Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 20, 2018

Антикорупціонери проти розвідки: триває протистояння між НАБУ та СБУ

Автор:

|

Жовтень 10, 2018

|

Рубрика:

Антикорупціонери проти розвідки: триває протистояння між НАБУ та СБУ

Павло Демчина

Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), продовжує залишатися одним із головних ньюсмейкерів країни. Ще не вщухли пристрасті після нещодавнього оголошення підозри за статтею «незаконне збагачення» міністру інфраструктури Володимиру Омеляну та першому заступнику голови Служби безпеки України (СБУ) Павлу Демчині, як під підозрою головного антикорупційного органу опинився високопосадовець Служби зовнішньої розвідки (СЗР).
Під час свого звіту перед Комітетом Верховної Ради України (ВРУ) з питань запобігання та протидії корупції п. Ситник приголомшив нардепів заявою про те, що НАБУ відкрило карне провадження стосовно генерал-майора Сергія Семочка, першого заступника голови СЗР. Причому справа за ст. 368 ч. 2 Кримінального кодексу (одержання хабара) була порушена за матеріалами журналістського розслідування.

Під «пресом» СБУ — американські ліки
Напередодні журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували сюжет про мільйонні статки генерала Семочка, які він міг отримати, коли в 2015-2017 рр. працював начальником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (із 2017-го — начальник Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області, на теперішню посаду в СЗР був призначений Указом Президента два місяці тому).
У 2015-2017 рр. СБУ звинувачували у змові з медичними чиновниками з метою збагачення. «Були відкриті карні провадження, які розслідували щодо компанії «Діавіта» — постачальника американських препаратів для хворих із нирковою недостатністю, на яких «сиділа» абсолютна більшість пацієнтів — і блокували її діяльність», — розповів у ефірі програми «Перші про головне» на телеканалі ZIK Сергій Лещенко, нардеп від фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП).
За даними «Наших грошей», втручання СБУ відбувалося «під гаслом боротьби за чесну конкуренцію, а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів». В Україні на ліки для діалізу держава витрачає до 250 млн грн на рік. У світі є два найбільші виробники цього препарату — США та Німеччина. Ліки від різних виробників не вважають взаємозамінними, хто чим почав лікуватися, тим і має продовжувати.
Обласні управління охорони здоров’я виходили з потреб пацієнтів, тому замовляли конкретні препарати й обсяги для двох груп хворих. Для цього доводилося використовувати тендери під конкретного виробника. Але 2016 року економічна контррозвідка СБУ зацікавилася закупівлями, вказавши на факт відсутності конкуренції. На облздороввідділи посипалися «листи щастя» за підписом Сергія Семочка. «По суті він сказав, що те, що ви вважаєте невзаємозамінним — можна заміняти, а те, що вважаєте несумісним — можна комбінувати. Фактично, генерал Семочко підписав вирок пацієнтам, які залежали від ліків, закупівля яких припинилася», — стверджують журналісти «Наших грошей». За їхніми даними, через відсутність необхідних препаратів померло близько 200 осіб (!).
У компанії «Діавіта» переконують: і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з’явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі «відкати». «Їм дуже важливо було показати, що не платити не можна», — розповів bihus.info Сергій Христинченко, директор департаменту «Діалізна терапія» компанії «Діавіта». Не секрет, каже він, що роками фармбізнес в Україні «доїв» бюджет й уникав податків за допомогою офшорних схем. А СБУ, яка ці схеми знала та бачила, роками «доїла» фармбізнес — заробляла на тому, що ці схеми не чіпала. І займалася цим, каже п. Христинченко, саме економічна контррозвідка СБУ, яку два роки очолював генерал Семочко.

Нерухомість на 200 млн грн
У підсумку впродовж 2015-2017 рр. сім’я останнього, не маючи жодних значних легальних прибутків, придбала три особняки в одному з найдорожчих дачних поселень — селі Козин біля Києва, вартістю щонайменше 200 млн грн.
«Три особняки в Козині! Та чи багато у нас бізнесменів, хто може дозволити собі такі витрати? Декларації членів сім’ї, на яких оформлені купівлі — копійчані, а декларація Семочка засекречена, але він все життя на держслужбі, його зарплату легко підрахувати, на один такий будинок треба більше ста років збирати. Але і це не все — виявляється, сім’я українського розвідника та контррозвідника Семочка значиться в базах даних платників податків РФ! Тобто один із керівників спецслужб під час війни раптово отримує з невідомих джерел мільйони USD, купує елітну нерухомість, при цьому його родина напряму пов’язана з РФ і спокійно здійснює там комерційну діяльність?» — пише журналіст Юрій Бутусов у Facebook.
Журналіст зазначає, що до початку аґресії РФ п. Семочко служив багато років у Ялті, і знайти до нього вербувальні підходи російські спецслужби можуть без жодних проблем, а бізнес родичів Семочка на окупованій території перебуває під повним контролем спецслужб РФ. «Кажуть, повернутися в Київ на посаду в центральному апараті йому допомогли великі зв’язки, в т. ч. родинні — його дружина є рідною сестрою дружини олігарха Боголюбова», — стверджує журналіст.
«Якщо б подібний випадок стався б у будь-якій західній розвідці, то наступного дня такий скомпрометований співробітник вже був би звільнений, і всі відповідні органи приступили б до перевірок», — підсумовує п. Бутусов.

Скандальна реклама
Тим часом не вщухає протистояння між НАБУ й іншим представником спецслужб. Нагадаємо, що нещодавно прес-служба Бюро повідомила, що детективи підготували повідомлення про підозру у вчиненні першим заступником голови СБУ Павлом Демчиною карного правопорушення за статтею «незаконне збагачення». «За версією слідства, високопосадовець СБУ, не маючи попередньо отриманих доходів, які б дозволяли йому в подальшому заощадити кошти для набуття активів у значному розмірі, придбав і забезпечив реєстрацію на членів своєї сім’ї активів на загальну суму щонайменше 3,76 млн грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами», — пояснили тоді в НАБУ.
Генерал у боргу не залишився. Під час нещодавнього звіту п. Ситника в Комітеті ВРУ під стінами парламенту зібрався мітинґ, який директор НАБУ назвав проплаченим, а зібрали його нібито власне на замовлення першого заступника голови СБУ. «Це надзвичайно брудні кроки з боку п. Демчини, тому що захищатися треба все ж таки у більш цивілізований спосіб, а не шляхом збирання «тітушок». Дивує цинізм, бо на таких акціях, які були біля НАБУ, з людьми розраховувалися навіть перед приміщенням Бюро. І «вантажили» їх в автобуси прямо під вікном мого першого заступника», — заявив Артем Ситник.
Але й цим не обмежилося. Напередодні звіту директора НАБУ в метрополітені Києва з’явилася провокаційна реклама — сітілайти з офіційним логотипом Бюро та фото Артема Ситника, який «обіцяє»: «Я викрию топ-корупціонерів». Здійнявся скандал, але п. Ситник на засіданні Комітету ВРУ заявив: «І я не я, і реклама не моя», а поява сітілайтів — чергова спроба дискредитації його відомства, організована на замовлення п. Демчини.
За інформацією директора НАБУ, до появи скандальної реклами причетний також і Сергій Березенко, заступник голови депутатської фракції БПП у парламенті. На його думку, останній наважився на такий крок через розслідування Бюро у справі так званих плівок Онищенка, в яких фігурує п. Березенко, інформує «24 канал». Як писав «Міст», нардеп-утікач Олександр Онищенко, котрого НАБУ підозрює в тому, що він є засновником і керівником злочинної організації, учасники якої в період із січня 2013-го по червень 2016 року протиправно заволоділи понад 1,6 млрд грн від реалізації природного газу, наприкінці 2016-го, вже після втечі з України заявив, що нібито впродовж року записував свої розмови з Петром Порошенком на диктофон, вмонтований у наручний годинник. Утікач звинуватив главу держави у підкупі як цілих фракцій, так і окремих депутатів для проштовхування потрібних законопроектів, призначення та звільнення генпрокурорів, керівників СБУ, суддів. Ціна голосу, залежно від статусу депутата, буцімто коливалася від 20 тис. до 100 тис. USD. Щоправда, достовірність записів не доведена й досі. Депутат Онищенко передав українським медіа лише фрагменти плівок, а про решту написав книгу.
Можна не сумніватися, що з огляду на порушені гучні провадження, директор НАБУ ще довго не полишатиме шпальти топ-новин в Україні. Щоправда, залишається питання: чи вдасться довести розслідування до кінця, та чи будуть покарані високопоставлені фігуранти?

Ігор Берчак

До теми
Микола Азаров, прем’єр-міністр України часів Януковича, разом із своїм сином 2010 року отримали понад 140 млн грн за призначення певної особи на посаду віце-прем’єр-міністра. Про це повідомили у прес-службі Генеральної прокуратури України (ГПУ). «Встановивши наявність достатніх доказів для підозр особам, у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, здійснено повідомлення про підозру колишньому прем’єр-міністру України та його сину, колишньому народному депутату України, в одержанні 2010-го хабара у вигляді грошових коштів у сумі понад 140 млн грн, що є особливо великим розміром, та сприяння в його одержанні за виконання в інтересах іншої особи дії з використанням наданої влади для її призначення на посаду першого віце-прем’єр-міністра України», — йдеться у повідомленні. Щоправда, прізвище віце-прем’єр-міністра за 140 млн грн у прес-службі ГПУ чомусь не озвучили.
Нагадаємо, що в січні цього року ГПУ оголосила в розшук Миколу Азарова в ході розслідування карного провадження відносно «злочинної організації Януковича». Азарову повідомили про підозру й оголосили його в розшук за фактом співучасті у незаконному заволодінні видобутим «Укргазвидобуванням» і «Укрнафтою» скрапленим газом в особливо великих розмірах, що заподіяло державі шкоду у розмірі 2,2 млрд грн. Зараз Микола Азаров не криючись мешкає в Москві, перебуваючи під особистою протекцією президента РФ.

About Author

Meest-Online

Loading...