Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 14, 2018

Над вертепом — зірка ясна. Різдво називають центральною подією в історії всього людства

Автор:

|

Січень 05, 2012

|

Рубрика:

Над вертепом — зірка ясна. Різдво називають центральною подією в історії всього людства

Навіть сучасне літочислення ведеться від Різдва Христового. Та що далі ми йдемо, то водночас із набуттям нових можливостей, умінь і знань утрачаємо дещицю за дещицею те, що наші пращури вважали за невід’ємну частину свого буття. Зараз ми це називаємо традиціями, і так не хочеться, аби наші діти їх забули…

Різдвяний піст

Різдву передує сорокаденний Різдвяний піст (св. Чотиридесятниця). Головна мета посту полягає в духовному очищенні людини, щоб зустріти Різдво із чистою душею.

Правила утримання, встановлені Церквою в Різдвяний піст, — такі ж суворі, як і в Петрів піст. Забороняється м’ясо, вершкове масло, молоко, яйця. Крім того, у понеділок, середу й п’ятницю Різдвяного посту не дозволено їсти риби та пити вина, натомість можна вживати їжу без масла тільки після вечірні.

В інші дні — вівторок, четвер, суботу і неділю — дозволено приправляти їжу рослинною олією. Риба під час Різдвяного посту може бути на столі тільки в суботні та недільні дні й великі свята, як, наприклад, Введення в храм Пресвятої Богородиці, у храмові свята й у дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу чи п’ятницю, то дозвіл посту покладено тільки на вино та єлей.

В останній тиждень перед святом піст посилюється. Окрім посту тілесного, Церква нагадує про піст духовний. Справжній піст пов’язаний із молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, із виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора.

Усі — до вечері!

В Україні Різдво починають відзначати у Святий вечір — 6 січня, тоді ж закінчується Різдвяний піст.

Сучасним господиням не слід плутати вечерю, приготовану на Святий вечір, і сімейну вечерю на Різдво Христове.

В Україні вечірня трапеза на Святий вечір (6 січня) супроводжується багатьма традиціями й обрядами. Напередодні самого Різдва Церква пропонувала суворий піст — цілий передріздвяний день вірянам не можна було їсти й пити. Вечеря на Святий вечір була для них першою їжею цього дня. За стіл можна було сідати з появою на небі першої зірки, у пам’ять про Вифлеємську зірку, що сповістила пастухам про народження Ісуса Христа.

Головними стравами на український Святвечір є кутя — пшенична або рисова каша з медом, маком і родзинками й узвар — компот із сушені. Усього на столі у Святий вечір має бути 12 пісних страв, серед яких за старих часів готували пісний борщ із грибами, горох, капусняк, рибні страви, вареники з капустою, гречану кашу, голубці з рисом, пісні млинці, пироги.

Після вечері, яка зазвичай тривала три-чотири години, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруванням українців, також приходили «на Різдвяну кутю».

А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику родинну вечерю. Піст закінчився, тому на стіл уже можна подавати різноманітні м’ясні страви: домашню ковбасу, смажене порося, фаршироване гречаною кашею, гусака або качку з яблуками чи капустою, холодець, окіст, буженину, баранячий бік з кашею, а також млинці, заливну рибу, пироги та медівники.

Коляда

Українці в перший день Різдва в гості майже не ходили. Лишень одружені діти (із невісткою чи зятем) мали відвідати по обіді своїх батьків: говорили, що везуть «дідові вечерю».

Під вечір 7 січня йшли перші дитячі ватаги колядників, і кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Питали в господарів, кому колядувати, найчастіше колядували синові або доньці.

Увечері до громадської коляди «людно» готувалися біля церкви чи школи парубоцькі громади. Обирали свого керівника — Березу (Березая), а також латкового (збирав сало й ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носив зірку), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати годилося кілька ночей, допоки не обійдуть кожну оселю в поселенні.

Вважається, що саме у святі дні можна найточніше передбачити майбутнє. Тому дівчата користувалися моментом і брали участь у різдвяних ворожіннях. Цікавило їх перш за все, чи вийдуть вони наступного року заміж, чи залишаться «в дівках», будуть багаті чи бідні. Усі ці дійства супроводжувалися гамором і веселощами.

Отож і вам — веселих свят!

Дарина Галицька

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...