Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 10, 2018

Іноземні найманці на Донбасі: покарати не можна помилувати

Автор:

|

Листопад 14, 2018

|

Рубрика:

Іноземні найманці на Донбасі: покарати не можна помилувати

Сербський снайпер Деян Берич (позивний «Декі», на фото — ліворуч) — найбільш «розкручений» іноземець в лавах терористичної організації «Донецька народна республіка»

Поліція Словаччини повідомила, що вперше висунули громадянину країни обвинувачення в участі в бойових діях на сході України на боці підтримуваних Російською Федерацією (РФ) бойовиків. Минулого місяця суд у Белграді засудив за участь у війні на Донбасі одразу 28 громадян Сербії. Ще в липні ц. р. Головна військова прокуратура (ГВП) України передала в Міжнародний кримінальний суд (МКС) списки всіх встановлених іноземців, котрі воювали на боці терористичних «республік» на Донбасі. «Ми передали списки не лише сербів, але й усіх іноземців: італійців, іспанців, албанців. Їх там чимало, вони називаються ротами, взводами. Їх там може бути 10-15 осіб, але сумарно їхня кількість становить кілька сотень людей», — заявив тоді Анатолій Матіос, керівник ГВП.

А віз і нині там
Про те, що на боці терористичних «народних республік» на Донбасі воюють сотні громадян іноземних держав (мова не про громадян РФ. — Ред.) відомо вже давно. Час від часу то Генеральна прокуратура України, то Служба безпеки України (СБУ) оприлюднюють списки з прізвищами, датами народження та громадянством. Однак досі реальне покарання отримали лише поодинокі прихильники Путіна, котрі не просто пропагували ідеї «русского міра», а реально вбивали українських солдатів.
Навіть останні повідомлення дуже суперечливі. Громадянинові Словаччини за обвинуваченням «у веденні бойових дій у складі організованої озброєної групи на території іншої держави» загрожує позбавлення волі на термін до восьми років. Однак, є важливе уточнення: у разі повернення на батьківщину.
Із 28 засуджених сербів лише четверо отримали реальні терміни, інші мають умовні. Показовим можна вважати історію 32-річного Стевана Мілошевича, котрий після укладення угоди зі слідством та отримання умовного терміну п’ять років знову повернувся на Донбас. «Він опиниться у в’язниці, лише в разі якщо проти нього буде порушено нову справу. Якщо засуджена особа впродовж п’яти років знову порушила закон, то необхідно розпочати карну справу за це порушення й відтак винести вирок або дійти згоди про визнання провини. Щойно тоді можна скасувати попередній умовний вирок та винести новий», — розповіла «Радіо Вільна Європа» Тетяна Секулич, речник Громадської прокуратури в Белграді.
З одного боку, «покарання» найманців нібито існує. Так, минулого року суд у Манчестері засудив громадянина Великої Британії, котрий воював у складі незаконних збройних формувань ЛДНР, до п’яти років і чотирьох місяців в’язниці, цього року до різних термінів тюремного ув’язнення були засуджені 15 громадян Молдови, триває слідство проти бойовиків у Латвії, Чехії й Австрії. В Італії в серпні ц. р. розкрили цілу організацію, що вербувала найманців для війни на Донбасі. Під арештом опинилися троє: італієць, албанець і молдованин. Ще трьох громадян Італії заарештували заочно, бо вони перебувають за межами країни, ймовірно, на непідконтрольній Україні частині Донбасу.
Та реальні покарання отримали одиниці. «Нагадаю про подвійні стандарти з боку інших держав, які іноді застосовуються до України. Найманство на території суверенної держави карається законом усіх держав, звідки вони приїхали. Але ми чомусь не чули про масові процеси проти цих осіб», — бідкався свого часу генерал Матіос.

Найманець чи доброволець?
Цьому є принаймні дві причини. Перша — хоча законодавство практично всіх держав передбачає кримінальне покарання за найманство (тобто, участь в бойових діях за винагороду), довести його вкрай складно. Зрозуміло, що платіжні відомості батальйонів ДНР чи ЛНР навряд чи колись потраплять до рук іноземних слідчих. Відповідно, кожен іноземець може, щиро дивлячись в очі суддям, стверджувати, що воював «за ідею», що, з юридичної точки зору означає, що він був не «найманцем», а «добровольцем». А це в кримінальному кодексі більшості принаймні європейських країн передбачає хіба умовне покарання.
Не допоможе й міжнародне правосуддя. На початку статті ми згадували про передачу Україною в МКС списку всіх встановлених іноземців, котрі воювали на боці сепаратистів. «Підставами для розгляду позову в МКС є лише аґресивна війна, важкі порушення воєнного права, геноцид і злочини проти людяності. Лише той факт, що хтось є найманцем, сюди не належить. Тобто сама участь у бойових діях навряд чи може прирівнюватися до важкого порушення міжнародного воєнного права. Тобто я не бачу тут шансів», — пояснював свого часу «Німецькій хвилі» Маттіас Гартвіґ, експерт із Інституту міжнародного права німецького товариства ім. Макса Планка.

