Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Чи ворон видовбає око воронові?

Автор:

|

Березень 19, 2015

|

Рубрика:

Чи ворон видовбає око воронові?
Оксана Царевич

Оксана Царевич

296 народних депутатів проголосували за те, щоб взяли під варту тих представників української Феміди, які кидали за ґрати невинних громадян.

Щоби забезпечити собі просування по службі
4 березня ц. р., майже через місяць після того, як 5 лютого Верховна Рада дала дозвіл на затримання й арешт колишнього судді Печерського районного суду міста Києва Родіона Кірєєва, котрий ухвалив несправедливий вирок екс-прем’єрові Юлії Тимошенко, парламент погодився на аналогічні заходи щодо трьох не менш одіозних його колег — Оксани Царевич, Віктора Кицюка та Сергія Вовка.
Як пояснив депутатам голова Верховного суду України Ярослав Романюк, цих трьох суддів теж підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (ухвалення суддею свідомо неправосудного рішення з мотивів особистої зацікавленості), оскільки вони «приймали лояльні до чинної на той час влади рішення, щоби забезпечити собі подальше просування по службі», за що кожному з них загрожує до п’яти років ув’язнення.
Але оскільки всі вони не з’являлися на допити, генеральний прокурор Віктор Шокін звернувся голови Верховного суду з поданням про затримання й арешт Оксани Царевич, Віктора Кицюка та Сергія Вовка.
«Власне, щоби підтвердити або розвіяти наявні підозри, потрібно провести комплекс слідчих дій, насамперед із підозрюваними суддями, які ухиляються від участі в таких заходах. Це стало підставою для постановки питання про надання згоди на їх арешт із метою доставки у правоохоронні органи», — додав п. Романюк. Зокрема, п. Царевич «прославилася» передусім тим, що упереджено вела справу проти Юлії Тимошенко про її причетність до вбивства бізнесмена Євгена Щербаня й оголошувала семирічний вирок Юрієві Луценку, колишньому міністру внутрішніх справ, отримавши після цих гучних процесів квартиру в Києві.
Однак голова Верховного суду заявив у парламенті, що наразі просить дозволити арештувати суддів Царевич, Кицюка та Вовка «лише» за те, що вони «без необхідних підстав ухвалювали рішення щодо учасників Автомайдану, позбавляючи їх на шість місяців права керувати транспортними засобами».

Вибіркове правосуддя триває
Тим часом, уже 25 лютого ц. р. Оксана Царевич відмовила в задоволенні клопотання Генеральної прокуратури України (ГПУ) про обрання щодо Олександра Єфремова, колишнього голови парламентської фракції Партії реґіонів, запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою в карній справі про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, відпустивши його під заставу розміром 60 тис. грн. Потім вона тиждень ховалася в  кімнаті для нарад Печерського суду, щоби їй не могли вручити виклик на допит до прокурора.
Про те, як вислужувався перед Януковичем суддя Печерському суду Віктор Кицюк, розповіла прес-секретар Юрія Луценка Лариса Сарган: «Він шкодував гроші на бензин для доставки п. Луценка до зали суду та постановив вести засідання в режимі відеотрансляції. Спілкуючись зі сидячим в усіх розуміннях Луценком, звернувся до нього з вимогою відповідати на запитання стоячи. Був також слідчим суддею у «справі Тимошенко-Щербань», а ще оголошував рішення щодо київської вчительки Ніни Москаленко, в якої відбирали землю, і позбавив водійських прав автомайданівця Сергія Пояркова за поїздку в «Межигір’я» (резиденцію Януковича. — Ред.)».
Натомість, Вовку доручили судити Юрія Луценка. Цікаво, що 2009-го прокуратура відкрила проти цього судді справу за махінації у Харкові й Одесі (незаконно роздані 70 га землі), а потім, коли той почав вести справу проти екс-міністра, — закрила. Тоді ж у декларації судді з’явилося нове майно: крім квартири на 205 кв. м — 1,8 га землі, дві ділянки на 76 та 96 соток біля Чорного моря й квартири в Одесі на 24,3 та 177 кв. м.

