Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 18, 2018

Як живеться українським програмістам у Німеччині

Автор:

|

Травень 09, 2013

|

Рубрика:

Як живеться українським програмістам у Німеччині

Якщо ти — добрий програміст, то непогано заробити зараз можна будь-де, у тому числі в Україні. Що штовхає українських ІТ-фахівців міґрувати до Німеччини та як їм тут живеться, з’ясовувала кореспондентка DW. Зазвичай о 18-й офіс кельнської фірми, де працює програміст Олексій Добрушин, порожніє, адже робочий день добігає кінця. Однак чоловік не поспішає вимикати свій комп’ютер. «Маю дописати важливу програму, — пояснює Олексій. — Іноді програми дають збій, і ми мусимо налагоджувати їх, незважаючи на кількість відпрацьованих годин». До такої понаднормової роботи Олексій уже звик: «Життя не запрограмуєш, але внести свої корективи можна. Ті години, що накопичуються понад норму, маємо право використати в подальшому на власну користь. Скажімо, я можу якогось дня піти з роботи трохи раніше, щоби встигнути забрати доньку з балету, або сходити зі сином на спорт».

Ось уже понад десять років Олексій разом із кількома іншими українськими програмістами працює в одній із кельнських компаній. Усі вони , колишні випускники Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», приїхали до Німеччини за програмою «Зелена карта», яка діяла впродовж 2000-2004 років. На відміну від американської «Зеленої карти», якою могли скористатися люди багатьох професій, німецька призначалася лише для програмістів.

Запорука успіху
Дмитро й Марія Ременюки — одні з перших українських фахівців у галузі ІТ-технологій, що скористалися «Зеленою картою». Уже 13 років вони мешкають у Німеччині. Дмитро розповів про свій досвід роботи та життя в цій країні: «Загалом, я задоволений своїм робочим місцем, адже маю змогу працювати за фахом. До того ж, моя робота є гарантією гідної зарплатні. Важливим пунктом є також висока соціальна захищеність. У разі втрати роботи, пропрацювавши на фірмі багато років, працівник отримує фінансову допомогу — це та сума, яка дозволяє людині годувати свою сім’ю під час пошуків нового місця праці».
Вольфґанґ Нойманн, один із менеджерів компанії та колишній керівник німецько-голландської фірми, у якій працюють українці, розповів, що познайомився з Дмитром і Марією Ременюками, коли ті були ще студентами. Згодом їхні спільні проекти переросли в тісну співпрацю. «Українські колеги виконували поставлені завдання на високому професійному рівні, і це дало їм змогу отримати постійні робочі місця на німецькій фірмі», — прокоментував п. Нойманн.

Переваги й недоліки
Та життя у будь-якій країні складається не лише з роботи. Особливо це стає відчутним, коли в сім’ї народжуються діти. Стабільність, якісне медичне забезпечення, розміреність життя в Німеччині — це ті переваги, які найбільше цінує Марія Ременюк. Хоча життя в чужій країні складається, звісно, не лише з самого позитиву. «Відмінність у менталітеті часом перешкоджає зближенню з іншою культурою», — зауважує Марія, мама трьох дітей.
Зараз жінка перебуває в декретній відпустці, доглядає десятимісячного сина та критично дивиться на ситуацію зі садочками в Німеччині та групою продовженого дня в школі: «Працюючи на повну ставку, мама ніяк не встигає забрати дитину із садочка до 16-ї години, а переважно саме о цій порі садки та групи продовженого дня в школах закриваються. На загальних міських зборах для батьків першокласників на моє запитання, що робити батькам, які працюють повний робочий день, мені так нічого й не відповіли. Лише співчутливо стенули плечима».

Перспектива повернення
І все ж потреба у висококваліфікованих ІТ-спеціалістах у Німеччині зростає. Про це свідчить нова програма для іноземних спеціалістів «Блакитна карта», яку запровадили влітку 2012 року й котра стосується вже не лише програмістів, а й фахівців різних професій.
Та чи можливо реалізувати себе в чужій державі? «Усе залежить від фаху, — вважає Денис Щукін, ще один український програміст. — У такій галузі, як комп’ютерна, — досить просто, адже основна мова для програміста — англійська, до того ж ми використовуємо одні й ті ж технології. А от медикам або юристам у чужій країні — набагато складніше».
З іншого боку, в Україні на ринку інформаційних технологій за ті понад десять років, які Денис мешкає в Німеччині, також відбулися помітні зрушення. Тож програміст не відкидає перспективи повернення до України. «За 12 останніх років український ринок IT-технологій кардинально зріс як якісно, так і фінансово. Я б із великим зацікавленням попрацював із вітчизняними професіоналами», — каже п. Щукін.
Українська служба Deutsche Welle

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...