Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 23, 2019

Українці допомагають робити світ екологічнішим

Автор:

|

Серпень 29, 2019

|

Рубрика:

Українці допомагають робити світ екологічнішим
Михайло Литовченко

Запаси нафти, газу та вугілля вичерпуються. Тож науковці з різних куточків планети шукають шляхи, як по-іншому добувати енергію: з меншою шкодою для екології, дешевше. Серед видатних винаходів — і розробки українців.

Сила вітру
Команда українських винахідників розробила унікальну вітрову панель — у ній тип лопатей не обертовий, а лінійний, тобто вони, мовби, їдуть по треку, а не обертаються. Це дозволяє отримати високий коефіцієнт перетворення вітрового потоку в електроенергію.
«Ідея такого винаходу з’явилась у нашого технічного директора Олександра Приймака — коли він хотів створити вітряк для власних потреб, — пояснює Тарас Водяний, співзасновник компанії. — Існує чимало варіантів вітряків, проте в кожного з них були свої недоліки — вібрація, ультразвук, складність виготовлення, низька ефективність при турбулентному вітрі тощо. Після більш ніж п’яти років досліджень та експериментів ми створили вітрову панель, позбавлену цих мінусів.
Вітрова панель потужністю 30 кВт/год. здатна забезпечити електроенергією невелике підприємство. За середньої швидкості вітру 8 м/с вітряк щомісяця може генерувати майже 12 тис. кВт енергії! Звичні моделі вітряків дають вихід у 7-9 тис. кВт. До того ж панель починає працювати за швидкості вітру менш як 3 м/с і має високий коефіцієнт перетворення вітрового потоку — 0,52. Для порівняння — у класичних моделях вітряків коефіцієнт — у діапазоні 0,3-0,4.
Цього року ми встановимо пілотні моделі потужністю 5 кВт в Україні, США та, можливо, в Європі, щоб протестувати технологію перед запуском серійного виробництва. Вартість 1 кВт установки — приблизно 1 тис. USD, а термін служби — не менше 20-25 літ. Основними перевагами використання вітрових панелей є фіксація ціни на електроенергію, економія і позитивні екологічні зміни.

Лови хвилю
Михайло Литовченко, студент національного університету «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського», створив і випробовує плавучу електростанцію. Хлопець працює над винаходом для Канарських островів, адже в Україні розробку фінансувати поки що не готові. «Коли я бачив морські хвилі, то задавав собі запитання: чому ми не використовуємо цю грандіозну енергію? — дивується винахідник. — Насправді у світі схожих розробок було чимало, проте вони зупинялись на рівні пілотних зразків. Разом із батьком ми створили установку, в якій морські хвилі змушують обертатися вали — ті складаються з кількох відсіків, перекритих клапанами. Одночасно в установці працює і сила Архімеда, і сила тяжіння — вони діють із однаковим знаком. Ми запропонували за допомогою генератора виробляти електроенергію, а заодно встановили фільтр зворотного осмосу — це дозволяє опріснювати приблизно 10 % води. Решта повертається назад у море».
Морська електростанція може працювати від сили хвиль заввишки понад 1 м. Кіловат встановленої потужності коштує 4 тис. USD, для промислового використання їхня вартість окуповується за два-три роки.
«Зараз ми розробляємо взірці наших конструкцій для острівних країн, — каже Михайло. — Плануємо вийти на постачання установок загальною потужністю 1,5 МВт. Нині дуже важливо звертати увагу на такі джерела енергії, адже запасів нафти, газу чи вугілля у нас ще приблизно на 100 років. А що ж далі? Морські хвилі — один із найкращих ресурсів для виробництва енергії, адже якщо коефіцієнт використання встановленої потужності для сонця лише 18 %, для вітру — 20-30 %, то для хвиль — 80-90 %!»

«Сонячний зайчик»
Сергій Юрко, фізик із Миргорода, запевняє: можна спорудити сонячну електростанцію набагато дешевше, ніж пропонують заводи. Біля свого будинку він звів сонячний концентратор, використовуючи дзеркальні секції, акумулятор, дерев’яний каркас і металеві труби. Працює станція за принципом «сонячного зайчика» — коли увігнуті дзеркала відбивають промені та фокусують їх на трубі з акумулятором.
«Всередині — вода, яка нагрівається до потрібної температури, — пояснює фізик. — Перевагою моєї установки є, насамперед, дешевизна матеріалів для виготовлення. Я полічив, що на 1 кв. м витратив 8-10 EUR, натомість заводські установки щонайменше удесятеро дорожчі! До прикладу, використовую звичайні дзеркала — монтую панель з обрізків, які попросив збирати для мене в майстерні, тобто фактично це — відходи».
Щоправда, у сонячного концентратора є свої недоліки. Найперше — оптимальне використання його у сонячний період, із квітня по жовтень. Крім цього, сама конструкція — доволі громіздка, займає чимало місця.
«Для приватного будинку краще встановлювати панелі на паркані чи даху, — каже Сергій Юрко. — У моєму варіанті концентратор займає місце на подвір’ї, а площа панелей — 29 кв. м. Тому раджу таку установку для промислових масштабів — ідеально навіть для міст!»

Олена Ковальська, «Експрес»

About Author

Meest-Online

Loading...