Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 24, 2020

Друга серія «касетного скандалу»: НАБУ vs суддя

Автор:

|

Липень 24, 2020

|

Рубрика:

Друга серія «касетного скандалу»: НАБУ vs суддя
Голова ОАСК Павло Вовк

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) вручило підозри працівникам Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) — голові суду Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще п’ятьом суддям. Крім цього, підозру отримав Зеновій Холоднюк, голова Державної судової адміністрації. Варто нагадати про унікальний статус ОАСК: він розглядає усі позови щодо центральних органів влади.
У справі йдеться про створення злочинної організації, спроби захоплення влади, встановлення контролю над кількома державними органами та перешкоджання їхній роботі. Для більшого ефекту НАБУ оприлюднило й фрагменти записаних розмов підозрюваних.
Сам голова ОАСК усе заперечує і розповідає про якусь «групу іноземних аґентів», котрі на замовлення іноземних держав намагаються захопити судову гілку влади. Ще цікавіше, що все це нагадує якесь дежа-вю: майже рівно рік тому Вовку та його друзям уже оголошували підозру. Тоді ж Україна почула перші записи, які швидко назвали «плівками Вовка». Минулорічна історія нічим не завершилася: нікого не посадили, всі судді залишилися на своїх посадах. Навіщо НАБУ запустило другу серію «плівок Вовка», залишається незрозумілим.

І тут хотіли нашкодити Порошенку
За версією слідства, голова ОАСК створив злочинну організацію з метою захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі. Також члени зазначеної організації ухвалювали замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт і бізнес-кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій або фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їхнім розглядом і з наперед визначеним результатом.
Зокрема, в НАБУ розповіли про план, згідно з яким стороння особа мала б подати позов про заборону Петру Порошенку й іншим колишнім високопосадовцям виїжджати за кордон після виборів президента 2019-го. В НАБУ повідомили, що в такий спосіб голова ОАСК хотів продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати та помститися людям із команди п’ятого президента. Зокрема, під заборону виїзду за межі України мали б потрапити колишні спікер парламенту Андрій Парубій, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов і прем’єр Володимир Гройсман. Опинився в «чорному» списку й Артем Ситник, чинний директор НАБУ.

Судді також не люблять здавати іспити
У липня 2019-го детективи НАБУ провели обшуки в будівлі ОАСК і вручили підозри у створенні злочинної організації голові суду Вовку і ще трьом суддям ОАСК. Тоді ж опублікували першу порцію «плівок Вовка». На записах йшлося про те, як уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого ВККС приймає рішення, чи залишати того чи іншого суддю на посаді.
10 травня 2019-го у ВККС заявили, що 34 судді ОАСК, в т. ч. Павло Вовк і судді, котрі визнали націоналізацію «ПриватБанку» (ПБ) незаконною, не з’явилися на іспити, бо нібито захворіли. Це однак не завадило ОАСК рівно за п’ять днів… тимчасово заборонити Сергію Козьякову виконувати обов’язки голови ВККС.
За версією НАБУ, суддя Вовк і його друзі планували призначити членами ВККС «своїх людей», встановивши таким чином контроль над установою. Також «свої люди» мали б увійти до складу ВРП — органу, який, зокрема, дає добро на затримання суддів. План перетворився на цілу кампанію з тиску та підкупу, в яку залучили чиновників із різних відомств.
Після обшуків і вручення підозри 1 серпня 2019 року суддя Вовк пішов у відпустку. А потім — усе за класикою. Як це нерідко буває, суддів від переслідування врятували свої ж. У листопаді 2019-го колеги з іншого суду не дозволили продовжити розслідування в справі Вовка, тож правоохоронці були змушені завершувати слідство поспіхом. В січні ц. р. суддя Вовк знову очолив ОАСК.

