Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 8, 2019

Імітація правосуддя. Екс-прем’єра «слухають», але не чують, надія — лише на Європейський суд

Автор:

|

Грудень 22, 2011

|

Рубрика:

Імітація правосуддя. Екс-прем’єра «слухають», але не чують, надія — лише на Європейський суд

Апеляційний суд Києва почав розгляд по суті скарги колишнього прем’єр-міністра України й лідера опозиційної партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко на вирок Печерського районного суду Києва, який постановив ув’язнити її на сім років за нібито перевищення повноважень під час укладання позаторік контрактів компанії «Нафтогаз України» з російським ВАТ «Газпром».

Майже як розстріл

Як і під час попередніх слухань цієї справи, аж ніяк не схоже на те, що скаргу пані Тимошенко буде розглянуто об’єктивно. Адже, по-перше, Апеляційний суд відхилив майже всі клопотання її захисту. А по-друге — розглядає скаргу за відсутності екс-прем’єра. Причому ухвалив таке рішення попри те, що на першому, технічному, засіданні 1 грудня постановив якраз протилежне: «Розгляд апеляції по суті можливий лише за участю Юлії Тимошенко».

Та й адвокати колишнього прем’єра доводили, що вона хоче брати участь у суді й вимагає забезпечити її присутність. Але після того, як Юлія Володимирівна попередила, що, з огляду на сильні болі в спині, сидіти вона може лише протягом 15 хвилин, а решту часу — перебуватиме в лежачому положенні, судді, швидше за все, не наважилися на публічну демонстрацію вкрай важкого стану її здоров’я, попри який її продовжують немилосердно утримувати в Лук’янівському слідчому ізоляторі (СІЗО).

А позаяк прокурор Лідія Фролова назвала вимогу захисту й самої Тимо­шенко забезпечити її участь у суді лежачи «маніпулюванням суспіль­ною свідомістю», то вкотре засвідчила таким чином, що й сторона обвинувачення, і Феміда — по «один бік барикад». При цьому в Апеляційному суді Києва вдають, що нібито не помічають відвертих інсинуацій прокурорів. Приміром тих, що пролунали з уст Фролової: «До речі, я звернула увагу на те, які капці стояли біля ліжка, коли в Інтернеті з’явилося відео з палати медичної частини СІЗО. Якщо ви не звернули уваги, то біля ліжка стояли капці на отакенній платформі. Скажіть, будь ласка, якщо в людини болить спина, чи вона буде носити високі підбори або платформу? Звичайно ж, ні».

Працівники редакції «Моста» ще раз передивилася те відео, але жодних капців там не зауважили. Натомість почули, переглядаючи цей запис, протест Юлії Тимошенко проти того, аби її знімали в ліжку, порушуючи цим її право на особисте життя.

Виходить, що керівництво СІЗО вводить громадськість в оману, виправдовуючись, що нібито знімало екс-прем’єра за її згодою. Сама ж вона у відкритому листі до начальника Лук’янівського слідчого ізолятора заявила: «Висловлюю вам своє крайнє людське обурення аморальною відеозйомкою, проведеною працівниками СБУ 14 грудня 2011 року за моєї присутності в камері медичної санітарної частини». А відтак зажадала «публічно спростувати неправдиву інформацію, що ця відео­зйомка проводилася невідомо ким і прихованою відеокамерою».

«Ви добре знаєте, що 14 грудня в супроводі офіційних посадових осіб СІЗО в камеру ввірвався офіцер СБУ зі знімальною групою, яка його супроводжувала, і, усупереч моїм запереченням, почали в упор мене знімати, — нагадує лідерка «Батьківщини» начальникові Лук’янівського слідчого ізолятора. — Вони скористалися тим, що я прикута хворобою до ліжка й не можу ухилятися, уникнути прямої відеозйомки в обличчя. Це виглядало майже як розстріл».

Підтасовки влади пані Тимошенко викриває також, стверджуючи: «Вам, як одному з керівників СІЗО, добре відомо, що я ніколи не перебувала в камері 242 в таких умовах, як показали по телебаченню. Камера 242, у якій мене утримували до переведення в медично-санітарну частину СІЗО, була зовсім іншою. Ви прекрасно знаєте, що в камері 242 ми перебували втрьох на 15 кв м із вікном без скла, без гарячої, а часом і без холодної води, із бетонною підлогою, полицями й табуретками… і «парашею» за метровою перегородкою. Про яку «плазму», душову кабінку та дзеркала з кахлями ви дезінформуєте людей?»

У бій ідуть самі… жінки

Тому екс-прем’єр зажадала: «Я категорично відмовляюся від переведення в які-небудь особливі, спеціально відремонтовані камери після завершення лікування в медико-санітарній частині СІЗО. По-перше, вважаю це спеціально організованою брудною операцією СБУ за дорученням Януковича для подальшої моєї безчесної компрометації. По-друге, вважаю аморальним знаходитися в спеціально показушно відремонтованих камерах у той час, коли інші ув’язнені перебувають у нелюдських умовах утримання і сплять по черзі, навіть на підлозі, із причини критичного перевантаження СІЗО».

Юлія Володимирівна вимагає, натомість, перевести її у звичайну камеру — разом з іншими ув’язненими, щоби під час приїзду до СІЗО гості з-за кордону «змогли побачити не штучну, гламурну показуху, а справжні тортури ув’язнених, жорстоке поводження з ними, гірше, ніж із тваринами, — причому до того, як суд визнав їх винними». Свій лист лідер «Батьківщини» завершила пропозицією: «Якщо ви після мого переведення в медичну частину СІЗО зробили в камері 242 якийсь спеціальний парадний ремонт, запропонуйте її мешканцю Межигір’я, а не мені. Мені відремонтовані каземати не потрібні». Нагадаємо зайвий раз, що в Межигір’ї розташована резиденція президента Януковича…

На ще одну маніпуляцію влади звертає увагу політолог і редактор газети «Правдошукач» Юрій Шеляженко, констатуючи, що, як у першій колеґії суддів для розгляду апеляції на вирок Юлії Тимо­шенко в Апеляційному суді Києва були тільки жінки: Ірина Горб, Людмила Осипова й Оксана Павленко, так і в другій — Олена Сітайло, Тетяна Фрич і Ольга Юрдига. Він запитує: «Чому самі жінки? Невже серед суддів немає чоловіків?»

І сам же відповідає: «Можливі лише два пояснення цього факту. Перше — випадковість. Друге — політична гра: мовляв, нехай жінку карають жінки». Цю дилему політолог намагається розв’язати за допомогою математики: «Згідно зі статтею 16-2 Кримінально-процесуального кодексу України, колеґія суддів для розгляду тієї чи іншої справи визначається випадково. Імовірність випадкового обрання жінки серед суддів судової палати в карних справах Апеляційного суду міста Києва дорівнює 28/44. Тобто близько 64 %, або 0,6 (36) в абсолютній величині, від 0 — «неможливо» до 1 — «обов’язково».

«Як відомо з теорії ймовірностей, вірогідність збігу двох подій дорівнює добутку ймовірностей у абсолютних величинах. Отже, імовірність того, щоби двічі було обрано по три судді жіночої статі, дорівнює 28/44 в 6-му ступені, або близько 0,066 (6,6 %). Звичайно, «дива» іноді трапляються. Проте не без людського втручання», — резюмує Юрій Шеляженко.

Та й це не все. Політолог провадить іще далі: «Усі ці судді працюють в Апеляційному суді міста Києва лише півроку й були переведені з Шевченківського районного суду Києва. Усі троє суддів із другої трійки лише в березні ц. р. були обрані на посади суддів Апеляційного суду міста Києва».

Невже хтось і після цього буде наполягати, що ці збіги — лише випадковість? Для таких пан Шеляженко додає: «Цікаво, що в органах прокуратури — засилля чоловіків. Жодної жінки — заступника Генерального прокурора, чотири жінки — серед 21 начальника структурних підрозділів Генпрокуратури, лише одна жінка між 32 прокурорів обласного рівня. Однак, незважаючи на це, провідну роль у державному обвинуваченні проти Тимошенко грає прокурор Лілія Фролова».

Європа допоможе?..

Тим часом озвався ще один суд — той, на який екс-прем’єр покладає найбільші сподівання, — Європейський із прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі. Його прес-служба повідомила, що розгляне скаргу пані Тимошенко першочергово, хоча зазвичай розгляд справ у ньому триває роками. Але «виходячи зі серйозності ситуації й особливо через «вразливі» закиди на адресу української влади» це буде зроблено в екстреному, пришвидшеному порядку. Ба більше, ЄСПЛ уже відправив до Києва офіційний запит, яким попросив відповідні органи України відповісти на шість запитань його суддівської колеґії в справі Юлії Володимирівни.

Зокрема, Євросуд цікавить, чи отримувала лідер української опозиції адекватну медичну допомогу після арешту, чи пані Тимошенко, як вона вже заявляла, «лікують» у київському Лук’янівському СІЗО винятково знеболювальними препаратами. У запиті Євросуду українську сторону просять також пояснити, чи відповідали стандартам Міжнародної конвенції з прав людини умови утримання Юлії Тимошенко в СІЗО, зокрема фізичні, санітарні норми й норми охорони здоров’я.

А чим можуть відповісти на це в Києві? Запахом свіжої фарби в її камері, що засвідчить про намагання заретушувати щось навряд чи дуже привабливе?..

Далі у зверненні Страсбурзького суду сказано, що конкретніше його цікавить, чи були медичні послуги доступні для пані Тимошенко в тому вигляді, як наказує Конвенція. А та навряд чи дозволяє обмежуватися в лікуванні знеболювальними препаратами. Суддівську колеґію в Страсбурзі цікавить і дотримання міжнародних стандартів під час арешту екс-прем’єра, а ще — обґрунтованість її утримання під вартою в період досудового слідства. Суд також просить пояснити, які були підстави для запроторення Юлії Тимошенко за ґрати й чому було обрано саме такий запобіжний захід та чи розглядалися українським судом інші варіанти, які би ґарантували появу екс-прем’єра на судових засіданнях. Та навряд чи ЄСПЛ уважатиме арешт пані Ти­мошенко адекватним тільки за те, що вона відмовлялася вставати в Печерському райсуді Києва.

Віктор Янукович міг би уникнути всіх цих незручних запитань, якби доля Юлії Тимошенко була вирішена в Києві позитивно для неї. Але на прес-конференції 21 грудня президент укотре повторив, що розслідування її справи ініційоване ще за каденції Віктора Ющенка. «Що я мав зробити — заборонити правоохоронним органам розслідувати це питання?» — виправдовувався він.

«Потім виникла ідея, точніше, нам її підкинули: декриміналізувати деякі статті Кримінального кодексу», — згадав також Віктор Федорович. Але чи то він не все пам’ятає з тієї історії, чи тільки вдає, запевняючи, що, мовляв, «Іван Кириленко, лідер парламентської фракції «Батьківщина», заявив, що їм декриміналізація не потрібна».

А насправді скасування карної відповідальності за економічні злочини за статтями, за якими було ухвалено вирок колишньому прем’єр-міністрові, домагався не лише пан Кириленко, а й інші депутати. Утім, не давши на тій же прес-конференції прямої відповіді на запитання: «Чи вважаєте ви Юлію Тимошенко винною й чи готові її амністувати?», Віктор Янукович засвідчив тим, що наразі екс-прем’єру не варто очікувати від нього чогось доброго.

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply