Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 18, 2018

Єдиний митний простір під дулами автоматів

Автор:

|

Лютий 15, 2018

|

Рубрика:

Єдиний митний простір під дулами автоматів

Усі шляхи між Донецьком і Луганськом обсаджені «митними постами»

Ватажки підтримуваних Російською Федерацією (РФ) терористичних організацій «Донецька народна республіка» (ДНР) та «Луганська народна республіка» (ЛНР) помпезно підписали угоду про «єдиний митний простір» та взаємодію залізниць у питаннях вантажоперевезень і пасажирського сполучення. Російські засоби масової інформації зарясніли повідомленнями про «початок нового етапу у відносинах двох республік».

Не більше 3 кг м’яса
Як це не дивно, але на адміністративних кордонах між двома «братськими республіками» діють повноцінні митні пости. Всі шляхи між Донецьком і Луганськом контролюють кремезні озброєні хлопці, котрі перевіряють паспорти, видані самопроголошеними «республіками» (хоча проблем не виникає і у тих, хто демонструє українські документи). Але найголовніше їхнє завдання — огляд автівок, що прямують із ДНР у ЛНР і навпаки. За все, що, на їхню думку, перевищує встановлену норму, потрібно заплатити митний збір.
Щоб було зрозуміло, про що йдеться, подамо «розпорядження» керівництва ЛНР від 19 січня 2018 року щодо обмежень на перевезення продуктів харчування «громадянами ДНР». Останні мають право на безмитне ввезення не більше 3 кг м’яса, 3 кг готових м’ясних виробів, 5 кг рослинної олії, 3 кг молока, 3 кг молочних продуктів, 50 кг овочів, 50 кг фруктів. Цікаво, що гранична сумарна вартість дозволеного продуктового набору чомусь обчислюється не в російських рублях, а в євро — не більше 200 EUR. Майже аналогічні обмеження стосуються і мешканців ЛНР, котрі прямують на територію, контрольовану бойовиками ДНР.
Митні пости на півдорозі між Донецьком і Луганськом з’явилися практично одразу після початку бойових дій 2014-го. Спочатку це викликало хвилю обурення місцевих мешканців, котрі ніяк не очікували, що «російська весна» обернеться вимаганням поборів за перетин адміністративних меж двох областей. Однак, оскільки на непідконтрольних Україні територіях діє винятково «право автомата», обурюватися довелося мовчки: будь-яка критика на адресу влади на окупованій території прирівнюється до «державної зради» й означає виснажливі допити в підвалах місцевих «міністерств державної безпеки».

Захист «національного виробника»
Офіційно ватажки ДНР і ЛНР пояснювали необхідність існування митних постів захистом якогось міфічного «національного виробника». Причому якщо в Донецьку луганських товарів небагато, то в Луганську донецьких — повно. І не лише продукти харчування, а й навіть взуття виробництва Макіївки і меблі Made in Донецьк. Тож не дивно, що найбільшим захисником «національного виробника» був Ігор Плотницький, колишній лідер банди ЛНР. Мало не на кожній нараді він вимагав від підлеглих посилювати побори з донецьких бізнесменів, котрі завозили товар до Луганську.
Не виключено, що це було однією (хоча й не головною) з причин «перевороту» в листопаді 2017 року, коли до влади в ЛНР прийшов Леонід Пасічник, а Плотницький був змушений утікати до Москви. Показово, що тоді «конституційний лад» у Луганську наводили горлорізи з нашивками ДНР, котрі терміново примчали зі сусіднього Донецька.
Колишній підполковник Служби безпеки України (СБУ) Пасічник одразу заявив про потепління відносин із донецькими партнерами: «Це зближення наших республік, ділити нам нічого». Показовою стала тодішня заява й командира одного з батальйонів сепаратистів у Луганську, котрий попросив Захарченка очолити ще й ЛНР.

Перспектива об’єднання
Тоді про це швидко забули. Але теперішня угода про «єдиний митний простір» знову підняла питання ймовірного об’єднання двох самопроголошених республік. Не в останню чергу, завдяки заяві ватажка ДНР: «Це буде великий поштовх не для економіки народних республік, а для економіки Донбасу загалом. Це загальна територія, ми один народ і воюємо за одну і ту ж ідею».
На заяву відгукнувся Костянтин Затулін, одіозний депутат нелегітимної Державної думи РФ. «Злиття ЛНР і ДНР можливе. Те, що вони існують окремо, багатьох дуже дивує. Гадаю, причиною цього поділу є все ж досить чітке та зрозуміле реґіональне підґрунтя. Народ у Луганську — менш амбітний і при цьому ближчий до РФ. І хоча приватизація там відбулася, жодних олігархічних кланів вона не породила, на відміну від Донецька. Це, мабуть, було однією з найважливіших причин, чому 2014 року в донецької та луганської еліт не збіглися погляди. Тому і були засновані окремі ЛНР і ДНР. Зараз цей розподіл зовсім необов’язковий», — заявив він.
Схожої точки зору дотримується і Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. «Найближчим часом може розпочатися дискусія про об’єднання цих квазі-республік і створення якогось незрозумілого утворення, яке потім як єдине ціле буде намагатися інтегруватися в тіло України», — заявив він.
Із цим категорично не згоден військовий експерт Дмитро Снєгирьов. «Об’єднання ДНР і ЛНР не буде. Якщо «республіки» об’єднаються, то в Києва буде стовідсоткова можливість заявити, що «Мінськ» себе вичерпав», — заявив він в інтерв’ю сайту «24». На думку експерта, об’єднання не допустить Олександр Єфремов, куратор Луганської області. «Новий керівник ЛНР Пасічник — не самостійна фігура, він ще в СБУ представляв інтереси клану Єфремова. А екс-реґіонал, незважаючи на те, що перебуває в місцях позбавлення волі, зберіг свій вплив і на окупованих, і на контрольованих Україною територіях Луганщини, тому ніколи не піде на поступки донецькому клану. Навіть якщо цього захочуть у Москві», — вважає п. Снєгирьов.
Своєрідним відволікаючим маневром вважає ідею ймовірного об’єднання Сергій Гармаш, президент Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу «Керівництву «республік» потрібно дати людям якусь перспективу. Бо якщо раніше люди вірили в якусь «Новоросію», потім думали, що їх заберуть до РФ, то зараз уже нічого не думають. Вони не вірять у те, що «республіки» зможуть самостійно існувати, і не вірять, що їх забере РФ. І ось їм дали нову перспективу, що «республіки» об’єднаються і якось це буде розвиватися», — пояснив експерт.
Дмитро Тимчук, координатор групи «Інформаційний спротив» і народний депутат України, також вважає, що угода про «єдиний митний простір», передусім, покликана максимально усунути існуючі протиріччя між ЛНР і ДНР для того, щоб створити видимість «єдиної Новоросії». Важливо розуміти, наголошує п. Тимчук, що ДНР курує Головне розвідувальне управління (ГРУ), а ЛНР — Федеральна служба безпеки (ФСБ) РФ.
«Оскільки введення «митних зборів» і «кордонів» між областями викликало здивування і в бойовиків, й у місцевого населення на окупованих територіях, то завдання-мінімум — продемонструвати якусь єдність — виконане. Питання в тому, чи буде повноцінне об’єднання. З одного боку, Кремль отримує плюс у вигляді того, що однією структурою завжди легше керувати, ніж кількома. Крім цього, і це може бути важливо для Путіна, в такому випадку ліквідовується дуже багато ланок розподілу матеріальних і фінансових ресурсів. У Москві чудово знають, що величезна частина виділених на окупований Донбас ресурсів просто розкрадається. Серед мінусів — можливе зіткнення лобами російських кураторів в особі силовиків. Місцеві ватажки також мають свій інтерес до годівниці, тож об’єднання може спричинити перерозподіл сфер впливу та повернути ситуацію 2014-го, коли різні банди відкрито ворогували між собою з питань контролю над бізнесом або отримання російської допомоги. Оцінюючи ризики, не впевнений, чи піде Москва на цей крок», — заявив п. Тимчук в інтерв’ю виданню «Апостроф».
Тож питання можливого об’єднання сепаратистських «республік» так і залишається відкритим. Хоча не виключено, що в Путіна визрів якийсь черговий «хитрий план», яких відставний полковник КДБ наплодив уже безліч.

Ігор Берчак

До слова
Україні потрібно близько 20 тис. миротворців Організації Об’єднаних Націй (ООН) для вирішення ситуації на Донбасі. Про це йдеться в доповіді, підготовленій за дорученням Андерса Фоґ Расмуссена, колишнього генерального секретаря НАТО, а тепер радника Президента України. «ООН слід розглянути питання про сили чисельністю близько 20 тис. військовослужбовців із країн, що не входять у НАТО, і 4 тис. поліціянтів, аби допомогти вирішити ситуацію в Україні», — сказано в документі. Відповідна доповідь репрезентують 17 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки в Німеччині, у т. ч. Курту Волкеру, спеціальному представникові США по Україні. «Для місії буде потрібно поєднання зусиль деяких європейських країн, таких як Швеція, країни з досвідом роботи у сфері підтримки миру, таких, як Бразилія, і країни, до якої є довіра у Росії, такої, як Білорусь», — зазначив Ричард Ґовен, автор доповіді й експерт із питань ООН в Колумбійському університеті. На його думку, введення миротворчої місії на Донбас дозволить провести там місцеві вибори.

А тим часом
План відповідності стандартам НАТО Україна виконує на 90 %. Про це заявив Степан Полторак, міністр оборони України. «Ми поставили перед собою амбітні плани з набуття стандартів альянсу до кінця 2020 року — і над цим працюємо. За його словами, Україна має шанс відповідати стандартам НАТО, у т. ч. запровадити цивільне керівництво Міністерством оборони. Також генерал Полторак заявив, що зараз у сектор безпеки й оборони, куди входять усі силові підрозділи, в Україні виділяється 5 % бюджету. «Безпосередньо на оборону, на Міністерство оборони, на Збройні сили України, цього року в бюджеті передбачено 2,7 %», — зазначив він.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...