневича, йдеться хіба про Олега Гладковського, колишнього заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Є, щоправда, ще й справа Сергія Пашинського, колишнього керівника комітету Верховної Ради України (ВРУ) з національної безпеки й оборони, котрий заарештований і зараз перебуває в слідчому ізоляторі (СІЗО). Його, однак, звинувачують не в корупційних злочинах, а в банальній стрілянині напередодні новорічної ночі 2017 року, яку слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) кваліфікували, як «умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень». Але що впадає у вічі: всі троє так чи інакше належать до команди Петра Порошенка, п’ятого президента України.

Фігуранти журналістських розслідувань
Коротко про суть обвинувачень. Ще восени 2018-го розслідування програми «Схеми», спільного проєкту «Радіо Свобода» та телеканалу «UA: Перший», виявило можливий конфлікт інтересів у групи тодішніх народних депутатів, серед яких був і Ярослав Дубневич. Тоді карну справу проти депутата від президентської фракції «Блок Петра Порошенка» не порушили. Але тепер Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно звинуватила Ярослава Дубневича, котрий пройшов до цього складу ВРУ вже як мажоритарник від одного з округів у Львівській області, в тому, що він, будучи головою транспортного комітету ВРУ попереднього скликання, лобіював виділення грошових коштів із бюджету «Укрзалізниці» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. «Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них і комплектів роздільного скріплення, становили понад 93 млн грн», — йдеться в матеріалах експертизи.
Суд призначив п. Дубневичу заставу в 100 млн грн. «Не знаю, як зможу знайти 100 млн», — бідкався народний депутат. При цьому він і його брат Богдан 2016-го задекларували на двох лише самої готівки на майже 30 млн USD. Спритні журналісти полічили, що в банкнотах по 100 USD ці гроші важили б 300 кг. А ще у власності братів Дубневичів було 68 квартир, майже 20 будинків і сотні гектарів землі. «2016 року, як тільки з’явився Єдиний реєстр електронних декларацій, і суспільство вперше побачило всі маєтки, активи та грошові кошти, які є, зокрема, в народних обранців, то декларації братів Дубневичів вразили абсолютно усіх. Займаючи впродовж довгого періоду посади, пов’язані з державною службою, люди змогли нажити неймовірних статків, які не пов’язані і не пояснюються, на жаль, винятково якимсь бізнесовим генієм», — розповів у етері «24 каналу» адвокат Максим Костецький, експерт із питань правової політики.
Ім’я п. Гладковського, котрого називали одним з бізнес-партнерів п. Порошенка, «прогриміло» навесні ц. р., коли були оприлюднені результати журналістського розслідування Bihus.info, згідно з яким п. Гладковський, будучи першим заступником секретаря РНБО, використав службове становище для внесення у державне оборонне замовлення та подальшу закупівлю за рахунок державного бюджету вантажних автомобілів «Богдан-6317» за завищеними цінами у корпорації «Богдан Моторс», яка йому належить. В результаті, за даними слідства, державі завдали збитків на 10,6 млн грн. 17 жовтня ц. р. детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) затримали ексзаступника секретаря РНБО в аеропорту «Бориспіль» при спробі залишити межі України. 21 жовтня він уже вийшов із СІЗО, сплативши заставу, аналогічну завданим бюджету збиткам.
Фігурантом журналістських розслідувань був і п. Пашинський. Так, журналісти видання «Новое время» 2018-го описали організовану ним (на той момент п. Пашинський очолював комітет ВРУ з нацбезпеки й оборони) та тим таки п. Гладковським схему зі закупівлі Житомирським бронетанковим заводом у Польщі, в компанії Wtorplast, списаних із озброєння розібраних радянських бойових машин піхоти випуску 1966-1983 рр. Журналісти стверджували, що польська компанія закуповувала стару техніку за 20 тис. EUR за одиницю в Чехії, звідки та у розібраному вигляді потрапляла до України, яка платила за неї вже 170 тис. USD.
Проте 7 жовтня ц. р. Печерський суд Києва заарештував п. Пашинського зовсім за інше. 31 грудня 2016 року він у результаті банального дорожнього конфлікту вистрелив із нагородної зброї у ногу В’ячеславу Хімікусу, жителю Київщини. Хоча інцидент набув гучного розголосу в суспільстві, Генеральна прокуратура України (ГПУ) тоді карну справу проти депутата закрила. У ГПУ дійшли висновку, що п. Пашинський діяв у рамках «необхідної оборони», натомість дії потерпілого були визнані «суспільно небезпечними». Й ось 4 жовтня ц. р. слідчі ДБР оголосили п. Пашинському підозру в заподіянні тяжкого тілесного ушкодження. Суд узяв його під арешт без права застави.

