Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 13, 2018

Українці масштабно поминають жертв Голодомору

Автор:

|

Листопад 21, 2018

|

Рубрика:

Українці масштабно поминають жертв Голодомору

Меморіал жертвам Голодомору

Жертв Голодомору вшановують цього року під гаслом «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!».

Елемент ідентичності
Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП), запевнив минулого тижня на прес-конференції: «Пам’ять про Голодомор єднає українців у всьому світі й стала вже невід’ємним елементом національної ідентичності. Ключове гасло, яке ми використовуємо цьогоріч, — «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!».
На своє запитання «Чому саме таке гасло?» історик відповів: «Пам’ять про Голодомор — це пам’ять, яка єднає українців, котрі живуть і в нашій державі і за межами країни. Вона стала важливим елементом національної ідентичності, і, як засвідчують соціологічні дослідження, понад 80 % українців визнають Голодомор геноцидом. Відповідно, це питання стало одним із тих, яке демонструє чи не найбільший консенсус серед українців щодо інтерпретації тих чи інших подій українського минулого. Але водночас пам’ять про Голодомор для нас важлива, і як застереження щодо того, що може статися з народом, який не не зумів захистити своєї свободи».
Голова УІНП наголосив, що пам’ять про жахливі події 1930-х рр. свідчить про готовність українців захищати свою незалежність, у т. ч. зі зброєю в руках. Тому один із візуальних образів цьогорічної інформаційної кампанії — український солдат на тлі Меморіалу пам’яті жертв Голодомору та свіча-куля.
Посадовець також повідомив, що 23 листопада о 15.00 у Верховній Раді розпочнеться її присвячена пам’яті жертв Голодомору меморіальна сесія, участь у якій візьмуть очільники українських православної й греко-католицьких Церков — відповідно, патріархи Філарет і Святослав, керівники парламентів різних країн, дослідники цієї теми та громадські активісти. Відтак Микола Княжицький, голова парламентського комітету з питань культури та духовності сподівається, що буде пряма трансляція цього засідання, яка стане символом того, що на державному рівні Україна завжди пам’ятатиме про Голодомор як про одну з найбільших трагедій українського народу.
За словами д-ра В’ятровича, з 1 вересня триває міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яку запланували провести впродовж 85 днів у 85 країнах світу. А Сергій Касянчук, директор представництва Світового конґресу українців, розповів: «Головною метою Всесвітньої акції є об’єднання українців усього світу й іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів ХХ ст. На наші акції приходять не лише громадяни України, а й місцеві жителі. Цього року ми нагадуємо, що серед мільйонів жертв Голодомору було багато дітей. І під час кожної акції зачитується символічний список із 85 дитячих імен — щодня по 85 імен. Це дуже промовляє до світу».

Міжнародний форум
24 листопада з 14:30 до 16.00 триватиме загальнонаціональна хвилина мовчання й Всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» в усіх містах України. А 22-24 листопада в Києві пройде міжнародний форум «Україна пам’ятає, світ визнає!», покликаний об’єднати зусилля міжнародної спільноти у визнанні Голодомору актом геноциду, звернутися до світового співтовариства щодо засудження цього злочину більшовицького тоталітарного режиму, щоб запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому, проінформувати міжнародну спільноту про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні, осмислити наслідки цього акту геноциду для України і світу, обговорити шляхи збереження історичної та родинної пам’яті нащадками жертв Голодомору та фактів і обставин злочинів.
Цей форум передбачає проведення наукового симпозіуму в Українському домі (доповідачами зголосилися 20 іноземних ф 32 українських дослідників теми), мистецької акції-реквієму в Національній опері України та засідання за участі Президента України та глав іноземних держав. До 23 листопада включно в Києві щодня проходитиме також перформанс «Ті, що блукають», Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», а в Чернігові, Чернівцях, Борисполі та Харкові — пам’ятні концерти-реквієми «Праведная душе».
На зупинках автобуса № 24 і тролейбусу № 38 у Києві триває інформаційно-театралізована кампанія, учасники якої нагадують в одязі 1930-х рр. про жахливі події Голодомору, влаштованому радянською владою. А в київській галереї «Лавра» до 10 грудня включно можна відвідати інтерактивну виставку «Ґарет Джонс. Щоденник», присвячену британському журналісту, котрий одним із перших написав правду про Голодомор в Україні.
22-24 листопада київських Мистецькому арсеналі, Українському домі та Національній опері пройде міжнародний форум «Україна пам’ятає. Світ визнає», у якому візьмуть участь українські й зарубіжні науковці, керівництво держави, глави інших держав. 24 листопада одночасно в Києві, Львові, Полтаві, Харкові, Чернівцях і Миколаєві пройде акція Української академії лідерства «Непораховані з 1932 року».
24 листопада у всіх обласних центрах України відкриється виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом». Наразі вона представлена у приміщеннях іноземних посольств.
Ця виставка наочно вказує не лише українцям, а й світовому співтовариству, на причини та механізми скоєння більшовиками злочину проти людства, а також пояснює, чому цей акт є геноцидом. Як і виставка, однойменна брошура апелює до українців і світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.
24 листопада в Харкові відкриють музей жертв Голодомору й презентуватимуть другий том «Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Харківській області». В усіх обласних центрах України цього дня пройде виставка «Україна 1932-1933 років. Геноцид голодом». 25 листопада в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» пройде Всеукраїнська культурологічна акція «Правда жива».

Енциклопедія-відповідь
А 12 вересня в Києві презентували книгу професора, доктора історичних наук Василя Марочка «Енциклопедія Голодомору», видану за сприяння Міністерства культури України накладом тисяча примірників. Її розповсюдять у закладах вищої освіти та бібліотеках.
Архівні матеріали для цього видання його автор збирав та опрацьовував 30 років. «Енциклопедія викладена в академічному стилі, має меморіальну функцію. До кожної статті є посилання на джерела, документи, літературу. Там представлені поіменно жертви Голодомору і водночас показано праці українських демографів 1930-х рр.», — розповів науковець.
Василь Марочко також повідомив: «Ми сьогодні сперечаємося з демографами, скільки нас загинуло за часів Голодомору. Вони кажуть, що 3,5 млн, це образливо. Бо я маю джерела, архівні кримінальні справи демографів, репресованих у 1930-х рр., які підтверджують, що загинули понад 7,7 млн українців. Гіпотетичний прогноз демографа Арсена Хоменка на 1937 рік розраховував на 35,6 млн, а всесоюзний перепис населення 6 січня 1937-го зафіксував 27,9 млн. Проста арифметична дія засвідчує втрату 7,7 млн від 1932-го до 1937 року. Тому, звісно, ми маємо оцифрувати ці 7,7 млн. Вони в Меморіалі жертв Голодомору представлені, але треба не забувати, що жертвами Голодомору стали щонайменше 18 млн, кому було завдано фізичної, психічної шкоди».
«Енциклопедія Голодомору» містить 1 тис. статей і 30 тематичних блоків. В ній, зокрема, за словами автора, розглядається діяльність тих історичних осіб, котрі зіграли безпосередню роль в організації голоду в Україні — керівників Радянського Союзу й України в 1930-х рр., а також іноземних журналістів, як тих, хто подавали західному світу правдиву інформацію про події в Україні, так і тих, хто заперечували голод і його трагічні наслідки.
В «Енциклопедії Голодомору» представлена інформація стосовно роботи українських демографів, котрі були репресовані після проведення Всерадянського перепису населення, результати якого не збіглися з райдужними прогнозами радянської влади. Крім того, в енциклопедії подані й сучасні політичні діячі, котрі висловлювали свою реакцію на Голодомор в Україні — президенти США Рузвельт, Рейґан, Буш-старший, а також українські Президенти.
В «Енциклопедії Голодомору» є також статті, присвячені раціону людей, котрі голодували, радянській системі Торгсін, в якій за золото, наприклад, царські золоті монети, селяни могли купити собі їжу тощо. В енциклопедії висвітлюється кількість областей і районів, уражених голодом, автор подає посилання на архівні документи, які підтверджують це.
Міністр культури Євген Нищук запевнив: «Енциклопедія Голодомору», крім великого значення всередині країни, ще може зіграти велику роль і за кордоном. Згодом ми подумаємо про те, щоб зробити, можливо, у скороченому варіанті, переклад енциклопедії, тому що маємо доводити правдиві факти про цей злочин, геноцид всьому світу. Але ще на превеликий жаль, в когось є ще сумніви щодо демографічних втрат України, до кількості загиблих і всередині країни. Це абсурд, що ми маємо всередині своєї країни ще щось доводити і дискутувати на цю тему».

Ігор Голод

До слова
У Центральному державному архіві знайшли хліб, який їли українці в Голодомор. Раніше такі сенсації науковцям не траплялися. З чого він, ще невідомо. Припускають, що основа — жолуді та картопляне лушпиння. Ці шматочки зовсім випадково знайшли робітники Центрального архіву громадських об’єднань у кримінальній справі 1941 року. Слідчі долучили хліб як доказ антирадянської агітації, у якій звинуватили киянина Олексія Сорокіна. Тут же протокол його допиту. «Експонати зберігали для пам’яті своєї доньки про пережиті важкі роки? Ви кажете неправду. Слідство має дані, що ви зберігали ці експонати з контрреволюційної метою, використовуючи їх як наочний посібник для контрреволюційної агітації проти радянської влади», — йшлося у документі. Архіваріуси з’ясували, що Олексій Сорокін народився 1877-го на Полтавщині. Працював учителем музики і дириґентом церковного хору на Байковому цвинтарі у столиці. А у червні 1941-го, коли вже почалася війна, до нього завітали чекісти. Разом із хлібом вилучили і щоденник музиканта з таким записом: «Тут зразочок хліба, який селяни їли навесні 1932-го. Ми, кияни, поки ще маємо хліб і не дуже пухнемо з голоду, хоча і недоїдаємо. Який страшний голод!». Олексія Сорокіна етапували в колонію Красноярського краю на п’ять років. Яка його подальша доля, науковці не знають. А от хліб, збережений митцем, виставлять у музеї. Тільки раніше відправлять на аналіз, який точно вкаже, що їли українці в роки, коли влада вбивала їх голодом.

About Author

Meest-Online

Loading...