Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Хто й до чого готував російських футбольних хуліганів?

Автор:

|

Червень 30, 2016

|

Рубрика:

Хто й до чого готував російських футбольних хуліганів?
Російські бандити на футбольних трибунах після матчу Англія — Росія

Російські бандити на футбольних трибунах після матчу Англія — Росія

Якби не футбольна збірна України, то найгіршою командою Євро-2017, що проходить зараз у Франції, стала б збірна Росії. Але росіяни таки створили сенсацію, але не своїми спортивними досягненнями, а вуличними баталіями.
15 червня у місті Марселі помер 51-річний англійський уболівальник, котрий постраждав під час бійки з росіянами. Один із російських футбольних хуліганів розбив безталанному підданому королеви Єлизавети голову арматурою. Ще кілька англійських уболівальників після марсельської масакри 11 червня опинилися у місцевих шпиталях у важкому стані.
Експерти з безпеки тепер намагаються з’ясувати, що саме відбулося напередодні й після матчу Англія-Росія. Як кваліфікувати ці інциденти? Це була п’яна бійка, перевищення допустимого вуличного насильства, нещасний випадок? Чи вияв чогось значно серйознішого, наприклад, продовження «гібридної війни» на теренах Західної Європи, пробна куля російської аґресії?
Уже ні в кого не виникає сумнівів, що велика група «російських уболівальників» прибула до Франції з чіткою метою: організувати заворушення, бійки, продемонструвати брутальну силу. Бріс Робен, прокурор Марселя, переконаний, що російські футбольні фанати були дуже добре натренованими вуличними бійцями.
Отже, як мінімум півтори сотні добре тренованих молодиків їдуть до Франції, щоб чинити там акти насильства. Французькі правоохоронці визнали, що 11 червня їм не вдалося затримати жодного російського хулігана, тоді як англійських нахапали кілька десятків. Експерти ж зазначили, що російські дебошири діяли цілком тверезо, організовано та чітко.
Безумовно, неспроможність французької поліції та жандармерії запобігти цьому кривавому побоїщу не робить їм честі. Утім, чи намагалася запобігти такому розвитку подій Москва, котра мала для цього значно більше важелів впливу й більш ніж достатньо інформації? Аж ніяк. Більше того, російська держава не лише не перешкоджала хуліганам на шляху до Франції, а й забезпечувала їм цілковите сприяння на найвищому рівні.
Дмитро Чекалкін, відомий український журналіст, ведучий і медіа-бізнесмен, робить таке припущення: «Бійки росіян у Франції — це, напевно, така багатоходівочка путіноприхильників. Їхній команді, яку вони гордо називають «збірною Росії», на чемпіонаті нічого не світило, тому задумали бійки, дискваліфікацію та депортацію. І можна трубити про підступи Заходу, Державного департаменту й особисто Обами з метою позбавити Росію перемоги. А «вата» схаває».
14 червня UEFA інкримінувала Російському футбольному союзу (РФС) масові заворушення, використання піротехніки та прояви расизму. Тепер РФС мусить заплатити штраф розміром 150 тис. EUR. Саму ж футбольну збірну Росії умовно дискваліфікували до завершення Євро-2016.
Існує ще «стратегічніша» версія, з огляду на Чемпіонат світу (ЧС) з футболу 2018 року, який має пройти в Російській Федерації (РФ). Поки що, попри гучні корупційні скандали у FIFA, це право в Росії ніхто не відібрав. Тепер же з огляду на аґресивність російських хуліганів, на їхню схильність до расизму та ксенофобії, що неодноразово було зафіксовано міжнародними оглядачами, РФ може й утратити звання господаря ЧС.
І тоді б російське керівництво зітхнуло з полегшенням. Адже в умовах глибокої рецесії, західних санкцій і міжнародної ізоляції це спортивне свято стало для Москви непосильним тягарем. Відмовитися від ЧС гордість не дозволяє. Адже спортивна слава — один зі стовпів сучасної російської пропаганди.
Якщо тепер РФ позбавлять права проводити ЧС, то це стане для Кремля подвійною удачею. По-перше, можна заощадити гроші, а по-друге, з’явиться зайвий привід побештати Захід й міцніше об’єднати проти нього націю.
Є ще й третя версія. Вона пов’язана зі зростанням аґресивності російського суспільства, яку кремлівська влада плекала минулими роками за допомогою засобів масової інформації (ЗМІ). Незалежний політолог Андрій Остальский, котрий мешкає в Лондоні, так пояснює цей російський феномен: «Можна припустити, що з’явилися такі люди в Росії через ту атмосферу, яка зараз там склалася упродовж багатьох останніх років, ту телевізійну люту антизахідну пропаганду, яка ллється з ранку до вечора на росіян. Тому з’являються люди, котрі отримують можливість висловити своє природне нутро. У кожній країні є люди, схильні до насильства. Тут з’являється можливість каталізувати цю аґресію, цю схильність до насильства таким «найпатріотичнішим» чином. Гадаю, що люди, котрі вчиняють таке, будуть повертатися потім в РФ в очікуванні, що їх зустрінуть, як національних героїв. Вони роблять саме те, до чого їх закликають пропагандистські кампанії державних ЗМІ».
Російська публіцистка Юлія Латиніна звертає увагу на приклад «Хірурга» — лідера пропутінських байкерів із клубу «Нічні вовки». Адже саме завдяки неприхованій ксенофобії й аґресивності він зумів стати таким близьким до Путіна. «Людям, уповноваженим керувати російськими футбольними погромниками, сняться лаври та преференції «Хірурга». Неважко зауважити, що люди, натреновані на спонтанне влаштування бійок у кафе і на вулицях, насправді тренувалися бити не англійських уболівальників, а п’яту колону. У Марселі їхнє керівництво показало товар обличчям: The Daily Mail зворушливо описує, як у потязі в Лілль бідні англійські вболівальники тільки й обговорювали, що російську бійку, а головне — боялися навіть майку вболівальника на себе натягнути. Уявляєте, з яким тріумфом ці захисники духовних цінностей у Росії будуть мутлошити по під’їздах п’яту колону? Будь-яка організація, що отримала від держави франшизу на насильство, прагне цю франшизу розвинути навіть на шкоду початковому франшизодавцю, як це відбувається, наприклад, на наших очах у Чечні», — вважає вона.
Правдивість цієї версії підтверджує реакція багатьох російських політиків, а також підкремлівських ЗМІ на заворушення в Марселі. Приміром, під час штурму російськими футбольними бойовиками англійських секторів сам міністр Мутко аплодував цій аґресії та ще й під’юджував нападників відповідними жестами.
«Не бачу нічого страшного у бійці фанатів. Навпаки, молодці наші хлопці. Так тримати!», — прокоментував марсельське побоїще й Ігор Лебедєв, віце-спікер Державної думи РФ.
«Коли російські вболівальники б’ють інших уболівальників, а європейська поліція боїться до них підійти, відчуваю за росіян не те що гордість, але задоволення. За їхню силу, міць і послідовність», — тішився Максим Кононенко, офіційний російський пропагандист на сайті державної інформаційної агенції «РИА Новости».
Месидж більш ніж прозорий: Заходе, тремти перед російською міццю. Ми вам покажемо санкції, Крим, Севастополь і Донбас! Пробну кулю запущено, що ти, Заходе, на це? Страшно? Так отож.
Можливо, перетравивши всі ці інциденти, західне суспільство нарешті почне серйозно ставитися до аґресивної політики РФ, наслідки якої вже докотилися кривавими краплями до берегів Атлантики. І, можливо, французам, британцям і німцям стане значно простіше розуміти болі та тривоги українців, котрі вже понад два роки зазнають безпосередньої інвазії північно-східного сусіди.

Любко Петренко, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...