Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Другий пішов… Юрієві Луценку присудили чотири роки буцегарні

Автор:

|

Березень 01, 2012

|

Рубрика:

Другий пішов… Юрієві Луценку присудили чотири роки буцегарні

27 січня Україна продовжила курс на віддалення від Європейського Союзу (ЄС) і наближення до «Нью-СРСР».

Бар’єри для влади — на узбіччя

Ув’язнивши одного з організаторів Помаранчевої революції — лідера опозиційної партії «Батьківщина» й екс-прем’єра Юлію Тимошенко на сім років за нібито перевищення повноважень при укладанні контрактів на закупівлю російського газу, горезвісний Печерський районний суд Києва тепер усунув зі шляху президента Януковича ще одного винуватця того, що той не очолив держави сім років тому, — колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Ба більше, цей «польовий командир» Помаранчевої революції міг би стати на заваді Віктору Януковичу в його стремлінні керувати Україною ще й у 2015—2020 рр., але…

Юрія Луценка ізольовано за ґратами — засуджено до чотирьох років позбавлення волі (від них залишилося два роки й десять місяців після відмінусування 14 місяців утримання екс-міністра в слідчому ізоляторі). А також до конфіскації майна й позбавлення права працювати у владних структурах і бізнесі протягом трьох років.

Цей вирок екс-міністру було ухвалено за звинуваченнями в тому, що він нібито незаконно оформив на службу в Департамент оперативної служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) свого водія Леоніда Приступлюка, сприяв його кар’єрі, організував зарахування йому громадянського стажу до службового, що збільшило грошові виплати цьому міліціонерові, і несправедливе виділення квартири. А також за перевитрату бюджетних коштів на святкування Дня міліції у 2008—2009 рр., загальні збитки від якої склали близько мільйона гривень (125 тис. USD).

Закон як дишло

Та цей вердикт складно кваліфікувати інакше, як вибірковим, після праце­влаштування президентом України на набагато важливіші посади тих, хто теж ніяк їм не відповідає. Приміром, секретарем Ради національної безпеки й оборони України (РНБОУ) раніше призначив акушерку за фахом Раїсу Богатирьову (з 14 лютого вона вже — міністр охорони здоров’я).

Юрій Свірко, головний редактор київської газети «Обзор», продовжує тему: «Чому посадили ЛИШЕ Луценка? Наприклад, чому досі не посадили міністра Богатирьову, яка працевлаштувала в апараті РНБОУ не одного нещасного водія зі своєї обслуги? Прикладів — багато. Список — довгий. Печерський суд чекає на всіх».

Що ж до ж нібито розтрати п. Луценком бюджетних коштів, то вони виглядають краплею в морі на тлі тих розкошів, у яких потопає резиденція українського президента. Тож навіть міністр із питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога зізнався: «Мене засмутив цей вердикт. Я ніколи не приховував, що хотів звільнення п. Луценка. Те, що йому поставили за провину, — дрібне й непереконливе. Покарання явно неадекватне до діянь. Максимум, що на нього могло чекати, — це відшкодування збитків. Ухвалений вирок віддаляє Україну від Європи. Там не практикують тюремної ізоляції за посадові злочини такого масштабу».

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, висловився різкіше: «Такого вердикту п. Луценко не заслужив. Цей вирок — незаконний і несправедливий. Увесь процес — знущання з правосуддя. Безсумнівно, його провини не доведено, його засуджують за ті управлінські рішення, які не можуть спричинити карної відповідальності».

Насправді — розправа

Такої ж думки дотримується й Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив: «Уважаю покарання п. Луценка несиметричним щодо злочину, у якому його звинувачено. Таке рішення суду було ухвалене, щоби не пустити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка на вибори. Реакція Європи буде однозначно яскравою».

Олександр Михельсон, оглядач київського журналу «Український тиждень», слушно зауважує: «Те, що вирок п. Луценкові був розправою, помітно за кон­трас­том із тими випадками, коли під суд потрапляє людина, близька до влади, або просто людина, на котру в принципі не може бути видано «політичне замовлення». Так, у січні син голови Держслужби автомобільних доріг Володимира Демішкана (давнього соратника Віктора Януковича) отримав умовний термін за викрадення й жорстоке вбивство колишнього бізнес-партнера (4 лютого прокуратура цей вирок оскаржила).

А, скажімо, у липні минулого року газета «Діло» повідомляла, що Сергій Вовк, суддя Печерського суду Києва, відпустив на «випробувальний термін» чиновника, котрий отримав хабар на суму 140 тис. грн. Це був той самий суддя Вовк, котрий вів процес п. Луценка й, попри вкрай слабку доказову базу, поставився до екс-міністра значно суворіше».

Висновок Михельсона: «Президентові та Партії реґіонів (ПР), чия популярність стрімко падає, такі галасливі опоненти на волі не потрібні. А є ж іще й пам’ять про Майдан, котрий декому з нинішніх можновладців, схоже, завдав реальної психічної травми». Сам Юрій Луценко заявив із цього приводу: «Страх повторення такого чи й більшого Майдану — це причина показової розправи наді мною та Тимошенко». А оглядач Наталія Лебедь додає: «За умови, коли би п. Луценко отримав бодай умовне ув’язнення, присутність екс-міністра серед соратників/опонентів створила б нові правила гри».

Покарано не суддями

Коли від глави держави вимагають, аби припинив розправу над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком, він запевняє, що не може вплинути на цю нібито не залежну від нього гілку влади. Однак 27 січня колеґія Печерського районного суду Києва вкотре засвідчила цілком протилежне, коли суддя Оксана Царевич припинила зачитувати вирок, упритул підійшовши до терміну покарання, і почала стривожено перешіптуватися з головуючим суддею Сергієм Вовком. У відповідь той без жодних пояснень оголосив, що суд на п’ять хвилин іде до нарадчої кімнати. «Пішли контрольний дзвінок робити — «хазяїну», почулося в залі», — переповідала наступного дня цю подію львівська газета «Високий Замок». А от п. Луценко помітив, за його словами, що термін позбавлення волі в тексті вироку навіть не був указаний. Відтак екс-міністр припустив, що при зачитування Царевич і Вовк уперше бачили вердикт, який писали зовсім не вони. Дослівно ж пояснив: «Суд зачитав заготовлене політиками-замовниками з Адміністрації президента рішення про вилучення мене з політичного життя країни».

Лариса Сарган, голова прес-служби партії «Народна самооборона», також висловила припущення, варте цитування: «Почавши читати резолютивну частину, прочитали збитки, які має покрити п. Луценко (прокуратура просила 609 тис. грн, а у вироці, який читають судді, — 643 тис.!), сказали про скасування ранґу держслужбовця й затнулися на терміні ув’язнення, швидше за все, там стояли крапки. Вони сьогодні вперше бачили вирок».

Інші присутні на тому судовому засіданні журналісти зрозуміли паузу в зачитуванні вироку так: прокурор вимагав ув’язнити Юрія Луценка на чотири з половиною року, а в «печерському» вердикті покарання було «округлене» до чотирьох. Царевич пояснила «пом’якшення» вердикту: «Раніше не притягався до відповідальності, є утримувачем неповнолітніх дітей, має державні нагороди та критичний стан здоров’я».

Та якби цього висновку судді дійшли самостійно, то п. Царевич не зробила би тієї паузи, зачитуючи вирок. Її стривожене перешіптування з головуючим Сергієм Вовком могло означати тільки одне: натрапила на «округлення», яке побачила вперше, тож аж ніяк не вона дозволила собі «пом’якшення» вердикту п. Луценкові.

Феміда-статист

Хоч Царевич і Вовк навмисно тихо бубоніли собі під ніс вирок Юрієві Луценку, його адвокат Олексій Баганець таки почув, що вони дослівно зачитували обвинувальний вирок прокурорів — без згадування свідків, які, навпаки, доводили невинуватість екс-міністра. «Судді взагалі не взяли до уваги свідчення, що пролунали безпосередньо в залі суду, а використали матеріали досудового розслідування», — констатував захисник екс-прем’єра. Адвокати п. Луценка твердять також, що Генеральна прокуратура тиснула на свідків і фальсифікувала сказане ними. І що судді відмовилися запрошувати тих 16 свідків, яких хотіла заслухати сторона захисту.

Звідси — катастрофічний для України висновок: долю підсудних, які стоять на шляху Віктора Януковича, вирішує не Феміда, а слухняні прокурори. Судді ж тепер — статисти, які лише оголошують те, що вперше бачать, тоді, коли вже зачитують.

Анатолій Гриценко, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони і лідер партії «Громадянська позиція», нібито прокоментував їхній вердикт так: «Ще одне Печерське судилище скінчилося. Луценку дали чотири роки тюрми за те, що вирішується адміністративно, спокійно й без жодних карних справ! Припис прокурора — повернути незаконно нараховану пенсію чи незаконно отримане житло, і все! Які арешти? Яка тюрма?»

Саме тому й Ігор Фомін, адвокат Юрія Луценка, запевняє, що оскаржуватиме вирок не лише в Україні, а й у Європейському суді з прав людини та за кордоном, де слухання справи п. Луценка заплановане на 16 квітня. Та чи вийде на волю Юрій Луценко навіть після того, як там дійдуть висновку, що в Києві його засудили несправедливо?

Прощавай, Європо?

Адже про це вже заявлено в резолюції Парламенської асамблеї Ради Європи щодо України, яку іґнорують п. Янукович і його соратники, наближаючи таким чином санкції держав — членів ЄС, США й інших демократичних держав не лише щодо нього особисто, а й стосовно очолюваної ним держави. Наталія Лебедь із київського інтернет-видання «Оглядач» зауважує із цього приводу: «А доповідачі ПАРЄ по Україні Майліс Репс і Марієтта де Пурне-Лундін їм так чи інакше в цьому допоможуть: вони вже наполягали на жорсткому варіанті резолюції щодо нашої держави під час останньої — січневої — асамблеї. Загроза застосування санкцій проти України була ледь-ледь відведена (м’якший варіант резолюції пройшов із перевагою лише в один голос)».

Кетрін Ештон, верхов­ний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки, віце-президент Єврокомісії, і Штефан Фюле, єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства, уже заявили, що вирок п. Луценкові ставить під питання зобов’язання України щодо євроінтеґрації. А Жозе Мануель Пінту Тейшера, голова представництва ЄС у Києві, констатував: «Завершення процесу угоди про асоціацію підірвано останнім розвитком подій в Україні, в основному використанням вибіркового правосуддя з політичними намірами».

Із ним погодився Джон Баірд, міністр закордонних справ Канади: «Це — ще один приклад, безсумнівно, політично упередженого та вибіркового переслідування в Україні». Натомість Вікторія Нуланд, офіційний представник Держдепартаменту США, чітко заявила: «Закликаємо українське керівництво звільнити п. Луценка й інших членів колишнього уряду, які зараз перебувають в ув’язненні. Вважаємо, що вони повинні мати змогу повною мірою брати участь у політичному житті країни».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...