Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Автомат у кожну хату

Автор:

|

Червень 08, 2017

|

Рубрика:

Автомат у кожну хату

У незаконному обігу в Україні перебуває приблизно 3,5-5 млн одиниць вогнепальної зброї, яка з окупованого Донбасу потрапляє в усю Україну

В Україні розробляють законопроект про вільний обіг вогнепальної зброї. Про це в ефірі «5 каналу» заявив Сергій Пашинський, голова Комітету з питань національної безпеки Верховної Ради України (ВРУ). «Потрібно визначити ті категорії людей, яким ми не боїмося давати зброю: люди, котрі без зауважень служили в армії, люди, котрі служили в Національній поліції (НП), в Службі безпеки України», — зазначив він. Депутат уточнив, що відповідний законопроект може бути розглянутий на засіданні ВРУ вже восени.

«Для захисту свого життя та здоров’я»
Така ініціатива на перший погляд здається достатньо дивною в умовах ведення гібридної війни, але якраз війна все й виправдовує. Із весни 2014 року, після аґресії Російської Федерації (РФ) проблема нелегального обігу зброї в Україні стала надзвичайно актуальною. Учасники бойових дій розвозили країною десятки (якщо не сотні) тисяч одиниць зброї, яка почала стріляти в усіх куточках. Зрештою, багато зброї правоохоронці виявляють і у диверсійних «закладках», які роблять сепаратисти по обидва боки від лінії фронту.
Ще 2015-го громадська організація «Українська асоціація власників зброї» оприлюднила петицію, в якій пропонувала доповнити статтю 27 Конституції, в якій мовиться про право на життя кожного громадянина, словами, що «кожен громадянин має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя та здоров’я, житла і власності, життя і здоров’я інших людей».
На думку Георгія Учайкіна, голови Української асоціації власників зброї, «легалізація — фактично єдиний шлях, яким ми зможемо, принаймні, зупинити попит на нелегальну зброю. Люди бачать, що депутати отримують нагородну зброю. А звичайні громадяни позбавлені такої можливості й намагаються потрапити на нелегальний ринок, породжуючи там попит. А за попитом підтягується пропозиція».
Петиція набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів буквально за тиждень. Водночас Президент України тоді заявив, що громадяни країни загалом не підтримують подібну ініціативу: «Тільки 11 % українців підтримують вільне володіння зброєю. 72 % — проти. Моя точка зору збігається з цими 72 %». Такої ж думки дотримується й Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ. «Я противник цього! З тієї простої причини, що на тлі емоційної дестабілізації суспільства це буде, м’яко кажучи, ризиковано. І це не зрівняє всіх у правах, це всього лише затвердить право сильного! А потім відбудуться одна-дві-три трагедії, які протверезять суспільство», — заявив він.

«Поліціянти» поза законом
Тим не менше, судячи зі слів п. Пашинського, робота над відповідним законопроектом триває. Цілком можливо, що робиться це під тиском «місцевих князьків», яким закон потрібен для легалізації власних «кишенькових армій».
Після Майдану в Україні один за одним почали з’являтися підрозділи муніципальної поліції. Був навіть прийнятий у першому читанні законопроект «Про муніципальну варту». Згідно з документом, нові силові підрозділи фінансуються з місцевих бюджетів і виконують суто локальні завдання з охорони громадського порядку, залишаючи блок карних правопорушень за НП.
Але далі першого читання законопроект у парламенті не пішов. Головне юридичне управління ВРУ розкритикувало документ як такий, чиї норми не узгоджуються з чинним законодавством України, а окремі положення виписані абстрактно. Наприклад, у документі чітко не розмежовані функції муніципальної та Національної поліцій, а пункт про те, що муніципали можуть обмежувати права та свободи громадян, «якщо іншим способом не можуть бути виконані покладені на них завдання», юристи розглядають як поле для широких зловживань.
Незважаючи на це, в деяких містах України все ж з’явилися підрозділи муніципальної поліції, які були оформлені місцевими органами влади як комунальні підприємства. «Комунальники» з повноваженнями правоохоронців вже діють у Вінниці, Кременчуці, Одесі, Дружківці, Дніпрі, Львові й інших містах.

