Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 20, 2018

Антикорупціонери воюють проти антикорупціонерів

Автор:

|

Вересень 27, 2018

|

Рубрика:

Антикорупціонери воюють проти антикорупціонерів

У центрі Києва 19 вересня зчинився рейвах. Кремезні хлопці в уніформі спецпризначенців Національного антикорупційного бюро (НАБУ) штовхалися з іншими кремезними хлопцями без усіляких розпізнавальних знаків. Так почався черговий гучний скандал під умовною назвою «антикорупціонери проти антикорупціонерів».

Скандальний кабель
Того дня Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України (ВРУ) на своєму засіданні планував заслухати звіт директора НАБУ про діяльність Бюро впродовж першого півріччя 2018 року. Але народні депутати зібралися даремно. Артем Ситник, керівник НАБУ, надіслав листа, в якому повідомив, що не може прийти на засідання «у зв’язку з необхідністю перебувати на робочому місці для виконання невідкладних заходів».
Цими «заходами» виявилася невдала спроба встановити апаратуру для прослуховування в кабінеті Назара Холодницького, голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Останній заявив, що Управління державної охорони виявило людей, котрі під виглядом працівників телекомунікаційної компанії з території лікарні ОХМАТДИТ прокладали якийсь кабель у напрямку штаб-квартири САП. «На іншому кінці кабелю в підсобці гаража ОХМАТДИТу виявили сейф із апаратурою», — розповіли «Українській правді» джерела в правоохоронних органах, а згодом цю інформацію підтвердив і сам п. Холодницький.
З його слів, на сусідній вулиці стояв мікроавтобус Ford із людьми всередині. «Вони не назвалися та замкнулися в авті. За нашою інформацією, номери авта зареєстровані на НАБУ», — заявив Назар Холодницький. Врешті-решт «визволяти своїх» приїхав спецназ НАБУ. При цьому спецпризначенці Бюро, як поскаржився очільник САП, побили його водія, котрий опинився в лікарні з переломом руки.
У відповідь у НАБУ заявили: «Спроб встановити обладнання для прослуховування кабінету керівника САП не було». «Не зовсім розумію, що в цій ситуації маю коментувати, адже ніхто не наближався до будівлі САП і п. Холодницького, ніхто не збирався прослуховувати? Наші хлопці були за півкілометра від САП. Чомусь працівники САП почали їх блокувати. Наш екіпаж питає їх: «Чому нас блокуєте?». Ті мовчать. У якийсь момент наш працівник сів у авто, яке заважало проїзду, відігнав його, і хлопці собі далі поїхали. Ніхто не затриманий, всі на роботі, робота триває», — цитує п. Ситника «Українська правда».
Своєю чергою, САП закликала міжнародних партнерів «не вестися на провокації Ситника» і гучно заявила, що «мандат довіри НАБУ зусиллями Ситника перетворено на мандат безкарності».

Шпигунський акваріум
Нагадаємо, що це вже другий шпигунський скандал у стилі Джеймса Бонда між НАБУ та САП. У березні ц. р. з’ясувалося, що в кабінеті Назара Холодницького на стінці величезного акваріума був установлений «жучок». Детективи НАБУ вмонтували його на початку лютого, а сам об’єкт прослуховування виявив пристрій 6 березня. Після цього стало відомо, що насправді справу стосовно Холодницького вела Генеральна прокуратура України (ГПУ), але відповідне спецобладнання та фахівців надало НАБУ.
Однак керівник САП виявився не надто балакучим, принаймні записаних у його кабінеті розмов забракло для порушення повноцінної карної справи. Тож генеральний прокурор Юрій Луценко обмежився зверненням до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) із пропозицією розглянути питання зняття п. Холодницького з посади. 26 липня КДКП покарала керівника САП доганою.
Ображений Назар Холодницький узявся мститися, закриваючи і блокуючи ключові справи НАБУ. Буквально за кілька тижнів серпня-вересня САП закрила або перекваліфікувала низку резонансних справ. Передусім це стосувалося так званої справи рюкзаків. Нагадаємо, що в жовтні 2017 року детективи НАБУ за підозрою в розтраті понад 14 млн грн бюджетних коштів при закупівлі наплічників для бійців у зоні бойових дій на сході України затримали трьох людей: тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендера на постачання рюкзаків Володимира Литвина і ще одну «приватну особу» — так скромно назвали сина Арсена Авакова Олександра. Після скандалу з «жучком» на акваріумі прокурори САП почергово «вивели» зі справи Авакова-молодшого й Олександра Чеботаря. В підсумку у вересні ц. р. суд призначив умовний термін єдиному обвинуваченому в цій справі — бізнесмену Литвину.
Крім цього, САП закрила справу про незаконне збагачення генерала Павла Ткачука, начальника Академії сухопутних військ. Також НАБУ звинуватило САП у тому, що прокурори «злили» Павлу Демчині, заступникові голови Служби безпеки України, матеріали справи проти нього і текст підозри в незаконному збагаченні, яку йому підготували детективи. Це дало можливість генералу зіграти на випередження та поширити вигідну для себе версію ще й звинуватити НАБУ в підготовці секретного плану компрометації працівника Національного банку України.

«Наїзд» на журналістів
Водночас директор НАБУ також ходить по краю леза. 14 вересня під час одного з телевізійних ток-шоу п. Луценко офіційно підтвердив, що ГПУ готує проти Артема Ситника підозру в тому, що він нібито передавав представникам засобів масової інформації інформацію, яка є таємницею слідства. Суть претензій така: в травні 2017 року під час «зустрічі не для запису» з журналістами Артем Ситник нібито розповів їм, зокрема, про справу щодо незаконного збагачення Костянтина Кулика, прокурора антитерористичної операції, процитувавши при цьому телефонну розмову його цивільної дружини Ірини Німець із подругою.
Директор НАБУ стверджує, що закрита зустріч із журналістами була, але таємниць слідства не розголошував. Чому директорові НАБУ готують підозру, а керівник САП у схожій справі відбувся лише доганою, Юрій Луценко пояснив, що кваліфікація справ різна. «Пан Холодницький вів розмови з фігурантом справи, в ході яких передавав відомості про саму справу. Що стосується п. Ситника, то він дослівно читав матеріали, які містили дані, що принижують честь прослуховуваних осіб».
У цю ситуацію несподівано втрутився Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ). Річ у тім, що в ГПУ не знають точно, в який саме травневий день 2017-го Артем Ситник «принижував честь прослуховуваних осіб». Аби з’ясувати це, слідчий ГПУ викликав як свідка Наталку Седлецьку, головного редактора програми «Схеми», котра нібито була присутня на тій «зустрічі не для запису».
Під час допиту вона категорично відмовилася давати свідчення, пославшись на відповідні норми законодавства та норми журналістської етики. У відповідь слідчий ГПУ через Печерський суд отримав дозвіл витребувати в оператора мобільного зв’язку дати, час і місце перебування телефону п. Седлецької впродовж останніх 17 місяців у межах дії базових станцій поблизу штаб-квартири НАБУ. Ухвала ЄСПЛ однозначна: «Україна має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня ц. р.». Як мовиться в офіційному листі ЄСПЛ, отриманому зі Страсбурґу (Франція) редакцією «Радіо Свобода» 18 вересня, заборона доступу до даних із телефону журналістки діє впродовж місяця — до 18 жовтня 2018-го. Цей час дається захисту Наталки Седлецької для підготовки та скерування повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку», йдеться у документі.

Взаємні чвари
Однак розслаблятися Артемові Ситнику зарано. Комітет із питань запобігання та протидії корупції ВРУ переніс його звіт на 3 жовтня. Які претензії висунуть йому народні депутати, довідаємося згодом. Щоправда, про позбавлення посади мови, ймовірно, не буде — єдиною підставою для звільнення директора НАБУ можуть стати лише негативні результати аудиту Бюро.
Проте низка гучних скандалів дуже серйозно підірвала довіру в суспільстві і до НАБУ, і до САП. Створені за міжнародного сприяння органи спочатку сприймали як величезний поступ на шляху подолання корупції в Україні. А тепер вони, за давньою українською «традицією», погрузли у взаємних чварах у стилі «сам дурень», компрометуючи потенційно ефективну антикорупційну вертикаль: НАБУ — САП — антикорупційний суд (який ще треба створити).

Ігор Берчак

До теми
Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов народного депутата Борислава Розенблата до НАБУ та ГПУ про визнання протиправними їхніх дій при проведенні оперативно-розшукових заходів. Як повідомила прес-служба суду, розгляд справи тривав майже рік. Суд визнав, що представники НАБУ «безпідставно вчиняли дії щодо здійснення карного переслідування Розенблата поза межами відповідного кримінального провадження та без дотримання законодавчих вимог щодо необхідності забезпечення депутатської недоторканності». Зокрема, без отримання згоди ВРУ на притягнення до карної відповідальності позивача, що, крім іншого, «призвело до протиправного втручання в особисте і сімейне життя Розенблата». «Варто зауважити, що надані та досліджені судом докази, які містять інформацію, яку охороняє Закон України «Про державну таємницю», не дозволяє суду публікувати мотивувальну частину судового рішення», — зазначили в суді. Нагадаємо, що антикорупційні органи заявляли, що Борислав Розенблат і народний депутат Максим Поляков вимагали хабара від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні. Зокрема, п. Розенблата звинувачують у тому, що він отримав 200 тис. USD за вплив на рішення чиновників Державної служби геології і надр та місцевої влади про надання «Укртехдобичі» спецдозволів на користування надрами. Самі ж депутати причетність до злочину заперечують.

About Author

Meest-Online

Loading...