«Бразильський цирк»
Друга причина, на жаль, надзвичайно прикра: безпорадність власне української Феміди, яка не здатна дати собі раду з одним-єдиним іноземним найманцем, чия участь у бойових діях на боці терористів доведена, і котрого затримали на українській території. Мова про Рафаеля Маркуса Лусваргі, 36-річного громадянина Бразилії. Колишній солдат Французького іноземного леґіону й офіцер бразильської військової поліції у вересні 2014 року транзитом через Москву прибув на тимчасово окуповану територію України, де приєднався до бандформування ЛНР «Прізрак» на чолі зі зараз уже покійним Олексієм Мозговим, де став командиром загону «Вікінг», сформованого з іноземців.
Після поранення в ході боїв за Донецький аеропорт бразилець чомусь вирішив повертатися на батьківщину через Київ, де його й затримали. 25 січня 2017-го Печерський суд Києва визнав Лусваргі винним в участі в діяльності терористичної організації та не передбачених законом збройних формуваннях. Вирок — 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Яким же було здивування журналістів «Радіо Свобода», котрі наприкінці квітня 2018 року виявили бразильського терориста в Свято-Покровському Голосіївському монастирі Української православної церкви Московського патріархату в Києві. За кілька днів бразильця скрутили представники праворадикальної організації С14 і партії «Національний корпус» і доправили до СБУ.
Як виявилося, ще в серпні 2017-го Апеляційний суд Києва скасував вирок Печерського суду та відправив справу Лусваргі на новий розгляд, причому жодних повідомлень про це чомусь не було.
Зате почалися традиційні українські міжвідомчі «гойдалки». Представник прокуратури пояснив, що бразильця випустили зі слідчого ізолятора, бо планували обміняти на українських військовополонених. Проте обмін не відбувся, а бразилець так і не повернувся назад за ґрати. Натомість у СБУ спростували підготовку Лусваргі до обміну, оскільки не мають права вимінювати громадян іноземних держав.
Зараз Рафаель Маркус Лусваргі перебуває під вартою, а його справу фактично «з нуля» розглядає Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Остання новина: на початку листопада суд був змушений утретє поспіль перенести засідання через систематичну неявку адвоката бразильця. Тобто, коли чекати остаточного вироку, не знає ніхто (при тому, що після цього ще будуть апеляція та касація).
Тому не варто дивуватися, що іноземці, котрі воюють на боці сепаратистів на Донбасі, зазвичай, уникають кримінального покарання в себе на батьківщині. Спостерігаючи «бразильський цирк», західні юристи міркують приблизно так: «Хлопці, якщо ви вже самі не годні засудити очевидного бойовика, то чому ми повинні саджати за ґрати власних громадян, чию провину так складно довести».

Ігор Берчак

До теми
Андрей Бабіш-молодший, 35-річний син прем’єр-міністра Чехії, котрий зараз живе у Швейцарії, розповів журналістам видання Seznam Zpravy, що торік його проти власної волі відправили в окупований Крим та утримували там, щоб «сховати» на тлі гучного розслідування можливих корупційних діянь його батька, котрий фігурує в справі «Гнізда лелеки» щодо махінацій із коштами Європейського Союзу (ЄС). 2008 року родина Бабіша-старшого викупила старовинний маєток, який вирішила переобладнати на люксовий конференц-центр «Гніздо лелеки». Суму реконструкції оцінили в 350 млн чеських крон, з яких 50 млн склав грант ЄС на підтримку малого бізнесу. Прем’єр-міністр Чехії відмежувався від скандалу і заявив, що «Гніздо лелеки» належить не йому особисто, а його дітям.
Після початку розслідування Андрей Бабіш-молодший нібито опинився в окупованому Криму. За його словами, ключову роль у його появі на півострові відіграло подружжя Протопопових, яке працює на прем’єр-міністра Чехії, тобто, Бабіша-старшого. Діта Протопопова є радником чеського Міністерства охорони здоров’я та психіатром, й саме її чоловік, росіянин Пьотр Протопопов, за словами сина чеського прем’єра, відвіз його до Криму. «Я боюся цієї людини. Його дружина — психіатр. Вони мали велику довіру і вони нею зловживали. Він сказав мені: «Я і твій батько зробимо все, щоб тебе закрити», — розповів Бабіш-молодший. Наразі інших підтверджень перебування Андрея Бабіша-молодшого в Криму, крім його заяви журналістам, немає. Також нагадаємо, що Мілош Земан, президент Чехії, сповідує послідовну проросійську політику і вважається одним із небагатьох друзів Путіна серед глав держав ЄС. Чого варта хоча б його скандальна заява, зроблена в жовтні 2017-го під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи. Тоді президент Чехії заявив, що вважає втрату Україною Криму «завершеною справою» та пропонує владнати її за допомоги виплат Україні. «На мою думку, буде якась компенсація для України — чи у фінансовій формі, чи нафтою і газом», — заявив він.

About Author

Meest-Online

Loading...