Чи стане Порошенко наступним?
Під час виборчої кампанії кандидат Зеленський неодноразово заявляв про плани «покарати» представників попередньої владної команди. Зрештою, за великим рахунком, зацікавити правоохоронців може майже будь-хто з колишніх високопосадовців, адже будь-яка потужна державна посада завжди мала і має високі корупційні ризики. Спокуса швидко підзаробити грошенят дуже велика, й, як свідчить досвід, мало хто в стані їй протистояти.
Підтвердження цього — нещодавній скандал із 11 народними депутатами від пропрезидентської фракції «Слуги народу», котрі нібито за хабар у 30 тис. USD кожному погодилися провалити голосування за законопроєкт про ліквідацію однієї з корупційних схем, яка «висмоктала» за останні роки з кишень українців понад 700 млн грн. Скандал зам’яли, влаштувавши публічну перевірку на детекторі брехні кількох депутатів, яка «не виявила» ознак отримання ними неправомірної нагороди (хоча частина експертів стверджувала, що насправді перевірка була проведена непрофесійно).
Чи наважиться нова влада притягнути до карної відповідальності п’ятого президента України? Насправді питання залишається відкритим. З одного боку — це одна з передвиборних обіцянок п. Зеленського. З іншого — суд над колишнім президентом можливий лише за наявності беззаперечних доказів його провини. Причому не політичної, а власне корупційної.
«Притягнення до відповідальності підозрюваних у корупції — складний процес в Україні. Спершу суспільство довго чекає підозри та затримання, а потім суд призначає запобіжний захід у вигляді арешту або застави, і в підсумку заплативши суму, іноді в десятки разів меншу за завдані збитків, людина виходить на свободу. Замість СІЗО — комфортні домашні умови і навіть можливість приховати сліди своїх злочинів», — пише інтернетресурс «Слово і діло».

Ігор Берчак

До теми
НАБУ на вимогу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розпочало карне провадження проти Віталія Кличка, міського голови Києва. Розслідування стосується можливого розкрадання коштів при реконструкції Шулявського мосту в столиці. Виявилося, що п. Кличко 7 жовтня ц. р. підписав розпорядження про перезатвердження проєкту реконструкції, збільшивши кошторис із 830 млн грн до 1,05 млрд. Пояснення було таким: при підготовці попереднього проєкту в Київській міській держадміністрації чомусь не розраховували, що доведеться переносити колектор і теплову мережу, розташовані біля мосту. При цьому, як повідомляла програма «Схеми», переможцем тендеру на проведення реконструкції Шулявського мосту стала фірма «Північноукраїнський будівельний альянс», яка належить помічнику скандального екснардепа Максима Микитася. Останній є фігурантом карної справи про будівельну аферу, в результаті якої Національній гвардії України (НГУ) завдали збитків на 81,6 млн грн. На початку жовтня ц. р. його спершу відпустили під заставу 5,5 млн грн, але після широкого суспільного резонансу суму збільшили до 80 млн. Що цікаво, двійко інших фігурантів за можливість залишатися на час слідства на свободі заплатили, можна сказати, символічні суми. Юрій Аллеров, колишній командувач НГУ, — 4,8 млн, а експерт-оцінювач Аліса Гринчук — лише 1,5 млн. Слідство в цій справі триває.

About Author

Meest-Online

Loading...