А де інші?
Про все це знає кожен, хто дивиться телевізійні випуски новин і читає пресу. Тож не може не насторожувати той факт, що, просячи дозволу арештувати «печерських» суддів, генеральний прокурор і голова Верховного суду згадали далеко не всі провини цієї трійці.
«А де інші? Очікуємо нових подань щодо десятків суддів, котрі розглядали аналогічні справи учасників протестів, і щодо ляльководів судової розправи над Майданом», — обурювався Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з боротьби з корупцією.
Тим часом, Олена Мігачова, політичний оглядач інформаційної агенції «Укрінформ», дізналася про таке: «Парламентарії заявляють, що на черзі – арешт іще 200 суддів, а 9 тис. панів у мантіях пройдуть переатестацію. На момент написання матеріалу кваліфікаційна комісія суддів усунула від роботи окрім згаданих трьох іще одну суддю Печерського суду — Світлану Волкову».
«Спостерігаючи за діями влади, що намагається якось розпочати очищення суддівської системи, дуже чітко розумієш одну річ. Це не влада підкидає суддівську гарячу тему розчарованому суспільству — це суспільство не послаблює своєї уваги та змушує владу робити якісь кроки для оздоровлення суддівського корпусу. Займаючись журналістикою вже майже 20 років, буваючи на різних судових процесах, завжди зіштовхувалася із ситуацією, коли в коридорах суду тебе буквально за руки хапають незнайомі бабусі, дідусі, пенсіонери й інші бюджетники, благаючи вивчити справу їхнього бідного родича — племінника, онука, дитини, що їх незаконно саджають», — пояснила журналіст.

«Смішно читати»
Та чи буде нарешті покладено край цій сваволі? Наразі в це важко віриться. Мало того, що ГПУ бере до уваги далеко не всі претензії суспільства до суддів, то ще й працівники цієї правоохоронної установи розглядають розправу «печерських» суддів над автомайданцівцями, м’яко кажучи, непереконливо.
Приміром, Микола Замковенко, керівник Печерського суду до 2002 року, досить різко прокоментував справу Царевич, Кицюка та Вовка: «Подання щодо трьох суддів смішно читати. Не знайшов нічого, крім словесного поносу. Чому їхніх рішень не оскаржували і не визнали неправосудними? За останній рік не було й протестів із боку прокуратури. Тоді можна було б говорити про злочин. А так ці судді можуть легко відкрутитися від обвинувачення».
А Тетяна Катриченко, оглядач київського журналу «Главред», звернула увагу на таке: «Якщо одразу після подання Шокіна про зняття імунітету через парламент було видно, що суддя (Царевич. — Ред.) дещо злякалася, то зараз, навпаки, взялася за свою справу з упевненим бажанням вийти з гри переможцем. Ще в день голосування деякі нардепи говорили про брак доказів у ГПУ для вибору запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою на час досудового слідства. Так і сталося.
Слідчий суддя Олександр Олійник визнав, що прокуратура в недостатньому обсязі обґрунтувала ризики впливу п. Царевич на свідків у згаданих справах, отже, клопотання генпрокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнили частково. Суддю відпустили під особисті зобов’язання терміном на два місяці з необхідністю носити електронний браслет. Та й його на п. Царевич правоохоронці наділи не одразу. Як розгортатимуться події далі? Чи буде названо імена цих кількох сотень суддів, щодо яких відкрито карні провадження? Чи увійдуть до цього списку оболонські служителі Феміди? Відповіді на ці й інші подібні питання лежать у політичній площині: буде воля і бажання — справи професійно доведуть до кінця, а якщо ні — затягуватимуть, як це було весь рік після Майдану».

Звільнити — усіх
Водночас, Андрій Циганков, голова комітету з адвокатської етики Національної асоціації адвокатів, бачить єдиний вихід із цієї ситуації: «Я, як практикуючий адвокат, бачу тільки один спосіб очистити суддівську владу: потрібно звільнити усіх суддів та їхніх помічників, усіх голів судів, бухгалтерів і в один день припинити на півроку дію всіх судів України. Далі — заборонити дітям суддів працювати в цій системі. І впродовж півроку провести вибори суддів. При цьому пояснити Європі, що така у нас спеціальна ситуація. Якщо стосовно якихось людей настав час ухвалювати судові рішення — оголосити амністію. Якщо є необхідність негайного ухвалення рішення у резонансній справі — адресувати до Верховного суду. Для суддів запровадити відповідальність — довічне покарання за неправосудні рішення. Ввести норму: судді обираються на п’ять років. Хоча поки що не знаю, як уберегти їх від скуповування політиками…
Вірю, що суддям варто сказати так: пишіть заяви, якщо напишете добровільно, то отримаєте амністію на усі капітали; якщо ж ні, потім при перевірці можете стати фігурантами кримінальних справ. Загалом, потрібно замінити усіх суддів, оскільки примочками таких хвороб не лікують. І нам потрібен не показовий процес над трьома суддями, а кардинальні дії стосовно всіх».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...