Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 20, 2017

В Україні стрімко розвивається виробництво безпілотних літальних апаратів

Автор:

|

Лютий 09, 2017

|

Рубрика:

В Україні стрімко розвивається виробництво безпілотних літальних апаратів

Безпілотники стали незамінними при проведенні розвідки ворожих позицій

Менш ніж за півроку з моменту початку аґресії російсько-окупаційні війська розгорнули на території Донбасу сучасні системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Ворог фактично встановив над окупованою територією безпольотну зону і повністю закрив її для аеророзвідки.
З початку бойових дій українські військово-повітряні сили втратили 23 одиниці бойової техніки загальною вартістю 217 млн USD. Найбільша втрата — збитий 14 червня 2014 року над летовищем Луганська (який тоді контролювався українськими військами) Іл-76, унаслідок чого загинули 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та дев’ятеро членів екіпажу. Не забуваймо і про збитий із російського «Бука» малайзійський Boeing 777 (298 загиблих).

Любителі авіамодельного спорту
До початку війни на Донбасі в Україні назва безпілотні літальні апарати (БПЛА), або як їх ще називають — дрони, асоціювалася з чимось дуже далеким. Десь там у Пакистані американський бойовий дрон Predator нібито засипав ракетами якогось ватажка талібів, а в секторі Газа ізраїльський розвідувальний БПЛА виявив позиції палестинських ракет. Аж раптом виявилося, що БПЛА потрібні тут і вже, щоб українські бійці мали можливість чітко розвідати позиції ворожої артилерії чи бронетехніки в умовах безпольотної зони, коли авіація безсила.
У 2014-2015 рр. в Україні виникли перші приватні компанії з виробництва безпілотних літальних апаратів. Причому первістками стали любителі авіамодельного спорту. Так, один український аматор змагань радіокерованих іграшок купив у США авіамодель RVJET, встановив на неї автопілот за 2-3 тис USD, побутову відеокамеру та гарно розмалював. «Цей, фактично, зроблений на коліні БПЛА купили засновники компанії «Атлон Авіа», знайшли інвестора, провели глибоку модернізацію та вийшов повноцінний розвідувальний комплекс А1С «Фурія»», — пише «Економічна правда».

«Фурія» і Spectator
Зараз виробництвом безпілотних летальних апаратів в Україні займаються 11 компаній, дев’ять із них розробляють військові варіанти БПЛА. Найбільші шанси взяття на озброєння Збройних сил (ЗСУ), Національної гвардії (НГУ) та Прикордонної служби зараз мають дрони приватної компанії «Атлон Авіа» та державної «Меридіан», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Підприємства вже продали силовикам своєї продукції на десятки мільйонів гривень. Основна продукція «Атлон Авіа» — вже згадуваний комплекс А1С «Фурія». А «Меридіан» нещодавно оголосив про готовність випускати на рік 100 дронів МП-1 Spectator.
Зараз усі БПЛА, в т. ч. «Фурія» і Spectator, у ЗСУ і НГУ знаходяться в статусі дослідної експлуатації. А загалом на даний момент українська армія використовує близько 30 типів безпілотних літальних апаратів. Про це заявив Роман Башинський, директор Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони (МО) України. Більшість дронів — іноземного виробництва.
У МО не поспішають розголошувати, з яких саме країн отримали БПЛА — все ж військова таємниця. Єдине, що більш-менш точно відомо — влітку 2016 року США передали Україні партію безпілотних літальних апаратів RQ-11B Analog Raven Systems загальною вартістю понад 12 млн USD. Оскільки ці БПЛА не мають озброєння, вони підходять під категорію «нелетальне обладнання».

Три дрони за два мільйони
Військові не поспішають віддавати чемпіонство якомусь одному типу, уважно вивчаючи всі плюси та мінуси різних типів у бойових умовах. Конкуренція між розробниками — шалена. Адже статус «прийнятий на озброєння» для виробника БПЛА означатиме доступ до сотень мільйонів гривень військового бюджету.
Трохи арифметики: одна одиниця системи Spectator (три дрони) коштує 2 млн грн, а одна одиниця системи «Фурія» (тих самих три дрони) — 2,5 млн грн. При цьому вже зараз потреба лише ЗСУ (без врахування підрозділів НГУ та Прикордонної служби) в розвідувальних БПЛА становить щонайменше 100 штук. Беремо до рук калькулятор — виходить приблизно 65 млн грн. Не варто також забувати, що йдеться не про одноразове замовлення, адже парк безпілотників зазнає постійних втрат, і його потрібно весь час поповнювати.

