Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 14, 2018

Як українських атлетів накрила хвиля еміґрації

Автор:

|

Вересень 17, 2015

|

Рубрика:

Як українських атлетів накрила хвиля еміґрації
«Азейбарджанка» Ірина Зарецька

«Азейбарджанка» Ірина Зарецька

Національний банк України визнав неплатоспроможним «Радикал банк», через який українські спортсмени та тренери отримували зарплатню, стипендії та премії. У передолімпійський рік, коли активно розігруються ліцензії на Олімпіаду-2016 і проходить основна фаза підготовки, спортсменам відрізали доступ до їхніх коштів.
У Міністерстві молоді та спорту кажуть, що угоду з цим банком підписували представники попередньої влади. Спортсменам і тренерам залишається тільки руками розводити — чому за півтора роки не уклали угоду з надійнішою установою. Тим паче, що апарат міністерства свою зарплатню отримує через інший банк.
Чи обернеться черговий прорахунок спортивного керівництва країни провалом на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), так одразу і не скажеш. Адже спортсмени вже привчили до перемог попри все — ганебні умови для тренувань, відсутність фінансування, спортивного інвентарю, якісної фармакології, гідної фінансової винагороди за працю. Втім, вічно так тривати не може.
У 2014-2015 рр. Україну залишила рекордна кількість спортсменів, котрі втомилися миритися зі своїм злиденним становищем і поїхали виступати зі інші країни. «Розумію, яка ситуація є зараз в країні. Однак Олімпійські ігри та міжнародні старти чекати не будуть, все одне потрібно виступати та готуватися, — розповідає Інна Осипенко-Радомська, чотириразова призерка Олімпійських ігор, котра тепер змагається за Азербайджан. — Спорт — це не гобі й не медалі, це — наше життя і робота. Життя професійного спортсмена — дуже коротке. Що заробимо, поки виступаємо, на те й житимемо далі».
До того, як махнути на все рукою і круто змінити своє життя, найіменитіша веслувальниця України півроку тренувалася власним коштом. У міністерстві обіцяли відшкодувати витрати, але свою обіцянку не виконали. Коли ж спортсменка винесла цю історію в пресу, в міністерстві звинуватити олімпійську чемпіонку у шантажі. Терпець Інни урвався і вона поїхала в Азербайджан.
В цій країні готові витрачатися на леґіонерів із кількох причин. По-перше, їм потрібен швидкий результат на міжнародній арені, який допоможе сформувати позитивний і привабливий імідж Азербайджану у світі. По-друге, поруч із визнаними майстрами підростатимуть і набиратимуться досвіду юні азербайджанські спортсмени, котрі в майбутньому стануть кістяком збірної. По-третє, активна популяризація спорту та здорового життя допомагає владі відволікати населення від економічних і соціальних проблем.
Різниця між Азербайджаном та Україною — колосальна. В той час, як у нас навіть зірки змушені жити в режимі жорсткої економії, Азербайджан забезпечує спортсменів усім необхідним — як на побутовому рівні, так і в спортивній залі.
Для порівняння: в азербайджанських гімнастів у спортзалі одразу п’ять комплектів новеньких снарядів, а на олімпійській базі в Конча-Заспі — один. Величезні проблеми і з гімнастичним килимом для вільних вправ. Його потрібно міняти щонайменше раз на два роки, а той, на якому тренується збірна України, лежить уже шість.
Як пояснює чемпіон світу Олег Верняєв, на такому килимі неможливо відпрацьовувати нові вправи, а тренери просто не можуть запускати складні елементи, розуміючи, що найменша помилка може призвести до травми. Травма ж — це півроку чи рік відновлення і лікування за власних рахунок, навіть якщо ти — лідер збірної. «Ми свою роботу чесно виконуємо, — каже Олег Верняєв, — а від федерації й міністерства — підтримки жодної. Можливо, треба прибрати там посади, а гроші віддати нам на медикаменти? Олімпійські ігри в Ріо закінчаться, хтось поїде — і все, команди немає. А інші держави наших спортсменів, повірте, приймуть із відкритими обіймами».
Олег, хоч ще не змінює громадянство, інших у цьому підтримує. «А як прославляти країну, яка не створила для цього жодних умов? Жити за що? Патріотизм патріотизмом, але ж спортсмени не вічні: до 27-30 років виступаєш — і все. Правильно роблять, що переїжджають, заробляють. Життя — одне», — каже він.
Так свого часу вирішили і юна каратистка з Одеси Ірина Зарецька. Ще 2014-го Іра виборювала «бронзу» чемпіонату світу у складі збірної України, але з початку 2015-го б’ється за Азербайджан. На Перших європейських іграх вона стала чемпіонкою, а її переможний удар п’яткою з розвороту у фінальній сутичці визнали найкращим на турнірі.
Відповідно до Олімпійської хартії спортсмен, котрий змінив громадянство, не має права виступати за свою нову батьківщину впродовж трьох років. Однак цей процес можна пришвидшити — варто лише отримати дозвіл від федерації, з якої він переходить.
Зазвичай сторони домовляються про фінансову компенсацію. Приміром, російська федерація легкої атлетики за перехід сімох кримських спортсменів заплатила українській федерації 170 тис. USD. За Ірину Зарецьку Україна також отримала відшкодування. «Звісно, мені можуть дорікнути, мовляв, а де ж патріотизм? — запитує Іра. — Але ж ми вже дорослі люди, потрібно себе забезпечувати. Чоловікам взагалі важко, їм потрібно утримувати сім’ю. За такого ставлення, як в Україні, спортсмен кине спорт і піде працювати. То яка різниця — виступати за когось іншого чи зав’язати зі спортом?»
За перше місце на Європейських іграх Ірина Зарецька отримала від 214 тис. USD винагороди. У свої 19 вона має всі умови, аби думати винятково про спорт, тренуватися і йти до звання чемпіонки світу. Для більшості спортсменів в Україні така ситуація — фантастика.
Звісно, на це є об’єктивні причини — відсутність нафтодоларів, загальний стан економіки, війна. Але не слід і голими-босими випускати спортсменів на змагання, доводити до зубожіння, а потім у промовах називати їх цвітом нації.
Міністерство молоді та спорту не здатне належним чином забезпечити атлетів і тренерів. У відомстві сподіваються, що проблему допоможе вирішити спортивна реформа. Її перший етап — ухвалена урядом постанова про проведення експерименту, згідно з яким спортивні федерації самі будуть забезпечувати організацію змагань, проведення зборів і виїзд команд на міжнародні турніри. Експеримент триватиме з 1 вересня ц. р. до 31 грудня 2016-го, а участь у ньому візьмуть чотири федерації: легкої та важкої атлетики, баскетболу та стрибків у воду.
Ідея полягає в тому, що грошима буде розпоряджатися безпосередньо федерація, але виділятимуться ці гроші, як і раніше, з державного бюджету. Отже, ця реформа спрямована на подолання корупції в існуючій моделі управління спортом, а не на її заміну.
Натомість лише повна реорганізація системи, яка б дозволила вдосконалити інститут спонсорства, залучити у спорт приватні інвестиції та підписати вигідні контракти з телекомпаніями, може дати українському спорту поштовх до якісного розвитку. Українські спортсмени мають бути національною елітою не на словах, а на ділі.

Роксана Касумова, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...