Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

Державне бюро розслідувань може запрацювати вже у вересні

Автор:

|

Серпень 30, 2018

|

Рубрика:

Державне бюро розслідувань може запрацювати вже у вересні

Роман Труба

28 серпня нагадав про своє існування Роман Труба, директор Державного бюро розслідувань (ДБР). Під час брифінгу в Києві він зробив одразу дві сенсаційних заяви. По-перше, оголосив, що відмовив конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27-х осіб на керівні посади відомства. По-друге, похвалився, що незабаром розпочнуть функціонувати одразу сім територіальних управлінь ДБР. Яким чином вони запрацюють без керівників, не зовсім зрозуміло. Зрештою, історія створення нової української спецслужби й так доволі дивна.

Із Пустомит — до Києва
У листопаді 2017-го указом Президента України керівником ДБР був призначений 43-річний Роман Труба, мало кому відомий колишній прокурор Пустомитівського району Львівської області. Тоді ж було оголошено конкурс на посади в центральному апараті нової спецслужби. Плани були грандіозні — нова спецслужба, яка каратиме корупціонерів найвищого рівня.
Як не дивно, уперше ідею створення нового слідчого органу озвучив ще Янукович. «Одним із важливих питань реформування правоохоронних органів є створення ДБР України — нового органу, до функцій якого має перейти розслідування злочинів, скоєних державними службовцями високого рангу, працівниками правоохоронних органів i суддями», — заявив він 2013 року.
Щоправда, відповідний закон був прийнятий уже після його втечі — в листопаді 2015-го. Передбачалося, що до підслідності ДБР належатимуть державні службовці найвищого рангу: Президент України, повноваження якого припинені, чинні прем’єр та міністри, голова Ради національної безпеки й оборони, керівник Національного банку, народні депутати, прокурори, судді, генерали Міністерства внутрішніх справ тощо.
Але, важливе уточнення: працівники ДБР розслідуватимуть лише некорупційні злочини високопосадовців. Тобто якщо звичайний громадянин влаштував п’яний дебош зі стріляниною, цю справу розслідуватиме Національна поліція, а якщо хуліганом виявився народний депутат чи прокурор, то ходитиме на допити до ДБР. Натомість усе, що стосується вимагання чи отримання хабарів або незаконного збагачення, й далі залишається у компетенції Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Сепаратисти та зрадники
Нова спецслужба спокійно «проспала» від листопада 2017-го аж дотепер. Й ось очільник ДБР скликав брифінг, на якому повідомив, що вирішив відмовити зовнішній конкурсній комісії щодо розгляду питання призначень на керівні посади у ДБР. «Комісія на засідання 18 липня ц. р. приймає рішення про знищення результатів поліграфу. Я тричі звертався до зовнішньої комісії надати результати поліграфу, а також акт про знищення цих результатів — мені відмовили у наданні будь-яких матеріалів і насамперед акту про знищення цього дослідження», — повідомив п. Труба.
«Я як директор ДБР не можу оцінити особисті та моральні якості кандидатів — саме без результатів психофізіологічного дослідження. У засобів масової інформації є багато інформації критичного характеру щодо кандидатів, декотрі кандидати є фігурантами журналістських розслідувань. Я прийняв рішення відмовити конкурсній комісії в розгляді питання про призначення 27-х осіб на керівні посади у ДБР», — повідомив керівник відомства.
Щодо журналістських розслідувань і кримінальних проваджень. Для прикладу, один із кандидатів фігурує у карному провадженні щодо державної зради. «Так, я не помилився, саме у кримінальному провадженні щодо держзради! Слідчий, котрий проводить розслідування, звертався зі запитом у зовнішню комісію для того, щоб отримати будь-які результати. Яка була відповідь, цього не знаю», — сказав п. Труба. Він додав, що також є кандидат, котрий разом із членами своєї родини фігурує у кримінальній справі щодо легалізації коштів, які здобуті злочинним шляхом. «Інший кандидат тісно спілкується з представниками сепаратистів. Також є факт, коли два кандидати, котрі є кумами, разом розпочинали свій кар’єрний шлях, разом виграли конкурс на керівні посади до ДБР. Це не звинувачення, а ремарка», — додав очільник відомства. Також він наголосив, що Національна аґенція з питань протидії корупції має перевірити майно, гектари землі та кошти зазначених кандидатів на керівники у ДБР.