Мрії про «хижака»
Зараз українські виробники здатні створювати тільки розвідувальні дрони. При цьому армії потрібні безпілотники з денним і нічним відеоканалами, тепловізійною камерою, здатністю точно передавати координати цілей, автоматичними системами зльоту і вказування цілей, стійкістю до систем радіоперешкод, системою повернення «додому» за відсутності GPS.
Як стверджують фахівці, незважаючи на гучні заяви деяких українських військових чиновників, створити в найближчі роки ударні дрони, тим більше рівня американського Рredator оборонна промисловість України навряд чи зможе. Виготовити схожий за габаритами планер (розмах крил Рredator становить 26 м, злітна маса — більше 3 т) — не проблема, але це лише 25 % ударного БПЛА-комплексу. Набагато складніше розробити ракети, засоби кріплення, навігації, розпізнавання «свій-чужий», систему наведення на ціль.
Але найбільша проблема полягає в тому, що Україна немає власних супутників зв’язку. США для управління «Хижаками» використовують канал зв’язку, в якому задіяна ціла група супутників. Придушити такий канал жодними засобами радіоелектронної боротьби неможливо.
Натомість Україна не має жодного супутника зв’язку. «Либідь», на створення якого 2009 року було витрачено 254 млн USD, будувався в Росії, і надії на те, що РФ віддасть його, немає жодної. Можна, звісно, орендувати супутникові канали інших космічних держав, але це — дуже дороге задоволення.

Дрони та жнива
Війна — війною, але в українських виробників БПЛА є й інший перспективний ринок — сільське господарство. За даними «Економічної правди», найпомітніший гравець на ньому — компанія Drone.ua. Підприємство вже продало на внутрішньому ринку більше 200 своїх БПЛА-комплексів модифікації PD1900, на зовнішньому (в основному, в країни Європи, але були й клієнти з Австралії) — 32. Середня вартість кожного виробу — 2,4 тис. USD.
Але українська фірма заробляє не лише «на залізі» — Drone.ua виступає як такого собі системного адміністратора. Фахівці компанії за допомогою БПЛА збирають дані про ґрунти та посіви, систематизують їх і дають аграріям науково-обґрунтовані рекомендації для підвищення врожайності. За три роки діяльності компанія зібрала банк даних про угіддя площею 2 млн га (приблизно 7 % земельного банку України).
У цій бізнес-ніші конкуренція тільки зростатиме. За прогнозами експертів, у аграрному секторі України наприкінці 2018 року буде задіяно понад 14 тис. дронів, а ринок сканування й обробки даних про сільськогосподарські угіддя, зібраних БПЛА, перевищить 80 млн USD.
А тим часом в українських крамницях електроніки з’явилися побутові безпілотники. Щоправда вони — китайського виробництва.

Ігор Берчак

Довідка
Тактико-технічні характеристики:
А1С «Фурія». Швидкість — 65-130 км/год; максимальна висота польоту — 2500 м; тривалість польоту — 120 хв; тип силової установки — електрична; максимальна політна вага — 5 кг; радіус дії — 30 км.
МП-1 Spectator. Швидкість — 40-120 км/год; максимальна висота польоту — 2000 м; тривалість польоту — 120 хв; тип силової установки — електрична; максимальна політна вага — 7 кг; радіус дії — 30 км.

До теми
Стратегічний безпілотний літальний апарат військово-повітряних сил США RQ-4A Global Hawk здійснив тривалий розвідувальний політ над зоною конфлікту в Донбасі. Про це повідомляє агентство «Інтерфакс». За його даними, політ тривав близько десять годин і проходив над лінією фронту. Апарат міг спостерігати за окупованою територією, а також за прикордонними областями Росії. БПЛА вилетів із авіабази на Сицилії та увійшов у повітряний простір України з боку Румунії. Раніше Global Hawk були помічені в небі над Донбасом у жовтні й листопаді 2016-го. Зокрема, в листопаді БПЛА спостерігав за ситуацією поблизу кордонів Криму і над лінією розмежування під Донецьком. Global Hawk може вести розвідку впродовж 30 годин на висоті до 18 тис. м. Апарат перебуває на озброєнні військово-повітряних і військово-морських сил США, а також використовується NASA. Вартість серійного БПЛА злітною масою 14,6 т досягає 133 млн USD, а з урахуванням витрат на розробку перевищує 220 млн USD. На озброєнні армії Сполучених Штатів зараз перебувають 42 машини цього типу.

About Author

Meest-Online

Loading...