Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

Конституційний суд вирішив, що тепер в Україні будуть два суди Верховних

Автор:

|

Лютий 26, 2020

|

Рубрика:

Конституційний суд вирішив, що тепер в Україні будуть два суди Верховних
Приміщення Верховного суду

Уже три з половиною роки в Україні працює Верховний суд (ВС), створений у результаті судової реформи Петра Порошенка восени 2016 року. Він перебрав на себе повноваження Верховного суду України (ВСУ), який у рамках цієї реформи мав бути ліквідованим. Тоді відправили у відставку всіх «старих» суддів і, щоб потрапити на роботу в новий ВС, вони мали пройти конкурсний відбір. За задумом авторів реформи, така процедура дозволила б очистити найвищу судову інстанцію від недоброчесних суддів.

Вилучення слова «Україна»
Але майже одразу ж усе пішло не так, як задумали. Судді ліквідованого ВСУ звернулися з поданням до Конституційного суду (КС), в якому відстоювали позицію, що Верховна Рада України (ВРУ), проголосувавши за ліквідацію ВСУ, вийшла за межі своїх повноважень, визначених у Конституції. Очікуючи на рішення, ліквідацію старого суду призупинили, хоча формування нового ВС продовжили. Кілька суддів ВСУ взагалі відмовилися йти у відставку чи брати участь у конкурсі до нового ВС.
Минуло аж чотири роки, й ось КС дійшов висновку, що ліквідація ВСУ була неконституційною. У КС зазначили, що «вилучення слова «Україна» — власного імені держави — зі словесної конструкції «Верховний Суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів ВСУ або їхнього переведення до іншого суду». Таким чином, КС дійшов висновку, що судді «старого» ВСУ повинні продовжувати здійснювати свої повноваження як судді «нового» ВС. Водночас КС не визнав неконституційними пункти, відповідно до яких створили новий Верховний суд, і не скасував конкурсу на призначення його суддів. Тобто, виявляється, і «старий» суд розформували незаконно, і до законності «нового» претензій немає. Таким чином в Україні відтепер виявилося одразу два Верховних суди.

200 це не 100
Тепер у новому ВС є 191 суддя, а в старому — дев’ять. Наразі здійснювати правосуддя можуть лише судді нового ВС. Але, згідно з рішенням КС, парламент повинен прийняти рішення про те, як перевести «старих» суддів до «нового» суду. І тут знову вимальовується правова колізія. У жовтні 2019-го ВРУ прийняла закон про перезапуск судової реформи, який, зокрема, передбачає скорочення складу Верховного суду (нового) до 100 суддів. Якщо виконати рішення КС, суддів буде рівно вдвічі більше — 200. Тобто, парламенту доведеться переглядати ще й цей закон.
Хоча це, можливо, і на краще, адже одразу після його прийняття посли Канади, Великої Британії, Німеччини й Європейського Союзу випустили спільне звернення, в якому заявили про свою стурбованість цим законопроєктом. У своєму посланні дипломати заявили, що підтримують «високий рівень амбіцій», який демонструє новий уряд України, і поділяють думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України. Але водночас зауважили, що стурбовані стосовно «відповідності деяких елементів законопроєкту принципам незалежності суддів». Зокрема, сумніви у послів викликало якраз скорочення кількості суддів Верховного суду.
«Тепер парламент має вирішити, як розв’язати цю колізію, пам’ятаючи, що відповідно до позиції КС, ні ВС, ні ВСУ ліквідувати не можна. Швидше за все, законом обидва суди або об’єднають, або визнають однією юридичною особою», — пише «Українська правда». Щоправда, з огляду на те, що зараз головне питання порядку денного ВРУ — розгляд законопроєкту про ринок землі, навряд чи в нардепів швидко дійдуть руки до вирішення колізії з двома Верховними судами.