Американський слід?
Сам суддя заявив, що провадження щодо нього нібито було помстою голови НАБУ «за рішення ОАСК, яке встановило його протиправне втручання у вибори президента США». Нагадаємо, що у грудні 2018-го ОАСК вирішив, що п. Ситник «перевищив свої посадові повноваження, грубо порушив законодавство України, в результаті чого став інструментом зовнішньополітичних процесів і втрутився у формування зовнішньої політики України». Йдеться про оприлюднення в травні 2016 року «чорної бухгалтерії» Партії реґіонів (ПР), в якій фігурує й прізвище Пола Манафорта.
Через скандал останній був вимушений піти з передвиборчого штабу кандидата Трампа, а 2018-го його засудили за податкове та банківське шахрайство. «Президент США публічно висловлювався, що офіційний Київ намагався саботувати його виборчу кампанію та вимагав від тодішньої української влади негайно розслідувати факти протиправних дій Ситника», — заявив суддя Вовк.
Зараз він знову розказує про якусь «іноземну помсту». «Те, що відбувається останнім часом навколо судової системи, мені здається, дає підстави говорити про існування якогось плану, в якому Україні приготована не найпочесніша роль. Група іноземних аґентів та їхніх пособників на замовлення іноземних держав намагаються захопити судову гілку влади і через неї контролювати президента, країну, позбавити її суверенітету», — заявив голова ОАСК. Також він пообіцяв, що буде «правовими методами» домагатися «карно-правової оцінки рішенням прокурора, котрий підписав цей абсурд, слідчого судді, котрий санкціонував обшук за тими ж старими фактами через рік, суддів, котрі повторно легалізували матеріали, і діям «орлів» головного корупціонера країни».
Чим завершиться друга серія «плівок Вовка» — абсолютно незрозуміло. З одного боку, ніби й є склад злочину. З іншого — справа нібито «померла» ще рік тому. Навіщо НАБУ її реанімувало саме зараз, пояснень немає. В будь-якому разі публікація цинічних перемовин суддів ОАСК, котрі найменше переймалися питаннями правосуддя, а намагалися вирішити суто власні «шкурні» інтереси, аж ніяк не додає поваги всій судовій системі України, яка після всіх численних «реформ» залишається, на жаль, глибоко корумпованою.

Ігор Берчак

До слова
8 липня в Печерському районному суді Києва відбулося вже третє засідання з обрання запобіжного заходу Петрову Порошенку в справі про нібито незаконне призначення Сергія Семочка на посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки. Справу розглядав суддя Вовк. Але не Павло, а Сергій. Вони не родичі, але через однакове прізвище та спільну професію їх часто плутають. Так, до прикладу, у минулорічному інтерв’ю з Павлом Вовком телевізійний ведучий Дмитро Гордон поцікавився у нього, чому він «ухвалив рішення повернути колишньому заступнику голови адміністрації президента Януковича Андрію Портнову 7 млн грн із держбюджету за шкоду репутації», на що той відповів: «Це був не я. Це, швидше за все, був мій однофамілець із Печерського райсуду Києва». Як пише «Українська правда», такій плутанині сприяє і ще одна спільна деталь між Сергієм і Павлом Вовками: резонансні рішення та дії. Саме через них їх обох характеризують коротко: «Скандальний суддя Вовк».
Голова ОАСК Павло Вовк — уродженець Краматорська, Донецької області, експомічник Сергія Ківалова, народного депутата V-го скликання від ПР, відзначився такими скандальними рішеннями про відсторонення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, протиправність дій директора НАБУ Артема Ситника і народного депутата Сергія Лещенка щодо розголошення інформації про Пола Манафорта, скасування рішення про націоналізацію ПБ, поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби, зупинку перейменування Української православної церкви Московського патріархату. А ще дозволив заступнику глави СБУ Павлу Демчині не показувати декларацію про доходи та заборонив приватизацію «Центренерго».
Суддя Печерського суду Сергій Вовк відомий, зокрема, тим, що 2012 року засудив Юрія Луценка до чотирьох років ув’язнення за нібито незаконне святкування Дня міліції. Також цей суддя в грудні 2019-го ухвалив рішення про запобіжні заходи підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета, відправивши ветеранів російсько-української війни Андрія Антоненка й Юлію Кузьменко до слідчого ізолятора, а Яну Дугар — під домашній арешт. Торік його звинуватили у винесенні завідомо неправосудного рішення, в результаті якого мешканку Києва незаконно позбавили квартири й автомобіля. Сергія Вовка кілька разів відстороняли від посади, але він щоразу оскаржував це рішення в інших судах, які приймали рішення на його користь.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply