Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

До 155-річчя від дня народження Володимира Вернадського

Автор:

|

Липень 26, 2018

|

Рубрика:

До 155-річчя від дня народження Володимира Вернадського

Як відомо, саме природничі науки, передусім геологія та геохімія, кристалографія, біогеохімія і радіогеологія, займали центральне місце в науковій діяльності вченого. А ще — космічна речовина, будова Землі, особливості води як унікального, життєдайного мінералу, створення вчення про живу речовину, біосферу та ноосферу. Це — загальний науковий доробок видатного вченого Володимира Вернадського. Він народився 28 лютого 1863 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї Івана та матері Анни. Родина мала дуже глибоке українське коріння. В роки визвольної війни 1648-1654 рр. предок ученого, тоді відомий як козак на ім’я Верна, бився на боці Богдана Хмельницького проти поляків, його діти служили козацькими старшинами. Прадід Василь за вірну службу отримав дворянство, з того часу рід носить ім’я Вернадські.
У дитинстві на Володимира величезний вплив на нього мав батько. Саме він прищепив Володимиру інтерес і любов до українського народу, його історії та культури. Майбутній учений згадував, як перед переїздом із Харкова до Петербурґу, вони з батьком були в Мілані і там дізналися про циркуляр, який забороняв друкувати у Росії українською. Цей батько циркуляр трактував як ворожий і злочинний акт. У своїх спогадах Володимир писав: «Це справило величезне враження на батька і розмови, з цим пов’язані, дуже на мене тоді подіяли. Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії. Він часто згадував, що Петербурґ збудували на кістках українців. Повернувшись до Петербурґу я постарався ознайомитись з українською літературою». У бібліотеці батька знайшов окремі номери «Основи» й інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував з-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ’яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство та про Костомарова тощо.
Докторська дисертація Вернадського називалася «Явления скольжения кристаллического вещества» (1897). У подальших наукових пошуках він віддавав перевагу розробці таких нових наукових напрямів геології як геохімія, біогеохімія, радіогеологія та біосфера. Головною рисою біосфери, як вважав учений, є те, що у ній існує велика геологічна, можливо, космічна сила, планетарна дія якої не береться до уваги в уявленнях про космос, таких, що мають наукову основу. Більше 30 років В.І. Вернадський займався вивченням радіоактивного розпаду елементів.
У квітні 1918 року до влади в Україні прийшов гетьман П. Скоропадський. Володимира Івановича запросили до Києва очолити Комісію з організації Академії наук та Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. 13 вересня на засіданні комісії за результатами доповіді Вернадського ухвалили виділяти щорічні асигнування на наукові роботи, експедиції тощо. У жовтні вченого обрали першим президентом Української академії наук. Фізико-математичне відділення академії почало створювали біогеохімічну лабораторію. Вернадський захворів на висипний тиф і всю зиму 1919-1920 рр. лікувався.
1920-го його обрали ректором Таврійського університету, 1921-го — призначили директором Радієвого інституту в Петрограді, у 1922-1926 рр. перебував у Франції, читав лекції з геохімії в Сорбонни. Після повернення до Ленінграду видав монографії «Біосфера» та «Нариси з геохімії». 1935 року переїхав до Москви, взяв участь в організації ряду наукових комісій, працював над проблемою «життя в космосі».
1944-го видав свою останню працю «Декілька слів про ноосферу». Останні роки свого життя хворів і помер 6 січня 1945 року від крововиливу в мозок. Його поховали на Новодівочому кладовищі у Москві. Ім’я геніального вченого присвоєно багатьом академічним інститутам, бібліотекам, кораблям. На пошану науковця назвали два мінерали — «вернадит» і «вернадскит». Академія наук СРСР 1945-го заснувала грошову премію та золоту медаль ім. В. Вернадського. 1973 року премію ім. В. Вернадського призначала й Академія наук України. 1964-го іменем ученого назвали гірський хребет у східній частині Антарктиди. 1981 року на бульварі Вернадського у м. Києві спорудили вченому величний пам’ятник.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...