Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

100-річчя ЗУНР у Львові через брак єдності святкували не одностайно

Автор:

|

Листопад 07, 2018

|

Рубрика:

100-річчя ЗУНР у Львові через брак єдності святкували не одностайно

Століття Листопадового чину відзначили занадто масштабно.

«Будьмо мудрі…»
У Львові 1 листопада водночас святкували 100-річчя Листопадового чину та вшановували пам’ять січових стрільців і вояків Української галицької армії (УГА). Спершу духовенство, громадськість і представники влади поклали квіти до Меморіалу воїнам УГА на Личаківському цвинтарі й до могил президента Національної Ради Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Євгена Петрушевича, державних секретарів військових справ ЗУНР Дмитра Вітовського Михайла Галущинського, керівника і засновника «Пласту» Олександра Тисовського та воїна УГА Северина Левицького, запалили там лампадки.
Згодом вшанували учасників Листопадового чину й біля Меморіалу січових стрільців на Янівському кладовищі, де панахида за всіма, хто віддав життя у боротьбі за незалежність України, відбулася за участі заслуженої хорової капели України «Боян» імені Євгена Вахняка Львівського національного університету ім. Івана Франка. Не забули й похованих у братській могилі січових стрільців на цвинтарі Старого Знесіння.
А у Львівській міській раді відбулось урочисте засідання сесії за участю представників місцевої влади, духовенства, дослідників ЗУНР, почесних львів’ян і гостей. Під час сесії вручали спеціальну міську відзнаку — «100-річчя ЗУНР», а також відзнаку імені Олени Степанівни та «Золотий Герб міста Львова».
Зокрема, керівник апарату Львівської ОДА Маріанна Вільшинська запевнила під час урочистого засідання сесії: «100 років — за них Україна встигала потішитись і настраждатись. Це століття загартувало наш народ настільки, що більше ніколи жодному ворогу не дозволимо топтати нашу землю. Всі роки незалежності нас намагались зламати зсередини — знищити нашу мову, культуру, військо. І, коли ворог думав, що він голими руками забере нас знову до своєї імперії, першою піднялася молодь. Ворог пішов на нас війною, але не врахував того, що ми, українці, не хочемо більше нікому підкорятись, що ми винесли урок історії. Україна крок за кроком почала підійматись. І в такий страшний період ми зуміли відновити нашу армію. Тому будьмо сильні, будьмо мудрі, єднаймося так, як ніколи, щоб ніхто ніколи нас не міг роз’єднати».
Тим часом школярі та студенти, спільно з духовенством, освітянами й представниками влади вшановували учасників Листопадового чину й творців ЗУНР урочистою ходою вулицями Львова. Студенти взяли також участь у патріотичному квесті, всі запитання якого стосувалися історії ЗУНР та Львова. Вони сформували команди, які виконували завдання на окремих локаціях.

Відтворили барикади
А реконструктори відтворили біля Ратуші й будівлі обласної адміністрації події 100-річної давнини, коли в ніч на 1 листопада українці захопили владу у Львові й взяли під свій контроль стратегічні об’єкти у ньому. Активісти товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» збудували барикади, презентували зброю тодішнього часу, однострої українських воїнів і роздавали перехожим листівки з інформацією про Листопадовий чин, про бої на вулицях Львова між поляками й українцями, розповідали про проголошення ЗУНР.
У Львові також відбувся марш слави ЗУНР, у якому взяли участь понад сотня реконструкторів із усієї України. Очолювали колону кавалеристи, вслід за ними колонами йшли реконструктори у формі бійців УГА й польських військових. Замикала колону військова бронетехніка й автомобілі того часу.
Реконструкція бою була розділена на дві частини. Перша частина відбулася у сквері «На валах» поблизу Львівської облдержадміністрації. Перед початком дійства відбулося виконання Державного Гімну України. Після того «представник австро-угорської влади» зачитав документ, згідно якого Львів і Галичина ставали вільними і відходили українцям. Проте польські загони атакували проти українців, відтак, розпочалася перестрілка.
Під час реконструкції то поляки, то українці на певний час здобували перевагу у бою. Та в кінцевому результаті українцям вдалося витіснити супротивників.
Наступна частина реконструкція відбулася під стінами львівської Ратуші, де знову після тривалої стрілянини українська армія витіснила поляків. Крім звичайних гвинтівок, реконструктори використовували у боях також кулемети та гармати того часу.
Своєю чергою, у Львівському національному академічному театрі імені опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулося погашення маркованого конверта з оригінальною маркою, а також реалізували мистецький проект «Історія сили. Музичний літопис ЗУНР». Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів нагадав перед його початком: «Українці вперше за майже трьохсотлітню історію отримали шанс реалізуватись як держава, нація. І виборювала своє право з багатьма ідейними ворогами півночі, сходу та заходу. Період української революції українське питання було в епіцентрі міжнародної політики. Сильна демократична держава ніколи не входила до планів світової спільноти. Найбільшим українським здобутком було проголошення соборності».
1 листопада в селищі Красне в Буському району відкрили пам’ятник авіації УГА, який виготовив за власні кошти за проектом Михайла Котули підприємець Богдан Степаник. А 2 листопада на цвинтарі у селі Керниця в Городоцькому районі перепоховали двох вояків УГА, натомість у Пустомитах неподалік Львова — меморіал пам’яті воїнів УГА «Борцям за волю України».
На його місці меморіалу поховані 111 вояків УГА, понад 900 — австро-угорського війська та 300 — російської імператорської армії. У складі останніх двох були й українці.
До сторіччя ЗУНР на Львівщині відкрили 178 інформаційних таблиць, якими позначили місця, пов’язані з сучасними героями, видатними діячами, історією, культурою та релігією.

«Хотів обігнати»
Але апофеозом святкування 100-річчя проголошення ЗУНР у Львові стало відкриття одразу двох пам’ятників у тих місцях, де проходила в листопаді 1918 року формальна лінія фронту. Бо львівська міська й обласна влади не знайшли між собою порозуміння напередодні роковин і встановили окремі постаменти, загальна вартість яких — понад 9 млн грн.
Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин пояснив: «Андрій Іванович (міський голова Львова. — Ред.) запізно трошки включився в процес, хотів обігнати І тепер маємо, на жаль, два пам’ятники. Один — який спорудили обласним коштом ініціатори з області, інший — який спорудила Львівська міська рада».
Олександр Ганущин також розповів: «Суть питання була така (наскільки я розумію процес). Була ідея організації сторіччя ЗУНР, вона виходила з обласних стін. До цієї ідеї були запрошені в установленому порядку представники Львівської міської ради, вони ходили на ці оргкомітети. У результаті нашому очільнику міста щось не сподобалося — і він запропонував, що «в нас буде свій формат», з яким попередній оргкомітет, який вже працював над цим питанням, не погодився. Звідси виникли два пам’ятники, тепер я чую про третій. Особисто я зайняв таку позицію: чим більше пам’ятників — тим краще».
«Радіо Свобода» констатувало: «Це спричинило неоднозначну реакцію серед львів’ян».
Зокрема, історик, геральдист Андрій Гречило зауважив: «Замість вирішити одну проблему, створили три. Є два пам’ятники, а ще один камінь на площі Петрушевича, де має бути пам’ятник ЗУНР. Виглядає безглуздо. 100-річчя одне, а два оргкомітети в області й місті, два логотипи, дві відзнаки і два пам’ятники. На жаль, влада показує свою неприязнь через пам’ятники, так і не винісши уроків із минулого».
Утім, «війна пам’ятників» тривала й у засобах масової інформації, власником яких навряд чи безпідставно вважають міського голову Львова Андрія Садового. В одному з них — інтернет-виданні Zaxid.net — стверджували: «В народі пам’ятник від ЛОДА (Львівської облдержадміністрації. — Ред.) вже встигли охрестити «саркофагом». Дві руки і справді нагадують меморіал біля Чорнобильської атомної електростанції. Користувачі соцмереж підказують, що розчахнута гранітна піраміда на вулиці Листопадового Чину схожа на монумент «Вічний вогонь» у російській Ухті. А ще жартують, що новенький монумент біля лікарні «Укрзалізниці» можна легко переробити на пам’ятник акушерові».
Академік, народний художник України Любомир Медвідь, автор проекту цього пам’ятника, пояснив: «Працюючи над пам’ятником, ми зрозуміли, що повинні зобразити дві сили — політичну і мілітарну. Їхній процес формування є тривалий, 1918 року ми дозріли, щоб була проголошена державність і щоб народ піднявся. Пам’ятник у вигляді двох рук — одна означає політичну волю, друга — мілітарну. Ці дві руки втримують вогонь, у якому формується наша держава, тризуб. На сьогодні пам’ятник на стадії завершення і він є символом відновлення нашої історичної пам’яті».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

  • IT World

    От тільки є одне але. Пам’ятник від Львівської обласної державної адміністрації дійсно жахливий. Більше совкізм. Інтернет-видання «Твоє Місто» проводило опитування на своїй сторінці у Фейсбук. Питання було таке: Який вам подобається більше? і були надані фото. Результати: за пам’ятник від Львівської мерії – 65%, за пам’ятник від Львівської обласної державної адміністрації – 35%. Всьго проголосувало 1452 людини. https://www.facebook.com/tvoyemisto/posts/2265892990152772

Loading...