4 тис. USD на місяць
КС прийняв ще одне неоднозначне рішення. Він визнав неконституційним положення Закону «Про судоустрій і статус суддів» про менші суми довічного грошового утримання для суддів у відставці, котрі не пройшли кваліфікаційне оцінювання. Зазначимо, що однією з цілей судової реформи 2016 року було якраз очищення системи від недоброчесних суддів. Значна частина служителів Феміди, вочевидь, відчуваючи за собою гріхи, відмовилася брати участь у кваліфікаційному оцінюванні та вирішила подати у відставку. Відповідно, їм зменшили довічне грошове утримання. Але тепер КС став на захист своїх колег, постановивши, що всі судді мають єдиний статус, незалежно від того, виходили вони у відставку чи ні, а якщо виходили, то коли.
Це рішення КС суттєво вплине на видатки державного бюджету, адже тисячам суддів у відставці доведеться компенсувати різницю сум довічного грошового утримання за чотири роки. Загальна сума компенсації залежить від багатьох чинників (у кожного судді це залежить від стажу та різноманітних надбавок), тому числа називають різні.
«Якщо прийняти, що в середньому кожен суддя у відставці мав би отримувати по 100 тис. грн (приблизно 4 тис. USD) на місяць, а звільнених і таких, котрі вирішили не проходити оцінювання за час реформи Порошенка — понад 2 тис., то в рік сумарно виходить приблизно 3 млрд грн. Таку суму вирахував активіст Андрій Кулібаба», — повідомляє «24 канал».
Крім грошової, є ще й політична складова. «Тепер на таке утримання можуть розраховувати не лише судді ВСУ, а всі судді у відставці — в т. ч. ті, хто працює зараз «суддями» в терористичних організаціях «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка», тих, хто не захотів проходити кваліфікаційне оцінювання, а також тих, хто його провалив (але кого Вища рада правосуддя вирішила «по-тихому» відправити на пенсію) — а це кілька тисяч суддів, котрі отримуватимуть дуже велике грошове довічне забезпечення (може бути, що сотню-другу тисяч гривень на місяць). Ось така, вона «соціальна держава» — для обраних. Це немає нічого спільного з незалежністю суддів», — заявив «Німецькій хвилі» Михайло Жернаков, голова фундації DEJURE й експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ.

Ігор Берчак

P. S. Тим часом КС має всі шанси «відзначитися» ще раз. Із червня минулого року на його розгляді перебуває подання 51 депутата від фракції «Опозиційний блок» ВРУ попереднього скликання про визнання таким, що не відповідає Конституції, Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», прийнятого у квітні 2019-го. Яким буде рішення КС, наразі невідомо, але вже цього тижня Олександр Ткаченко, голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики (фракція «Слуга народу») в інтерв’ю виданню «Главком» заявив, що закон про мову можуть переглянути. «Ми почали підготовку до національних круглих столів на базі комітету щодо чутливих питань, зокрема, і мовного. Для того, щоб зрозуміти, який компромісний підхід можна було б знайти. Такий, який би об’єднував країну», — сказав п. Ткаченко. Також він зазначив, що мовний закон «заклав безліч ризиків». Проросійський реванш триває?

Гоп-ля
Шостий апеляційний адмінсуд підтвердив рішення суду першої інстанції про поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби (ДФС). Водночас іншою ухвалою суд прийняв відмову п. Насірова від позовних вимог щодо поновлення на посаді. Сам фігурант у коментарі ТСН плутано пояснив, що «готовий стати до виконання обов’язків, але не намагатиметься посісти своє місце у старому кріслі». «Будь-яка вища керівна посада — це і політична посада. Питання не в тому, щоб іти, заходити в кабінети, намагатися керувати. З одного боку є законне рішення суду, а з іншого я вважаю, що правильним було б для уряду, для влади, вирішити питання, як вони взагалі бачать долю ДФС, податкової служби, митної служби. Бо питання полягає в тому, який місяць поспіль не виконуються плани з наповнення бюджету», — заявив п. Насіров.
Нагадаємо, що, за версією слідства, п. Насіров у 2015-2016 рр., діючи в інтересах нардепа Олександра Онищенка, ініціював необґрунтовані рішення про розтермінування податкового боргу трьом компаніям, що завдало державі збитків на суму майже 2 млрд грн. У березні 2017-го Солом’янський райсуд Києва обрав п. Насірову запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб із альтернативою внесення застави в 100 млн грн. «Та звідкіля в мене такі гроші», — обурювався фігурант. Рівно через тиждень він вийшов на свободу з електронним браслетом, оскільки 100 млн грн звідкілясь знайшлися в його дружини і тестя.
Позаяк п. Насіров перебував лише в статусі підозрюваного, в уряді прийняли рішення звільнити його з посади через наявність подвійного громадянства (України та Великої Британії). Однак 11 грудня 2018-го Окружний адмінсуд Києва визнав це звільнення незаконним, оскільки доказів наявності подвійного громадянства не надали. Чиновника поновили на посаді голови ДФС і постановили виплатити йому компенсацію «за час вимушеного прогулу» в розмірі 183 342 грн 84 коп. Тепер апеляційний адмінсуд це рішення підтвердив.
А тим часом в іншому суді Києва триває розгляд власне карної справи проти п. Насірова про завдання збитків державі на 2 млрд грн. Від квітня минулого року на засіданнях досі читають обвинувальний акт.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply