Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 16, 2018

Чи варто ІТ-компаніям йти на компроміс із державою Україна

Автор:

|

Липень 07, 2016

|

Рубрика:

Чи варто ІТ-компаніям йти на компроміс із державою Україна
Яніка Мерило

Яніка Мерило

У рамках щорічного львівського фестивалю Alfa Jazz Fest нещодавно відбулася конференція, присвячена інформаційним технологіям та їхній ролі в розвитку суспільства. Організатором дійства стала організація Lviv IT Cluster. Цьогоріч конференція зібрала 18 лекторів із різних країн і сфер діяльності, котрі, однак, по-різному пов’язані з інформаційними технологіями. В рамках Lviv IT Jazz Conference відбулися три дискусії й одна інтерактивна презентація.
До дискусій долучилися: Джеффрі Пайєтт, Посол США в Україні; Андрій Садовий, міський голова Львова; Макс Нєфьодов, міністр економічного розвитку й торгівлі України; Тарас Кицмей, президент корпорації SoftServe; Владислав Рашкован, заступник голови Національного банку України; Олексій Скрипник, голова Комісії з питань майбутнього.
Модераторкою стала Яніка Мерило, директор із інновацій Львівської міської ради та виконавчий директор Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій UVCA. Одразу ж перед учасниками дискусії постало запитання, чи потрібно Україні розвивати ІТ-галузь і чи можуть допомогти інформаційні інновації у розвитку міста та держави.
Першим знайти відповіді на запитання взявся п. Пайєтт. «Насправді все — дуже просто. Найкращим прикладом для України стане США. Зараз ми — центр світових глобальних технологій. Те, що останнім часом відбувається в Україні, на її інформаційній арені — це вже перший крок назустріч успіху. ІТ-компанії починають ставати на ноги. Попри те, що аграрна культура тут розвинена найбільше, інформаційна індустрія починає прогресувати», — сказав дипломат.
Макс Нєфьодов погодився зі своїм попередником. «Ми на американському прикладі знаємо, що розвивати ІТ — складно, але можливо. Попри це, українська влада не надто цікавиться тим, як громадяни будують свій бізнес, яка це індустрія й наскільки креативно вони її організовують. У країнах, що схожі до України, фахівці через це — низькооплачувані та малокваліфіковані. Але з допомогою ІТ-індустрії це можна змінити», — зауважив він.
А от п. Садовий жартома поскаржився на великі львівські ІТ-компанії. Мовляв, фахівці втікають від міської ради туди, де платять більше — у великі компанії, на міжнародний ринок. Відтак п. Мерило поставила йому запитання: що може робити держава та місто зокрема для розвитку інновацій? Андрій Садовий натомість подав дані статистики: тільки 1 % того, що створюють ІТ-компанії в Україні, спрямовано на внутрішній ринок. Решта 99 % йде на експорт.
«Ми маємо створювати такі умови, щоб стало зрозуміло, що економіка — це не лише фінанси, економіка — це виробництво. Так, як ІТ-сфера змінила ландшафт економіки Англії, може трапитися й з Україною. Але має бути розуміння цього процесу. У нас критична ситуація зі захистом авторських прав. Доки у нас не буде хорошого захисту інтелектуальної власності, ми не зможемо серйозно говорити про науку й освіту», — вважає міський голова галицької столиці. Крім цього, він наголосив, що ІТ-компаніям потрібен особливий спосіб оподаткування, який би не обтяжував, а надихав творити якісний продукт саме в Україні.
Тарас Кицмей подав свою цікаву статистику: експортна галузь ІТ-індустрії в Україні перебуває на третьому місці після сільського господарства та металургії. Зараз українські ІТ-компанії є першими в Східній Європі за кількістю фахівців. «У нас є дуже високі досягнення. Є певна система. Потрібно її зберегти та покращити. Якщо говорити про податки, то ІТ-індустрія користується певною пільгою, яка дала нам грандіозний розвиток. Змінити систему оподаткування можна, але варто зважати, що українські таланти завжди вільно мандрують по всьому світу. Якщо тут створити гірші умови, ніж деінде, то почнемо втрачати фахівців. Треба пам’ятати, що ринок не любить збурень», — переконаний він.
Олексій Скрипник, котрого модераторка жартівливо назвали «представником майбутнього», розповів про освіту та науку інформаційних технологій. Він наголосив на необхідності відкриття нових університетів, де була б сильна наукова база. Як, наприклад, в Українському католицькому університеті. «Проблема постає не лише в сфері ІТ, але й у галузі науки, бо там нічого не розвивається. Це сторіччя не буде визначним завдяки металургії чи навіть ІТ. Воно буде трохи дивним. На жаль, ми не можемо його спрогнозувати, але можемо зробити щось інше. Наприклад, почати зі зміни формату інформатики та програмування в школі, змінити зі споживацького предмету на креативний. До того ж, ІТ-компаніям варто йти на компроміс із державою. З нашої сторони — це податки, зі боку України — капіталізація країни, а не капіталізація конкретної компанії. Майбутнє за цим», — вважає п. Скрипник.

Софія Трощук, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...