«Вони просто будуть бабло збирати»
Чим же займаються муніципали? Офіційно — дуже потрібними речами. «Наше завдання — профілактика правопорушень під час проведення масових заходів, — розповів «Апострофу» Володимир Синельников, співробітник муніципальної поліції Дніпра. — Патрулюємо місця масових скупчень людей: парки, сквери, набережну. Охороняємо об’єкти муніципального значення, ведемо профілактичну роботу з важкими підлітками в школах, інтернатах, дитбудинках. Реагуємо на звернення громадян із різними проханнями про допомогу, консультаціями і, звісно, тісно співпрацюємо і сприяємо НП у боротьбі з криміналом».
Однак, на думку Олега Мартиненка, директора Центру досліджень правоохоронної діяльності, комунальні силовики з’являються в містах зовсім із інших міркувань. «Якщо це муніципальна поліція за європейським зразком, вона займається адміністративними правопорушеннями та дрібними карними злочинами, збирає матеріали і передає до суду, а серйозними злочинами займаються центральна влада. Муніципальну охорону, яка працює у нас, зазвичай хочуть мати при собі всі мери, щоб убезпечити себе від силових нападів, а також для того, щоб вони виконували функцію збору платежів з неплатників і парковок», — запевняє він.
З ним погоджується і відомий волонтер Роман Синіцин. «Це фактично кишенькові охоронні структури, які дуже схожі на поліцію, у кожного місцевого феодала або царька. Кожному меру хочеться мати свою «палицю». Заборонили незаконну торгівлю? Вони просто будуть бабло збирати — і все», — вважає він.
Тим більше, що зарплата муніципалів помітно відрізняється від окладів їхніх колег із НП — 3-4,5 тис. грн на місяць, у той час як патрульні поліцейські отримують до 8 тис. Водночас у статутах комунальних підприємств передбачені й премії. Це означає, що чим більше коштів вони витрусять із паркувальників, дрібних перекупок, власників незаконних кіосків чи ганделиків — тим більше отримають.
Не забувають місцеві начальники і про особисту безпеку. Так, співробітники львівської «Муніципальної дружини» навіть не приховують, що одне із завдань підприємства — «захист депутатів і посадових осіб міської ради від протиправних посягань».

«Право затримувати та доставляти до себе в штаб»
Наріжним каменем роботи муніципалів є їхні повноваження. За словами юристів, діяльність комунальної поліції за своєю організаційно-правовою формою найближча до охоронної. Але такий формат обмежує силові повноваження (заборона на складення адміністративних протоколів і затримання порушників), тому деякі мери йдуть іншим шляхом, сприяючи створенню громадських формувань громадян. Зокрема, за такою схемою працює «Муніципальна варта» в Києві.
«Вона діє в організаційно-правовій формі «громадське формування», тобто, відповідно до закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку», має право затримувати порушників і доставляти до себе в штаб у разі, якщо вичерпані інші методи впливу», — каже Олег Куявський, представник Київської міської державної адміністрації.
А тепер уявіть собі, що на чергування заступають люди у формі з нашивками «муніципальна варта», чиї повноваження не прописані в законодавстві, зате кожен має при собі пістолет, дозволений новим законом про вільний обіг зброї. Хулігани злякаються? Так. Але чи не вийде так, що в хулігана також буде дозволений законом пістолет. І що тоді?

Ігор Берчак

До теми
Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ, вказав у декларації за 2016 рік купівлю карабіна Colt за 87 тис. грн. «Я зрозумів, що повинен вміти влучно стріляти, тому що в разі повноцінного вторгнення військ РФ кожен чоловік повинен уміти захищати свою Батьківщину», — прокоментував обновку депутат, котрий, за законом, має право на володіння нарізною вогнепальною зброєю.
Зазначимо, що крім нього таких «снайперів» в український політиці повно. Як уже писав тижневик «Міст», після приходу на посаду міністра внутрішніх справ у лютому 2014 року п. Аваков підписав понад 1,2 тис. наказів про нагороду іменною вогнепальною зброєю. За словами міністра, «з них близько 900 — бійці спецпідрозділів, бійці добровольчих батальйонів тощо. Близько 90 осіб — депутати ВРУ. В основному, минулого і цього скликання, які або були на Майдані, або мають стосунок до ситуації на фронті».
Причому мова не лише про пістолети. Ігор Коломойський отримав у подарунок штурмову гвинтівку «Форт 226», яку зазвичай використовують бійці спецпідрозділів. Своєму раднику Юрію Касьянову п. Аваков подарував модернізований автомат Калашникова. Володимиру Гройсману й Олегу Ляшку дісталися пістолети-кулемети німецького концерну Heckler&Koch. Ну, і безперечний гіт — легендарний кулемет Максима, яким тепер зможе відстрілюватися від політичних суперників Арсеній Яценюк.

Мовою чисел
За дуже приблизними підрахунками (офіційної статистики не існує), в незаконному обігу в Україні перебуває приблизно 3,5-5 млн одиниць вогнепальної зброї: від пістолетів до автоматів, снайперських гвинтівок і гранатометів. Придбати вогнепальну зброю в Україні — не проблема. Принаймні обізнані люди стверджують, що в будь-якому обласному центрі існує власний «чорний ринок». Як повідомляє Бі-бі-сі-Україна, стандартний автомат Калашникова АК-74 можна придбати за 7-8 тис. грн, його модернізовану версію АКСУ-74 — за 15 тис. грн, «чорна ціна» пістолетів ПМ і ТТ — від 5 до 10 тис. грн, гранат — від 400 до 600 грн за штуку.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...