Начальників немає, зате заступників повно
І тут же — ще одна несподівана заява. «Незабаром ДБР розпочне свою роботу. Непризначення керівників територіальних управлінь і структурних підрозділів центрального апарату не стане перепоною для запуску ДБР. Цими днями розпочнуть функціонувати сім територіальних управлінь ДБР. Заступники в територіальні управління вже обрані, визначені переможці й їхні документи лежать на моєму столі, і спеціальна перевірка вже на завершальному етапі. Вони будуть призначені на днях, і з цього моменту почнуть функціонувати сім територіальних управлінь: у Києві, Краматорську, Полтаві, Мелітополі, Миколаєві, Хмельницькому та Львові», — повідомив п. Труба. Так виглядає, що замість повноцінних начальників, їх очолюватимуть виконувачі обов’язків у ранзі заступників.
Виникає логічне запитання: чи легітимними будуть рішення, затверджені в. о. керівників територіальних органів? Тим більше, що й сам Роман Труба сидить у дуже хиткому кріслі. На 6 вересня ц. р. в Окружному адміністративному суді Києва призначено розгляд позову народного депутата Юрія Македона (фракція «Блок Петра Порошенка») щодо незаконності призначення Романа Труби на посаду директора ДБР. Депутат брав участь у конкурсі на посаду в ДБР, але не пройшов. «Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідної комісії щодо розгляду кандидатури, проведення рейтинґового голосування, відбору та внесення подання прем’єр-міністру про призначення Романа Труби на посаду директора ДБР», — повідомили в суді.
Не менш важливо, що Верховна Рада України навесні ц. р. так і не проголосувала за жоден із трьох законопроектів щодо змін до закону про ДБР. Лише у травні депутати ухвалили в першому читанні зміни до закону, які дозволять відомству запрацювати. Як бачимо, серіал із створенням нової української спецслужби затягується, і, якщо відверто, набуває обрисів такого собі фарсу. Ідея нібито непогана, але реалізація чомусь відверто недолуга.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Прийом документів на конкурс у ДБР тривав із 2 березня по 2 квітня ц. р. На 27 керівних посад подали заявки 685 претендентів. Понад 40 % із них є представниками чинних правоохоронних органів. Про це свідчить інфографіка ресурсу Prosud?, опублікована в травні ц. р. у Twitter. Більшість із кандидатів є працівниками державних органів різного плану, лише 12,2 % — адвокати, бізнесмени та працівники освіти. Ще 9 % ніде не працевлаштовані. «Досить часто ДБР називають аналогом американського Федерального бюро розслідувань. От тільки виявляється, що багато осіб, котрі претендують на керівні посади в новому правоохоронному органі, є представниками старої системи», — прокоментували ситуацію в Prosud.

До теми
Більшість представників бізнесу (близько 59 %) вважають, що корупція в митних органах залишається на тому ж рівні, ще близько 36 % — вкрай невдоволені якістю митних послуг і професіоналізмом осіб, з якими вони взаємодіють на митниці. Такі дані були отримані за підсумками дослідження Митного індексу України з січня по серпень ц. р., яке провела Європейська бізнес-асоціація (ЄБА). Зокрема, за підсумками дослідження, Митний індекс у першому півріччі поточного року сягає позначки 2,91. У другому півріччі 2017-го він становив 3,05 бала, а у першому півріччі — 2,9 бала. «Показники індексу знижуються. За результатами опитування ми бачимо, що реформування митних органів і сервісів уже давно на часі. Хоча деякі зрушення є, бізнес очікує старту активних дій і реальних реформ. Відтягування процесів може ще більше ускладнити ситуацію. До того ж, без якісних змін країна втрачає можливості для розвитку», — зазначила виконавчий Ганна Дерев’янко, директор ЄБА.
На думку представників бізнесу, критично важливим є спрощення та прискорення митних формальностей, передбачуваність і зрозумілість процедур, а крім цього, оптимізація проходження фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю. Як нагадують у ЄБА, з лютого 2018 року застосування системи «єдиного вікна» стало обов’язковим під час імпорту товарів. Згідно з отриманими результатами, у першому півріччі 2018-го кількість компаній, які використовують систему «єдиного вікна», становила 91,4 % (порівняно із 79 % у другому півріччі 2017-го). Водночас, тільки 37,7 % задоволені роботою «єдиного вікна». Ще третина (32,1 %) не визначилися.
У Митному комітеті ЄБА також наголосили, що через непередбачені затримки у проходженні митних процедур зараз підприємець не може довго планувати свою діяльність. «І це реальна проблема, особливо для великого та середнього бізнесу. Бізнес-спільнота сподівається, що питання вдасться врегулювати максимально оперативно й уже восени буде прийнятий законопроект № 7010 щодо «єдиного вікна». Адже його головна мета — зменшити час митного оформлення товарів і зробити митний контроль більш ефективним», — йдеться в повідомленні. Дослідження Митного індексу містило три ключових тематичних блоки — корупція, якість митних послуг, робота «єдиного вікна». Індекс вимірюється двічі на рік. Відмітка три вважається нейтральною. Максимальна оцінка становить п’ять балів. У дослідженні взяли участь 58 експертів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...