Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 25, 2020

Гральний бізнес в Україні — джерело величезних тіньових прибутків

Автор:

|

Серпень 23, 2020

|

Рубрика:

Гральний бізнес в Україні — джерело величезних тіньових прибутків
казино

Володимир Зеленський несподівано для всіх підписав прийнятий місяць тому Верховною Радою України (ВРУ) закон «Про державне регулювання грального бізнесу», який встановлює перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, які дозволені в Україні, та, за задумом, мав би нарешті вивести цю сферу бізнесу з тіні. Однак, задум виявився якимось аж занадто хитрим. Напередодні Національна аґенція з питань запобігання корупції (НАЗК) офіційно заявила, що впровадження закону про гральний бізнес у чинній редакції призведе до появи корупційних схем під час отримання дозвільних документів і зробить неможливою чесну конкуренцію та прозорі правила діяльності у сфері азартних ігор.

11 років у тіні
2009 року після пожежі в одній зі зал ігрових автоматів у Дніпропетровську (тепер — Дніпро), в результаті якої загинуло десять людей, ВРУ за поданням тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко заборонила гральний бізнес в Україні та запровадила карну відповідальність за його організацію. Але 2012-го депутати ухвалили інший закон, яким заборону ніби й не скасували, але правила змінили.
Над гральними залами почали масово з’являлися вивіски «Державна (або національна) лотерея», механізм контролю чи перевірки фінансового обігу яких у законодавстві просто був відсутній. У пресі регулярно з’являлися новини про сотні мільйонів гривень, які крутилися у фактично наполовину підпільному бізнесі, величезні втрати бюджету та правоохоронців, котрі все це «дахували». Станом на грудень 2019 року в Україні працювало щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів.

«Зелена» обіцянка
Легалізація тіньових ринків — один із стовпів, на якому трималася передвиборна кампанія Володимира Зеленського. Земельний ринок, видобуток бурштину, гральний бізнес — усе це Зе-команда обіцяла вивести з-під впливу напівкримінальних угруповань і змусити працювати прозоро, сплачуючи всі податки.
Уряд прем’єра Олексія Гончарука оперативно підготував відповідний законопроєкт, однак у грудні 2019-го за нього проголосували лише 213 народних депутатів із необхідних 226 (у президентській фракції «Слуга народу» налічується 251 нардеп. — Ред.). Документ відправили на доопрацювання.
На це рішення бурхливо відреагував глава держави. «Ми знаємо, хто за цим стоїть. Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте інакше», — написав глава держави у Facebook. Він заявив, що всі гральні зали будуть замкнені негайно.
Відтак події розгорталися стрімко. Вже наступного дня уряд повністю заборонив проведення грального бізнесу під виглядом «державних лотерей». Налякані реакцією президента, депутати 16 січня ц. р. проголосували за закон про легалізацію азартних ігор в Україні в першому читанні, а 14 липня — в другому.

Що написано в законі
Документ легітимізує основні види грального бізнесу, серед яких — казино й онлайнказино, букмекерська діяльність у букмекерських пунктах та онлайн, зали гральних автоматів та онлайнпокер. Також закон передбачає створення в Україні спеціальних гральних зон (не більше п’яти) на територіях, які потребують особливої економічної підтримки.
Казино можуть бути розташовані виключно у п’ятизіркових готелях певного номерного фонду. Так, у Києві казино з’являться у п’ятизіркових готелях із кількістю номерів не менше 150. В інших містах операторам дозволяють розміщувати казино в чотири- та п’ятизіркових готелях, які мають 100 і більше номерів. Казино дозволені також у заміських комплексах відпочинку площею не менше 10 тис. кв. м за наявності п’ятизіркового готелю. Зали з гральними автоматами дозволили розміщувати виключно у 3-, 4- та 5-зіркових готелях. При цьому резидентам держави-аґресора (тобто, Російської Федерації) заборонено мати гральний бізнес на території України.
Допустимий вік гравців, котрих допускатимуть до азартних ігор, стартує від 21 року. За ведення грального бізнесу без ліцензії передбачена карна відповідальність (штраф від 170 до 680 тис. грн, за повторне порушення — від 680 до 850 тис. грн) або ж позбавлення волі.

Два десятки корупційних ризиків
Розписано все нібито правильно. Але насправді всі очікували, що Зе-президент накладе на закон вето і відправить на доопрацювання. НАЗК звернулося з офіційним листом до глави держави, в якому наголошувалося, що попри те, що цей документ спрямований на зменшення корупції, він містить корупційні ризики та де-факто не може бути реалізований, оскільки його положення суперечать одне одному. «НАЗК провело антикорупційну експертизу законопроєкту, виявивши понад 20 суттєвих корупційних ризиків. Крім цього, закон не може бути реалізований з огляду на наявність у його тексті двох взаємовиключних положень. НАЗК сподівається, що президент ініціює зміни, які дозволять усунути вказані корупційні ризики та зробити закон можливим для виконання», — йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
У НАЗК узагалі зазначили, що процедура формування складу Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей суперечить Конституції, а необхідна кількість її членів для ухвалення рішень чітко не визначена. Також у відомстві пояснили, що депутати проголосували за дві взаємовиключні норми. В одній статті закону вказується, що кандидатури для призначення на посади голови та членів Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей на розгляд Кабінету Міністрів вносить прем’єр, інше положення визначає, що відповідні кандидатури вносить Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

100 USD на рік за гральний автомат
Є серйозні зауваження і в експертів. Автори закону сподіваються на додаткові щорічні надходження в бюджет від плати за ліцензії та податки у розмірі 5 млрд грн (приблизно 200 млн USD). Водночас реальний обсяг ринку азартних ігор в Україні набагато більший. Свого часу Антимонопольний комітет України заявляв про 1 млрд EUR на рік, джерело «Економічної правди» рік тому оцінювало цей ринок в 2-3 млрд USD на рік, а власник одного з найбільших гральних холдингів заявляв про 1 млрд USD лише за місяць.
Більшість опитаних «Економічною правдою» представників ринку вважають вартість прописаних у законі ліцензій і зборів заниженою. «Вартість ліцензії для букмекерів — 3 млн USD на рік, а одна з найбільших букмекерських контор в Україні за минулий рік лише на рекламу викинула 50 млн USD. Щорічний збір у шість мінімальних зарплат (28,3 тис. грн, або приблизно 100 USD) за кожен гральний автомат — це мізер. Таку суму доходу оператору одна машина дає за день», — пояснило одне з джерел.
Для порівняння: в звіті компанії Fantini зазначається, що Totalizator Sportowy, який є лотерейним оператором та організатором ринку гральних автоматів у сусідній Польщі, 2019 року збільшив свій дохід на 78 % (до рекордних 2,5 млрд USD), а його відрахування до бюджету країни становили 595 млн USD.
Однак, Зе-президент до зауважень не прислухався. Свою «ставку» він зробив.

Ігор Берчак

P. S. Уже зараз очевидно, що на закон про легалізацію грального бізнесу чекають нелегкі часи. Юлія Тимошенко, лідерка партії «Батьківщина», заявила, що її політична сила готує подання до Конституційного суду з вимогою перевірити закон на відповідність Конституції. За її словами, місцеві депутати «Батьківщини» вже почали оголошувати території своїх громад вільними від грального бізнесу, адже таку можливість їм дає закон про місцеве самоврядування. Перша «ластівка» прилетіла з Тернополя, де депутати місцевої обласної ради підтримали пропозицію представників «Батьківщини» про внесення до порядку денного розгляду заборони грального бізнесу на території області.

Мовою чисел
Близько 60 % опитаних українців не підтримують рішення про легалізацію грального бізнесу. Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинґ» 16-17 липня ц. р. «Легалізація грального бізнесу та запровадження ринку землі були переважно неґативно сприйняті опитаними. Не підтримують ці рішення ВРУ близько 60 % опитаних, підтримують — близько чверті. Відносно більше тих, хто підтримує останні два рішення парламенту, серед молоді та симпатиків партій «Слуга народу», «Європейська солідарність» та «Голос», — йдеться у повідомленні. Опитування проводили 15-17 липня ц. р. серед населення віком від 18 років і старших в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2 тис. респондентів. Метод опитування: computer-assisted telephone interviews на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 — не більше 2,2 %.

About Author

Meest-Online